Малюнок 1.2. Складові зовнішньоторговельної політики держави.

Не менш важлива особливість державного регулювання - уніфікація системи регулювання зовнішньої торгівлі, що базується на міжнародних договорах, конвенціях, угодах і правилах. Так, система регулювання спирається на Генеральну угоду з тарифів і торгівлі (ГАТТ), Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Міжнародну конвенцію про спрощення і гармонізацію митних процедур й цілу низку інших документів, що дають змогу суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України укладати торговельні угоди, використовуючи накопичений світовий досвід.

Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі посідають одне з провідних місць у системі державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності.

Митний тариф - центральний інструмент митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Разом із внутрішньою податковою системою він регулює економічний клімат у країні і спрямований на захист вітчизняного виробництва від конкуренції з іноземними товаровиробниками і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Законом України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.1992 року №2097—XII визначено порядок формування і застосування митного тарифу України при ввезенні або вивезенні товарівта обкладанні їх митом.

Ввізне мито нараховується на товари, які підлягають митному оподаткуванню на базі їхньої митної вартості.

Митна вартість - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість переміщуваних через митний кордон України товарів, яка розраховується на момент перетину товарами митного кордону України. У зв'язку з цим для визначення митної вартості експортованих та імпортованих товарів суттєве значення має момент перетину митного кордону України.

Указом Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.1994 року №567/94 встановлено, що при укладанні суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних, предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 році (у редакції 1990 року). Зазначені міжнародні правила з тлумачення комерційних термінів однозначно визначають обов'язки покупця та продавця щодо поставки товару, у тому числі розподіл витрат на транспортування, страхування, здійснення митних формальностей, що суттєво спрощує розрахунок митної вартості.

При розрахунку витрат на транспортування до кордону України, якщо вони відповідно до умов поставки не були включені у вартість товару при доставці на безоплатній основі чи за допомогою транспортних засобів покупця повинні використовуватися дані бухгалтерського обліку за калькуляцією транспортних витрат із включенням усіх необхідних статей чи елементів витрат. Якщо вантажна митна декларація заповнюється на товари кількох видів, то витрати на транспортування розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно їх вазі. У тому разі, якщо бухгалтерські дані про витрати на перевезення цим видом транспорту відсутні, у митну вартість включається сума, розрахована, виходячи з чинних на момент транспортування вантажу тарифів на перевезення вантажів відповідним видом транспорту.

У разі неможливості визначення митної вартості на основі поданих документів, митна вартість визначається митними органами самостійно згідно з положеннями Порядку зазначення митної вартості товарів та інших предметів у випадку переміщення їх через митний кордон України від 05.10.1998 року №1598. При цьому митна вартість визначається на підставі цін на товари, митне оформлення яких здійснювалося раніше, з відповідним коригуванням, що враховує характеристики товару, особливості контрактних умов тощо, які впливають на ціну товару. Як допоміжний матеріал митні органи можуть використовувати інформацію експертних, зовнішньоторговельних, біржових організацій, дані про тарифи на перевезення та страхування вантажів, про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, комісійних та брокерських послуг, ліцензійні платежі, торговельні знижки та націнки (мал.1.3).