Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Астматичний статус.






Астматичний статус – це тяжкий затягнувшийся приступ бронхіальної астми, який характеризується гостро прогресуючою дихальною недостатністю, зумовленою обструкцією повітряпровідних шляхів, при формуванні резистентності до бронхолітиків, зокрема ß 2-адреноміметиків.

Причини виникнення:

· безконтрольне використання ß 2-адреноміметиків;

· приєднання бактеріальної чи вірусної інфекції;

· контакт з потужним алергеном;

· помилки в терапії.

 

Клінічні стадії:

1. Відносної компесації:

· свідомість ясна, відчуття страху;

· вимушене положення – сидить з фіксованим плечовим поясом, спираючись на кровать;

· акроціаноз;

· задишка 25-40 за хвилину, затруднений видих;

· кашель без харкотіння;

· при аускультації – сухі свистячі хрипи, які чути на відстані.

2. Декомпенсації (стадія «німої легені»):

· свідомість сплутана;

· ціаноз;

· набухання шийних вен;

· задишка більше 40 за хвилину;

· дистанційні хрипи;

· ділянки „німої легені”, тобто ділянки легень, де дихання не вислуховується;

· тахікардія, ↓ АТ.

3. Гіперкапнічна кома:

· свідомість відсутня;

· зіниці розширені, знижена реакція на світло;

· дихання поверхневе, різко ослаблене;

· можлива картина „німої легені” – дихання не вислуховується;

· частота дихання більше 60 за хвилину;

· можливі судоми;

· тахікардія з аритмією;

· АТ може не визначатися;

· шкіра холодна, волога.

Лікування:

1. оксигенотерапія – при 1й, іноді й при 2й стадіях, подача зволоженого кисню через апарат Боброва 3-5 л/хв. При 3й стадії (а частіше ще й при 2-й) проводиться інтубація трахеї та переведення на ШВЛ;

2. забезпечити надійний венозний доступ та наладити в/в інфузію (астматичний статус супроводжується дегідратацією, тобто зневодненням) – краще використовувати 5% глюкозу до 3-4 л за добу з інсуліном, реополіглюкін 400мл;

3. при значному збудженні – сібазон в/в 2мл 0, 5%;

4. повна відмова від ß 2-адреноміметиків!

5. великі дози глюкокортикоїдів (від 4мг/кг/добу до 100-125мг кожні 4-6 годин по преднізолону).Спочатку вводять в/в, а після зменшення бронхоспазму можна перейти на інгаляційні глюкокортикоїди – „Фліксотид”, „Бекотид”. Швидше починає діяти преднізолон, дія дексаметазону найбільш проявляється через 1-2 години. Але по силі дії дексаметазон сильніше. Є спосіб коли вводять преднізолон і дексаметазон одночасно – спочатку діє один, а потім другий.

6. в/в еуфілін 10 мл 2, 4%, потім в/в крапельно 0, 9мг/кг/годину (або по 10 мл кожні 6 годин під контролем АТ).

7. магнія сульфат 25% 15-25мл в/в крапельно протягом 30хв.(під контролем АТ);

8. антигістамінні препарати у порівнянні з гормонами малоефективні, а деякі автори вважають, що вони навіть шкідливі, бо висушують слизову оболонку бронхів (наша медицина ще використовує ці препарати, як при бронхіальній астмі, так і при статусі).

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал