Чинники, що впливають на лежкість білоголової капусти та ріпчастої цибулі, її товарність та діагностика лежкоудатності

На лежкість капусти впливають два чинники: тип ґрунту (краще вибирати ділянки з середніми й легкосуглинистими ґрунтами) і внесення калійних добрив. У більшості господарств заведено співвідношення N: K = 1: 0, 5–0, 7, однак досліди показують, що краще використовувати співвідношення N: K = 1: 2. У такому разі зовнішні покривні листки капусти будуть щільнішими, клітинні стінки товщими, а самі клітини дрібнішими, що знижує ризик проникнення інфекції. Важливі також спосіб збирання і якість зібраних головок: на зберігання в жодному разі не повинні потрапити головки з механічними пошкодженнями, недо розвинені (шамки, недогон), уражені хворобами й шкідниками, підморожені або зів’ялі головки. Такий «урожай» — ідеальне середовище для розвитку хвороб, особливо сірої гнилі. Це спричиняє зараження здорових головок і чималі втрати продукції при зберіганні.

Температура зберігання — 0...+1°С, вологість — 85–90%, розрахунковий термін зберігання — 180–270 діб.

Якщо важко підтримувати оптимальну температуру, краще знизити вологість повітря у сховищі до 75–80%. При цьому, звісно, зростуть втрати на природний збиток, але підсохлі покривні листки не дадуть розвиватися хворобам. Треба також пам’ятати, що білоголова капуста дуже чутлива до вмісту етилену в повітрі, тому тривала робота у сховищі вантажно-розвантажувальної техніки на дизельному паливі теж скоротить термін зберігання врожаю. Якщо немає можливості використовувати іншу техніку, слід обов’язково провітрювати складське приміщення кілька разів за зміну.

Щоб зберігати капусту якомога довше, дуже важливо правильно підібрати гібриди.

Гібриди капусти для тривалого зберігання повинні бути з високим вмістом сухої речовини, не надто соковитими, з частим жилкуванням і міцними жилками. Важлива також форма головок: чим вони кругліші, тим менша ймовірність пошкодити їх при укладанні в контейнер (бурт) і тим вищий вихід стандарту після зберігання. Головки мають бути здоровими й фізіологічно стиглими.

Гібриди білоголової капусти від компанії «Сингента» Блоктор F1, Девотор F1, Адаптор F1, Зенон F1 та стійкий до кили Килатон F1 відповідають усім вимогам, що їх висувають до капусти для тривалого зберігання.

Цим гібридам притаманний порівняно короткий період вегетації (від 110 до 130 днів), протягом якого головки досягають фізіологічної стиглості, та стійкість до ушкодження трипсом, а отже — менша ймовірність розвитку вторинної інфекції на ушкоджених шкідниками тканинах. Водночас ці гібриди несхильні до переростання й швидкого «старіння» в полі. Це теж важливо, адже при перестої в полі в головках починають накопичуватися цукри, що згодом негативно впливає на лежкість продукції.

Трудові ресурси дедалі дорожчають, тому важливим чинником в економіці зберігання капусти стають час доробки головок після зберігання (зачищення) та їхня придатність до пневмоочищення. Вся лінійка пропонованих «Сингентою» гібридів білоголової капусти для тривалого зберігання відповідає цим вимогам: головки легко чистити й вони придатні для пневмоочищення.

Треба, щоб продукція відповідала не лише споживчим вимогам до форми, маси і кольору головки, а й особливостям вашої технології вирощування. Компанія «Сингента» пропонує гібриди на будь-який смак. Чудовий вибір для високого рівня технології і для супермаркетів — гібрид Блоктор F1 з невеликою (2–3 кг), але дуже щільною і вирівняною за розміром головкою. Якщо ви вирощуєте капусту в складних умовах з невеликою кількістю опадів і без можливості поливати її, оберіть Адаптор F1. Це пластичний і високоврожайний гібрид, який добре переносить стреси. Якщо поле недавно ввели в оборот, воно дуже забур’янене і немає можливості вносити достатньо азотних добрив, для таких умов вирощування ідеально підійде гібрид Девотор F1 зі своїм потужним листковим апаратом, який добре придушує бур’яни. Якщо на ділянці є проблеми з килою, вирощуйте і зберігайте стійкий до кили гібрид Килатон F1.

Якість цибулі-ріпки та її лежкість залежно від використання різних видів удобрення не погіршувалась при внесенні під цибулю однорічного вирощування в оптимальній дозі органічних, мінеральних і рідких комплексних добрив. Локальне внесення повної (N120Р150К120) чи половинної норми добрив не приводило до погіршення якості цибулі ріпчастої в порівнянні з внесенням врозкид.

Вміст сухої речовини і цукрів вищий в цибулинах при вирощуванні з сіянки – як при зрошенні, так і без зрошення. При вирощуванні цибулі в умовах зрошення по фону 30 т/га перегною і мінеральних добрив з розрахунку N90Р90К90 на 1.05 збереглось 79, 1 % цибулин при вирощуванні з сіянки і 91, 2 % - з насіння, без зрошення відповідно 81, 8 і 92, 3 %. Удобрення сприяло покращенню лежкості цибулин, особливо при вирощуванні з насіння.

Спосіб сівби, схема розміщення рослин і розмір сіянки істотно не впливали на вміст в цибулинах сухої речовини, суми цукрів та аскорбінової кислоти. Стрічковий (15+45 см) спосіб розміщення рослин сприяв збільшенню товарної урожайності. Встановлено підвищення вмісту сухої речовини і загального цукру в цибулинах урожаю, вирощеного з вибірка прогрітого перед посадкою 3-4 доби при температурі +40...+420С і 13-15 діб при температурі +30...+320С. Вміст аскорбінової кислоти в цибулинах цих варіантів дещо зменшувався проти контролю. Лежкість таких цибулин збільшувалась на 5, 3-13, 3 % з збільшенням періоду прогрівання. Це пов'язано з меншим стрілкуванням рослин цибулі в період вегетації. В відході цибулин контрольного варіанту більша питома вага загнилих.

Таким чином, аналізуючи вплив розроблених елементів технології на вміст сухої речовини, цукрів і аскорбінової кислоти слід відзначити, що якість цибулі - ріпки, вирощеної з насіння і сіянки при зрошенні і без зрошення, по різних попередниках, при використанні різних видів, доз і співвідношень добрив в умовах лісостепу України була стабільною, високою з позитивною реакцією на розроблені елементи технології без зниження якості при зберіганні і випробуванні на лежкість.

Вплив внесення добрив на винос і використання азоту, фосфору і калію рослинами цибулі ріпчастої. Загальний (листки + цибулини) винос елементів мінерального живлення на 1 т цибулин вищий при вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння і в середньому складає азоту – 4, 0-4, 2, фосфору – 1, 6-1, 9 і калію 3, 7-4, 5 кг. При вирощуванні з сіянки ці показники на 0, 2-0, 8 кг менші.

Коефіцієнт використання поживних речовин з органічних добрив (перегною) складає по цибулі на ріпку з насіння без зрошення: азоту – 7, 1 %, фосфору – 10, 2 % і калію – 11, 8 %. При зрошенні: азоту – 14, 0 %, фосфору – 15, 2 % і калію – 13, 0 %. Коефіцієнти використання поживних елементів з добрив при вирощуванні цибулі ріпчастої з сіянки без зрошення і при внесенні на фоні 30 т/га перегною N120Р120К120 складають азоту – 19, 4 %, фосфору – 6, 9 % і калію – 42, 7 %, при зрошенні – азоту – 7, 5 %, фосфору – 12, 2 % і калію – 40, 0 %.