Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА__ 103






ФРН, НДР і Західного Берліна. У ст. 7 цього договору зазначається, що " Об'єднана Німеччина набуває повного суверенітету над своїми внутрішніми і зовнішніми справами" [3].

У висновку Міжнародного суду 11 квітня 1949 р. щодо шкоди, заподіяної на службі в Об'єднаних Націях, говориться, що " суб'єкти права в юридичній системі не обов'язково повинні бути ідентичними з погляду своєї природи та обсягу прав" [4]. І хоч це судження у конкретній ситуації стосувалося правосуб'єктності ООН, воно, по суті, має загальне значення.

У сучасній доктрині міжнародного права традиційні суб'єкти міжнародного права прийнято поділяти на дві категорії: основні (первинні) та похідні (вторинні). До категорії основних (первинних) суб'єктів міжнародного права відносять держави, що володіють (як ми бачили на прикладах, наведених міжнародно-правових документів) державним суверенітетом і набувають на підставі свого виникнення (утворення) міжнародної правосуб'єктності.

Категорію похідних (вторинних) суб'єктів міжнародного права становлять міжнародні міжурядові організації і державоподібні утворення. Під державоподібними утвореннями розуміють особливі історично сформовані політико-ре-лігійні або політико-територіальні одиниці (Ватикан, Мальтійський орден та ін.).

Особливе становище серед суб'єктів міжнародного права посідають нації і народи, які борються проти колоніалізму, іноземного панування за створення власної держави на основі національного суверенітету. Прикладом цього є Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 3236 (XXIX), що розглянула 22 листопада 1974 р. питання про Палестину. У цій резолюції, зокрема, зазначається, що Генеральна Асамблея,

" заслухавши заяву Організації визволення Палестини, що є представницею палестинського народу..., визнаючи, що палестинський народ має право на самовизначення відповідно до Статуту ООН...

6. Звертається з закликом до всіх держав і міжнародних орга
нізацій надати підтримку палестинському народу у його бо
ротьбі за відновлення прав відповідно до Статуту. t


104__________________________ '" " ' —'-у»^»" Глава 4

- 7. Просить Генерального секретаря налагодити контакти з Організацією визволення Палестини з усіх проблем, що стосуються питання про Палестину" [5].

Аналіз Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3236 (XXIX) корисний для розгляду поняття суб'єкта міжнародч ного права з кількох аспектів. По-перше, резолюція закріплює становище Організації визволення Палестини як суб'єкта міжнародного права; по-друге, перераховуються основні (держави) і похідні (міжнародні організації) суб'єкти міжнародного права; по-третє, вказується на основну властивість суб'єкта — спроможність до самостійних міжнародних дій.

У теорії міжнародного права розглядається питання про статус і види деяких нетрадиційних суб'єктів міжнародного права [6]. Можна назвати кілька таких суб'єктів. Це міжнародні неурядові організації, міжнародні господарські об'єднання. З урахуванням повноважень, передбачених конституціями деяких» насамперед федеративних, держав, визначених міжнародно-правовим статусом, характеризуються і суб'єкти федерацій (Російська Федерація, ФРН та ш.).

Як і раніше, спірною є думка про правосуб'єктність індивідів (фізичних осіб) у міжнародному праві. Так, австрійський юрист-міжнародник А. Фердросс, розглядаючи поняття і види суб'єктів міжнародного права, відзначав, що " суб'єктами міжнародного права є особи, поведінка яких регулюється безпосередньо міжнародним правопорядком" [7].

Відомий американський юрист Ч. Хайд у своїй багатотомній праці " Міжнародне право, його розуміння і застосування Сполученими Штатами Америки" зробив докладний аналіз ставлення міжнародного права до фізичних осіб [8]. Він зазначав, що у численних багатосторонніх договорах відображається властиве різним групам держав усвідомлення необхідності обмежити свободу фізичних осіб вчиняти протиправні дії (наприклад, проти дипломатичних та інших " представників" держав), які, якщо їх не припиняти, зробили б неможливим міжнародне спілкування. Ч. Хайд наводить випадок, коли Постійна палата міжнародного правосуддя заявила у своєму висновку, що можна легко допустити, що відповідно до усталеного принципу міжнародного права Beamtenabkommen (угода між Польщею і Данцігом 22 жовт-» ня 1921 p.), будучи міжнародною угодою, не може як така



Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал