ЗАВДАННЯ. __Гасюку Валерію Володимировичу_____

З А В Д А Н Н Я

НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ

__________________________ Гасюку Валерію Володимировичу _________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи_Р озробка веб-застосовання для підтримки інноваційних процесів ___ інституту комп’ютерних систем ____________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

керівник роботи ____ Антощук Светлана Григорівна д.т.н., проф _______________,

(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)

затверджені наказом вищого навчального закладу від “__”_____ 2015 року №____

2. Строк подання студентом роботи ________________________________________

3. Вихідні дані до роботи дані проектів інституту компьютерних систем __________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити) Вступ. Огляд предметної області. Проектування – веб застосовання для підтримки інновоційних процесів інституту комп’ютерних систем. Реалізація веб-застосовання для підтримки інноваційних процесів ІКС. Охорона праці. Висновки. Перелік посилань. Додатки. _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)

Комп’ютерна презентація _________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Консультанти розділів роботи

7. Дата видачі завдання____________________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Студент _______ _ Гасюк В.В. ___

(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник проекту __________ _ Антощук С.Г. _

(підпис) (прізвище та ініціали)

ЗАВДАННЯ

на розробку розділу «Охорона праці» у дипломній роботі бакалавра:

студента _ Гасюк В.В. _________________________________________________________

(прізвище та ініціали)

групи АІ - 111 інституту комп’ютерних систем.

Дата отримання завдання 29. 03.15

Консультації

Дата закінчення розробки

Тема дипломної роботи: розробка веб-застосовання для підтримки інноваційних _______ процесів інституту комп’ютерних систем ___________________________________________

Розділ розробляється на основі «Методичних вказівок по виконанню розділу «Охорона праці» у дипломних проектах (роботах) для студентів всіх напрямів» із використанням рекомендованих літературних джерел.

Розділ «Охорона праці», залежно від профілю дипломного проекту може включати такі підрозділи:

1. Аналіз можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, створюваних об’єктом проектування.

2. Розробку заходів, спрямованих на усунення або зниження шкідливого впливу виявлених факторів та забезпечення пожежної і вибухопожежної безпеки, які базуються на нормативних документах (ГОСТ, ССБТ, ДНАОП, НПАОП, ДСТУ, ДСН, ДСанПІН, СНиП, ДБН, НАПБ, РД та інші, в першу чергу ГОСТ 12.4.011-75).

Рекомендована література: Охрана труда в машиностроении /Под ред. Е.Я. Юдина и С.В. Белова. 2-е изд. – М.: Машиностроение, 1983. – 432 с.

Розділ «Охорона праці» оформлюється окремим розділом із зазначенням назви підрозділів відповідно до п. 1, 2, 3.

Керівник роботи Консультант з охорони праці

_______ _ Антощук С.Г. _______ _ Козерацький Г.В._

(підпис) (прізвище та ініціали) (підпис) (прізвище та ініціали)

«» 20___ р. «» 20___ р.

Зміст

Вступ. 8

1 Огляд існуючих аналогів інформаційної системи. 11

1.1.1 Інформаційна системи Yammer 11

1.1.2 Інформаційна система DaOffice. 14

1.1.3 Інформаційна система CyberCloud. 17

1.2 Порівняння аналогів інформаційної системи. 20

1.3 Огляд технологій розробки інформаційної системи. 22

1.3.1 Огляд систем управління контентом. 22

1.3.2 Огляд PHP фреймворків. 27

1.3.3 Порівняльний аналіз PHP фреймворків. 28

1.3.4 Порівняння систем управління контентом та php фреймворків. 29

1.3.5 Система апаратної візуалізації PHP shtorm 8.0. 32

1.3.6 Локальне середовище розробки OpenServer 33

1.3.6 Веб-ресурс phpMyAdmin. 34

1.4 Мета та задачі інформаційної системи. 36

1.5 Висновки до першого розділу. 36

2 Проектування – інформаційної системи комунікаційної взаємодії співробітнків корпоративної компанії 38

2.1 Управління вимогами до інформаційної системи. 38

2.1.1 Типи користувачів. 38

2.1.2 Функціональні вимоги. 39

2.1.3 Нефункціональні вимоги. 41

2.2 Ключові сценарії 41

2.2.1 Ключовий сценарій – вхід від імені адміністратора. 41

2.2.2 Ключовий сценарій – вхід від імені користувача. 42

2.3 Розробка користувальницького інтерфейсу. 45

2.3.1 Організація шарів інформаційної системи. 49

2.3.2 Відображення ключових сценаріїв. 52

2.3.3 Управління даними інформаційної системи. 55

2.4 Атрибути якості 57

2.4.1 Зручність використання. 57

2.4.2 Стратегія доставки. 57

2.4.3 Безпека. 57

2.4.4 Стратегія забезпечення якості 57

2.4.5 Стратегія забезпечення документації проекту. 57

2.5 Висновки до другого розділу. 58

3 Реалізація інформаційної системи комунікаційної взаємодії співробітників корпоративної компанії 59

3.1 Управління даними розподіленої інформаційної системи. 59

3.2 Перелік класів та методів. 59

3.2.1 Клас авторизації у системі AutorizationForm.. 60

3.2.2 Клас реалізації вікна BlogForm.. 62

3.2.3 Клас реалізації вікна пошуку. 64

3.2.4 Клас реалізації вікна топік. 66

3.2.5 Кдас реєстрації 68

3.2.6 Клас авторизації у систему UsersForm.. 70

3.3 Створення графічного інтерфейсу. 72

3.4 Інструкція користувача. 73

3.5 Інструкція адміністратору. 77

3.6 Висновки до третього розділу. 81

4 Аналіз працездатності інформаційної системи комунікаційної взаємодії співробітників корпоративної компанії 82

4.1 Тестування програми. 82

4.1.1 Розробка тест-плану. 82

4.1.2 Протокол проведення функціонального тестування. 82

4.1.3 Протокол проведення тестування зручності використання. 85

4.2 Інструкція по збірці інформаційної системи. 86

4.3 Розрахунок метрик програмного коду. 87

4.4 Висновки до четвертого розділу. 87

5 Економічний розділ дипломного проекту. 88

5.1 Техніко-економічна характеристика проекту. 88

5.2 Організаційне забезпечення проекту. 88

5.3 Розрахунок показників економічної ефективності проекту. 91

5.4 Висновки до п’ятого розділу. 104

6 Охорона праці 105

6.1 Загальна характеристика робочого місця. 105

6.2 Загальний стан охорони праці 108

6.3 Аналіз умов праці на обраному робочому місці інженера підтримки. 109

6.3.1 Повітря робочої зони та мікрокліматичні параметри. 109

6.3.2 Аналіз шуму в робочій зоні 110

6.3.3 Освітлення. 111

6.3.4 Електробезпека. 111

6.4 Розрахунок занулення на відключаючу здатність. 111

6.5 Висновки до шостого розділу. 116

Висновки.................................................................................................... 117

Перелік посилань....................................................................................... 119

Додаток А Лістинг коду програми........................................................... 120

Додаток Б Відомість до дипломної роботи.............................................. 130

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ВСТУП

Раціональна організація збору інформації про спортсменів, тренерів, рефері, спортивні клуби, змагання, учасників має дуже велике значення, підвищення його точності повинно забезпечувати високу достовірність отриманих статистичних даних; збільшувати продуктивність праці представників федерації; неприпустимість виступів спортсменів, які не подали заявок на участь у змаганнях; покращення організації спортивних змагань приводить до збільшення рівня популярності цього виду спорту; механізацію і автоматизацію операцій з інформацією[2].

Участь у змаганнях можлива лише за попереднього надання інформації спортсменом, тренером, рефері, спортивним клубом, організатором змагань. Галузь застосування розробленого програмного продукту – організація робочого місця працівника федерації пауерліфтингу.

Під роботою представників федерації розуміється використання комплексу технічних і організаційних засобів які дозволяють швидко та зручно здійснювати всі операції по збору інформації про спортсменів, тренерів, рефері, спортивні клуби, змагання, учасників та обчислювати статистичні дані на основі прийнятої інформації, та формувати звіти.

Метою дипломної роботи є автоматизація збору та представлення інформації, необхідної для федерації пауерліфтингу, адже це допоможе набагато зекономити час роботи представників та кошти федерації. Задачею інформаційної системи також є прискорення і покращення роботи представників федерації. Це зумовлює необхідність розробки даної програми.

1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Аналіз предметної області та аналогів

У даній дипломній роботі в якості предметної області розглядається АРМ представника федерації або організатора змагань з пауерліфтингу.

Раціональна організація збору інформації про спортсменів, тренерів, рефері, спортивні клуби, змагання, учасників має дуже велике значення, підвищення його точності повинно забезпечувати високу достовірність отриманих статистичних даних та збільшення продуктивності праці організаторів; виключення виступів спортсменів, які не подали заявок на участь у змаганнях; механізацію і автоматизацію операцій з інформацією. Покращення організації спортивних змагань приводить до збільшення рівня популярності цього виду спорту.

Організація роботи з інформацією забезпечує:

- централізацію усієї інформації про спортсменів, тренерів, рефері, спортивні клуби, змагання, учасників;

- організацію постійного контролю за ходом отримання інформації;

- мінімальні витрати часу організаторами на внесення інформації до бази даних;

- підвищення продуктивності роботи організаторів, пов’язаної з отриманням інформації, автоматизацією та механізацією цих операцій;

- розподіл спортсменів за ваговими та віковими категоріями, версіями, дивізіонами та передачу відомостей про переможців;

- покращення організації спортивних змагань приводить до збільшення рівня популярності цього виду спорту;

- механізацію і автоматизацію операцій з інформацією;

- оптимізація використання робочого часу організаторів.

Робота інформаційної системи представляє використання комплексу технічних і організаційних засобів які дозволяють представнику федерації швидко та зручно здійснювати всі операції по збору інформації про спортсменів, тренерів, рефері, спортивні клуби, змагання, учасників та обчислювати статистичні дані на основі прийнятої інформації.

При використанні програми зникає необхідність використання великої кількості паперових документів, зменшуються зайві рухи, збільшується зручність робочого місця організатора, що сприяє мінімальній витраті часу на отримання та внесення інформації. В програмі є необхідні правила та нормативи проведення змагань.

Організаторами змагань з пауерліфтингу здійснюються:

- збір інформації про спортсменів, тренерів, рефері;

- збір інформації про спортивні клуби;

- збір інформації про місця проведення змагань;

- приймання нових заявок на участь у змаганнях;

- обчислення статистичних даних, на основі зібраної інформації.

Аналогами інформаційної системи федерації пауерліфтингу є сайти відповідних організацій. Вони мають майже однакові інтерфейси і такі ж самі функції, що й інформаційна система. Головна різниця полягає в тому, що інформаційною системою користуються лише організатори змагань. Через це вона повинна мати розширений функціонал, більшу кількість інформації та доступ до її реагування.

Сайт всесвітньої федерації пауерліфтингу в Україні.

Він має простий та зручний інтерфейс у кольорах національно прапору та включає наступні можливості:

- перегляд: новин, календаря змагань, номінації до змагань, корпусу рефері, рекордів, галереї, зали слави федерації.

- перегляд та завантаження: документів, нормативів, правил;

- подача он-лайн заявки на участь у змаганнях.[3]

Рисунок 1.1 – Сайт всесвітньої федерації пауерліфтингу в Україні

Сайт української федерації натурального пауерліфтингу.

Рисунок 1.2 – Сайт української федерації натурального пауерліфтингу

Він виконаний у блідих кольорах та має написи мілким шрифтом, що не є дуже зручним, але все ж має непоганий зрозумілий інтерфейс включає наступні можливості:

- перегляд: правил змагань, нормативів, фото- та відео- звітів зі змагань, календаря, контактів президента федерації.

- подача он-лайн заявки на участь у змаганнях.[4]

Рисунок 1.3 – Сайт федерації пауерліфтингу «RAW 100%»

Сайт федерації пауерліфтингу «RAW 100%»

Він має не дуже зручний інтерфейс, так як виконаний у темних тонах. Також має написи мілким шрифтом та багато елементів, які відволікають увагу.

Функції, які доступні на сайті:

- перегляд: фото- та відео- звітів зі змагань, нормативів, документів, контактів президента та представників федерації,

- перегляд календарю проведення змагань,

- подачі он-лайн заявки на участь у змаганнях.[5]

1.2 Аналіз технологій та засобів розробки

В якості методу рішення задачі використовуватиметься метод об’єктно-орієнтованого програмування.

Об'єктно-орієнтоване програмування (ООП) – одна з парадигм програмування, яка розглядає програму як множину «об'єктів», що взаємодіють між собою. В ній використано декілька технологій від попередніх парадигм, зокрема успадкування, модульність, поліморфізм та інкапсуляцію.

На відміну від традиційних поглядів, коли програму розглядали як набір підпрограм, або як перелік інструкції комп'ютеру, ООП програми можна вважати сукупністю об'єктів. Відповідно до парадигми об'єктно-орієнтованого програмування, кожний об'єкт здатний отримувати повідомлення, обробляти дані, та надсилати повідомлення іншим об'єктам. Кожен об'єкт — своєрідний незалежний автомат з окремим призначенням та відповідальністю.[6]

Об'єктно-орієнтований підхід полягає в наступному наборі основних принципів:

- все є об'єктами;

- всі дії та розрахунки виконуються шляхом взаємодії (обміну даними) між об'єктами, при якій один об'єкт потребує, щоб інший об'єкт виконав деяку дію. Об'єкти взаємодіють, надсилаючи і отримуючи повідомлення. Повідомлення – це запит на виконання дії, доповнений набором аргументів, які можуть знадобитися при виконанні дії;

- кожен об'єкт має незалежну пам'ять, яка складається з інших об'єктів;

- кожен об'єкт є представником (екземпляром, примірником) класу, який виражає загальні властивості об'єктів;

- класи організовані у єдину деревовидну структуру з загальним корінням, яка називається ієрархією успадкування. Пам'ять та поведінка, зв'язані з екземплярами деякого класу, автоматично доступні будь-якому класу, розташованому нижче в ієрархічному дереві.

Розробка програми ведеться покроково, методом «зверху вниз».
Спочатку пишеться текст основної програми, у якому, замість кожного зв'язкового логічного фрагмента тексту, вставляється виклик підпрограми, яка буде виконувати цей фрагмент. Замість справжніх, що працюють підпрограм, в програму вставляються «заглушки», які нічого не роблять. Отримана програма перевіряється та налагоджували. Після того, як програміст переконається, що підпрограми викликаються в правильній послідовності, підпрограми-заглушки послідовно замінюються на реально працюють, причому розробка кожної підпрограми ведеться тим же методом, що й основної програми.

Така послідовність гарантує, що на кожному етапі розробки програміст одночасно має справу з доступним для огляду і зрозумілим йому безліччю фрагментів, і може бути впевнений, що загальна структура всіх більш високих рівнів програми вірна. При супроводі та внесення змін до програми з'ясовується, в які саме процедури потрібно внести зміни, і вони вносяться, не зачіпаючи частини програми, безпосередньо не пов'язані з ними. Це дозволяє гарантувати, що при внесенні змін і виправлення помилок не вийде з ладу якась частина програми, що знаходиться в даний момент поза зоною уваги програміста.[7]

Реалізація дипломної роботи проводиться за допомогою середовища програмування Delphi 7.0, що має в своєму розпорядженні широкі можливості по створенню додатків баз даних.

Delphi, раніше відомий як Object Pascal, розроблений фірмою Borland і спочатку реалізований у її пакеті Borland Delphi, від якого і отримав в 2003 році свою нинішню назву, результат розвитку мови Turbo Pascal, який, у свою чергу, розвинувся з мови Pascal. Pascal був повністю процедурною мовою, Turbo Pascal, починаючи з версії 5.5, додав в Pascal об'єктно-орієнтовані властивості.

Вже з попередніх версій система Delphi забезпечена необхідним набором драйверів для доступу до найвідоміших форматів баз даних, зручними і розвиненими засобами для доступу до інформації, розташованої як на локальному диску, так і на видаленому сервері.

СКБД – Microsoft Access. Система Microsoft Access є одним з основних компонентів Microsoft Office і призначена для роботи з реляційними базами даних. Особливість даної СКБД: вся інформація бази даних зберігається в одному файлі (*. mdb). Крім інформації таблиць, в цьому ж файлі зберігаються компоненти програми для роботи з базою даних – екранні форми, звіти, запити, програмні модулі. Система Access – це набір інструментів кінцевого користувача для керування базами даних. До її складу входять конструктори таблиць, форм, запитів і звітів. Цю систему можна розглядати і як середовище розробки додатків.

1.3 Ціль та задачі інформаційної системи

Інтерфейс розробленої програми має бути зручним для організатора. Розмір тексту та колір форми повинен бути оптимальним для сприяння користувачем.

Головна форма повинна мати узагальнену інформацію необхідну для роботи організатора. Наприклад до такої інформації можна віднести перелік форм в яких здійснюється робота з інформацією та допоміжними матеріалами для проведення змагань. За допомогою головної форми повинні відкриватися допоміжні форми.

Допоміжні форми повинні з’являтися після натискання на кнопки головної форми. З їх допомогою можна буде додавати або змінювати записи в таблицях бази даних. Під час роботи з програмою оператор повинен мати можливість заносити нові данні та змінювати наявні.

Програма повинна бути організована таким чином, щоб організатор міг швидко та просто ввести інформацію про рефері та місце проведення для нового змагання. Потім, після отримання інформації про спортсмена, тренера, спортивний клуб має внести заявку до участі у певному змаганні.

Також організатор повинен мати можливість обчислювати статистичні дані на основі інформації, внесеної раніше в базу даних. Для цього у системі повинні зберігатися усі відомості про змагання, учасників, результати, місця проведення, рефері, тренерів та спортивні клуби.

Про змагання повинна зберігатися наступна інформація: назва змагань, місце проведення, дата початку та закінчення, дані про корпус рефері. Місце проведення може бути лише зі списку тих, з ким є вкладений договір федерації. Корпус рефері на змаганнях складається з трьох рефері (одного головного та двох бічних), які також можуть бути обрані лише зі списку рефері, маючих ліцензію у даній федерації.

Про спортсменів повинні зберігатися такі дані: повне ім’я спортсмена, дата народження, стать, тренер та спортивний клуб. Тренер та спортивний клуб може бути обраний лише зі списку маючих право від даної федерації на підготовку спортсменів.

При реєстрації учасників для участі в змаганнях необхідно заповнити такі параметричні: вибір повного імені спортсмена зі списку зареєстрованих членів федерації, назва змагання, в якому буде прийматись участь, вікова та вагова категорії, версія та дивізіон.

Щодо інтерфейсу програми: він повинен бути легко зрозумілим та розроблений таким чином щоб користувач розумів принципи роботи з програмою та пошуку даних; має бути реалізована система допомоги.

Результатом роботи програми є виведення на екран статистичних даних на основі інформації про проведенні змагання.

1.4 Алгоритмізація інформаційної системи

В даній ІС необхідно реалізувати виконання трьох основних алгоритмів:

- алгоритм редагування інформації в БД.

Вхідні параметри: дані, введені користувачем.

Вихідні параметри: повідомлення про збереження змін в БД.

Обмеження та умови: при додаванні нових даних обов'язкове заповнення всіх полів.

Алгоритм редагування інформації в БД представлений на Рисунку 1.4.

- алгоритм отримання статистики

Вхідні параметри: дані з відповідних таблиць.

Вихідні параметри: діаграми і гістограми статистики.

Алгоритм отримання статистики представлений на Рисунку 1.5.

- алгоритм підрахунку результатів

Вхідні параметри: ваги, оцінки.

Вихідні параметри: сума триборства.

Обмеження та умови: зараховується найбільшу вагу з позитивною оцінкою по кожному вправі.

Алгоритм підрахунку результатів представлений на Рисунку 1.5.

Рисунок 1.4. – Схема алгоритму редагування інформації в БД

Рисунок 1.5. – Схема алгоритму отримання статистики

Рисунок 1.6. – Схема алгоритму підрахунку результатів

1.5 Висновки до першого розділу

Після проведення аналізу предметної області та аналогів з’ясувалося, що для раціональної організації роботи представників федерації пауерліфтингу, потрібна програма, яка б оптимізувала збір інформації про спортсменів, тренерів, рефері, спортивні клуби, змагання, учасників. Це має дуже велике значення, адже програма повинна забезпечувати високу достовірність отриманих статистичних даних; збільшувати продуктивність праці представників федерації; механізацію і автоматизацію операцій з інформацією.

Покращення організації спортивних змагань приводить до збільшення рівня популярності цього виду спорту.

Представниками федерації пауерліфтингу повинні бути доступними такі функції як збір інформації про спортсменів, тренерів, рефері, спортивні клуби, місця проведення змагань та про самі змагання. Також для зручності має бути присутнім обчислення статистичних даних, на основі зібраної інформації, та формування статистичних звітів.

Реалізація дипломної роботи проводиться за допомогою середовища програмування Delphi 7.0, що має в своєму розпорядженні широкі можливості по створенню додатків баз даних. Для розробки бази даних використовується, одна із найбільш популярних програмних систем керування базами даних, Microsoft Access. Також вирішено було створити інтерфейс по типу першого аналогу, так як він є найбільш зрозумілим та зручним.

2 ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

2.1 Управління вимогами до інформаційна система

Типи користувачів

Програма передбачає один тип користувача – організатор. Можливості користувача – повноцінне використання програми. Він буде працювати з усіма функціями програми: створювати, видаляти і редагувати інформацію.

Функціональні вимоги

1. Управління інформацією про змагання

FR1.1 Додавання нових змагань в календар: введення назви, вибір місця проведення, введення дат початку і закінчення, вибір рефері.

Місце проведення може бути вибрано тільки зі списку тих компаній, з якими є договір федерації. Корпус рефері на змаганнях складається з трьох рефері (одного головного і двох бічних), які теж можуть бути обрані лише зі списку ліцензованих рефері даної федерації.

FR1.2 Зміна інформації про змагання.

2. Управління інформацією про місця проведення

FR2.1 Додавання нових місць проведення: введення назви, ім'я директора або контактної особи, телефон, адреса.

FR2.2 Зміна інформації про місця проведення.

FR2.3 Видалення інформації про місця проведення.

3. Управління інформацією про рефері:

FR3.1 Додавання нових рефері, які отримали ліцензію федерації на ведення діяльності рефері. Повне ім'я, дата народження, адреса, телефон, кваліфікація.

FR3.2 Зміна інформації про рефері, наявних у базі.

FR3.3 Підрахунок співвідношення кількості рефері різних кваліфікацій: referee 1-st / 2-nd / 3-rd category, international referee.

FR3.4 Видалення інформації про рефері.

4. Управління інформацією про спортсменів:

FR4.1 Додавання нових спортсменів: повне ім'я спортсмена, дата народження, стать, тренер і спортивний клуб. Тренер і спортивний клуб може бути вибраний тільки зі списку.

FR4.2 Зміна інформації про спортсменів.

FR4.3 Видалення спортсменів з бази.

5. Управління інформацією про тренерів,

FR5.1 Додавання інформації про нових тренерів, які отримали ліцензію федерації на тренування спортсменів: повне ім'я тренера, дата народження, адреса, телефон, звання.

FR5.2 Зміна інформації про тренерів.

FR5.3 Підрахунок співвідношення кількості тренерів різних звань: тренер, заслужений тренер України, заслужений тренер.

6. Управління інформацією про спортивні клуби

FR6.1 Додавання інформації про спортивні клуби, які відповідають вимогам федерації та можуть готувати спортсменів: назва, ім'я директора або контактної особи, телефон, адреса.

FR6.2 Зміна інформації про спортклубах.

FR6.3 Видалення інформації про спортклубах.

7. Управління інформацією про учасників:

FR7.1 Подача заявок від спортсменів на участь у змаганнях. Вибір: спортсмена, назви змагань, ваговий та вікової категорії, версії і дивізіону.

FR7.2 Зміна інформації про учасників.

FR7.3 Підрахунок співвідношення кількості учасників в аматорській та професійній версіях.

FR7.4 Підрахунок співвідношення кількості учасників в екіпірувальному і безекіпірувальному дивізіонах.

8. Управління інформацією про результати учасників:

FR8.1 Додавання інформації про результати триборства: ваги штанг в 3 підходах по 3 вправам і оцінки за них.

FR8.2 Підрахунок результатів триборства: сума максимальних ваг штанг в підходах з позитивною оцінкою по кожному вправі.

9. Робота з довідковою інформацією.

FR9.Возможность перегляду і друку довідкових матеріалів:

- загальні правила,

- зовнішній вигляд,

- костюм промислового комплексу,

- виконання вправ змагань,

- порядок проведення змагань,

- обладнання для виконання вправ,

- права та обов'язки рефері,

- нормативи на отримання спортивних розрядів і звань.

Представлення безпеки інформаційної системи

Аутентифікація в даній системі не передбачена, оскільки вона призначена для роботи однієї людини, встановлена вона тільки на одному комп'ютері – у організатора.

Стратегія доставки продукту

Система розробляється для конкретної федерації, тому публічного доступу до неї не передбачається. Вона призначена для роботи організатора всередині федерації.

Моделювання прецедентів

Діаграма прецедентів є вихідним концептуальним уявленням або концептуальною моделлю системи в процесі її проектування і розробки.

Суть даної діаграми полягає в тому, що проектована система представляється у вигляді безлічі сутностей або акторів, що взаємодіють з системою за допомогою, так званих прецедентів.

Діаграма прецедентів представлена на рисунку 2.1:

Рисунок 2.1. – Діаграма прецедентів

2.2 Нефункціональні вимоги

До нефункціональних можна віднести такі вимоги:

- операційну систему Windows XP (x32/x64) або Windows 7 (x32/x64);

- для роботи інформційної системи потрібна оперативна пам’ять: 512 Мбайт и більше.

2.3 Ідентифікація архетипу інформаційної системи

Архетип цієї програми – Rich Client Application (RCA). Програма являє собою класичну інстальовану програму, що виконується на персональних комп'ютерах під управлінням однієї з платформ Windows.

2.4 Графічний інтерфейс інформаційної системи

Дана секція містить інтерфейс програми у вигляді Mockups. На рисунку 2.2 зображена «Головна форма» програми, в якій ми маємо можливість відкрити форму з певною інформацією й інформацією, а також завершити програму.

Рисунок 2.2 – Макет головної форми

Робота з інформацією про змагання доступна на формі «Соревнования», яка представлена на рисунку 2.3. Верхня частина форми призначена для додавання нових змагань в календар: введення назви, вибір місця проведення, введення дат початку і закінчення, вибір рефері. Змінити і видалити інформацію можливо в самій таблиці.

Рисунок 2.3 – Макет форми «Соревнования»

Робота з інформацією про місця проведення доступна на формі «Места проведення», яка представлена на рисунку 2.4. Додати, змінити і видалити інформацію можливо в таблиці.

Рисунок 2.4 – Макет форми «Места проведения»

Робота з інформацією про рефері доступна на формі «Рефері», яка представлена на рисунку 2.5. Верхня частина форми містить таблицю, яка призначена для додавання, зміни і видалення інформації про рефері. Нижня частина містить статистичну інформацію про кількість рефері різних кваліфікацій: referee 1-st / 2-nd / 3-rd category, international referee.

Рисунок 2.5 – Макет форми «Рефери»

Робота з інформацією про спортсменів доступна на формі «Спортсмени», яка представлена на рисунку 2.6. Верхня частина форми призначена для додавання нових спортсменів у федерацію: введення повного імені та дати народження, вибір статі, тренера і клубу. Змінити і видалити інформацію можливо в самій таблиці.

Рисунок 2.6 – Макет форми «Спортсмены»

Робота з інформацією про тренерів доступна на формі «Тренери», яка представлена на рисунку 2.7. Верхня частина форми містить таблицю, яка призначена для додавання, зміни і видалення інформації про тренерів. Нижня частина містить статистичну інформацію про кількість тренерів різних звань: тренер, заслужений тренер України, заслужений тренер.

Рисунок 2.7 – Макет форми «Тренеры»

Робота з інформацією про спортивні клуби доступна на формі «Спортивные клубы», яка представлена на рисунку 2.8. Додати, змінити і видалити інформацію можливо в таблиці.

Рисунок 2.8 – Макет форми «Спортивные клубы»

Робота з інформацією про учасників доступна на формі «Участники», яка представлена на рисунку 2.9. Верхня частина форми призначена для пошуку учасників по: змагань, ваговий та вікової категоріях, версії, дивізіону. Змінити і видалити інформацію можливо в самій таблиці.

Рисунок 2.9 – Макет форми «Участники»

На формі «Статистика» показані співвідношення кількості учасників в аматорській та професійній версіях, в екіпірувальному і безекіпірувальному дивізіонах. Форма представлена на Рисунку 2.10.

Рисунок 2.10 – Макет форми «Статистика участников»

Подача заявок від спортсменів на участь у змаганнях відбувається на формі «Нова заявка», яка представлена на Рисунку 2.11. Для подачі заявки необхідно вибрати: спортсмена, назву змагань, вагову та вікову категорії, версію і дивізіон.

Рисунок 2.11 – Макет форми «Новая заявка»

На формі «Результати змагань» знаходиться інформації про ваги штанг в 3 підходах по 3 вправам і оцінки за них. Остаточним результатом є сума максимальних ваг штанг в підходах з позитивною оцінкою по кожному вправі. Форма «Результати змагань» представлена на Рисунку 2.12.

Рисунок 2.12 – Макет форми «Результаты»

Вся довідкова інформація доступна на формі «Правила», представленої на Рисунку 2.13.

Рисунок 2.13 – Макет форми «Правила»

2.5 Логічне представлення інформаційної системи

В схемі логічного представлення ІС видно, що користувач має змогу працювати з інформацією, яка отримується алгоритмами всередині системи або запитами до бази даних. Схема логічного представлення зображена на Рисунку 2.14.

Рисунок 2.14 – Логічне представлення ІС

2.6 Організація шарів інформаційної системи

Діаграма компонентів слугує відображенню структури системи як композиції компонентів і зв'язків між ними. На діаграмах компонентів показано компоненти програмного забезпечення (розділи системи, які чітко відрізняються один від одного), а також елементи, з яких вони складаються (файли з початковими кодами, програмні бібліотеки, таблиці баз даних).

Інформаційна система включає в себе такі шари:

- верхній (користувальницький, містить все необхідне користувачеві, меню та інші засоби управління)

- шар роботи з даними системи, який зберігає всю інформацію, завантажену з бази даних і надається користувачеві у верхньому шарі програмного продукту.

- шар роботи з БД – підключення до БД, зберігає всі дані.

На Рисунку 2.15 зображена діаграма компонентів.

Рисунок 2.15 – Діаграма компонент

2.7 Представлення процесів інформаційної системи

Основний сценарій роботи програми описаний діаграмою послідовностей на Рисунку 2.16 та діаграмою станів на Рисунку 2.17.

Діаграмою послідовностей показано обмін повідомленнями (тобто виклик методів) між декількома об’єктами у окремій обмеженій часом ситуації. Об’єкти є екземплярами класів. Основний наголос на діаграмах послідовностей робиться на порядок і моментах часу, у які повідомлення надсилаються об’єктам.

На діаграмі послідовностей об’єкти показані вертикальними штриховими лініями з назвою об’єкта над ними. Вісь часу також має вертикальний напрямок, її спрямовано вниз, повідомлення, які надсилаються від одного об’єкта до іншого, буде позначено стрілками з назвами операції і параметрів.

Діаграми станів зображають різні стани об’єкта під час його існування і стимули, які призводять до переходу об’єкта з одного стану у інший.

На діаграмах стану об’єкти розглядаються як машини станів або скінченні автомати, які можуть перебувати у одному зі станів скінченного набору станів, і які можуть змінювати цей стан через вплив одного зі стимулів зі скінченного набору стимулів.

Рисунок 2.16 – Діаграма послідовностей

Цей сценарій представляє собою загальну послідовність дій користувача при роботі з інформаційною системою. Для початку роботи необхідно відкрити систему, де відразу буде зображено головне вікно, де саме й починається сама робота інформаційної системи. Потім необхідно натиснути кнопку і відкрити вікно з необхідною інформацією у таблиці.

Статистичну інформацію розраховує та відображає система, використовуючи інформацію, надану базою даних. Всі зміни зберігаються натисканням кнопки «Сохранить», але перед занесенням до бази даних проходять перевірку ІС на коректність введених даних.

Рисунок 2.17 – Діаграма станів

2.8 Представлення даних інформаційної системи

Для зберігання даних використовується база даних MS Access. Схема даних в базі представлена на рисунку 2.18. Для доступу до даних з системи використовуються компоненти TAdoConnection, TDataSource, TADOQuery.

Рисунок 2.18 – Схема даних

2.9 Висновки до розділу проектування

В ході розробки другого розділу було виконано проектування інформаційної системи супроводу спортивних змагань на прикладі такого виду спорту, як пауерліфтинг. Проектування відбувалося за допомогою UML діаграм: діаграма прецедентів показує які є користувачі і які функції вони можуть виконувати, діаграма діяльності показує які дії виконуються всередині програми, за допомогою компонентів, діаграма класів показує які класи є в програмі, їх поля та методи. Схема станів відображає схему переходів між вікнами програми. Це дозволило зрозуміти задачі які необхідно виконати при реалізації програми, а саме:

- автоматизація роботи з інформацією;

- перегляд статистики;

- розрахунок результатів.

Також був розроблений зручний для розуміння інтерфейс за допомогою Mockups.

3 РЕАЛІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

3.1 Представлення класів інформаційної системи

Діаграма класів відображає класи, з яких складається система, та їх взаємодію між собою. Класи позначаються поділеними на три частини прямокутниками, а зв’язки – лініями, що з’єднують прямокутники. Верхня частина прямокутника – обов'язкова, в ній записується ім'я класу. Друга і третя частини прямокутника визначають відповідно список операцій і атрибутів класу. Діаграма класів ІС представлена на Рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 – Діаграма класів

3.2 Розрахунок метрик програмного коду

У даному підрозділі були розраховані основні метрики програмного коду. Вони приведені у Таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Метрики програмного коду

3.3 Тестування програми

При проведенні тестування інформаційної системи було використано функціональне тестування та тестування зручності користування.

Для проведення тестування програми був розроблений наступний план функціонального тестування:

- Запуск програми на Windows7.

- Запуск програми на Windows XP.

- Перевірка додавання нових даних у довідники.

- Перевірка подачі заявок на участь у змаганнях.

- Перевірка можливості формування та друку звітів статистики.

- Перевірка розрахунку результатів.

Таблиця 3.2– Тестування програми

Для тестування зручності використання було залучено 10 звичайних користувачів ПК з різним рівнем підготовки і один експерт. Дане тестування неможливо провести без залучення експерта, так як він може роз'яснити деякі особливості предметної області і допоможе користувачам легше розібратися з системою. Кожному користувачеві після використання програми було поставлено ряд питань, відповідаючи на них він давав оцінку додатки за декількома пунктами.

В результаті тестування всі дані, надані користувачами порівнювалися і кожному пункту виставлялася процентна оцінка від 0 до 100 (чим більше тим краще).

Результати тестування виглядають таким чином:

- продуктивність, ефективність (efficiency) – скільки часу і кроків знадобиться користувачеві для завершення основних завдань програми?

Основне завдання програми – виведення необхідних матеріалів інформаційної системи федерації пауерліфтингу.

Для надання цієї інформації користувачеві потрібно лише вибрати необхідний пункт в головній формі системи. Тобто можна зробити висновок, що продуктивності та ефективність програми на високому рівні. Оцінка – 100%.

- правильність (accuracy) – скільки помилок зробив користувач під час роботи з додатком?

Після тестування більшість користувачів успішно впоралися з функціями інформаційної системи. Було мінімум помилок. Деякі зауваження на рахунок зручності використання були враховані для подальшої роботи системи. З цього робимо висновок, що правильність системи на високому рівні. Оцінка – 95%.

- активізація в пам'яті (recall) – як багато користувач пам'ятає про роботу системи після призупинення роботи з ним на тривалий період часу? Більшість користувачів, що тестують систему вирішили, що інтерфейс легко запам'ятовується на тривалий період часу. Оцінка – 85%.

- емоційна реакція (emotional response) – як користувач почувається після завершення завдання – розгублений, випробував стрес? Порекомендує чи користувач систему своїм друзям?

Всі користувачі, що тестували систему вирішили, що інтерфейс легко запам'ятовується на тривалий період часу. Всі дали позитивну оцінку.

3.4 Інструкція користувача

Робота з інформаційною системою починається з запуску програми. Після запуску програми відкривається головне вікно програми, яке представлене на Рисунку 3.1. В ньому знаходяться кнопки переходу до всіх інших вікон з інформацією в системі.

Для роботи з інформацією про змагання необхідно відкрити вікно «Соревнования», яке представлене на Рисунку 3.2, натиснувши на відповідну кнопку.

Для додавання нових змагань потрібно обрати з довідників основну та ввести додаткову інформацію, а потім натиснути кнопку «Сохранить».При успішному внесенні на екран виведеться повідомлення, що зміни збережені.

Рисунок 3.1 – Головне вікно

Рисунок 3.2 – Вікно «Соревнования»

Для роботи з інформацією про місця проведення та спортивні клуби необхідно відкрити вікно, натиснувши відповідну кнопку в головному вікні. Усі зміни інформації виконуються у таблиці, а потім зберігаються натисненням кнопки «Сохранить».

Рисунок 3.3 – Вікно «Места проведения соревнований»

Рисунок 3.4 – Вікно «Спортивные клубы»

У вікні «Тренеры», яке зображене на Рисунку 3.5 можна працювати з відповідною інформацією. Усі зміни інформації виконуються у таблиці, а потім зберігаються натисненням кнопки «Сохранить». Обовязково повинні бути заповнені усі поля таблиць.

Також у вікні є можливість перегляду статистики про співвідношення кількості тренерів різних звань. При натисненні кнопки «Отчет» відкривається звіт статистики з можливістю збереження та роздруку.

Рисунок 3.5 – Вікно «Тренеры»

У вікні «Рефери», яке зображене на Рисунку 3.6 можна працювати з відповідною інформацією. Усі зміни інформації виконуються у таблиці, а потім зберігаються натисненням кнопки «Сохранить». Обовязково повинні бути заповнені усі поля таблиць. Також у вікні є можливість перегляду статистики про співвідношення кількості рефері різних звань. При натисненні кнопки «Отчет» відкривається звіт статистики з можливістю збереження та роздруку.

Рисунок 3.6 – Вікно «Рефери»

Робота з інформацією про спортсменів відбувається у вікні «Спортсмены». Для додавання нових спортсменів потрібно ввести повне ім'я спортсмена, дату народження, стать, обрати тренера і спортивний клуб. Тренер і спортивний клуб може бути вибраний тільки зі списку. Потім зміни зберігаються натисненням кнопки «Сохранить». Обовязково повинні бути заповнені усі поля таблиць. Вікно «Спортсмены» зображене на Рисунку 3.7.

У вікні «Участники», яке зображено на Рисунку 3.8, є можливість лише переглянути інформацію про усіх учасників усіх змагань. Натиснувши на кнопки «Подать заявку» та «Статистика» відкриваємо відповідні вікна.

Рисунок 3.7 – Вікно «Спортсмены»

Рисунок 3.8 – Вікно «Участники»

У вікні «Статистика» знаходиться дві вкладки: «Участники по версиям», «Участники по дивизионам». У першій вкладці відображається статистика по співвідношенню кількості учасників на кожному зі змаганнь у різних версіях, а у другій відповідно – дивізіонах. При натисненні кнопки «Отчет» відкривається звіт статистики з можливістю збереження та роздруку. Вікно «Статистика» зображене на Рисунку 3.9.

При натисненні на кнопку «Подать заявку» відкривається форма подачі нової заявки. В ній потрібно вибрати у відповідних полях зі списків назву змагань, спортсмена, вагову категорію, вікову категорію, версію та дивізіон та натиснути кнопку «Добавить». Після натиснення кнопки нова заявка буде збережена і відкриється форма «Участники». Вікно «Новая заявка» зображене на Рисунку 3.10.

Рисунок 3.9 – Вікно «Статистика»

Рисунок 3.10 – Вікно «Новая заявка»

У вікні «Результаты» відображаються таблиця з учасниками, обраних у верхньому полі змагань. У таблицю вводяться ваги штанг у підходах, оцінки за них та розраховується сума триборства. Вікно «Результати» зображене на Рисунку 3.11.

Рисунок 3.11 – Вікно «Результаты»

Для перегляду правил федерації потрібно натиснути кнопку «Правила» у головному вікні. Вікно «правила» зображене на Рисунку 3.12.

Рисунок 3.12 – Вікно «Правила»

3.5 Висновки до розділу реалізації

В ході розробки третього розділу було реалізовано інформаційну систему супроводження спортивних змагань. При реалізації було проведено розрахунок метрик програмного коду, тестування програми, а також розробка детальної інструкції користувача.

Для тестування інформаційної системи було використано два види функціональне тестування та тестування зручності користування, яке проводилося на ОС Windows 7 та Windows XP.

Програма, представлена в дипломній роботі, була створена в середовищі розробки Delphі 7 Lite компанії Borland International.

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Аналіз умов праці на робочому місці системного адміністратора

4.1.1 Організація робочого місця

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці.

Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, умов безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих чи небезпечних факторів на організм людини і як наслідок, скорочення виробничого травматизму і профзахворювань.

Для аналізу умов праці обрано робоче місце системного адміністратора. Виявлення й аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях підприємства виконується за таким планом:

організація робочого місця

У приміщенні загальною площею 63 м2, і висотою стелі 4 м, знаходиться 9 робочих місць з ПК. Кожне робоче місце обладнане робочим столом площею 1, 2 м2, стільцем та персональним комп'ютером, що складається з монітора, системного блоку, клавіатури та миші.

Слід відзначити, що площа одного робочого місця оператора ПК не повинна бути меншою за 6м2, а об'єм не менший за 20м3.

Тобто площі та об'єму даного приміщення вистачає для розташування 9 робочих місць операторів ПК.

4.1.2 Мікроклімат робочої зони

Параметри мікроклімату згідно нормам ДСН 3.3.6.042-99. Мікроклімат виробничих приміщень відповідає нормативним значенням. Приміщення обладнані системами опалювання, кондиціонування повітря або приточування-витяжною вентиляцією відповідно до СНіП 2.04.05-91 " Опалювання, вентиляція і кондиціонування".

Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, змісту шкідливих речовин на робочих місцях, відповідають вимогам:

- ДСН 3.3.6-042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

- ГОСТ 12.1.005-88 " ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони", СН 2152-80 " Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих і суспільних приміщень".

Таблиця 4.1 – Параметри повітря робочої зони

Для виробничих умов у більшості випадків характерна сумарна дія метеорологічних факторів. Для постійних робочих місць, якими є робочі місця операторів ПК, встановлені оптимальні параметри мікроклімату, а за неможливості їх дотримання використовують допустимі параметри. Робота оператора ПК за енерговитратами відноситься до категорії легких робіт Іа, Іб. У нашому випадку на обраному робочому місці мікрокліматичні параметри цілком сприятливі та не потребують суттєвих змін.

4.1.3 Освітлення

На робочому місці є природне та штучне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28-2006 Державні будівельні норми України «Природне і штучне освітлення» і ДСанПіН 3.3.2.-007-98.

Для штучного освітлення у приміщенні використовуються люмінесцентні лампи, які в порівнянні з лампами розжарювання мають ряд істотних переваг: за спектральним складом світла вони близькі до природного світла; мають підвищену світлову віддачу (у 2-5 разів вищу, ніж у ламп розжарювання); мають триваліший термін служби (до 10 тис. годин).

4.1.4 Аналіз шуму в робочій зоні

Припустимі шумові показники робочих місць на підприємстві регламентуються ДСН 3.3.6-037-99. Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

При нормуванні шумових характеристик робочих місць регламентують загальний шум на робочому місці незалежно від числа джерел шуму у приміщеннях і характеристик кожного окремо.

Характеристикою постійного шуму на робочих місцях є середньоквадратичні рівні звукового тиску в октавних лініях частот із середньогеометричними стандартними частотами, дані по яких приведені у таблиці. На таблиці 4.2 зображені припустимі рівні шуму на робочому місці.

Таблиця 4.2 – Припустимі рівні шуму на робочому місці

4.1.5 Виробничі випромінювання

До виробничих випромінювань відносяться: випромінювання оптичного діапазону (ультрафіолетові, лазерні, інфрачервоні) та електромагнітні випромінювання (низькочастотних та високочастотних діапазонів; іонізуючі випромінювання).

Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань від монітору комп'ютера представлені в таблиці 4.3. Нормованим параметром невикористаного рентгенівського випромінювання виступає потужність експозиційної дози. На відстані 5 см від поверхні екрану монітору її рівень не повинен перевищувати 100 мкР/год. Максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці програміста зазвичай не перевищує 20 мкР/год.

Таблиця 4.3 – Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань

На відстані 5-10 см від екрана і монітора рівні напруженості можуть досягати 140 В/м по електричній складовій, що більше допустимих значеннь.

4.1.6 Електробезпека

Приміщення лабораторії за небезпекою ураження електричним струмом можна віднести до 1 класу, тобто це приміщення без підвищеної небезпеки (сухе, без пилу, з нормальною температурою повітря, ізольованими підлогами і малим числом заземлених приладів).

На робочому місці системного адміністратора з всього устаткування металевим є лише корпус системного блоку комп'ютера, але тут використовуються системні блоки, що відповідають стандартові фірми IBM, у яких крім робочої ізоляції передбачений елемент для заземлення і провід з жилою, що заземлює, для приєднання до джерела живлення.

Основні причини ураження людини електричним струмом