Сучасні тенденції розвитку міжнародних відносин.

Сучасний етап міжнародних відносин характеризується стрімкістю змін, новими формами розподілу влади. Зруйнувалася стара система міжнародних відносин, що одержала назву біполярної - двополюсної. У XX ст. цю систему персоніфікували СРСР і США - дві наддержави, у руках яких після 1945 р. з'явилася ядерна зброя. Конфронтуючі системи вступили в період «холодної війни» і стримували розвиток одна одної шляхом нарощування своєї військової могутності. Увесь світ був поділений на сфери «життєвих інтересів» двох наддержав.

У 1991 році період «холодної війни» був завершений, а з ним відішла у минуле й двохполюсна модель міжнародних відносин. Іде процес будівництва нової системи міжнародних відносин. При цьому з'являються як нові тенденції в їхньому розвитку, так і більш рельєфно проступають ті, які діяли раніше.

До основних тенденцій у розвитку сучасних міжнародних відносин варто відносини. 1. Роззосередження влади. Іде процес становлення мультиполярного (багатополюсного) миру. Сьогодні все більшу роль у міжнародному житті здобувають нові центри. Відбуваються інтеграційні процеси в Європі. У Південне-Східній Азії виникли нові постіндустріальні держави - так названі «Азіатські тигри».

Серед політологів поки що немає єдиної думки про майбутнє системи міжнародних відносин. Одні схильні до думки про те, що в цей час відбувається формування системи колективного лідерства США, Західної Європи і Японії. Інші дослідники думають, що треба визнати США єдиним світовим лідером. Треті не виключають відродження біполярної системи, у якій місце СРСР в ідеологічному й військово-політичному протистоянні із США займе або Росія, або Китай.

2. Глобалізація міжнародних відносин полягає в інтернаціоналізації економіки, розвитку єдиної системи світових зв'язків, зміні й ослабленні функцій національних держав, активізації діяльності транснаціональних недержавних утворень. На цій основі формується усе більш взаємозалежний і цілісний світ. Взаємодії в ньому прийняли системний характер, коли не дуже серйозні зміни в одній частині світу неминуче відображаються в інших його частинах, незалежно від волі, намірів учасників таких процесів.

Глобалізація в різних аспектах торкнулася всіх регіонів світу, помістивши одних в центрі, інших - витиснувши на периферію. Внаслідок проникливості міждержавних кордонів виявилися «перевернутими» колишні уявлення про безпеку, конфлікти і їхнє врегулювання, про співвідношення зовнішньої й внутрішньої політики, про дипломатію й про інші базові проблеми політичного розвитку країн, регіонів і світу в цілому.

3. Наростання глобальних проблем і прагнення держав світу до спільного їх вирішення.

Саме поняття «глобальні проблеми сучасності» з'явилося в останній третині XX ст., коли після польотів у космос, випробувань атомної зброї, ряду природних катастроф, численних конфліктів стала очевидною загроза самого життя на Землі.

Усі глобальні проблеми, що стоять перед людством, умовно можна поділити на три великі групи: соціально - економічні, природно-економічні й соціально-політичні.

Найважливіша глобальна проблема - нагромадження й удосконалення зброї масового знищення. Характер ядерної зброї не дає можливості будь-якій державі військовими засобами забезпечити надійність своєї оборони. Безпеки у світі можна досягти лише спільними зусиллями. Вона може бути або загальною для всіх країн, або її взагалі може не бути.

Важливою проблемою, що турбує все людство, стає міжнародний тероризм, серед різних форм якого найнебезпечнішою є державний тероризм.

У групі природно-економічних проблем на особливу увагу заслуговують питання збереження навколишнього середовища. Надмірна експлуатація людиною природи призвела до масової вирубки лісів, погіршення якості ресурсів прісної води, забруднення морів,, озер, рік, руйнування озонового шару, що становить небезпеку для життя людей. Ці та інші факти зобов'язують всі країни й народи об'єднати зусилля, спрямовані на захист і поліпшення навколишнього середовища.

Різноманітні й соціальні проблеми. Це, насамперед, зростання кількості небезпечних хвороб і шкідливих пристрастей. Серцево-судинні й онкологічні захворювання, СНІД, алкоголізм, наркоманія - набули інтернаціонального характеру і стали однією із глобальних проблем.

Глобальні проблеми виникли на стику взаємин людини, суспільства й природи. Всі вони органічно взаємозалежні між собою, і тому їхнє рішення вимагає комплексного підходу.

4. Посилення поділу світу на два полюси - полюси миру, добробуту й демократії та полюси нестабільності, бідності, тиранії.

На полюсі миру, добробуту й демократії перебувають близько двох з половиною десятків держав - це країни Західної Європи, СІЛА, Канада, Японія, Австралія й Нова Зеландія. У них проживає 15 % населення земної кулі, так званий «золотий мільярд». У цих країнах рівень життя рядового громадянина досить високий (від 10 до 3О тис. дол. щорічних прибутків), тривалість життя не менше 74 років. Такого добробуту країна може досягти тільки завдяки наяв­ності високорозвиненої наукомісткої економіки.

На іншому полюсі перебувають багато держав Африки, Азії, Латинської Америки, країни, що утворилися в результаті розпаду СРСР. У цих країнах десятки мільйонів людей живуть за межею бідності.

5. Демократизація як міжнародних відносин, так і внутрішньополітичних процесів. Вона спостерігається у всіх країнах незалежно від пануючого в них типу політичного режиму. Всесвітнє поширення отримує таке явище як прогресивна політизація мас, що постійно вимагає доступу до інформації, поліпшення свого матеріального добробуту та якості життя.

Досягнення постіндустріальної революції - супутниковий зв'язок і кабельне телебачення, телефакси й електронна пошта, глобальна мережа Інтернет, що робить можливим майже миттєве поширення й одержання необхідної інформації з усіх питань, які цікавлять людину, - стали ознаками повсякденного життя людей не тільки в економічно найбільш розвинених державах, але одержують значне поширення у всьому світі. Швидкими темпами розширюється склад і різноманіття політичних акторів. У результаті розробка й реалізація зовнішньополітичних установок припиняють бути часткою вузької групи людей спеціального державного відомства. Зовнішньополітичні проблеми стають надбанням сукупності найрізноманітніших інститутів як урядових, так і неофіційного характеру.