Вибір видів оздоровчо-рекреаційної рухової активності для занять із особами літнього віку

Особами літнього (або похилого) віку вважаються чоловіки у віці 61-74 років та жінки у віці 56-74 років. Осіб із більшим віком відносять до категорій " старших" (до 90 років) і " довгожителів" (понад 91 рік). Процеси старіння організму, які відбуваються в цьому віці, характеризуються незворотністю змін у системах і органах, що настають і дедалі прогресують. В узагальненому розумінні старість – це наслідок процесу існування білкових тіл. В організмі людини кожної миті відмирають клітини. Якщо організм не втомлений, продукти розкладу виводяться без суттєвої шкоди для нього.

Деактивізація та уповільнення процесів старіння можлива за умови застосування низки профілактичних і гігієнічних заходів, причому застосовуватися вони повинні протягом усього життя. Так, для попередження передчасного старіння серця та його судин рекомендується регулярно займатися фізичною культурою, стежити за масою тіла, відмовитися від шкідливих звичок, якщо вони є.

Одне з головних завдань фізичної культури в літньому та похилому віці – вповільнити процеси інволюції в організмі, створити умови для продовження в житті повноцінної діяльності. Варто також вказати на такі конкретні завдання: 1) сприяти творчому довголіттю, стримувати вікові інволюційні зміни, забезпечити збереження (а за можливості й розширення) функціональних можливостей організму; 2) не допустити регресу життєво важливих рухових умінь і навичок; якщо вони втрачені, сприяти їх відновленню; 3) поповнювати знання, необхідні для самостійного використання засобів фізичного виховання; послідовно втілювати ці знання у практичні вміння.

Під час оздоровчого тренування необхідно дотримуватися наступних правил: 1) фізичні вправи повинні бути чітко дозовані за кількістю повторів, темпом виконання і кількістю рухів; 2) після кожної серії із 3-4 вправ для загального розвитку необхідно виконувати дихальні вправи; 3) для виконання вправ слід обирати найзручніше вихідне положення; 4) щоб уникнути перевантаження, доцільно дотримуватися принципу " розсіювання" навантаження, тобто чергування вправ для верхніх кінцівок із вправами для ніг або тулуба, вправи для м'язів-згиначів із вправами для м'язів-розгиначів. Для осіб літнього віку обов'язково повинна бути збільшена тривалість підготовчої та заключної частини заняття. Основна частина заняття передбачає паузи для активного і пасивного відпочинку.

Серед основних видів оздоровчо-рекреаційної рухової активності, які обираються у літньому віці – гігієнічна гімнастика, пішохідні прогулянки, шейпинг, необтяжливі заняття у групах здоров'я, бадмінтон та інші ігри за спрощеними правилами. Дуже велике значення має оздоровча ходьба, що ґрунтується на найбільш звичному і природному способі переміщення людини, адже у процесі еволюції м'язи людини пристосувалися саме до такого виду роботи як ходьба. Її доступність пояснюється також технічною простотою та оптимальністю фізичних навантажень на м'язи: навантаження на організм при ходьбі знаходиться в межах звичного робочого оптимуму кожного м'язу. Заняття з оздоровчої ходьби не потребують спеціальних приміщень чи обладнання. Оздоровча ходьба є тим оптимальним засобом, який може забезпечити необхідні енерговитрати через ритмічні скорочення м'язових груп нижніх кінцівок.

Під час занять гігієнічною гімнастикою особам літнього віку рекомендується більшу увагу приділяти дихальним вправам.

Важливою формою особистої організації фізичного самовиховання осіб літнього віку є самодіяльні заняття – індивідуальні або групові. За змістом такі заняття можуть бути однопредметними (наприклад, оздоровча ходьба) або комплексними (в поєднанні з іншими видами рухової активності).

Перед початком занять гігієнічною гімнастикою літнім людям слід налаштуватися, розслабити мускулатуру, зробити декілька простих рухів, потягнутися. Під час виконання варто чергувати вправи для рук, тулуба, починаючи з невеликих, поступово залучаючи до роботи великі групи м'язів. Навантаження підвищуються поступово й дуже обережно, їх пік повинен припадати на середину або початок останньої третини занять. Неприпустимими є надмірні навантаження, стомлення, що призводить до тремтіння кінцівок, швидкі зміни поз, повороти, нахили, прискорення.

Кожна з форм занять має свої переваги й недоліки. Так, перевага груп здоров'я та фізкультурно-оздоровчих центрів ґрунтується на тому, що вони дають можливість реалізовувати важливий у цьому віці стимул до занять фізкультурою – а саме надають можливість спілкування.