Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Астматичний статус.
Астматичний статус – це тяжкий затягнувшийся приступ бронхіальної астми, який характеризується гостро прогресуючою дихальною недостатністю, зумовленою обструкцією повітряпровідних шляхів, при формуванні резистентності до бронхолітиків, зокрема ß 2-адреноміметиків. Причини виникнення: · безконтрольне використання ß 2-адреноміметиків; · приєднання бактеріальної чи вірусної інфекції; · контакт з потужним алергеном; · помилки в терапії.
Клінічні стадії: 1. Відносної компесації: · свідомість ясна, відчуття страху; · вимушене положення – сидить з фіксованим плечовим поясом, спираючись на кровать; · акроціаноз; · задишка 25-40 за хвилину, затруднений видих; · кашель без харкотіння; · при аускультації – сухі свистячі хрипи, які чути на відстані. 2. Декомпенсації (стадія «німої легені»): · свідомість сплутана; · ціаноз; · набухання шийних вен; · задишка більше 40 за хвилину; · дистанційні хрипи; · ділянки „німої легені”, тобто ділянки легень, де дихання не вислуховується; · тахікардія, ↓ АТ. 3. Гіперкапнічна кома: · свідомість відсутня; · зіниці розширені, знижена реакція на світло; · дихання поверхневе, різко ослаблене; · можлива картина „німої легені” – дихання не вислуховується; · частота дихання більше 60 за хвилину; · можливі судоми; · тахікардія з аритмією; · АТ може не визначатися; · шкіра холодна, волога. Лікування: 1. оксигенотерапія – при 1й, іноді й при 2й стадіях, подача зволоженого кисню через апарат Боброва 3-5 л/хв. При 3й стадії (а частіше ще й при 2-й) проводиться інтубація трахеї та переведення на ШВЛ; 2. забезпечити надійний венозний доступ та наладити в/в інфузію (астматичний статус супроводжується дегідратацією, тобто зневодненням) – краще використовувати 5% глюкозу до 3-4 л за добу з інсуліном, реополіглюкін 400мл; 3. при значному збудженні – сібазон в/в 2мл 0, 5%; 4. повна відмова від ß 2-адреноміметиків! 5. великі дози глюкокортикоїдів (від 4мг/кг/добу до 100-125мг кожні 4-6 годин по преднізолону).Спочатку вводять в/в, а після зменшення бронхоспазму можна перейти на інгаляційні глюкокортикоїди – „Фліксотид”, „Бекотид”. Швидше починає діяти преднізолон, дія дексаметазону найбільш проявляється через 1-2 години. Але по силі дії дексаметазон сильніше. Є спосіб коли вводять преднізолон і дексаметазон одночасно – спочатку діє один, а потім другий. 6. в/в еуфілін 10 мл 2, 4%, потім в/в крапельно 0, 9мг/кг/годину (або по 10 мл кожні 6 годин під контролем АТ). 7. магнія сульфат 25% 15-25мл в/в крапельно протягом 30хв.(під контролем АТ); 8. антигістамінні препарати у порівнянні з гормонами малоефективні, а деякі автори вважають, що вони навіть шкідливі, бо висушують слизову оболонку бронхів (наша медицина ще використовує ці препарати, як при бронхіальній астмі, так і при статусі).
|