Міжнародні документи про захист прав людини.

Хоч ми розглядаємо цю складову міжнародного гуманітарного права, йдучи за схемою принципів у викладі Ж. Пікте, третьою, фактично, е основна і навіть універсальна його складова.

Міжнародних документів про захист прав людини чимало. Вони сягають корінням ідей гуманістів періоду Французької буржуазної революції 1789 p., яка справила " величезний вплив на весь хід світової історії" [36]. Найістотніше, що вона залишила у спадок наступним поколінням, — це Декларація прав людини і громадянина від 26 серпня 1789 р. Головне гасло тМ епохи — " Свобода, рівність, братерство" зберегло своє значення аж до нашого часу.

Однак тільки Загальна декларація прав людини, прийнята у рамках ООН 10 грудня 1948 p., проголосила у сфері захисту прав людини саме те сучасне завдання, " до виконання якого повинні прагнути всі народи всі держави з тим, щоб кожна людина і кожен орган суспільства... намагались шляхом просвітництва й освіти сприяти повазі до цих прав і свобод" У ст. Загальної декларації зазначається, що " всі люди Народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні ставитись одне до одного у дусі братерства". При цьому " кожна людина має

374______________________________________________ Глава 17

право на соціальний і міжнародний лад, за якого права і свободи, викладені в цій декларації, можуть бути цілком здійсненні" (ст. 28).

Ідеї створення такого " міжнародного ладу" присвячено численні міжнародні документи про захист прав людини. Серед них слід назвати Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (обидва прийняті 16 грудня 1966 р.). До останнього пакту підписано два Факультативні протоколи, що набрали чинності відповідно 23 березня 1976 р. і 11 липня 1991 р. Як заведено у міжнародно-правовій термінології, Загальна декларація прав людини і Міжнародні пакти про права людини становлять Хартію прав людини — основу правозахисного руху.

Багато наступних міжнародних документів про захист прав людини умовно поділяють на три основні групи, що присвячені питанням:

• боротьби з масовими порушеннями прав людини, із зло
чинами проти людяності;

• захисту прав окремих категорій індивідів;

• питанням правового статусу індивідів.

До першої групи слід віднести такі основні міжнародні документи, як:

• Статут Міжнародного військового трибуналу для суду і
покарання головних військових злочинців європейських кра
їн осі, прийнятий відповідно до угоди, укладеної 8 серпня
1945 р. між СРСР, США, Англією і Францією;

• Резолюція Генеральної Асамблеї ООН З (І) " Видача і
покарання військових злочинців" від 13 лютого 1946 p.;

• Конвенція про запобігання злочину геноциду і покаран
ня за нього від 9 грудня 1948 p.;

• Європейська конвенція про захист прав людини і основ
них свобод, підписана державами — членами Ради Європи
4 листопада 1950 p.;

• Міжнародна конвенція про ліквідацію усіх форм расової
дискримінації, схвалена ГА ООН 21 грудня 1965 p.;

• Конвенція про неприйнятність терміну давності щодо
військових злочинів і злочинів проти людства, прийнята ГА
ООН 26 листопада 1968 p.;