Охарактеризуйте новітні напрямки етнологічної науки та перспективи їх розвитку.

Після Другої світової війни в Європі інтерес до етнологічних досліджень помітно знизився. Цьому сприяла втрата практич них потреб в етнологічних знаннях, викликана розвалом євро пейських колоніальних імперій. Тому в європейській етнології продовжували домінувати старі школи функціоналізму і струк туралізму. Але це не зупинило пошуків нових теоретичних роз робок, що й привело до появи неофункціоналізму і концепції неоструктуралізму. Більшість концепцій сучасної етнології після Другої світової війни формувалось у США, де етнологія (культурна антрополо гія) стала важливою університетською гуманітарною дисциплі ною. Особливою популярністю користувався культурний реляти візм М.Герсковіца та його послідовників, які обґрунтували тео рію множинності шляхів розвитку культур та можливості втягу вання архаїчних культур в індустріальну цивілізацію при збере женні їх самобутності.. З кінця 70-х років XX ст. почали змінюватися напрями ви вчення людських спільнот та їх культури. У зв’язку з цим етно логічні концепції, що раніше сприймалися як універсальні і гло бальні, визнавалися лише частковими, другорядними. Але по шуки універсальних концепцій розвитку людства і його культу ри не припинялись і у 80-х роках XX ст. Вони привели до появи теорії соціальної біології, яка згодом переросла в концепцію куль турної екології. Перша з них всі форми соціально-культурної по ведінки обґрунтовувала біологічною природою людини як пред ставника тваринного світу, а друга — відстоювала біологічно- соціальні принципи вивчення процесів культури і пристосуван ня організованих людських популяцій (локальних суспільств) до навколишнього середовища. Це була остання спроба вибудувати всеохоплюючу концепцію, яка, претендуючи на перегляд всієї історії людства, розглядала її як еволюційний процес, в якому відбувається взаємодія людських генів з новими культурними формами. Тоді ж в американській етнології (культурній антропології) набув поширення герменевтичний напрям тлумачення культур но-історичних явищ. Герменевтики вважали, що лише інтуїція дає змогу проникнути в сутність історико-культурних явищ. Най- відоміші американські герменевтики Кліфорд Гірц та Ріхард Тернер ставили собі за мету вивчити роль символів, їх цінність, світоглядну і моральну значущість у сучасних культурах. Вони прийшли до висновку, що в соціальних процесах символи функ ціонують як активна сила, впливають на сприйняття, почуття і мислення людей. Тому вони ставили перед етнологією завдання проникнути в глибинне значення вчинків і думок носіїв етніч них культур. Вони відмовилися від ідей європоцентризму, стали прихильниками концепції взаємодії і зближення культур, пере творення їх в єдину глобальну культурну систему. Тому сучасна етнологія не пропонує таких загальних теорій, які б мали пояснити всю багатогранність етнічних проявів людства, а зосереджує увагу на вивченні найбільш соціально знакових явищ. При цьому в наукових дослідженнях використовуються всі відомі етнології методи і теорії. Таку ідеологію етнологічних досліджень називають “постмодерном”. Його основною рисою є плюралізм методик, методів і теоретичних підходів. Нинішня постмодерна етнологія зосередила свою увагу на вивченні: мно жинності принципів і форм самоорганізації етнокультурного життя; множинності етнокультурних реальностей, ідентичнос тей і самоідентифікацій людей; внутрішньоетнічних і міжетніч них процесів; тих явищ і механізмів, які визначають зміст і ха рактер етнічних культур і зберігають їх усталеність у різних умовах соціального життя.