Емболія амніотичною рідиною.

Емболія амніотичною рідиною - критичний стан, який виникає у разі проникнення елементів навколоплодових вод у кровоток матері та супроводжується розвитком гострої серцево-легеневої недостатності або зупинки кровообігу.

Таке ускладнення можливе при підвищенні тиску в амніоні вище, ніж у кровоносних судинах матки або зіянні венозних судин матки.

I. Причини, які підвищують внутрішньо матковий тиск:

- надмірна пологова діяльність;

- швидкі пологи;

- застосування великих доз окситоцину;

- багатоводдя;

- великий плід;

- багатоплідна вагітність;

- тазове передлежання;

- дистоція шийки матки;

- переношена вагітність;

- запізнілий розрив плодового міхура;

- грубі маніпуляції під час родорозродження (прийом Крістеллера та ін.)

II. Причини, які викликають зіяння маткових судин:

- гіповолемія будь-якого походження;

- передчасне відшарування плаценти;

- передлежання плаценти;

- ручне відділення та видалення посліду з порожнини матки;

- кесарів розтин;

- гіпотонія матки.

Патогенез: навколоплідні води містять багато біологічно активних речовин (гістамін, серотонін, тромбопластин, простагландини та інш.), які при потраплянні до кровеносних судин викликають розвиток 2-х синдромів – гострої серцево-судинної недостатності (кардіо-пульмонального шоку) та коагулопатичної кровотечі (ДВС-синдрому).

Клінічна картина залежить від об'єму та складу вод, що потрапили до кровоносних судин матері.

Клінічні ознаки:

- почуття страху;

- занепокоєння, збудження;

- озноб та гіпертермія;

- кашель;

- раптова блідість або ціаноз;

- різкий біль у грудях;

- задишка, шумне дихання;

- зниження AT;

- тахікардія;

- коагулопатична кровотеча із пологових шляхів або інших травмованих місць;

- кома;

- судоми;

- смерть внаслідок фібриляції шлуночків впродовж декількох хвилин.

Взагалі клініка схожа на клініку ТЕЛА.

Лікування:

· при необхідності – реанімація;

· оксигенотерапія (при нарстанні ознаків дихальної недостатності – інтубація трахеї та ШВЛ);

· в/в інфузія – використовують кристалоїди та коллоїди у співвідношенні 1: 2 (реополіглюкін, рефортан, гелафузін, венофундин, глюкоза з вітамінами С та В). Швидкість інфузії повинна бути такою, щоб підтримувати АТ сист не нижче 90 мм рт.ст.;

· для зняття бронхоспазму – еуфіллін 2%-10 мл в/в;

· гормони – 300-400 мг преднізолона в/в або гідрокортизон 1000-1500мг;

· при падінні АТ в/в крапельно дофамін;

· свіжезаморожена плазма (лікування ДВС-синдрому);

· інгібітори протеаз – контрикал 100тис-200-500 тис ОД в/в або гордокс 500тис – 1 млн ОД в/в;

· на ранніх стадіях ДВС-синдрому гепарин по 5000-10 000 ОД 4-6 раз на добу).