Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Створення ООН






Підсумки Другої світової війни, що завершилася повним розгромом фашизму державами антигітлерівської коаліції, мали вирішальний вплив на розвиток міжнародного права другої половини XX ст. і докорінно змінили співвідношення сил на міжнародній арені. Спроба запобігти розв'язуванню Другої світової війни міжнародно-правовими механізмами у межах Ліги Націй виявилася неефективною. Саме тому країни антигітлерівської коаліції вже в ході війни виробляли норми і механізми їх реалізації відповідно до нового світового порядку.

Одним із перших таких міжнародно-правових документів стала Декларація про відповідальність гітлерівців за вчинені звірства, прийнята на Московській конференції міністрів закордонних справ СРСР, США і Великобританії у жовтні 1943 р. Питання підтримання міжнародного миру стали предметом обговорення також на Тегеранській 1943 p., а потім і Кримській 1945 р. конференціях керівників трьох союзних держав.


88___________________________________ '___________ Глава З

8 серпня 1945 p. була підписана угода між Великобританією, СРСР, СІЛА і Францією, до якої згодом приєдналися ще 19 держав: Греція, Данія, Югославія, Нідерланди, Чехо-словаччина, Польща, Бельгія, Ефіопія, Австралія, Гондурас, Норвегія, Панама, Люксембург, Гаїті, Нова Зеландія, Індія, Венесуела, Уругвай і Парагвай [22]. Ця угода передбачала заснування Статуту Міжнародного військового трибуналу. Як відомо, такий орган був створений, і 1 жовтня 1946 р. у Нюрнберзі (Німеччина) був винесений вирок Міжнародного військового трибуналу воєнним злочинцям-нацистам.

Ще до закінчення Другої світової війни учасниками антигітлерівської коаліції та іншими прогресивними державами була визнана необхідність ліквідації Ліги Націй і створення нової світової організації на цілком нових засадах. Цими засадами були принципи права, спрямовані на забезпечення миру, безпеки, свободи і загального добробуту людства.

Такою організацією стала Організація Об'єднаних Націй, створена 26 червня 1945 р. зі штаб-квартирою у Нью-Йорку. її Статут і плідна діяльність протягом уже понад 50 років свідчать про величезний внесок ООН у розвиток сучасного міжнародного права.

У статті 1 Статуту ООН закріплено такі загальні цілі цієї міжнародної організації:

1 Підтримувати міжнародний мир і безпеку

2, Розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів.

3 Здійснювати міжнародне співробітництво в розв'язанні між
народних проблем економічного, соціального, культурного і гу
манітарного характеру й у заохоченні і розвитку поваги до
прав людини й основних свобод для усіх, незалежно від раси,
статі, мови, релігії тощо.

4 Бути центром для узгодження дій націй у досягненні цих за
гальних цілей.

Для досягнення цих статутних цілей ООН керується такими принципами, що є фактично основними принципами міжнародного права:

1.Принцип суверенної рівності всіх членів ООН.

2. Принцип сумлінного виконання прийнятих на себе зобов'я
зань.


СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОГО МІЖНАРОДНОГО ПРАВА_________________ 89

3. Принцип розв'язання міжнародних суперечок мирними засо
бами.

4. Принцип утримання в міжнародних відносинах від погрози
силою або її застосування.

5. Принцип утримання від надання допомоги будь-якій держа
ві, проти якої Організація Об'єднаних Націй застосовує дії пре
вентивного або примусового характеру.

6. Принцип забезпечення дії відповідно до цих принципів, ос
кільки це може виявитися необхідним для підтримання міжна
родного миру і безпеки.

7 Принцип невтручання в справи, що по суті належать до внутрішньої компетенції будь-якої держави.

У Статуті ООН чітко визначено членство в організації (статті 3—6). Головними органами ООН визначені такі, що засновуються за Статутом: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і соціальна рада, Рада з опіки, Міжнародний суд і Секретаріат (ст. 7). Повноваження головних органів ООН докладно окреслено у розділах IV і V Статуту

Значну увагу в Статуті приділено проблемам мирного розв'язання спорів, які могли б загрожувати додержанню міжнародного миру й безпеки (розділ VI).

Для реалізації мети, викладеної в ч. 1 ст. 1, Статут ООН докладно визначає обов'язки і дії Ради Безпеки стосовно загрози миру, порушень миру й актів агресії (розділ VII)

У Статуті ООН закріплено норму, яка ніякою мірою не перешкоджає існуванню поряд з ООН регіональних угод або органів, що пов'язані з підтриманням міжнародного миру і безпеки (розділ VIII). При цьому застерігається, що такі угоди або органи та їх діяльність мають бути сумісні з цілями і принципами ООН.

Для створення у світі умов стабільності і благополуччя, необхідних для мирних і дружніх відносин між націями, заснованих на повазі принципу рівноправності і самовизначення народів, у розділі IX Статуту ООН окреслено основні напрями міжнародного економічного і соціального співробітництва.

Як зазначалося, у ст. 7 Статуту перераховані головні органи ООН, зокрема Економічна і соціальна рада. У розділі X Статуту докладно викладено норми, що стосуються складу, функцій і повноважень, принципів голосування і процедурні


90___________ *амм.________________________________ Глава 3

аспекти Економічної і соціальної ради. Розділ XI Статуту містить Декларацію про території, що не самоврядовуються. Міжнародну систему опіки викладено у розділі XII Статуту. Норми ж, що стосуються Ради з опіки, як-от: склад, функції і повноваження, голосування, процедура — закріплені в розділі XIII.

Важливим за своїм значенням і правовими наслідками є розділ XIV Статуту, де містяться норми, відповідно до яких створюється і функціонує Міжнародний суд. Відзначається, що він є головним судовим органом ООН (ст. 92). Всі члени Організації є ipso facto (тобто внаслідок самого факту) учасниками Статуту Міжнародного суду (ст. 93). Кожний член Організації зобов'язується виконати рішення Міжнародного суду у тій справі, в якій він є стороною (ст. 94). Статут Міжнародного суду є додатком до Статуту ООН. У його основу покладено Статут Постійної палати Міжнародного правосуддя. Статут Міжнародного суду — невід'ємна частина Статуту ООН.

У заключних розділах Статуту ООН викладено норми про Секретаріат ООН (розділ XV), постанови ООН (розділ XVI), заходи щодо безпеки в перехідний після Другої світової війни період (розділ XVII), поправки до Статуту ООН (розділ XVIII). Завершують Статут ООН норми його ратифікації і підписання (розділ XIX).

Підписано Статут ООН представниками урядів Об'єднаних Націй у місті Сан-Франціско (США).

Понад піввікове існування ООН підтверджує, що ця організація є унікальним міжнародним центром на службі миру і безпеки, вона здатна акумулювати колективний розум і волю людства. Ці розум і воля були спрямовані незадовго до закінчення Другої світової війни передусім на створення через механізм ООН концепції всеосяжної міжнародної безпеки, що домінує сьогодні.

Набрання чинності Статутом ООН зумовило кардинальні зміни в міжнародному праві. Деякі з цих змін слід зазначити.

1. У Статуті ООН уперше закріплено положення, що забороняють агресію і встановлюють механізм санкцій щодо агресора. Ці норми практично поставили поза законом " право на війну", що безкарно практикувалося раніше.


СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОГО МІЖНАРОДНОГО ПРАВА_________________ 91

2. Заборона агресії спричинила перегляд міжнародно-
правових норм про відповідальність держав як суб'єктів між
народного права, а також норм про основи покарання зло
чинців війни, про мирні засоби розв'язання міжнародних
спорів і т. п.

3. Закріплення у Статуті ООН норми про право народів
(націй) на самовизначення зафіксувало рівність прав вели
ких і малих націй, а це у свою чергу стало юридичною осно
вою боротьби колоніальних народів за свою незалежність і
державність.

4. Зазнали значного впливу багато галузей міжнародного
права такі як право міжнародних договорів, територія у між
народному праві, інститути визнання правонаступництва і т. д.

5. Норми Статуту ООН, що характеризують принцип
співробітництва держав, стали відправною точкою у при
йнятті численних міжнародних актів, зокрема з питань спів
робітництва у сфері прав людини. Насамперед до них слід
віднести Загальну декларацію прав людини, прийняту резо
люцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН 10 грудня

1948 p., Міжнародний пакт про економічні, соціальні та
культурні права та Міжнародний пакт про громадянські і
політичні права (16 грудня 1966 p.). Як відомо, щорічно
10 грудня у всіх державах світу відзначається День прав лю
дини, встановлений Генеральною Асамблеєю ООН 5 грудня

1949 р. на ознаменування прийняття Загальної декларації
прав людини.

 

6. У світі склалася система цілеспрямованих дій і співро
бітництва держав для розвитку заходів довіри між ними. Ло
гічним завершенням цього процесу стало підписання 1 серп
ня 1975 р. в Гельсінкі (Фінляндія) Заключного акта Наради
з безпеки і співробітництва в Європі.

7. Набула прогресивної спрямованості тенденція демок
ратизації норм міжнародного права, їх широка кодифікація і
розвиток.

Значно зросла кількість універсальних норм міжнародного права.

8. Склалася група норм, що мають імперативне значення
(норми jus cogens).


92________________________________________________ Глава 3

У результаті на відміну від міжнародного права, наприклад, XIX ст. система чинних міжнародно-правових норм дістала назву сучасного міжнародного права. Ця система у наш час являє собою цілісне явище, що неухильно вдосконалюється і прогресивно розвивається.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал