Пацієнти, яким не була проведена реперфузія

Використання антитромботичних засобів

Пацієнтам, які починають лікуватись не пізніше ніж через 12 годин після появи симптомів, і яким не проводилась реперфузійна терапія, або пацієнтам які починають лікуватись пізніше ніж через 12 годин після появи симптомів, повинні якнайшвидше призначатись АСК, клопідогрель і антитромбіновий засіб (нефракціонований гепарин, еноксапарин або фондапаринукс) (див. розділ 3.4.6).^{1, 156, 184} У дослідженні «OASIS-6» фондапаринукс виявився кращим, ніж нефракціонований гепарин, у підгрупі 1641 пацієнтів, і може вважатись переважним антитромбіном для показань, що вивчались у цьому дослідженні.¹⁸⁵ Якщо пацієнту, який одержує фондапаринукс, потрібне ПКВ, під час такого втручання, для мінімізації ризику тромбозу катетера, повинен внутрішньовенно вводитись нефракціонований гепарин у такій самій дозі, як і при первинному ПКВ.¹⁸⁶ Рекомендовані дози наводяться в Таблиці 16. Жодний з оральних засобів у цій конкретній підгрупі пацієнтів не вивчався, проте перевага клопідогрелю над плацебо була достовірною для пацієнтів з гострим коронарним синдромом в дослідженні використання клопідогрелю при нестабільній стенокардії для профілактики рецидивів (дослідження «CURE»).¹⁸⁷ Тикагрелор виявився кращим, ніж клопідогрель, в лікуванні пацієнтів з гострим коронарним синдромом, які були рандомізовані в групи ранньої неінвазивної стратегії лікування, й аналогічна тенденція спостерігалась для пацієнтів, які не проходили реваскуляризацію під час облікової госпіталізації.¹⁸⁸

Таблиця 16 Дози антитромбоцитарних та антикоагулянтних препаратів в схемах супутньої терапії

ГП – глікопротеїн; п/ш – підшкірно;