Малюнок 1.3 Складові розрахункової митної вартості товару.

Враховуючи, що згідно з чинним законодавством України митна вартість товарів та інших предметів, які перетинають кордон України, є в основному об'єктом митного оподаткування, то з метою недопущення зниження митної вартості, для нарахування та справляння встановлених законодавством податків у повному обсязі з високоліквідних товарів під час імпорту постановами Кабінету Міністрів України встановлена мінімальна митна вартість на товари. які відрізняються своїм оформленням.

У тому разі, якщо заявлена декларантом митна вартість декларованого товару більша, ніж встановлена мінімальна, митні платежі нараховуються та стягуються із суми, розрахованої за формулою від заявленої декларантом фактичної митної вартості, а у випадках, якщо визначена митна вартість товару з урахуванням вимог п.2 Порядку визначення митної вартості менша за величину встановленої мінімальної митної вартості, при розрахунку основи нарахування митних платежів за митну вартість береться мінімальна митна вартість, яка вказана у відповідній постанові КМУ про встановлення рівня мінімальної митної вартості.

Нетарифні методи є методами, у першу чергу, адміністративного впливу - ефективний засіб регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом встановлення певних вимог до суб'єктів господарської діяльності при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності. Метою запровадження певних заборон і обмежень при регулюванні зовнішньоекономічної діяльності с захист вітчизняного товаровиробника й виконання певних міжнародних зобов'язань країни.

Взагалі термін «нетарифне регулювання» охоплює групу адміністративних, фінансових, кредитних, технічних та інших заходів, що ускладнюють імпорт і експорт певних товарів.

В Україні існують певні обмеження у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ліцензування й квотування експортно-імпортних операцій).

Згідно ст.16 Закону про ЗЕД ліцензування і квотування експорту й імпорту вводиться Україною самостійно в особі її державних органів у наступних випадках:

- різкого погіршення розрахункового балансу України, якщо негативне сальдо його перевищує на відповідну дату 25% від загальної суми валютних вимог України;

- досягнення установленого Верховною Радою України рівня зовнішньої заборгованості;

- значного порушення рівноваги по визначених товарах на внутрішньому ринку України, особливо по сільськогосподарській продукції, продуктам рибальства, продукції харчової промисловості і промислових товарів народного споживання першої необхідності;

- необхідності забезпечення визначених пропорцій між імпортною і вітчизняною сировиною у виробництві;

- необхідності здійснення заходів у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;

- порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності правових норм цієї діяльності, установлених Законом про ЗЕД (режим ліцензування вводиться як санкція);

- здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності товарообмінних (бартерних) операцій.

Встановлені такі види експортних (імпортних) ліцензій:

- генеральна – відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по визначеному товарі (товарам) і/або з визначеною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарам);

- разова (індивідуальна) – разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менш того, котрий є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції;

- відкрита (індивідуальна) – дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом визначеного періоду часу (але не менш одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

- антидемпінгова (індивідуальна) – дозвіл на імпорт в Україну протягом установленого терміну визначеного товару (товарів), що є об'єктом антидемпінгового розслідування і/або антидемпінгових мір;

- компенсаційна (індивідуальна) – дозвіл на імпорт в Україну протягом установленого терміну визначеного товару, що є об'єктом антисубсидійного розслідування і/або компенсаційних мір;

- спеціальна (індивідуальна) – дозвіл на імпорт в Україну протягом установленого терміну визначеного товару, що є об'єктом спеціального розслідування і/або спеціальних мір.

Згідно зі статтею 16 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» за кожним видом товару, що експортується (імпортується), видається лише один вид ліцензії.

Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій. Загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні існують такі види експортних (імпортних) квот (за кожним видом товару може встановлюватися лише один вид квоти):

- глобальна – установлюється по товару без визначення конкретних країн (груп країн), куди товар експортується або з яких він імпортується;

- групова – установлюється по товару з вказівкою групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він імпортується;

- індивідуальна – установлюється по товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватися або з якої він може імпортуватися;

- антидемпінгова – граничний обсяг імпорту в Україну визначеного товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування і/або антидемпінгових процедур, що дозволено імпортувати в Україну протягом установленого терміну і який визначається в натуральних і/або вартісних одиницях виміру;

- компенсаційна – граничний обсяг імпорту в Україну визначеного товару, що є об'єктом антисубсидійного розслідування і/або компенсаційних мір, що дозволено імпортувати в Україну протягом установленого терміну і який визначається в натуральних і/або вартісних одиницях виміру;

- спеціальна – граничний обсяг імпорту в Україну визначеного товару, що є об'єктом спеціального розслідування і/або спеціальних мір, що дозволено імпортувати в Україну протягом установленого терміну і який визначається в натуральних і/або вартісних одиницях виміру.

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктами підприємницької діяльності України не потребує державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності. Рішення про введення режиму ліцензування і квотування експорту (імпорту) приймається Кабінетом Міністрів України із визначенням списку конкретних товарів, які підпадають під режим ліцензування та квотування, і строків дії такого режиму. Розгляд заяв від резидентів на видачу ліцензій та реєстрацію покладено на Міністерство економіки (мал. 1.4).

Перелік товарів, експорт і імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню, затверджений постановою КМУ від № 1176 від 30.12.2015. Обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2016 році:

- Срібло (включаючи срібло з покриттям із золота або платини), у необробленому або напівобробленому вигляді, або у вигляді порошку (крім банківських металів)

- Золото (включаючи золото з покриттям із платини), необроблене або напівоброблене, або у вигляді порошку (крім банківських металів)

- Відходи або брухт дорогоцінних металів чи металів, плакованих дорогоцінними металами; інші відходи або брухт з вмістом дорогоцінних металів чи сполук дорогоцінних металів, використовувані головним чином для добування дорогоцінних металів

- Газ природний у газоподібному стані українського походження

Обсяг квоти визначається згідно з прогнозним річним балансом надходження та розподілу природного газу в Україні, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Експорт зазначених товарів здійснюється безпосередньо державною установою Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України» без ліцензій. Експорт та імпорт дорогоцінних металів, що належать до банківських металів, здійснюються в порядку, установленому Національним банком. Національний банк здійснює експорт та імпорт товарів, визначених у пункті 7 частини першої статті 42 Закону України «Про Національний банк України», без ліцензій.

Ліцензії видаються за погодженням з Міненерговугіллям. Дії щодо погодження здійснюються Мінекономрозвитку без залучення суб’єкта господарювання в порядку міжвідомчого обміну інформацією

Міністерство економіки України

Заява, документи Ліцензія, відмова