Розселення, етнічний склад, чисельність росіян і білорусів. Природні умови та історико-етнографічне районування.

Найбільший слов'янський народ. Загалом налічується близько 140, мільйонів, з них понад 11 мільйонів в Україні і близько 3 млн. у США (1990р). Етногенетичне ядро складали в'ятичі, кривичі, словени та інші племена. За мовою становлять найбільшу частину східнослов'янської гілки індоєвропейської сім'ї. Належать до великої європеоїдної раси. На особливостях формування росіян позначилася взаємодія з тюркськими, фінно-угорськими, балтськими, романськими, кавказькими та іншими народами.

Формування російського етносу відбувалось на терені Володимиро-Суздальської, Новгородської, Смоленської, Рязанської, Тверської земель, в кордонах яких ХІУ-ХУ ст. сформувалися і розвивалась російська держава. В1533 р. вона займала територію в 2800 тис. квадратних кілометрів. Однією з особливостей етнічної історії росіян була постійна присутність малозаселених територій, суміжних з їх основною етнічною територією і помітна міграційна активність. У ХУ-ХУІ ст. Московія приєднала Поволжя і Донщину, пізніше Північний Кавказ, Прикаспійської степи, Приуралля. Впродовж XVIII-XIX ст. Росія утвердилась у Сибіру, на Далекому Сході, Казахстані та Середній Азії. Слідом за військовими йшли переселенці-втікачі, колоністи та примусово переселені селяни з російських, білоруських і українських земель, які стали одним з чинників зросійщення загарбаних територій і підкорених етносів.

---+-+-+

Загальна кількість білорусів становить бл.10 млн. чоловік, з них у Білорусі -76%, а в країнах СНД - 9, 8%.

Етногенетичне ядро білоруського етносу склали давньослов'янські (дреговичи, радимичи, частково південно-західні кри­вичі) і балтські племена (асиміляція летто-литовських племен ятвягів). Назва " Біла Русь" поширена з XIV ст.; " білорусьці" - з XVII ст.; " білоруси" - з XVIII ст.

Належать до східноєвропейського антропологічного типу, середньоєвропейської підраси великої європеоїдної раси, деякі дослідники виділяють поліський та верхньодніпровський підтипи.

Білоруська мова входить до східної підгрупи слов'янської групи, індоєвропейської сім'ї. Писемність на основі кирилиці. Віруючі - православні, меншою мірою католики.

Найдавнішою етнічною основою білорусів, як зазначалося, були східнослов'янські племена дреговичів, південно-західних кривичів, радимичів, частково древлян, сіверян і волинян. Східнослов'янські предки білорусів частково асимілювали летто-литовські племена ятвягів. ІХ-Х ст. східнослов янські племена, які проживали на теренах сучасної Білорусі, увійшли разом із іншими племенами до Київської Русі. З XIII ст. поступово складалися загальні риси білоруських діалектів. Наприкінці XIV-XVII ст. з'явились специфічні особливості білоруської мови (дзекання, цокання, тверде " р", акання