Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Визначення гострого інфаркту міокарда
|
|
Тактика лікування гострого інфаркту міокарда продовжує суттєво змінюватись. Належна медична практика повинна базуватись на переконливих доказах, одержаних в добре проведених клінічних випробуваннях. Остільки останніми роками було проведено значну кількість випробувань нових видів терапії, та зважаючи на нові діагностичні випробування, Європейське товариство кардіологів вирішило, що настав час поновити попередні настанови й призначило відповідну Робочу групу. Треба визнати, що навіть при проведенні відмінних клінічних випробувань, їхні результати можуть одержати різну інтерпретацію, а варіанти лікування обмежуються ресурсами. Насправді, при визначенні стратегії терапії значущість економічної ефективності постійно зростає.
Завдяки значним змінам у біомаркерах, доступних для діагностики, переглядаються критерії встановлення діагнозу ГІМ. Чинне загальноприйнятне міжнародне визначення стверджує, що термін «гострий інфаркт міокарда» (ГІМ) повинен використовуватись у випадках, коли є свідчення некрозу міокарда в клінічній ситуації, яка відповідає міокардіальній ішемії.2 За таких умов, будь-який з критеріїв, описаних в Таблиці 3, відповідає діагнозу спонтанного інфаркту міокарда. Чинні настанови стосуються пацієнтів, які мають симптоми ішемії і стійку елевацію сегмента ST на електрокардіограмі (ЕКГ). У більшості з таких пацієнтів спостерігатиметься підвищення рівнів біомаркерів некрозу міокарда і розвиток інфаркту міокарда з зубцем Q. Нещодавно іншою робочою групою Європейського товариства кардіологів були розроблені окремі настанови для пацієнтів, які мають симптоми ішемії без стійкої елевації сегмента ST і взагалі для пацієнтів, які проходять реваскуляризацію міокарда.3, 4
Таблиця 3 Універсальне визначення інфаркту міокарда
| Характерне підвищення та/або зниження рівня маркеру/ів пошкодження міокарда (бажано тропоніну), коли принаймні одне значення є вищим від 99-тої процентилі верхньої межі норми, що супроводжується хоча б одним з далі переліченого: · симптоми ішемії міокарда; · значні нові зміни ST-T або нова БЛНПГ; · поява патологічних зубців Q на ЕКГ; · нові ознаки некрозу міокарда або нові порушення регіонарної скоротливості за даними методів візуалізації; · виявлення інтракоронарного тромбу за допомогою ангіографії чи за даними аутопсії. |
| Серцева смерть із симптомами, що свідчать про ішемію міокарда, та супроводжуються ймовірно новими змінами на ЕКГ чи новою БЛНПГ, коли смерть розвивається до вивільнення або підвищення рівня серцевих біомаркерів. |
| Тромбоз стенту асоціюється з розвитком інфаркту міокарда, коли виявляється при коронарній ангіографії або аутопсії, під час активної ішемії міокарду та супроводжується характерним підвищенням та/чи зниженням маркеру/ів пошкодження міокарда (бажано тропоніну), коли принаймні одне значення є вищим від 99-ої процентилі верхньої межі норми. |