Початкові кроки допомоги дитині, яка народилась після вилиття вод, забруднених меконієм.

· У разі вилиття вод, забруднених меконієм, відсмоктування з верхніх дихальних шляхів дитини після народження голови не потрібно, оскільки це втручання не зменшує ризику розвитку синдрому аспірації меконію.

· Відразу після народження дитини потрібно зазначити та оголосити час її народження і до викладання на живіт матері та висушування оцінити „ активність ” за такими ознаками:

– наявність і адекватність самостійного дихання,

– м’язовий тонус,

– частоту серцевих скорочень (ЧСС).

· Дітей, які після народження є „активними”, - кричать або адекватно дихають, виявляють задовільну рухову активність з ЧСС > 100 за 1 хвилину, викладають на живіт матері і спостерігають за їх станом протягом 15 хвилин. У разі відсутності дихальних розладів забезпечують стандартний медичний догляд згідно з вимогами наказів МОЗ України.

· У разі наявності будь-якої з таких ознак:

а). відсутність самостійного дихання або дихання типу «гаспінг», або брадипное (ЧД < 30 за 1 хвилину),

б). або знижений м’язовий тонус (відсутність активних рухів, звисання кінцівок),

в). або ЧСС < 100 за 1 хвилину - слід негайно:

- перетиснути і перерізати пуповину;

- інформувати матір, що дитина має проблеми зі встановленням самостійного дихання і їй буде надано допомогу;

- не забираючи пелюшок і уникаючи тактильної стимуляції, перенести немовля на реанімаційний стіл або іншу підготовлену відповідну теплу та суху поверхню;

- здійснити початкові кроки допомоги

- повторно оцінити стан дитини і вирішити, що робити далі.

· Початкові кроки реанімації, якщо дитина " неактивна":

1. забезпечити правильне положення новонародженого;

2. уникаючи тактильної стимуляції, якомога скоріше під контролем прямої ларингоскопії відсмоктати вміст нижньої глотки, після чого інтубувати трахею і провести відсмоктування з неї.

· Після звільнення дихальних шляхів від меконію закінчити виконання решти початкових кроків реанімації й оцінити стан дитини.

· У разі відсутності (неадекватності) самостійного дихання або за наявності ЧСС < 100 за 1 хв слід повторно інтубувати трахею і розпочати ШВЛ реанімаційним мішком через інтубаційну трубку. Якщо з будь-яких причин інтубація трахеї неможлива – вентилювати легені дитини реанімаційними мішком і маскою.

· Подальші кроки реанімації проводяться так само, як було розглянуто вище (кроки А, В, С, D з оцінкою стану новонародженого кожні 30 секунд).

Все, що ми робимо під час надання невідкладної допомоги новонародженому, фіксуємо у «Карті первинної реанімації новонародженого».