Глава 17. яка може бути застосована у війні; захист цивільного населення [46].

яка може бути застосована у війні; захист цивільного населення [46].

Виходячи з критеріїв основних принципів міжнародного права і спеціальних галузевих, а також спеціальних принципів інститутів, прийнятих у доктрині, можна відзначити, що до переліку принципів, запропонованих І. П. Блищенком, включено основні принципи міжнародного права, які стосуються всіх галузей міжнародного права. Це принципи поваги прав людини й основних свобод та рівноправності і самовизначення народів і націй. Зазначені положення загальновизнані в доктрині і в 7-томному " Курсі міжнародного права" вони розглядаються як основні принципи сучасного міжнародного права [47]. Принцип рівності і недискримінації в усіх формах і проявах справді, на нашу думку, Є_и галузевим принципом міжнародного гуманітарного права. Його дія поширюється на всі норми зазначеного права. Однак цей принцип, закріплений у п. 3. ст. 1 Статуту ООН почав діяти тільки в 1945 р. Розвиток дружніх стосунків між націями, відповідно до п. 2 ст. 1 Статуту ООН, є метою діяльності Організації Об'єднаних Націй, а не принципом, і тісно пов'язаний з принципом рівноправності і самовизначення народів і націй.

Тому, вважаємо, зазначене положення не має нормативного змісту і не може бути визнане спеціальним принципом міжнародного гуманітарного права. Принципи сприяння соціальному й економічному прогресові та поліпшенню рівня життя за більшої свободи і єдності прав і відповідних обов'язків склалися у зв'язку зі становленням інституту, міжнародного захисту прав людини і можуть розвиватися у межах тільки цього інституту. Природно, що вони виступають спеціальними принципами інституту міжнародного захисту прав людини у мирний час. Щодо принципів гуманізму, обмеження воюючих у виборі засобів і методів ведення війни, захисту цивільного населення, захисту жертв війни і захисту цивільних об'єктів, то вони виступають як спеціальні принципи інституту міжнародного захисту прав людини у збройних конфліктах. Вони є найбільш узагальнюючими нормами у зазначеному інституті і становлять його основу. Водночас вони конкретизують загальний принцип міжнародного права — принцип загального поважання прав і основних свобод людини для умов збройних конфліктів і не поши-

МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО____________________________ 379

рюються на інші інститути міжнародного гуманітарного права. Відзначимо, що зазначені принципи визнані й у вітчизняній, і в закордонній літературі, і їхній нормативний зміст чітко зафіксований у чинних конвенціях.

І. Н. Арцибасов називає спеціальні принципи інституту міжнародного захисту прав людини в збройних конфліктах: принцип гуманізму; неприпустимості дискримінації; обмеження воюючих у виборі засобів збройної боротьби; розмежування військових і цивільних об'єктів; захисту невід'ємних прав цивільних осіб. Що стосується принципу відповідальності за порушення норм і принципів права збройних конфліктів, то він, на нашу думку, регулює відносини з приводу міжнародно-правової відповідальності і належить до загальносистемного інституту міжнародно-правової відповідальності. Запропоновані І. Н. Арцибасовим принципи, що забороняють застосовувати недозволені засоби ведення збройної боротьби, деякі види зброї масового знищення і зброї, що завдає надмірних страждань, належать, на нашу думку, до принципу обмеження воюючих у виборі засобів збройної боротьби, оскільки представляють норми, які конкретизують зазначений принцип. Спеціальний принцип інституту має діяти стосовно усіх норм цього інституту. І якщо принцип обмеження воюючих у виборі засобів ведення збройної боротьби поширює свою дію на всі норми інституту, то наведені І. Н. Арцибасовим принципи, що забороняють застосування тих чи інших видів зброї, належать винятково до зброї масового знищення або інших видів зброї. Тобто вони конкретизують нормативний зміст принципу обмеження воюючих у виборі засобів ведення збройної боротьби.

У цьому розділі класифікації принципів міжнародного гуманітарного права, що належать до інституту захисту прав людини, ми підтримуємо точку зору І. П. Блищенка, який вважає заборону конкретних видів зброї нормами, що входять до принципу обмеження воюючих у виборі засобів і методів ведення війни [48]. Принцип захисту прав комбатантів, як видно з аналізу змісту, проведеного І. Н. Арцибасовим, відноситься до режиму військового полону. Тому і входить до більш загального принципу захисту жертв війни. Тим паче, що не можна не брати до уваги захист поранених і хво-