Принципи міжнародного гуманітарного права. Кожен з принципів міжнародного права посідає своє місце в системі міжнародного права

Кожен з принципів міжнародного права посідає своє місце в системі міжнародного права. Д. І. Фельдман зазначав, що " для системної організації принципів характерною з-поміж інших ознак є ієрархічність побудови і функціонування відповідних ланок. Виступаючи водночас як узагальнено-ін-тегративні й індивідуально-диференційовані засади, принципи посідають залежно від призначення і цільової спрямованості своє місце в системі. Відповідно до загальносоціологіч-них і власне юридичних закономірностей міжнародного права його принципи поділяють на універсальні і локальні; загальносистемні, включаючи основні принципи jus cogens, і галузеві (міжгалузеві) та ін." [38].

І. І. Лукашук також виділяє основні і галузеві принципи залежно від їх місця в системі міжнародно-правового регулювання. Він вважає, що " визначальне місце у всій системі міжнародно-правового регулювання посідають основні принципи міжнародного права, під якими розуміють об'єктивно обумовлені імперативні норми, які виражають головний зміст, завдання і характерні риси міжнародного права.... Галузеві принципи закріплюють головний зміст галузі міжнародного права і відображають її характерні риси" [39].

В. А. Василенко переконливо довів значення спеціальних принципів: " Той чи інший нормативний комплекс становить інститут або галузь міжнародного права тільки у тому разі, якщо він має властивість системного цілого. Цю властивість будь-якому нормативному комплексу додають норми ergo omnes багатократної дії і така їхня особлива категорія, як норми-принципи" [40]. Таким чином, в основі міжнародного гуманітарного права — основні принципи сучасного права і їх конкретизації у спеціальних галузевих і спеціальних принципах інститутів цього права [41].

У монографії, присвяченій міжнародному гуманітарному праву, І. П. Блищенко виділяє такі спеціальні галузеві принципи: поважання і додержання основних прав і свобод людини; рівності і недискримінації в усіх формах і проявах; сприяння дружнім стосункам між націями; сприяння соціальному й економічному прогресові і поліпшенню рівня життя за

МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО____________________________ 377

більшої свободи; єдності прав і відповідних обов'язків; права народів і націй на самовизначення; гуманізму; обмеження воюючих у виборі засобів і методів ведення війни; захисту цивільного населення; захисту жертв війни; захисту цивільних об'єктів [42].

!. Н. Арцибасов заперечує наявність міжнародного гуманітарного права, а інститут міжнародного захисту прав людини у збройних конфліктах вважає галуззю міжнародного права — право збройних конфліктів. Цю позицію ми вже розглядали, тому зупинимося на галузевих принципах, запропонованих цим дослідником для права збройних конфліктів, маючи на увазі інститут захисту прав людини у збройних конфліктах. На його думку, такими спеціальними принципами е: принцип гуманізму; неприпустимості дискримінації; відповідальності за порушення норм і принципів права збройних конфліктів; обмеження воюючих у виборі засобів збройної боротьби; розмежування військових і цивільних об'єктів; принцип, що забороняє застосовувати недозволен! засоби ведення збройної боротьби; принцип, що забороняє застосовувати деякі види зброї масового знищення; принцип, що забороняє застосовувати зброю, яка завдає надмірних страждань; принципи захисту законних прав комбатантів; принципи, що регулюють захист невід'ємних прав цивільних осіб [43].

З-поміж правників немає єдності думок щодо найменування, класифікації та змісту принципів міжнародного гуманітарного права і в західній доктрині, Г. Лаутерпахт вважав, що закони і звичаї війни розвиваються на основі трьох принципів: військової необхідності, гуманності і лицарства [44]. Австрійський учений А. Фердросс вважав, що право війни грунтується на таких принципах: дії сторін, що воюють, повинні спрямовуватися безпосередньо тільки проти комбатантів і військових об'єктів; заборона всіх засобів боротьби, що заподіюють надмірні страждання або шкоду; заборона засобів, що суперечать військовій честі [45]. А. Робертсон відзначає також принципи гуманітарного права: поліпшення долі поранених і хворих у сухопутній війні; поліпшення долі поранених, хворих і тих, які зазнали аварії корабля у морській війні; ставлення до військовополонених; регулювання зброї,