Сукупний попит

При макроекономічному аналізі рівноваги між попитом і пропозицією відбувається об’єднання вартісних показників на різноманітні товари і послуги в єдину сукупну ціну, або рівень цін, а з іншого боку, – акумулювання безлічі товарів і послуг у реальний обсяг національного виробництва.

Процес об’єднання всіх цін на окремі товари і послуги в рівень цін, з одного боку, а, з іншого боку, акумулювання всієї рівноважної кількості товарів і послуг у реальний обсяг національного виробництва називається агрегуванням. При цьому укрупнені показники називаються агрегатами (сукупностями).

Графічно залежність між рівнем цін і реальним обсягом національного виробництва виражається в такий спосіб: на осі ординат відображаються зміни рівня цін, а на осі абсцис – реального обсягу національного виробництва.

Сукупний попит (AD) – загальна або сумарна кількість кінцевої продукції, яка може бути придбана споживачем при даному рівні цін з метою задоволення своєї платоспроможності.

Сукупний попит визначається рівнем витрат, які плануються в економіці, і розраховується за формулою:

AD = ВВП = С + І + G + NX,

де С – споживчі витрати.

Аналіз споживання домашніми господарствами України. показав, що загальна вартість покупок, зроблених споживачами України у 2009 році, склала 79, 4% від суми їх особистого доходу.

Рис. 4.1. Структура витрат і заощаджень населення України у 2009 р.

На рис 4.1. показана структура витрат і заощаджень домашніх господарств України у 2009 р.

Із особистого доходу домашніми господарствами було спрямовано 79, 4% на придбання товарів і послуг, 7, 9% на придбання фінансових активів, 1, 3% на будівництво і покупку житла та основних фондів, 7, 4% на оплату різних видів податків, 4, 0% – доходи від власності (оплачені).

Ø І – інвестиційний попит являє собою наміри або плани фірм щодо збільшення свого фізичного капіталу (заводів і машин), а також товарних запасів. Товарні запаси складаються із товарів, які зберігаються для подальшого використання у виробництві або – для продаж.

Ø G – державні закупівлі. Державні закупівлі товарів і послуг містять в собі, наприклад, покупку урядом зброї, будівництво державних об’єктів, фінансування шкіл, медичних закладів тощо.

Ø NХ – чистий експорт дорівнює різниці між вартістю експорту і імпорту.

Обсяг імпорту залежить від величини внутрішніх доходів і обсягу виробництва всередині країни, співвідношення цін на внутрішньому і зовнішньому ринках та обмінного курсу валюти.

Експорт визначається доходами і обсягом виробництва за кордоном, співвідношенням цін і валютних курсів.

На сукупний попит впливає багато чинників. Але за базову екзогенну змінну його функції приймається лише його ціна. Сукупний попит знаходиться в зворотній залежності від ціни. Тому в графічній моделі його крива набуває від’ємного нахилу.

	P

Рис. 4.2. Крива сукупного попиту

Крива AD – спрямована вниз, оскільки зростання скорочує реальні запаси грошових засобів. Отже, попит на товари і послуги скорочується . Цим пояснюється зворотна залежність між величиною AD і рівнем цін (за умови, що пропозиція грошей та швидкість їх обігу фіксовані).

Сукупний попит залежить від ціни опосередковано, яка визначається за допомогою трьох факторів: ефектом відсоткової ставки (ефект Кейнса); ефектом реальний касових залишків (ефект Пігу); ефектом імпортних закупок.

Зазначені фактори називаються ціновими і від них залежить ухил AD.

1. Ефект Кейнса (ефект відсоткової ставки) виражається в тому, що із зростанням цін зростає попит на гроші: при незмінній пропозиції грошей починає зростати ставка відсотка. Таким чином скорочується обсяг інвестицій в економіку, а отже, знижується сукупний попит.

2. Ефект Пігу (реальних касових залишків). Зростання цін зменшує багатство та призводить до скорочення споживання, а отже, зменшує сукупний попит.

3. Ефект імпортних закупок. Зростання цін всередині країни при стабільних цінах на імпорт призводить до скорочення експорту. Отже скорочується сукупний попит в національній економіці.

де – експорт.

Крім цінових факторів на сукупний попит чинять вплив нецінові фактори.

Нецінові фактори призводять до зміщення кривої AD.

До нецінових факторів відноситься все, що впливає:

1) на споживчі витрати домогосподарств (добробут споживачів, їхні очікування, зміни у податках);

2) на інвестиційні витрати фірм (відсоткові ставки, субсидії, пільгові кредити інвесторам, податки на бізнес);

3) на державні витрати (державна політика);

4) на чистий експорт (коливання валютних курсів, умови на зовнішніх ринках).

Крім того, до нецінових факторів відносяться: зміни у пропозиції грошей та швидкість обігу грошей.

Рис. 4.3. Зміни сукупного попиту залежно від нецінових факторів

На рис 4.3 показано відхилення кривої вправо від AD₀ до AD₂. Даний зсув показує, що при незмінних рівнях цін під впливом нецінових факторів відбуваються зміни у сукупному попиті.

Наприклад, зростання реальної купівельної спроможності споживачів (при підвищенні курсу акцій, зростанні вартості нерухомості) при незмінному рівні цін призводить до збільшення сукупного попиту.

При збільшенні, наприклад, ставки відсотка крива AD₀ зсувається вліво до AD₁, оскільки зменшується можливість отримання кредитів і сукупний попит на інвестиційні товари знижується.

4.2. Сукупна пропозиція

Сукупна пропозиція (AS) – це загальна або сумарна кількість кінцевої продукції, яка може бути запропонована виробниками до продажу споживачам за даним рівнем цін з метою отримання прибутку.

На сукупну пропозицію впливають рівень цін та нецінові фактори. При цьому рівень цін є базовою екзогенною змінною, а нецінові фактори – зовнішніми екзогенними змінними функції сукупної пропозиції.

Між рівнем цін і реальним рівнем виробництва існує пряма залежність:

а) високі рівні цін створюють стимули для виробництва додаткової кількості товарів і послуг та їхньої пропозиції на ринку;

б) більш низькі рівні цін створюють умови для скорочення виробництва і послуг;

При цьому необхідно враховувати неоднакову гнучкість цін і зарплат у довгостроковому і короткостороковому періодах.

У короткочасному періоді номінальні ціни і зарплати, під впливом ринкових коливань змінюється повільно, зазвичай йде мова про їх відносну «жорсткість». Реальні величини (обсяг випуску, рівень зайнятості, реальна ставка відсотка) більш рухливі, «гнучкі».

У довгостроковому періоді, навпаки, номінальні величини змінюються досить сильно, їх вважають «гнучкими» і реагують вони на економічні шоки настільки, наскільки це необхідно для відновлення повної зайнятості.

Класична модель описує коливання економіки у довгостроковому періоді.

Згідно з класичною теорією повна зайнятість є нормою для економіки, а можливі відхилення швидко усуваються за допомогою абсолютно гнучких цін і зарплати. За таких умов будь-яка зміна рівня цін впливає на номінальну зарплату і реальні параметри економіки не змінюються. Реальна зарплата залишається на попередньому рівні, безробіття зберігається на природному рівні, а сукупна пропозиція – на рівні потенціального ВВП.

Пояснення форми кривої AS в класичній моделі пов’язують з аналізом ринку праці. Зростання загального рівня цін знижує реальну заробітну плату, що збільшує попит на ринку праці та адекватну номінальну зарплату.

Внаслідок одночасних змін забезпечується сталість реальної зарплати, що врівноважує ринок праці на умовах повної зайнятості.

		Y

Рис. 4.4. Крива довгострокової сукупної пропозиції

Як видно з рис. 4.4. спочатку економіка знаходиться в умовах повної зайнятості. Сукупний попит урівноважується із сукупною пропозицією в точці Е₁. Сукупна пропозиція дорівнює потенційному ВВП, а рівноважна ціна становить P₁.

Припустимо, що сукупний попит збільшився, його крива змістилася у положення AD₂, яка перетинає криву пропозиції в точці Е₂, ціна зросла до Р₂. У зв’язку з урівноваженням ринку праці на умовах повної зайнятості і незмінності рівня прибутковості виробництва, сукупна пропозиція залишається на рівні потенціального ВВП.

Довгострокова сукупна пропозиція, як і потенційний ВВП, можуть змінюватися залежно від кількості факторів виробництва. Цю залежність можна виразити на підставі простої виробничої функції:

,

де К – обсяг капіталу;

L – кількість праці.

Кейнсіанська модель описує економіку в короткостроковому періоді і ґрунтується на таких принципах: неповна зайнятість в економіці; ціна на товари і номінальна зарплата жорсткі.

За цих умов крива сукупної пропозиції має вигляд горизонтальної лінії (рис. 4.5).

	P
			AS

Коливання сукупного попиту впливають на обсяг виробництва, рівень цін не змінюється.

Наприклад, збільшення пропозиції грошей зміщує AD₁ у положення AD₂. Економічна рівновага переміщується з точки Е₁ в Е₂, обсяг виробництва – з точки Y₁ в точку Y₂ (рис. 4.6.).

Відмінність короткострокової кривої AS від довгострокової пояснюється недосконалістю ринку, тобто негнучкістю цін і номінальної зарплати.

Рис. 4.6. Зміни кривої попиту в кейнсіанській моделі

Крива AS у короткостроковому періоді показує, що величина випуску відхиляється від потенційного значення, якщо фактичний рівень цін відхиляється від очікуваного, то описується рівнянням:

,

де – обсяг виробництва (сукупна пропозиція) у короткостроковому періоді;

– потенційний обсяг виробництва;

– чутливість обсягів виробництва, до фактичного рівня цін від очікуваного їх рівня. Вона показує, на скільки відсотків фактичний ВВП відхиляється від потенційного ВВП у разі відхилення фактичного рівня цін від очікуваного на один відсотковий пункт.

– відповідно фактичний та очікуваний рівень цін.

Оскільки короткострокова сукупна пропозиція є зростаючою функцією від ціни на проміжній ділянці, то це означає що її крива має додатковий нахил. Згідно з рис 4.7. в точці Е₁ крива AS_кор. перетинається з кривою AD₁, якщо фактичний рівень цін збігається з очікуваним P^e=P₁, а фактичний обсяг виробництва знаходиться на потенціальному рівні Y₁ = Y_p. Якщо сукупний попит збільшиться і крива AD₁ переміститься у положення AD₂, фактичний рівень цін перевищить очікуваний P^e< P₂. Це буде стимулювати збільшенню обсягів виробництва до Y₂.

Рис. 4.7. Крива короткострокової сукупної пропозиції

З аналізу довгострокової та короткострокової пропозиції випливає, що крива сукупної пропозиції має три відрізки: горизонтальний (кейнсіанський, І), проміжний (висхідний, ІІ), вертикальний (класичний, ІІІ), які показані на рис. 4.8.

		Y

Рис. 4.8. Горизонтальний, проміжний і класичний (вертикальний) відрізки кривої сукупної пропозиції

До нецінових факторів відносяться: ціни на ресурси, субсидії виробництвам, податки на прибуток виробництв. Перші три чинники впливають на середні витрати, і, як наслідок, − на валовий прибуток.

Податок на прибуток впливає на величину чистого прибутку, частину якого підприємці спрямовують на інвестиції.

Зазначені фактори стимулюють відповідні зміни в обсягах виробництва.

Таблиця 4.2

ВВП і рівень цін в Україні за період 2000–2008 рр.

Рис. 4.9. Зростання сукупної пропозиції (ВВП) в Україні за 2000–2008 рр. залежно від динаміки рівня цін та динаміки обсягу виробництва

В табл. 4.2 і рис 4.9 наведені дані і побудована крива зростання сукупної пропозиції (ВВП в Україні за 2000–2008 рр.) залежно від динаміки рівня цін та динаміки обсягів виробництва.

4.3. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

Перетинання кривих AD та AS визначає рівновагу між сукупним попитом і короткостроковою або довгостроковою пропозицією. При порушенні рівноваги в економіці, наприклад, в результаті збільшення сукупного попиту викликаного зростанням грошової маси, AD₁ переміститься в положення AD₂ (рис. 4.10). У цьому разі короткострокова рівновага установиться у точці B де Y> Y_p, а рівень цін залишиться деякий час незмінним.

Під впливом високого рівня попиту збільшується обсяг виробництва, але деякий час продукція реалізується за старими цінами. Вплив зростання витрат за відсутності достатньої кількості вільних ресурсів і зростання попиту на них підвищуєтьсяі їх ціна, наприклад, збільшується заробітна плата.

	P		LRAS

Рис. 4.10. Перехід від короткострокової до довгострокової рівноваги

Подорожчання ресурсів призводить до зростання цін на готову продукцію. Величина попиту починає знижуватися (рух уздовж кривої AD₂ від точки B до точки C) і економіка повертається до попереднього рівня випуску, але за більш високим рівнем цін. Тривала рівновага встановлюється у точці С. У разі скорочення сукупного попиту (зменшення пропозиції грошей, падіння державних витрат, збільшення податків тощо) крива AD₁ зсувається вліво, що призводить до зниження випуску у короткостроковому періоді та відносно стійких цін.

У подальшому відбувається корегування цін у їх зниження (при Y< Y^p збільшується безробіття, знижується номінальна зарплата). Поступово економіка повертається до початкового випуску. На графіку це відобразиться рухом вниз вздовж нової кривої AD до рівня Y^p. Але у реальній економіці ціни не завжди так легко знижуються, як зростають, тому можливо, що величина випуску відновиться на вихідному рівні Y^p при більш високому рівні цін.

Різкі зміни сукупного попиту і пропозицій – шоки – призводить до відхилення обсягу випуску і зайнятості від потенційного рівня. Шоки з боку попиту можуть виникати наприклад, внаслідок різкої зміни пропозиції грошей або швидкості їх обігу, різких коливань інвестиційного попиту тощо.

Шоки з боку пропозицій можуть бути пов’язані з різким стрибком цін на ресурси (наприклад, нафтовий шок, зі стихійними лихами, змінами у законодавстві тощо).

За допомогою моделі AD і AS можна оцінити вплив шоків на економіку, а також наслідки стабілізаційної політики держави, що спрямовані на пом’якшення коливань, викликаних шоками, і відновлення рівноважного обсягу виробництва та зайнятості на попередньому рівні.

Якщо уряд і Центральний банк не вживають ніяких заходів то економіка буде пристосовуватися до нової ситуації. При зниженні рівня виробництва і зайнятості порівняно з потенційним (точка B) ціни почнуть поступово підвищуватися, а рівень зайнятості і випуску повернуться до попереднього стану. Це відображається на графіку рухом уздовж AD₁ з точки A в точки В i C. Проте такий процес пристосування може бути дуже тривалим, а затяжний спад в економіці може призвести до соціальних конфліктів.

Рис. 4.11. Саморегулювання економіки

Центральний банк може нейтралізувати спад, збільшивши пропозицію грошей (зсув вправо кривої AD від AD₁ до AD₂), але наслідком цього стане фіксація цін на більш високому рівні (точка С).

Таким чином, економічна політика держави стикається з відомою дилемою: або тривалий спад і безробіття або швидке зростання цін при збереженні рівня зайнятості і випуску.

Залежно від того на якому відрізку крива AS перетинається з кривою AD, можуть бути три ситуації:

1) Збільшення сукупного попиту за незмінної пропозиції:

а) на кейнсіанському відрізку така ситуація призведе до збільшення реального обсягу випуску продукції без зростання рівня цін

		AS
	P

	P1

Рис. 4.12. Рівновага на кейнсіанському відрізку кривої AS

б) на проміжному відрізку – відбувається збільшення реального обсягу національного виробництва і зростання рівня цін.

Рис. 4.13. Рівновага на проміжному відрізку кривої AS

в) на класичному відрізку, збільшення сукупного попиту призводить до зростання цін без змін будь-якого випуску продукції.

	P1
			Y1

Рис. 4.14. Рівновага на класичному відрізку кривої AS

2) Зменшення сукупного попиту при незмінній пропозиції.

Відповідно до графіку, на кейнсіанському відрізку реальний обсяг виробництва повинен зменшуватися, а рівень цін залишається незмінним.

На класичному відрізку ціни повинні знижуватися, а реальний обсяг національного виробництва залишатися на рівні повної зайнятості. На проміжному відрізку реальний обсяг виробництва і рівень цін повинні зменшуватися. Проте в реальній економіці на короткому часовому відрізку діє ефект Храповика, коли ціни спочатку легко збільшується, але в подальшому дуже повільно знижується. Тобто при зменшенні попиту протягом короткого періоду часу не слід чекати різкого падіння цін.

Причини дії ефекту Храповика

а) Зростання цін призводить до зростання зарплати, а зниження рівня цін знижує зарплату, що дуже важко зробити при потенційному рівні виробництва.

б) Негнучкість цін у бік зниження пояснюється іще тим, що фірми використовують монополістичні важелі протистояння зниженню цін з метою збереження прибутку.

3) Зміни сукупної пропозиції при збереженні сукупного попиту:

а) зростання сукупної пропозиції призводить до зростання реального виробництва і зниження рівня цін на всіх відрізках AS;

б) зниження сукупної пропозиції скорочує реальний обсяг випуску і збільшує рівень цін на всіх відрізках кривої AS.

	P

		AD

Рис. 4.15. Рівновага при змінній сукупній пропозиції і постійному сукупному попиту

4.4. Рівновага на товарному ринку. Умови побудови графіка IS

Крива IS відображає залежність доходу у формі ВВП від реальної відсоткової ставки в умовах рівноваги на товарному ринку, тобто Між доходами і відсотковою ставкою не існує безпосереднього зв’язку. Крива IS пов’язує їх між собою опосередковано через інвестиції.

Дохід збільшується у зв’язку із зростанням інвестицій як однієї із найважливіших складових сукупного попиту. Графічний зв’язок між відсотковою ставкою і доходами у короткостроковому періоді при фіксованому рівні цін можна проаналізувати шляхом побудови кривої IS (рис. 4.16).

У квадраті А зображено функцію інвестицій. Оскільки ставка відсотка – це витрати по обслугувовуванню кредиту для сплати інвестиційних відсотків, то зростання ставки відсотка зменшує інвестиції, що заплановані, тобто зростання ставки відсотка від i₁ до i₂, зменшує інвестиції, які плануються, І(i ₁) до І(i ₂).

У квадраті В зображено «кейнсіанський хрест»: зменшення інвестицій, які плануються, з І(i ₁) до І(i ₂) або скорочує дохід від Y₁ до Y₂.

У квадраті С зображена крива IS як результат взаємодії ставки відсотка і доходу.

Рух уздовж кривої IS показує, як повинен змінюватись рівень національного доходу під час зміни рівня відсоткової ставки на товарному ринку при збереженні рівноваги. Крива IS розділяє економічний простір на дві області. У всіх точках, які лежать вище кривої IS пропозиція більше попиту, тобто національний дохід більше запланованих витрат. У всіх точках нижче кривої IS спостерігається дефіцит товарів і послуг на товарному ринку. Математична залежність між відсотковою ставкою та доходами можна виразити таким рівнянням кривої IS:

,

де – автономні витрати які охоплюють базові екзогенні зміни, що зміщують криву IS у відповідний бік;

− чутливість інвестицій до відсоткової ставки;

− величина мультиплікатора інвестицій;

i – реальна відсоткова ставка.

Від «» і «» залежить нахил кривої IS. Якщо «» велике, то незначне зниження відсоткової ставки викликає суттєве зростання інвестицій і доходу.

За цих умов крива IS є пологою. Якщо «» мале, то навіть велике зниження відсоткової ставки зумовлює слабке зростання інвестицій і доходу. За цих умов крива IS є крутою. Чим більше є мультиплікатор, тим більше зростає дохід, тим пологішою є крива IS. Чим меншим є мультиплікатор, тим менше зростає дохід, тим крутішою є крива IS.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «сукупний попит» та «сукупна пропозиція».

2. Як впливають цінові та нецінові фактори на криву сукупного попиту AD?

3. Дайте характеристику кривої пропозиції AS в короткостроковому та довгостроковому періоді.

4. Визначте рівновагу на кейнсіанському класичному та проміжному відрізку AS при зміні сукупного попиту.

5. Визначте рівновагу на кривій попиту AD при зміні сукупної пропозиції.

6. Яку залежність відображає крива ІS?

7. Охарактеризуйте умови побудови кривої ІS.

8. Наведіть математичну залежність між відсотковою ставкою та доходами на товарному ринку.

Рекомендована література: [1, 6, 11, 12, 14, 15, 19, 1д, 8д].