Етнічна історія слов'янства у VII-ІХ ст. Східні, західні, південні

Слов'яни та утворення перших держав.

Охарактеризуйте громадський побут і звичаєвість східних слов'ян.

Сільське господарство - основа економічної діяльності болгар з давніх часів.

Із злакових найбільш поширені: пшениця, жито, ячмінь, кукурудза - з XVII ст., рис з'явився у XIV ст. з Близького Сходу. Просо було відомо ще фракійцям, з овочевих - томати, перець, баклажани, цибуля, часник, квасоля. Виноградарство надзвичайно розвинуте - відомо понад 63 сортів винограду.

Садівництво - сливи, яблуні, черешні, вишні, груші, персики, абрикоси, малина, полуниця.

Розведення технічних культур - тютюн, олійна троянда (з Малої Азії в 17-18 ст.) - Долина Троянд. Бавовник вирощують з 15 ст. Льон, коноплі, соняшник, цукрові буряки займають значні масиви.

Сільськогосподарські знаряддя:

Дерев'яне рало (орало) кількох типів:

Фракійське (з античної епохи); Слов'янське; Західнослов'янське; Македонське.Дерев'яний плуг.

Сіяли вручну, згодом з'явилися сівалки.

Для загортання після сівби використо­вували дерев'яні борони з дерев'яними й залізними зубами, пізніше залізні.

Врожай збирали серпами з гладким і зазубреним лезом. Для захвату колосків використовувалася паламарка - дерев'яна рукавичка з крюком, що одягалася на пальці лівої руки.

Молотили ціпами (цапило) або диканею - збитою дошкою з загнутим кінцем, у нижню поверхню якої встромлялися камінці. Диканю волокли на току коні або воли.

Крім землеробства значного розвитку досягло і тваринництво: велика рогата худоба, вівчарство, свинарство, домашня птиця - кури, гуси, індички, качки. Дуже розвинуте бджільництво. Шовківництво - з часів Візантійської імперії. Масові посадки тутових дерев у 17-18 ст. здійснювались у багатьох регіонах Болгарії.

Рибальством займалися окремі сім'ї. Використовували різноманітні сітки, ву­дочки.

Мисливство ще й в середні віки відігра­вало значну роль. Полювали на ведмедів, рисів, вовків, лисиць, куниць, оленів, вепрів, зайців тощо. Застосовували капка­ни, ями.

Важливу роль в житті болгар відігра­вали ремесла і домашні виробництва.

Ткацтво - використовували вовну, льон, коноплі, бавовник, шовк. Виготовляли грубий одяг з домашнього сукна - аба (абаджійство); шнур (гайтан) - гайтанджійство; грубі тканини з овечої вовни (мутафчійство). Тканина ця йшла на виготов­лення мішків, покривал, попон. Використовували мотальне колесо і спеціальний мутафчійський верстат. Для гайтанджійства існував- чарк- дерев'яна машина, яка допомагала плести шнури. Ці ремесла були розвинені з часів турецького панування.