Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Процес інтеграції українських підприємств у міжнародні економічні зв'язки відбувається паралельно з формуванням механізму управління зовнішньоторговельною діяльністю, включаючи такі її складові, як організаційна структура; правове забезпечення, інформаційна база.

Слід зазначити, що ефективність господарської діяльності як вітчизняних, так і іноземних підприємств у межах правової системи конкретної держави визначається насамперед ступенем досконалості охоплення сфер регулювання і ліберальності її законодавства. У зв'язку з цим зростає значення правового регулювання питань функціонування різних суб'єктів господарської діяльності і в Україні, і за її межами, побудованих на взаємовідносинах, заснованих на законах зовнішньоекономічної діяльності.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року №956-XII фактично скасував монополію держави у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; визначив певне коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності: фізичних осіб — громадян України, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та державних органів; започаткував правила регулювання усіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію у галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки у галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг.

Основними принципами здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

-принцип суверенітету народу України в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, полягає у виключному праві народу України самостійно і незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України; а також обов'язку України не ухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в сфері міжнародних економічних відносин;

-принцип волі зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає в праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати в зовнішньоекономічні зв'язки, здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій формі, незабороненої законами України, обов'язку дотримання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, установленого законами України, а також у виключному праві власності на всі отримані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;

-принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає в рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, забороні будь-яких, крім передбачених цим законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (як резидентів, так і нерезидентів) по формам власності, місцю розміщення й інших ознак;

-принцип верховенства закону, що полягає в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України, забороні застосування підзаконних актів і актів керування місцевих органів, що будь-яким способом створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, чим ті, котрі встановлені законами України;

-принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що полягає в тім, що Україна як держава забезпечує рівний захист інтересів усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на її території у відповідності з законами України, за межами України - відповідно до норм міжнародного права;

-принцип еквівалентності обміну, не припустимості демпінгу при ввозі і вивозі товарів.

Згідно ст.3 Закону про ЗЕД суб’єктaми зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

1) фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, що володіють цивільною правоздатністю і дієздатністю відповідно до законів України і постійно проживаючі на території України;

2) юридичні особи, зареєстровані в Україні і маючі постійне місцезнаходження на території України, у тому числі юридичні особи, майно і/або капітал яких знаходиться цілком у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

3) об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, що не є юридичними особами відповідно до законів України, але мають постійне місце знаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

4) структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, що неє юридичними особами відповідно до законів України (філії, відділення і т.п.), але що мають постійне місцезнаходження на території України;

5) спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України й іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такові в Україні і маючі постійне місцезнаходження на території України;

6) інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівні права здійснювати які-небудь види цієї діяльності, визначені ст.5 Закону про ЗЕД.

Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту придбання ними статусу юридичної особи (тобто з моменту державної реєстрації).

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту придбання ними цивільної дієздатності відповідно до законів України.

Цивільна дієздатність (здатність громадянина своїми діями здобувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов'язки) виникає в громадянина у повному обсязі з настанням повноліття, тобто по досягненні 18-літнього віку (ст.11 Цивільного кодексу України).

Фізичні особи, що мають постійне місце проживання на території України, крім цього, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності відповідно до Закону України «Про підприємництво».

Фізичні особи, що не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законами держави, у якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.

До 1993 року всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності (як фізичні, так і юридичні особи) зобов'язані були зареєструватися як учасники зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України і могли здійснювати таку діяльність тільки після державної реєстрації. Декретом КМУ від 12.01.1993р. №6-93 дія частин 3-9 ст.5 Закону про ЗЕД припинено, вданий час таку державну реєстрацію суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності проходити не потрібно.

При здійснені митного оформлення будь-яких вантажів кожний суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зобов'язаний встати на облік у митний орган (вантажний відділ або митний піст) по місцю своєї державної реєстрації, тому що відсутність облікової картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності є підставою для відмовлення в митному оформленні вантажів.

Постановка на облік у митному органі регулюється Порядком ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах, затвердженим наказом Держмиткома України від 31.05.1996р. №237, відповідно до якого суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності або митний брокер, що діє по його дорученню, повинний представити наступні документи:

- два екземпляри оригіналів облікової картки;

- установчі документи;

-свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

- довідку органів статистики про включення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) до Єдиного реєстру підприємств і організацій України і про присвоєння відповідних кодів;

- довідку уповноваженого банку про наявність гривневого поточних і (або) валютного рахунків, прізвища, імені та по батькові головного бухгалтера підприємства, номерах телефонів;

- наказ по підприємству про призначення відповідальних працівників за роботу з митницею, їхнього прізвища, імена та по батькові, паспортні дані, зразки підписів, зразок печатки, що використовується при оформленні документів у митних органах.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть займатися будь-якими видами зовнішньоекономічної діяльності, незабороненими законодавством України.

До видів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, відносяться:

- експорт, імпорт товарів, капіталів і робочої сили;

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, утому числі: виробничих, транспортно-експидиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, аудиторських, юридичних, туристичних і інших, прямо або винятково незаборонених законами України;

- надання вище вказаних послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

-наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна й інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання і підготовка фахівців на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції й операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

-кредитні і розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних і страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

-спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій і спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

-підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок і інших нематеріальних об'єктів власності збоку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

- організація і здійснення діяльності в області проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів і інших подібних заходів, здійснюваних на комерційній основі, при участі суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- організація і здійснення оптової, консигнаційної і роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту в передбачених законами України випадках;

- товарообмінні (бартерні) операції й інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності;

-орендні, у тому числі лізингові, операції між суб'єктами ЗЕД й іноземних суб'єктів господарської діяльності;

- операції по придбанню, продажу й обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній платній основі із суб'єктами ЗЕД як на території України, так і за її межами;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, незаборонені прямо й у винятковій формі законами України.

Посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення й інших), здійснюються без яких-небудь обмежень.

Хоч одностайності у підходах до визначення сутності окремих видів зовнішньоторговельних операцій на сьогодні не існує, до основних слід віднести експортно-імпортні операції, операції зустрічної торгівлі, реекспортні та реімпортні операції(мал.1.1).