Функціоналізм

Засновником функціоналізму був англійський етнолог поль ського походження Броніслав Малиновський (1884-1942), який провів широкі польові дослідження в Меланезії та серед папуа сів Нової Гвінеї. Функціональну теорію культури Малиновський вибудував на поєднанні теоретичних положень натуралізму, соціології Дюрк- гайма, психоаналізу та біхевіоризму, що поведінку людей зводив до реакції у відповідь на зовнішні стимули. Систему своїх погля дів він найповніше виклав у книзі “Наукова теорія культури”, що вийшла по смерті вченого у 1944 р. Основні теоретичні уза гальнення Малиновського можна звести до таких положень: 1. Людське суспільство — це біологічний організм особливо го типу', природна адаптативна система, в якій поєднались умо ви існування самого суспільства з основними потребами його членів; 2. Людина — це тварина, яка, вдовольняючи свої основні (пер винні) біологічні потреби (в їжі, одязі, житлі і т.ін.) перетворює навколишнє середовище, творить культуру; 3. Культура — це матеріальна (речова) і духовна системи, за допомогою яких людина забезпечує своє існування. Відмінності між культурами етносів засвідчують наявність різноманітних способів задоволення потреб людей; 4. Крім основних потреб, існують ще й похідні (вторинні), тобто духовні, що викликані не природою, а культурним середо вищем; 5. Наявність основних і похідних потреб зумовила появу різ номанітних способів і засобів їх задоволення, тобто формування первісних організаційних форм — інститутів; 6. Культура кожного етносу — це складна система стійкої рівноваги, в якій кожен її складовий елемент виконує свою фун кцію. Зникнення якогось елемента культури може спричинити загибель всієї культури чи й етносу. Структурний функціоналізм:

Визначним представником англійського функціоналізму був Альфред Редкліфф-Браун (1881-1955), який привніс до нього метод структурного аналізу і цим сформував окремий напрям, що одержав назву структурного функціоналізму чи структуралі зму. Свої погляди він виклав у працях “Історична і функціона льна інтерпретація культури” (1929) та “Метод етнології і соціа льної антропології” (1958). На відміну від Малиновського, який у центр наукових дослі джень ставив основні і похідні потреби людей, Редкліфф-Браун основну увагу приділяв вивченню структур людського суспільст ва, яке розглядав як об’єктивну природну реальність, як динамі чну систему взаємозалежних і взаємосумісних складових елеме нтів. Різниця між функціоналізмом і структуралізмом зводиться до постановки проблеми, до акцентів і використовуваних мето дів наукових досліджень. Предметом дослідження Редкліфф-Брауна стали “соціальні структури” (соціальний устрій — М.Т.), тобто: системи спорідне ності та їх роль у житті людських спільнот; системи організації політичної влади і управління в різних культурах; функціональ не призначення кожної структури (складової) первісного суспі льства; загальні сукупності соціальних звичаїв; образи, почуття, думки, пов’язані з соціальними звичаями і традиціями; стосун ки між окремими людьми (одиницями соціальної системи) як соціальні відносини і т.ін. Школа історичної етнології у США

До початку 90-х років XIX ст. в США етнологія розвивалася під визначальним впливом еволюціонізму, зокрема праць Л.Мор ґана. Критика теоретичних засад еволюціонізму, дифузіонізму і функціоналізму, як недостатньо універсальних, привела амери канського вченого Франца Боаса (1858-1942) до створення ново го напряму в етнології. Еволюціоністів він критикував за їх концепцію розвитку людей, соціальних інститутів і культури від нижчих до вищих форм, дифузіоністів — за універсалізацію ними процесів поширення і запозичення культур, функціоналістів — за пояснення подібності культурних явищ єдиною організацією людської психіки і схожістю географічного середовища, а всіх разом — за підміну конкретних етнологічних досліджень абстра ктними схемами. Основним завданням науки про людину і етноси (етнології) Боас вважав створення такої історії для всіх народів, яка спира ється на конкретне вивчення культур і мов кожного з них. Розвиток культури Ф.Боас пов’язував із своєрідним внутрі шнім розвитком соціальних груп і частковими зовнішніми запо зиченнями. Він відстоював історичний метод вивчення культур, а саму культуру сприймав як сукупність моделей поведінки, які людина засвоює у процесі свого дорослішання, вростання в люд ську спільноту і прийняття на себе культурної ролі. Франц Боас користувався в американській етнології винят ковим авторитетом, мав велику кількість учнів і послідовників