Висновки та пропозиції

Впродовж кількох останніх років Україна проводить радикальне реформування системи соціального страхування населення. Визначаючи те, що ринкові перетворення приводять до значного падіння рівня життя більшості сімей та зважаючи на обмеженість державних фінансових ресурсів, уряд України створив нові програми адресної соціальної допомоги. Відмінною рисою такого підходу є те, що соціальна допомога надається лише найбільш нужденним.

Привернення уваги до суспільства, державних, комерційних, громадських та інших організацій до проблем нужденних людей, послідовного здійснення політики, спрямованої на створення соціальних і матеріальних гарантій нужденним передбачено Конституцією України та іншими законами.

Сьогодні на порядку денному пошук оптимальних шляхів надання соціальної допомоги та послуг на державному рівні. Запровадження нових і вдосконалення діючих соціальних програм дають можливість оптимізувати управління системою соціального захисту населення на рівні кожного регіону, забезпечити високу якість та оперативність надання послуг найуразливішим громадянам і сім’ям.

Україна опинилася у стані гострої соціально – політичної кризи. Попри всі переваги ринку не вирішується багато соціальних питань. Навіть якщо ринкова система спроможна забезпечити високий рівень споживання матеріальних благ і послуг, вона все ж заснована нерівності членів суспільства в розподілі суспільного продукту, що призводить до суттєвої диференціації доходів населення, зміни структури суспільства, тому в ринковій системі потрібен захист людини від цих негативних явищ.

Питання соціального захисту громадян – це понад усе прерогатива державної політики. Держава вживає заходів щодо вирішення питань економічного становища і гарантій соціального захисту громадян.

Але треба сказати відверто, що сьогодні держава не готова в наслідок економічних обставин забезпечити виконання програм соціально – орієнтованого напряму.

Тому органи місцевого самоврядування змушені вирішувати питання соціального захисту населення, шукати кошти для фінансування міських програм соціальної допомоги громадянам. Необхідно зазначити, що ці питання завжди були головними в діяльності місцевих рад та їх виконавчих органів.

Якщо звернути увагу, то в 2013 році на соціальний захист пенсіонерів було витрачено 83 233, 6 млн. грн. Зокрема у 2012 році частка видатків на соціальний захист пенсіонерів 64 494, 1 тис грн., що на 29, 1 % менше порівняно з 2013 роком, що склалося у зв’язку із підвищенням пенсійного віку для чоловіків та жінок, внаслідок впровадженням у 2011 році Пенсійної реформи з метою зменшення дефіциту Пенсійного фонду України та виконання умов кредитування МВФ понад квоти нашої держави (1, 89 млрд. дол. США).

Також ми приділили увагу доходам та видаткам Пенсійного фонду України. Зазначимо, що до Пенсійного фонду України з усіх законодавчо визначених джерел фінансування за 2013 рік надійшло 250 539, 0 млн. грн., що на 27 907, 8 млн. грн. більше, ніж у 2012 році. З урахуванням залишку коштів, який склався на початок 2012 року, загальний обсяг доходів становив 222 631, 8 млн. грн. При цьому власні надходження у 2011 році дорівнювали 197 553, 6 млн. грн., що на 25 078, 2 млн. грн. менше порівняно із відповідним показником 2012 року і на 52 985, 7 млн. грн. менше ніж у 2013 році.

Ці зрушення спричинені підвищенням пенсійного віку населення, що призводить до збільшення власних коштів даного фонду, а також направленість діяльності уряду на покращення соціального становища в країні про що свідчить збільшення коштів Державного бюджету в структурі дохідної частини Пенсійного фонду.

Стосовно видатків Пенсійного фонду України, то у 2012 році Пенсійний фонд України був забезпечений у повному обсязі фінансовими ресурсами на виплату пенсій та грошової допомоги 13, 6 млн. пенсіонерів. Сума видатків на пенсійні виплати сягала 250 350, 0 млн. грн., що на 39 635, 6 млн. грн. більше порівняно із 2011роком, і на 16 654, 1 млн. грн. менше, ніж у 2012 році.

На зростання обсягу видатків вплинули додаткові витрати, пов’язані із реалізацією соціальних ініціатив Президента України, спрямованих на підвищення рівня соціального захисту, а також перерахунки розмірів пенсійних виплат, які проводилися згідно із нормами діючих законодавчих і нормативно-правових актів: збільшено пенсійні виплати відповідно до зростання розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та у зв’язку із зростанням середньої заробітної плати в Україні порівняно із попереднім роком.

Пропонуємо наступні удосконалення в сфері соціального страхування населення в Україні:

─ розроблення і прийняття Соціального кодексу;

─ зменшення податкового тиску на ті підприємства, установи, організації, підприємницькі структури, які роблять внесок у благодійні фонди;

─ розробка методичних рекомендацій для сільських центрів управління праці та соціального захисту населення;

─ поглиблення всебічного вивчення цілісного уявлення про бідність, її критерії та виміри.

─ поглибити адресність державної соціальної допомоги через упорядкування пільг та допомоги, що надаються різним категоріям населення;

─ реформувати нормативно-правову базу надання адресної соціальної допомоги малозабезпеченим та одиноким непрацездатним особам на основі урахування їх сукупного доходу;

─ створити систему контролю за ефективним і раціональним використанням коштів для надання державної соціальної допомоги;

─ впровадити єдину облікову систему одержувачів соціальної допомоги;

─ збільшити розміри допомоги особливо потребуючим громадянам;

Безумовно, ці заходи допоможуть кардинально реформувати соціальну політику, її основні складові, зокрема систему соціального захисту населення, що виступає умовою утвердження сталої системи соціальної безпеки людини і суспільства, потребує значних зусиль.

Серед них - зрілість ринкових відносин у країні, зокрема розвитку малого підприємництва, середнього класу, соціальної, економічної культури населення, характер його соціально-економічних спрямувань, готовність суб’єктів соціальної політики до нововведень, рівень законодавчої забезпеченості їх діяльності в нових умовах та інші чинники, що обумовлюють динамізм розвитку соціально-економічного буття, стабільної соціальної системи.

Важливою функцією бюджету є матеріальне і фінансове забезпечення конституційних гарантій громадян. Коли ж бюджет не в змозі виконати цю функцію, постає необхідність залучення інших джерел фінансування соціальної сфери, що свідчить про неефективність використання бюджетних коштів. Виходом з цієї ситуації може бути або корегування конституційних соціальних гарантій або виділення асигнувань відповідно до необхідного рівня. Тобто передбачається безліч джерел фінансування бюджетних установ. Загалом, цей вимушений метод привабливий тим, що дає змогу активізувати ефективність господарства, за рахунок чого задовольнити потреби у розвитку і функціонуванні установ соціальної сфери.

Фінансові органи зазвичай у разі нестачі бюджетних коштів занижують норми видатків і витрат, оскільки корегування соціальних гарантій – річ складна і пов’язана із зміною законодавства. Скорочення норм видатків або зменшення загинальної суми бюджетних асигнувань негативно впливає на всі аспекти діяльності бюджетних установ. Саме тому постала необхідність стабілізації норм і нормативів протягом відносно тривалого часу.

Аналіз та визначення рівня достатності наданої допомоги показав, що система потребує реформування, впровадження нових шляхів та методів, котрі без додаткових затрат коштів, матеріальних засобів дозволять працювати більш результативно на користь тих, хто потребує соціального захисту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Конституція України: Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996р. – К.: Офіційне видавництво Верховної Ради України, 1996. – 115с.

2. Андріїв В.В. Зміст і призначення загальнообов’язкового державного соціального страхування / В.В. Андріїв // Вісник Одеського національного університету. – 2010. – Том 15. – Вип. 22. – С. 110–115.

3. Антоненко Т. Соціальне страхування: перспективи розвитку / Антоненко Т.// Соціальне страхування. – 2010. – № 7. – С. 21–23.

4. Алексєєв І.В. Бюджетна система: навч. посіб. / І.В. Алексєєв, Н.Б. Ярошевич, А.М. Чушак - Голобородько – К.: Хай-Тек Прес, 2008. – 376с.

5. Базилевич В.Д. Державні фінанси: навч. посіб. / В.Д. Базидевич, Л.О. Баластрик. – К.: Атіка, 2002. – 368с.

6. Баранник Л.Б. Проблеми впровадження єдиного соціального внеску в Україні / Л.Б. Баранник, Ю.Є. Гуцалова // Вісник ДДФА. – Економічні науки. – 2007. – № 2. – С. 10–17.

7. Бідюк Н.М. Система професійного навчання безробітних у США [Електронний ресурс] / Н.М. Бідюк // Вісн. Черкас. ун-ту. – 2010. – С. 14. – Режим доступу: https://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/ped/2010_186_2/ N186p014.pdf

8. Воробйов Ю.М. Аналіз стану державного пенсійного страхування в Україні / Ю.М. Воробйов, В.А. Гладжикурка // Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції. – 2009. – № 3 (4). – С. 6–13.

9. Гнибиденко И.Ф. Пенсионная реформа в Украине: состояние, проблемы, перспективы / И.Ф. Гнибиденко // Экономика Украины. – 2007. – № 4. – С. 4-11.

10. Демчак Р.Є. Соціально-економічний захист населення: теоретичний аспект / Р.Є. Демчак // Теоретичні та прикладні питання економіки. – 2011. – Вип. 25. – С.144-150.

11. Булавець В. Актуальні проблеми теорії і практики соціального захисту населення / В. Булавець // Світ фінансів – 2009- №4, С. 122-126.

12. Гафарова К.Є. Європейські соціальні стандарти та їх імплементація в Україні / К.Є. Гафарова // Акад. огляд. – 2011. – № 1 (34). – С. 25-31.

13. Дудкевич П. Организация системы страхования от безработицы в Канаде / П. Дудкевич, И. Соболева // Проблемы теории и практики управления. – 2010. – №2. – С. 89-93.

14. Кочубаєва М.Г. Упровадження зарубіжного досвіду в державне регулювання соціального захисту населення в умовах економічної кризи [Електронний ресурс] / М. Г. Кочубаєва // Держава та регіони. – 2009. – № 3. – С. 203-207. – (Серія: Державне управління). – Режим доступу: https://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/dtr/du/2009_3/files/DU309_41.pdf

15. Кравчук Ю.Б. Підвищення якості трудового потенціалу: зарубіжний досвід [Електронний ресурс] / Ю.Б. Кравчук. – Режим доступу: https:// www.rusnauka.com/7_NMIW_2011/Economics/5_80601.doc.htm

16. Крентовська О. Досвід європейської соціальної політики / О. Крентовська // Вісн. НАДУ. – 2011. – № 1. – С. 382-387.

17. Крикунова В.М. Досвід реалізації політики зайнятості у Республіці

Польща [Електронний ресурс] / В. М. Крикунова // Таврійс. наук. вісн. – 2010. –Вип.71.– С.33.– Режим доступу: https://www.nbuv.gov.ua/portal/ Chem_Biol/Tavnv/2010_71/71_33.pdf

18. Ліванова Є. Проблеми майнового розшарування населення України / Є. Ліванова // Україна: аспекти праці - 2010, № 4.- 6с.

19. Лопушняк Г. Економіко-організаційні аспекти забезпечення реалізації права на соціальний захист в Україні / Г. Лопушняк // Галицький економічний вісник. – 2011. – №2(31). – С.10-15.

20. Люблін Ю. Пенсійна реформа в Україні: коментарі іноземних фахівців / Ю. Люблін, Г. Гендрікс, І. Нейков // Страхова справа. – 2011. – № 3. С. 41-46.

21. Національна система загальнообов’язкового державного соціального страхування: сучасні проблеми та стратегія розвитку: Монографія / Е.М. Лібанова, В.М. Новікова, О.В. Макарова та ін. – К., 2011. – 178 с.

22. Недошитко О.В. Система пенсійного забезпечення в Україні / О.В. Недошитко // Науковий вісник України. – 2009. − Вип. 19.13 – С. 214–221.

23. Новак І.М. Соціальний діалог в системі управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. Національна система загальнообов’язкового державного соціального страхування: сучасні проблеми та стратегія розвитку / І.М. Новак, А.В. Василик, Н.С. Власенко. – К.: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, 2009. - 53-61 с.

24. Новіков В. Потенціал стабільної соціальної політики / В. Новіков // Україна: аспекти праці - 2011. - № 1. – С.14-16

25. Новиков А. Особенности эволюции зарубежных пенсионных систем / А. Новиков // Мировая экономика и международные отношения. – 2006. – № 5. – С. 62-70.

26. Орлов В.В. Основні напрямки діяльності органів виконавчої влади як суб'єктів державного управління у сфері державної молодіжної політики в Україні / В.В. Орлов // Економіка та держава. -2012. - № 3. - С. 75-77.

27. Папієв М.М. Міжнародний досвід реформування пенсійного забезпечення / М.М. Папієв // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 1. – С. 3-11.

28. Пасічник В.А. Фінансово-бюджетна політика як інструмент впливу на структурні зміни в економіці // Наукові праці НДФІ.-2007.-вип. 3. С.17-24.

29. Прилипко С.М. Проблеми теорії права соціального забезпечення: Монографія / С.М. Прилипко. – Х.: Берека-Нова, 2009. – 264 с.

30. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням: Закон України від 18.01.2001 № 2240-III // Відомості Верховної Ради України, 2001. – № 14. – Ст. 71.

31. Сандлер Д.М. Огляд сучасних систем пенсійного забезпечення / Д.М. Сандлер // Економіка та держава. – 2010. – № 12. – С. 32-44.

32. Семигіна Т. Соціальна політика: історія та сучасний розвиток / Т. Семигіна. – К.: ТОВ “Агентство “Україна”, 2008. – 196 с.

33. Сільченко С.О. Соціальне страхування: реалії та перспективи правового регулювання / С.О. Сільченко // Проблеми законності: респ. міжвідом. наук. зб. / відп. ред. В.Я. Тацій. – 2009. – Вип. 102. – С. 78–85.

34. Сидорчук А.А. Перспективи розвитку соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Україні / А.А. Сидорчук // Методологічні проблеми фінансової теорії та практики в умовах проведення системних реформ. – Тернопіль: ТНЕУ, 2012. – С. 106–107.

35. Тропіна В.Б. Бюджетне забезпечення соціальної функції держави в Україні. //Фінанси України. - 2008 - №5. С.15-32.

36. Ярошенко І.С. Організаційно-правові форми соціального захисту людини і громадянина в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І.С. Ярошенко. – К., 2006. – 18 с.

37. Яцик Д.В. Проблемні аспекти та можливі шляхи покращення соціального страхування в Україні / Д.В. Яцик // Галицький економічний вісник. – 2015. - № 4. – С. 37-41.

38. Яцик Д.В. Аналіз доходів та видатків Пенсійного фонду України / Д.В. Яцик // Одеський економічний вісник. – 2015. – № 5. – С.24-28.

39. Офіційний сайт Державної казначейської служби України [сайт https://treasury.gov.ua].

40. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [ сайт https://www.ukrstat.gov.ua]

41. Офіційний сайт Міністерства праці та соціальної політики України

[ cайт https://www.mlsp.gov.ua]

42. Офіційний сайт Пенсійного фонду України [ сайт https://www.pfu.gov.ua]

43. Офіційний сайт Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [сайт https://www.social.org.ua]