Отруєння грибами.

Отруєння грибами зазвичай мають сезонний характер. Головними отруйними речовинами є:

1. гальвелова кислота (несправжні строчки);

2. фаллоідин, фаллоін, аманітин (бліда поганка);

3. мускарин (мухомор).

Клініка:

· всі отруєння грибами проявляються спочатку ураженням ШКТ – нудота, блювота, пронос (це приводить до зневоднення організму);

· при отруєнні мухомором – підвищене потовиділення, сльозотеча, бронхорея, посилюється перистальтика кишечника, порушення свідомості, галюцинації, марення, зіниці звужені, порушення зору, затруднення дихання, брадикардія, гіпотонія;

· при отруєнні блідою поганкою – спостерігається ураження печінки (жовтяниця, потемніння сечі, знебарвлення калу, печінка збільшується і стає болючою при пальпації). Розвиток гострої печінкової недостатності яасто супроводжкється розвитком ниркової недостатності.

Лікування:

1. промивання шлунку;

2. сорбенти;

3. сольові проносні;

4. форсований діурез;

5. антидотна терапія: при отруєнні мухомором – атропін, антидотів при отруєнні блідою поганкою немає;

6. рання гемосорбція;

7. симптоматична терапія.

Укуси отруйних тварин.

Укуси змій.

Клініка:

1. біль та набряк в місті укусу;

2. психічні розлади – збудження, страх;

3. найбільш серйозні симптоми – гіпотонія та втрата свідомості.

Лікування:

І. Дошпитальний етап:

· видавлювання крапель крові з рани;

· холод на рану;

· давати пити багато води (ефект розведення отрути);

· відсмоктати кров з рани (якщо нема пошкодження слизової оболонки ротової порожнини).

ІІ. Шпитальний етап:

· промивання рани;

· введення специфічної протизміїної сироватки;

· з профілактичною метою протиправцева сироватка;

· симптоматична терапія.

Укуси комахами.

Клініка:

1. біль, набряк, гіперемія в місці укусу;

2. найбільший набряк – при укусі в обличчя;

3. загальні симптоми – підвищення температури тіла, задишка, нудота, блювота, запаморочення та інш.

4. найбільш небезпечне – розвиток анафілактичного шоку.

Лікування:

· видалити жало;

· холод на рану;

· десенсебілізуюча терапія;

· симптоматична терапія.

Лекція №7.

Реанімація та інтенсивна терапія в разі несприятливих впливів

Чинників зовнішнього середовища.

До несприятливих чинників зовнішнього середовища відносяться:

1. сонячне випромінювання;

2. підвищена або знижена температура навколишнього середовища;

3. коливання атмосферного тиску;

4. підвищена або знижена вологість повітря;

5. електричний струм;

6. стихійні лиха.

Ці несприятливі чинникі зовнішнього середовища можуть призводити до розладу здоров’я людини, внаслідок виникнення певних паталогічних станів.