Лабораторно – практична робота №7

Тема: Перевірка стану, кріплення та герметичності елементів

рульового керування та гальмівної системи.

Мета: Навчитися здійснювати перевірку стану, кріплення та герметичності елементів рульового керування та гальмівної системи.

Обладнання: органи керування легкових та вантажних автомобілів, прилад

люфтомір-динамометр, макети, плакати, зразки рульового

механізму та гальмівної системи, набір інструменту,

мультимедійне забезпечення.

Час виконання: 3 години

Хід роботи:

Характерними несправностями рульового керування є: збільшений вільний хід кермового колеса й поздовжнього зсуву (люфту) вала стовпчика внаслідок зношування деталей шарнірних з'єднань кермових тяг і важелів, ослаблення кріплень картера кермового механізму до рами, поворотних важелів до цапф; робочої пари кермового механізму або конічних підшипників кермового вала; стукоти й люфти, виявлені при погойдуванні вивішених передніх коліс автомобіля, внаслідок зношування втулок поворотних цапф або шворнів; утруднений поворот кермового колеса внаслідок заїдань в шворнях або кермовому механізмі; підвищений шум при роботі насоса гідропідсилювача, викликуваний недостатнім рівнем масла в бачку насоса, слабким, натягом ременя насоса, наявністю повітря в системі; відсутність зусилля при повороті на різних частотах обертання колінчатого вала двигуна через заїдання золотника насоса, викручуються сідла запобіжного клапана насоса, засмічення зливальної або нагнітальної магістралей гідропідсилювача.

З метою забезпечення безпеки руху автомобіля необхідно перевіряти стан рульового керування при ТО всіх видів. Перевіряють оглядом кріплення деталей шарнірних з'єднань кермових тяг і важелів, кермової сошки, картера кермового механізму, карданного вала рульового керування, драбини кронштейна кермового стовпчика, вільний хід і поздовжній люфт вала кермового стовпчика.

Вільний хід визначається люфтоміром (мал.1) і повинен відповідати значенням.

Варто вчасно змазувати шарнірні з'єднання тяг, важелів, карданного вала рульового керування, а також кермовий механізм відповідними змащеннями й виконувати необхідні регулювання. Перед регулюванням рульового керування перевіряють зазори (люфти) у шарнірних з'єднаннях поздовжньої й поперечної кермових тяг, незалежної підвіски, осьовий люфт кермового вала, зазори в зачепленні робочої пари кермового механізму й т.д..

Зазори в шарнірних з'єднаннях кермових тяг перевіряють різким погойдуванням кермового колеса в обидва боки. Значне переміщення при цьому поздовжньої кермової тяги щодо пальців покаже на необхідність усунення люфту в шарнірних з'єднаннях тяг

Для цього треба розшплінтувати регулювальну пробку в торці тяги, загорнути пробку спеціальною лопаткою до відмови й відвернути так, щоб проріз у пробці збіглася з отвором для шплінта, після чого зашплінтувати. У такий же спосіб усувають люфт в іншому шарнірному з'єднанні тяги.

Мал.1Люфтомір і пристрій для виміру тиску насоса гідро підсилювача:

а - розміщення люфтоміра на кермовому колесі при вимірі люфту колеса; / - покажчик; 2 - шкала; 3 - динамометр; б - пристосування для виміру тиску насоса гідро підсилювача рулячи: 1 - бачок; 2 - манометр; 3 - вентиль; 4 - гідро підсилювач руля

. Осьовий люфт вала кермового стовпчика виникає в результаті зношування конічних підшипників черв'яка кермового механізму. Для перевірки люфту вивішують передні колеса, ставлять їх у положення прямолінійного руху автомобіля, повертають кермове колесо в ліву сторону на один оборот і закріплюють його в такому положенні, потім охоплюють кермовий стовпчик лівою рукою й підводять великий палець до стику між нижньою частиною маточини кермового колеса й кожухом кермового стовпчика; розгойдуючи передні колеса в різні сторони, перевіряють на дотик осьовий люфт вала кермового стовпчика; відчуття більшим пальцем осьового люфту вкаже на необхідність регулювання підшипників кермового механізму.

Для перевірки зазору в зачепленні робочої пари кермового механізму вивертають пробку шарнірного з'єднання поздовжньої тяги й знімають тягу з кульового пальця кермової сошки при положенні передніх коліс, що відповідає прямолінійному руху автомобіля, потім замірять зусилля, необхідне для обертання кермового колеса, користуючись люфтоміром з динамометром (див. мал. а).

В автомобілів, у кермовий механізм яких убудований гідро підсилювач (КАМАЗ-5320, ЗИЛ-130 й їхня модифікація), люфт рульового керування визначають тільки при працюючому на малих частотах обертання двигуні в режимі холостого ходу. Справна робота гідро підсилювача зазначених автомобілів забезпечується, якщо його насос розвиває тиск не менш 6 Мпа.

Якщо показання динамометра або контрольного манометра не відповідають зазначеним нормативам, то рульове керування варто відрегулювати.

Вправи:

Перевірка величини люфту рульового колеса.

1. Закріпити люфтомір-динамометр (рис.) на ободі рульового колеса. Покажчик закріпити на рульовій колонці.

2.Запустити двигун і поставити передні колеса у положення руху по прямій.

3.Рукояткою динамометра провернути колесо з зусиллям не більше 10 Н вліво. Записати покази, зафіксовані покажчиком.

4.Провернути з тим же зусиллям рульове колесо вправо, визначити за шкалою переміщення покажчика з одного крайнього положення в інше. Це переміщення відповідатиме величині люфта рульового колеса у градусах.

5.Зупинити двигун.

Заміна мастила у системі гідропідсилювача.

1. Відокремити поздовжню тягу і відкрити кришку бачка насоса гідропідсилювача.

2.Провернути рульове колесо вліво до упору.

3.Відкрити зливний отвір, викрутити пробку з магнітом з картера рульового механізму. Зливання масла вважається завершеним, якщо воно не тече із зливного отвору картера рульового механізму.

4.Видалити з бачка насоса гідропідсилювача залишок масла.

5.Промити шайбу, гумове ущільнювальне кільце кришки, пробку зливного отвору, сітки фільтрів.

6.Залити до бачка через воронку з сіткою 1 л свіжого масла і злити його через зливний отвір, повертаючи рульове колесо до упору.

7.Закрутити пробку з магнітом (з ущільнювальною шайбою) у зливний отвір картера рульового механізму.

8.При закрученому до упору вліво рульовому колесі залити свіже масло у бачок до появи його над сіткою заливного фільтра і, обертаючи рульове колесо від упору до упору, доливати масла поки його в системі буде не менше 2, 5 л.

9.Запустити двигун у режимі холостого ходу й обертати рульове колесо від упору до упору, утримуючи його короткочасно у крайніх положеннях протягом 2—3 с з зусиллям близько 100 Н. Доливати у міру необхідності масло до появи його над сіткою заливного фільтра (повного покриття маслом сітки не вимагається). Заливання масла закінчити, коли припиниться вихід повітря у вигляді бульбашок з системи через масло у бачку насоса. Зупинити двигун.

10.Встановити кришку бачка з ущільнювальною прокладкою, гумове ущільнювальне кільце, шпильки кріплення кришки, шайбу і затягнути гайкою-баранцем зусиллям руки.

11.Перевірити правильність встановлення прокладки кришки. Якщо вона пошкоджена, то замінити її.

12.Приєднати поздовжню тягу.