Опіковий шок.

Опіковий шок – виникає при масивному термічному ураженні шкіри, підлеглих тканин та слизових оболонок.

Опіки поділяються на поверхневі та глибокі.До поверхневих відносяться опіки І – ІІІА ступенів, до глибоких – ІІІБ- ІVступенів.

Патогенез опікового шоку:

1. втратарідкої частини крові через уражену ділянку шкіри та пошкоджені судини;

2. з місця ураження вивільняється багато речовин (гістамін, серотонін, простагландини та інш.), які приводять до порушення кровотоку всіх внутрішніх органів;

3. втрата рідини веде до гемоконцентрації;

4. термічне ураження Єр супроводжується розвитком гемолізу.

Стадії опікового шоку:

І стадія - еректильна (стадія збудження): більш виражена, ніж при травматичному шоці;

ІІ стадія - торпідна (стадія пригнічення).

Площа опікової поверхні визначається:

1. за правилом „д`евятки”;

2. за правилом „долоні” (долоня – 1% площі поверхні тіла).

Вважається, що опіковий шок розвивається при поверхневому опіку більше 15% поверхні, а при глибокому-більше 10% поверхні тіла.

У дітей до 1року - опіковий шок розвивається при поверхневому ураженні 8% шкіри, після 1року – 10% шкіри.При термічному ураженні дихальних шляхів до площі опікрвої поверхні додають ще 10-15%.

Ступені опікового шоку:

І ступінь (легкий опіковий шок) – площа опікової поверхні до 20%;

ІІ ступінь (важкий опіковий шок)- площа опікової поверхні 20-60%;

ІІІ ступінь (дуже важкий опіковий шок) - площа опікової поверхні більше 60%.

Клініка опікового шоку:

1. термічне ураження шкіри;

2. клінічні ознаки шокових станів (див.вище);

3. часто виникає блювота, як прояв інтоксикації;

4. сеча (якщо вона є) має темний колір (іде гемоліз – руйнування еритроцитів);

5. наявність скарг та свідомості залежить від стадії шоку (у торпідну стадію можлива втрата свідомості).

Невідкладна допомога при опіковому шоці:

1. припинити дію термічного фактора;

2. охолодження уражених ділянок (льод, холодна вода);

3. знеболення (якщо є можливість, зразу ввести наркотичні анальгетики);

4. обробка опікової поверхні – забороняється:

n змазувати жиророзчинними мазями;

n розкривати опікові пухирі;

n відривати шматочки одягу,

Можна обробити поверхню антисептиком (фурацилін, хлоргексидин, олазоль, пантенол) та накласти стерильну пов`язку.

5. поставити в/в катетер та розпочати в/в інфузію;

6. при збудженні – сібазон 2- 4мл в/в;

7. гормони: преднізолон 90-180 мг, дексаметазон 12-20мг в/в;

8. антигістамінні препарати: дімедрол 2-4 мл, супрастін 1-2 мл;

9. у стаціонарі обов`язково виконується правило 3-х катетерів (в/в, у сечовий міхур та шлунок);

10. симптоматична терапія.

Розрахунок в/в інфузійної терапії:

1. 2 × % опіку × масу тіла (кг) + 2000мл 5% глюкози

2/3 – це сольові розчини,

1/3 – це коллоїди та плазма.

2. 3 × % опіку × масу тіла (кг);

3. половину вводять у перші 8 годин, другу половину протягом 16 годин.