Практичні навички .

1. Приготування 7, 5% NaCl:

· Беремо флакон 200 мл 10% NaCl (він продається у аптеці);

· Беремо шприц (краще на 20 мл) і з флакону видаляємо 50 мл (тобто набираємо у шприц та виливаємо);

· Замість них у флакон вводимо 50 мл 0, 9% NaCl (все, розчин готовий).

2. Мабуть треба трошки нагадати про переливання крові (це ви все чудово знаєте, але раптом щось забули):

· У людини розрізняють 4 групи крові: О(І), А(ІІ), В(ІІІ), АВ(ІV);

· Допускається переливання лише одногрупної крові;

· У крайньому випадку (якщо одногрупної крові нема, а хворих вирішив померти у нас на руках) дозволяється переливати хворому з будь-якою групою кров О(І) rh " -" у кількості не більше 500мл;

· Свіжезамороженна плазма зберігається у замороженному вигляді у морозильній камері і перед використанням повинна бути розморожена на паровій бані при t 37°C. Після розморозки плазма пригодна для переливання протягом 1 часу. Повторне заморожування недопустимо!

· Еритроцитарна маса зберігається у холодильнику при t 4-6°С, але не у морозильній камері, і перед переливанням повинна підігрітися, як і плазма. Флакон з-під Ер маси, яку перелили зберігають у холодильнику 48 годин.На кожні перелиті 500 мл Ер маси в/в вводиться 10 мл 10% CaCl2, щоб не виник цитратний шок.

3. Як переливати еритроцитарну масу:

· Перевірити етикетку на флаконі або пакеті (наявність вказаної групи крові та резуса, дати заготовлення);

· Треба переопреділити групу крові у кожному флаконі або пакеті за допомогою сироваток (довіряй але провіряй);

· Проби на індивідуальну (групову) сумісність – це холодова та теплова проби. Проводяться однаково, але при різних температурах (холодова при t 15-25°C, теплова на водяній бані при t 37°C).

Техніка проведення: беруть кров з вени хворого 3-5 мл, центрифугують 2 хв, щоб отримати сироватку. На чашку Петрі наносять 2-3 краплі отриманої сироватки і 1 краплю донорської крові у співвідношенні 1: 10, розмішуть їх і через 5 хвилин оцінюють результат. Якщо виникла аглютинація, то таку кров переливати НЕ МОЖНА! Якщо аглютинації нема, то кров сумісна.

· Проба на біологічну сумісність: в/в струминне переливання крові по 10-15 мл 3-кратно з 3-хвилинним інтервалом. У дітей до 5-ти років по 5 мл 3-кратно.

Ознаками несумісності будуть:

1. стискання за грудиною та відчуття жару;

2. почервоніння обличчя та шиї;

3. біль у животі та попереку;

4. головокружіння та слабкість;

5. потім з`являються задишка, озноб, нудота, тахікардія, ↓ АТ.

4. Реакції та ускладнення при переливані крові:

· Реакції:

n пірогенні реакції (тобто підвищення t тіла, озноб, головний біль);

n антигенні рекції (головний біль, ↑ t тіла, шкірний зуд, біль у попереку, крапивниця, задишка). Розвиваються при повторних переливаннях;

n алергічні реакції (виникають через кілька хвилин після початку переливання: зуд шкіри, висипання, задишка, нудота, блювання);

n анафілактичні реакції (гострі та виражені порушення гемодинаміки - ↓ АТ, тахікардія, висипання, можливий розвиток шоку).

· Ускладнення:

n Гемотрансфузійний шок (розвивається або під час переливання, або через декілька годин після нього, супроводжується шоковим станом і гемолізом еритроцитів;

n Гемотрансфузійний шок переходить у гостру ниркову недостатність (гемоглобін, який у великих кількостях вивільняється з зруйнованих еритроцитів забиває канальці

нирок – розвивається оліго- або анурія).

5. Лікування реакцій та ускладненнь:

· Припинити переливання крові;

· Реакції легкої ступені важкості лікування не потребують (достатньо забезпечити хворому спокій);

· Жарознижуючі (анальгін 2-4 мл, баралгін 5мл, ацелізин 1г в/в).

· Антигістамінні (дімедрол 2-4 мл, супрастін 1-2 мл);

· Гормони (преднізолон 90-300 мг, дексаметазон 8-40 мг в/в);

· В/В інфузія при шоці;

· При нирковій недостатноті фуросемід (дози можуть бути дуже великими – до 25-40 ампул за добу);

· При бронхоспазмі – еуфіллін 2, 4% 10 мл в/в повільно.