Курсова робота

з дисципліни «Міжнародна економіка»

на тему Європейська асоціація вільної торгівлі: мета створення та цілі діяльності

Студентки ІІ курсу МЕ-32 групи

напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка»

Лопатинської А.П.

(прізвище та ініціали)

Керівник: проф. каф. міжнародної економіки, д.е.н., проф.Макаренко М.І.

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________ Оцінка: EСTS _____

Члени комісії __________________ Макаренко М.І.

(підпис) (прізвище та ініціали)

______________ _ Дудченко В.Ю.

(підпис) (прізвище та ініціали)

___________ __ Хомутенко Л.І. (підпис) (прізвище та ініціали

м. Суми - 2015 рік

ЗМІСТ

ВСТУП

На даному етапі розвитку суспільства на планеті налічується близько двохсот незалежних держав. Вони відіграють не однакову роль в глобальній економіці загалом та міжнародній торгівлі зокрема. Формування світового ринку закономірно зумовило встановлення міждержавних зв'язків з їх характерними рисами, особливостями та закономірностями, що базуються на теорії міжнародної економіки. Взаємопов'язаність держав в рамках міжнародного співтовариства, їх економічна взаємозалежність так чи інакше втягують держави в процеси економічної інтеграції.

В роботах європейських економістів значну увагу питанню розвитку Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) приділяли такі науковці як З. Клепацький, Х. Шреплер, П.А. Циганкова, В.Б. Княжинський. Слід зазначити, що особливу увагу ЄАВТ приділяє польський дослідник Збігнев Клепацький. У книзі «Західноєвропейські міжнародні організації» автор аналізує усі існуючі до 70-их рр. XX століття західноєвропейські міжнародні організації. Зокрема ЄАВТ автор присвячує один розділ книги. Що стосується відображення даного питання в наукових роботах вітчизняних економістів, то приділяється недостатня увага. Так, дана тема знайшла своє відображення у роботах Науменко Н.С, Дахно І.І., Ложачевську А.С., Кончина В.І.

Актуальність даної теми полягає у тому, що у своєму розвитку України обрала орієнтир на Європейський Союз, тому для ефективного партнерства необхідне вивчення питань, що стосуються ЄАВТ. ЄАВТ займає десяте місце у світі щодо торгівлі товарами, а також має значну частку у сфері торгівлі послугами та прямих іноземних інвестицій. Для України це потенційний ринок з приблизно 13 млн. споживачами з високою купівельною спроможністю та сукупним ВВП, який складає близько 664 млрд. євро.

Метою даної роботи є дослідження основних етапів становлення Європейської асоціації вільної торгівлі як міжнародної організації, виявлення основних напрямків діяльності організації, визначення значущості організації на сучасному етапі.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути сутність та значення вільної торгівлі;

- дослідити теорію вільної торгівлі;

- розглянути історію створення ЄАВТ;

- з’ясувати переваги та недоліки товарної торгівлі між країнами ЄАВТ;

- дослідити особливості торгівлі послугами в рамках ЄАВТ;

- проаналізувати співпрацю ЄАВТ та України;

- дослідити можливі проблеми та перспектив подальшого розвитку ЄАВТ.

Об’єктом дослідження є Європейська асоціація вільної торгівлі як форма інтеграції європейських країн.

Предметом дослідження є процес становлення Асоціації, основні етапи її розвитку та її діяльність на сучасному етапі.

У роботі були використані такі загальнонаукові методи, як порівняння та аналогія, аналіз та синтез, метод індукції-дедукції, проведено систематизацію матеріалу.

Інформаційною базою дослідження є публікації періодичних видань, монографії з міжнародних відносин і міжнародного права, нормативно-правові джерела, статистична інформація, економічна література, а також документи, які характеризують Європейську асоціацію вільної торгівлі.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ

1.1 Значення та сутність вільної торгівлі

Вільна торгівля (фрітрейдерство)— зовнішньоекономічна політика, за якої втручання держави у економічні відносини між виробниками та іншими державами мінімальне або взагалі відсутнє; відмова від створення бар’єрів на шляху торгівлі між окремими фірмами різних країн.

Ця політика передбачає необмежену зовнішню торгівлі, передбачає відсутність митних тарифів та зборів, експортних та імпортних субсидій та квот. Під принципом вільної торгівлі слід розуміти розповсюдження такої політики на торгівлю більшою кількістю товарів, за виключенням, наприклад, торгівлі сільськогосподарською продукцію або обладнанням військового призначення.

Зазвичай вважали, що принцип вільної торгівлі розповсюджується виключно на продаж товарів, проте на даному етапі розвитку, аналогічна політика може застосовуватись і по відношенню торгівлі послугами.

Політика вільної торгівлі може бути реалізована в односторонньому порядку або на багатосторонній основі, з утворення зон вільної торгівлі. Зона вільної торгівлі означає, що група країн не має тарифних або інших обмежень у торгівлі між собою, проте зберігає між собою право на контроль за торгівлею з третіми країнами. Режим вільної торгівлі і в цьому випадку може не розповсюджуватись на всі товари та послуги [1].

З точку зору теорії вільна торгівля дає можливість отримати додаткові вигоди, оскільки дозволяє уникати витрат, пов’язаних із викривленням у виробництві та споживання, спричинених митним захистом. Митні податки та збори тягнуть за собою втрати для економіки, через викривлення мотивів поведінки споживачів та виробників. Вільна торгівля сприяє усуненню цих недоліків і примножує національне багатство та суспільний добробут.

Якщо розглядати вільну торгівлю з точки зору ринкової рівноваги на основі моделі «попит-пропозиція», то стає чітко зрозумілим, що розвиток такого виду торгівлі надає виграш усім учасникам. Так з точку зору експортера, вигода проявляється у перевищені доходу виробників над витратами споживачів, у той час як в країні-імпортері, навпаки, підвищення загального добробуту відбувається на основі виграшу споживачів [2].

В більшості країн світу спостерігається абсолютно протилежна політика ведення зовнішньоекономічної діяльності – протекціонізм. Протекціонізм передбачає застосування країною субсидій, податків, митних тарифів та квот для врегулювання експортно-імпортних відносин.

1.2 Теорія вільної торгівлі та її розвиток

Торгівельна політика завжди приваблювала людей. Їх цікавило, чому одні країни, які мають більшу кількість ресурсів, залишалися бідними, у той час як інші країни, що мають виключно людський ресурс, швидко примножують багатство. Пошук оптимальних шляхів розвитку зовнішньої торгівлі складає одну із найбільш складних проблем економічної науки. З плином часу з’явились дві наукові течії, що дають відповідь на ці питання – вільна торгівля та протекціонізм.

Довгі століття основною політикою у сфері зовнішньої торгівлі був протекціонізм. В період становлення капіталізму, коли зовнішня торгівля стала грати провідну роль у збагачені країни, виникли вчення, що пояснювали необхідність протекціонізму і отримали назву меркантилізм [30].

Меркантелізм – державна політика, що направлена на збільшення багатства за рахунок розвитку зовнішньої торгівлі. На думку меркантилістів, багатство це гроші із золота та срібла. Проте якщо в країні не має срібних шахт та золотих розсипів, срібні та золоті гроші можна отримати шляхом розвитку експорту вітчизняних товарів в інші країни. В добу меркантилізму був широко розповсюджений та теоретично підтримувався реекспорт, який також збагачував країни [31].

В умовах політики меркантилізму використовувались два основних інструмента збагачення країни – обмеження ввозу товарів та сприяння їх вивозу. Політика меркантилізму зводилась до підтримки активного торгового балансу. До того ж підтримувався імпорт сировини та напівфабрикатів, необхідних для виготовлення товарів для експорту.

Основні положення протекціонізму (меркантилізму) наведені на рисунку 1.1

Рисунок 1.1 – Основні положення меркантилістської теорії міжнародної торгівлі [31]

В своїй роботі «Дослідження про природу та причину багатства народів» під час полеміки з меркантилістами А. Сміт сформулював ідею про те, що країни зацікавлені у вільному розвитку міжнародної торгівлі, оскільки мають можливість отримати вигоди незалежно від того експортери вони чи імпортери. Кожна країна повинна спеціалізуватись на виробництві такого товару, де вона має абсолютні переваги. Відмова від виробництва товарів, в яких країна не має абсолютних переваг, та зосередження ресурсів на виробництві інших товарів призводить до збільшення загальних обсягів виробництва, підвищення обміну між країнами товарами власного виробництва.

Теорія абсолютних переваг А. Сміта припускає, що реальне багатство країни складається із товарів та послуг, що доступні для її громадян. Якщо будь-яка країна може виготовляти той чи інший товар більше та дешевше, ніж інші країни, то така країна має абсолютні переваги. Одні країни можуть виробляти товари більш ефективно, ніж інші. Ресурси країни направляються в більш рентабельні галузі, так як країна не може конкурувати в не рентабельних галузях. Це призводить до підвищення продуктивності країни, а також кваліфікації робочої сили: довгі проміжки часу виробництва однорідної продукції забезпечує стимулювання розробки більш ефективних методів роботи [16].

В роботі «Начала політичної економії та оподаткування» Д. Рікардо продемонстрував, що принцип абсолютних переваг є лише окремим випадком загального правила, та заснував теорію відносних переваг. При аналізі напрямків розвитку зовнішньої торгівлі слід враховувати дві обставини: по-перше, економічні ресурси – природні, трудові та ін.. – розподілені між країнами нерівномірно, по-друге, ефективне виробництво різних товарів потребує різноманітних технологій та комбінацій ресурсів.

Переваги, які мають країни, не є раз і назавжди даними, вважав Д. Рікардо, тому навіть країни, які мають абсолютно більш високий рівень витрат на виробництво, можуть виграти від торгового обміну. Кожна країна зацікавлена спеціалізуватись на виробництві, в якому вона має найбільші переваги та найменше слабких місць і для якого не абсолютні, а відносні переваги найбільші – закон відносних переваг Д. Рікардо. Рікардо вважав, що загальний обсяг випуску продукції буде найбільш тоді, коли кожний товар буде вироблятись тією країною, в якій менші альтернативні витрати. Таким чином, відносні переваги – вигода, що базується на більш низьких альтернативних витратах в країні-експортері. Звідси слідує, що в результаті спеціалізації та торгівлі виграш отримують обидві країни, що приймають участі в обміні.

Теорія порівняльних переваг протягом багатьох десятиріч залишалась провідною серед теорій про міжнародну торгівлю. Вона зберігає свою цінність і в наш час, оскільки дозволяє будувати зовнішньоекономічну політику на науковому фундаменті [30].

1.3 Історія створення Європейської асоціації вільної торгівлі

Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) є однією з найбільших після Європейського союзу торгово-економічним об’єднанням країн Західної Європи. Конвенція про створення ЄАВТ, включає такі країни як Австрія, Великобританія, Данія, Норвегія, Португалія, Швеція та Швейцарія, була підписана 20 листопада 1959 р. Пізніше членами ЄАВТ стали: у 1961р. – Фінляндія, у 1970 р. – Ісландія, в 1991 р. – Ліхтенштейн. На даний момент учасниками ЄАВТ є чотири країни – Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.

Цілі створення ЄАВТ наведена на рисунку 1.2

Історія створення ЄАВТ – невід’ємна частина європейської інтеграції. Руїни та збитки після двох світових війн і століть ворожнечі змусили європейців замислитись над необхідністю створення мирної та багатої Європи із сильною економічною та політичною системою, в результаті у післявоєнний період існувало багато інтеграційних проектів.

Рисунок 1.2 – Основні цілі ЄАВТ

Країни Західної Європи у 50-ті рр. ХХ ст. ще переживали наслідки війни, вони розуміли, що боротися з зовнішніми небезпеками краще спільними зусиллями. Основи економічного об'єднання Європи були закладені в 1957 р, коли шість країн - Бельгія, Франція, Західна Німеччина, Італія, Люксембург та Нідерланди (Шістка) - утворили Європейське Економічне Співтовариство (Загальний ринок) і Європейське співтовариство з атомної енергетики.

Західноєвропейські країни, які не брали участі у створенні нових Європейських Співтовариств, були серйозно стурбовані переговорами про створення Спільного ринку, що проходили між урядами країн Шістки. Загальний ринок ставив під загрозу економічні інтереси інших європейських країн, зводив нанівець значення Організації європейської економічної співпраці(ОЄЕС), а також міг призвести до економічного та політичного розколу Західної Європи. У цих умовах завданням країн, не причетних до Спільного ринку, стало утворення таких інститутів, які могли б пов'язати членів ЄЕС і ОЄЕС.

Великобританія запропонувала створити в рамках ОЄЕС Зону вільної торгівлі (ЗВТ) між країнами Шістки і рештою одинадцятьма членами ОЄЕС. У 1956 р в рамках ОЄЕС з ініціативи Великобританії була створена так звана робоча група 17, що займається здійсненням плану щодо створення ЗВТ. В результаті роботи цієї групи Великобританією був представлений проект Зони вільної торгівлі, до якої мали увійти всі держави-члени ОЄЕС і ЄЕС в якості міжнародної організації [19].

Така Зона вільної торгівлі повинна була ґрунтуватися на принципах, встановлених ГАТТ, а її цілі визначалися, як поступове скасування митних зборів і кількісних обмежень у обороті між країнами-членами, при цьому окремі держави зберігали б повну свободу дій в регулюванні митних зборів щодо третіх країн. Це стосувалося тільки промислових товарів, щодо сільськогосподарської продукції країни-учасниці зберігали б повну автономію. Скасування митних зборів передбачалося проводити згідно з термінами, встановленими ЄЕС. У противагу Спільному ринку ЗВТ не ставила б перед собою мету повної інтеграції економік європейських країн і створення наднаціональних організацій, вона повинна була стати асоціацією держав координаційної характеру.

Ставлення до проекту Великобританії було неоднозначним, деякі країни (Франція), а також ряд інших країн виявили протидію. Деякі члени ЄЕС вважали, що створення подібної Зони послабить Спільноту в економічному плані. П.-А. Спаак, наприклад, бачив небезпеку в тому, що «если он (Авт. - план Великобританії) будет принят, то это «утопит» Общий рынок в Зоне свободной торговли» [17].

Переговори з цього питання тривали до кінця 1958, протягом усього періоду ініціативі Великобританії протистояло французький уряд. Франція в цей період займала лідируюче положення в Європі, а втілення проекту ЗВТ могло призвести до посилення Великобританії та зростанню американського впливу на континенті. Таким чином, переговори про асоціацію країн Шістки та інших країн ОЄЕС закінчилися провалом.

Європі загрожував розкол на два угруповання: країни Спільного ринку і інші країни. Щоб уникнути цього, сім західноєвропейських країн (Великобританія, Австрія, Данія, Норвегія, Швеція, Швейцарія та Португалія) об’єдналися в Європейську асоціацію вільної торгівлі.

Європейська асоціація вільної торгівлі стала найбільшою після ЄЕС торгово-економічним угрупуванням країн Західної Європи. На відміну від Спільного ринку, в рамках ЄАВТ не створені наднаціональні органи, мають законодавчі функції.

Стрімкий розвиток торговельних відносин з іншими країнами та їх регіональними об’єднаннями виявив необхідність перегляду державами-членами ЄАВТ положень Стокгольмської угоди про Асоціацію. Угоду було оновлено й підписано 21 червня 2001 року у м. Вадуц. Чинності угода набула на рік пізніше - 1 червня 2002 року. В цей час набув чинності й пакет двосторонніх угод між ЄС та Швейцарією. Оновлена угода про ЄАВТ або Вадуцька конвенція враховує положення про розвиток торговельних відносин країн-членів ЄАВТ з ЄС та іншими торговельними партнерами. Конвенція врегульовує відносини між державами-членами ЄАВТ у сфері торгівлі товарами, послугами, конкурентної й інвестиційної політики, економічної, а також грошової політики, захисту прав інтелектуальної власності та інше[7].

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ ДІЛЬОСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ

2.1 Переваги та недоліки товарної торгівлі між країнами ЄАВТ

Лібералізація торгівлі товарами між державами-членами – це першопочаткова головна мета Асоціації, з моменту її створення. Конвенція ЄАВТ встановлює зони вільної торгівлі між партнерами з приводу:

· забезпечення вільної торгівлі промисловими товарами, у тому числі риби та інших морських продуктів;

· розширення доступу на ринки сільськогосподарської продукції;

· створення правила на митниці і питань щодо країни-походження товару.

Держави ЄАВТ – це високорозвинений багатогалузевий промисловий сектор. Спираючись на Конвенцією ЄАВТ, держави-члени забезпечують повну ліквідацію митних зборів для всіх видів промислових товарів. Найважливіше значення для Ісландії та Норвегії, як для країн засновниць, відіграє сектор рибного господарства. Вільна торгівля в цих продуктах становить суттєвий елемент Конвенції, якщо порівнювати це з СОТ, то ці продукти вважаються промисловими товарами[15].

У Конвенції, ЄАВТ розрізняє основні сільськогосподарські продукти, такі як зерно, молоко і цукор, а також перероблену сільськогосподарську продукцію, таку як хліб, шоколад і суп. Держави ЄАВТ створили умови для лібералізації торгівлі в продуктах переробки. Для основних видів сільськогосподарської продукції, члени ЄАВТ надають один одному преференційний доступ на ринок, враховуючи те, що держави ЄАВТ не мають спільної сільськогосподарської політики.

Значна частина Угоди про ЄЕП стосується вільного переміщення товарів. Головний принцип, що виходить з Угоди полягає в тому, що продукти можуть бути продані між усіма 30 державами - членами ЄЕП без митних зборів або перешкод національних правил. Однак, це не означає, що всі продукти можуть вільно переміщатися незалежно від будь-яких ризиків. Продукція повинна відповідати вимогам, які захищають законні інтереси, такі як охорона здоров'я, безпека та навколишнє середовище. Ці вимоги прийняті в ЄС, а потім включені в угоди про ЄЕП. У деяких частинах законодавства згадується про те, що продукт повинен притримуватись європейських гармонізованих стандартів. У законі немає вимоги, про дотримання національних правил, але обов’язково повинні виконуватись певні суворі критерії та дотримуватися принципи взаємного визнання[16].

З метою забезпечення справедливого і ефективного ринку, Угода про ЄЕП також містить законодавство ЄС у сфері інтелектуальної власності, конкуренції, державної допомоги та державних закупівель.

На рисунку 2.1 відображено загальні обсяги продажу ЄАВТ протягом 2003-2013 рр.

Рисунок 2.1 – Динаміка обсягів експорту-імпорту ЄАВТ протягом 2003-2013

Як ми можемо побачити ЄАВТ постійно нарощує обсяги експорту, обсяги імпорту країн-учасниць не менш важливі, адже це потенційний ринок для співпраці ЄАВТ та України.

Розглянемо, яку питому вагу займають країни-учасниці у експорті-імпорті ЄАВТ (рис. 2.2)

Рисунок 2.2 – Обсяги експорту-імпорту товарів країн-учасниць ЄАВТ за 2013 р. (Обсяги експорту-імпорту Ліхтенштейн для зручності відображення матеріалів включено до показників Швейцарії)

Слід зазначити, що за даними 2013 р. країною з найбільшим експортом була Швейцарія 229 174, 2 млн. доларів США. У той же час ця країна є і найбільшим експортером. Далі за обсягами експорту йде Норвегії, у структурі торгівельного балансу якої експорт товарів перевищує імпорт на 63 680, 1 млн. доларів США.

Далі розглянемо структуру основних партнерів ЄАВТ у 2013 році (рис.2.3).

Рисунок 2.3 – Структура імпортерів у ЄАВТ за 2013 р.

Проаналізувавши рисунок 2.3 слід зазначити, що найбільш імпортером в ЄАВТ є Європейський Союз (70% від загального ринку товарів). Після ЄС наступним імпортером, з питомою вагою на ринку товарів – 7, 1%, займає Китай. Питома вага партнерів ЄАВТ складає 6, 6%.

Рисунок 2.4 – Структура країн, в які експортує ЄАВТ

На рисунку 2.4 наведено структуру країн, в які ЄАВТ експортує товари.

Слід відмітити, що найбільшими імпортерами товарів ЄАВТ стали країни партнери ЄАВТ (34, 8%). Найбільшою країною-імпортером стали Сполучені Штати Америки, питома вага експорту у цю країну складає 26%. Також значними є обсяги експорту товарів у Китай (8, 4%) та Японію (7, 0%).

Структура експорту товарів представлено на рисунку 2.5

Рисунок 2.5 - Обсяг експорту товарів у 2013 році[17]

З рисунку 2.5 видно, що найбільші обсяги експорту складають мінеральне паливо, нафта (30, 4%), фармацевтична продукція (14%), товари машинобудівної галузі (8%)

ЄАВТ з торговими партнерами успішно здійснює свою діяльність протягом 54 років. Окрім цього ЄЕП з ЄАВТ фінансують програми ЄС, представництва та інші заходи, що надає цій організації більшої вагомості та значущості.

Отже, товарна торгівля активно розвивається між ЄАВТ та її країнами-партнерами. ЄАВТ пильно дотримується правил у торгівлі щодо:

· безпеки харчових продуктів;

· конкуренції;

· державної допомоги та закупівель;

· стандартизації, угоди про взаємне визнання, технічного співробітництва

Завдяки дотриманню правил, постійному удосконаленню та дружнім стосункам, ЄАВТ входить у десятку світових організацій, що успішно проводять свою діяльність у всьому світі.

2.2 Особливості торгівлі послугами в рамках ЄАВТ

Згідно до положення Конвенції, не повинно бути ніяких обмежень на право постачання послуг на території держав-членів щодо фізичних осіб, товариств або фірм держав-членів.

Угода про ЄЕП гарантує свободу у наданні послуг на недискримінаційній основі в будь-якій точці ЄЕП. Не існує ніяких обмежень на свободу надання послуг у рамках ЄЕП, ніяких вимог щодо походження, що можуть перешкоджати фізичним особам надавати послуги клієнту в іншій країні в рамках ЄЕП[17].

Вільне пересування послуг - є одним з головних проривів і важливим фактором в ЄЕП. Сектор послуг складає значну частку місцевої економіки. У багатьох країнах більше половини робочого населення залучені у сферу послуг. Послуги також відіграють значну роль на багатьох етапах виробництва товарів, так відбувається зміцнення зв'язків товарів і послуг. Основні напрямки послуг, які охоплює угода про ЄЕП це:

· електронні комунікації, інформаційні послуги, аудіовізуальні послуги;

· фінансові послуги;

· почтові послуги;

· транспорт.

Якщо розглядати детально, то у інформаційній галузі законодавство встановлює процедуру надання інформації у сфері технічних стандартів і регламентів, також підписана Директива про електронну торгівлю.

У телекомунікаційному секторі, діє Програма Творчої Європи.

Угода про ЄЕП охоплює законодавчу базу про електронні послуги зв'язку та ринки.

Що стосується фінансових послуг, то відповідно до законодавства ЄС в галузь банківської справи включені угоди ЄЕП про страхування і цінні папери. Також законодавчі органи уважно стежать за підготовчою роботою Європейської комісії про нові законодавчі ініціативи у секторі. Робоча група проводить засідання три рази на рік [18].

Сфера фінансових послуг є важливою частиною Європейської комісії. Фінансові послуги та фінансовий ринок в ЄС привели до поліпшеної продуктивності фінансової індустрії.

Поточні ініціативи ЄС в галузі фінансових послуг, головним чином відносяться до: міжгалузевих заходів, регулювання криз, банківської справи, страхування, іпотечного кредиту, споживчого кредиту, банківських рахунків, фінансової освіти, платежів, цінних паперів, кодексу поведінки та інвестиційних фондів. У подальшому очікується економічна вигода з величезним потенціалом, що повинна бути досягнута від подальшої інтеграції фінансових ринків[19]

Поштовий зв'язок охоплює законодавство ЄС. Робоча група проводить засідання один або два рази на рік.

Транспорт грає важливу роль в повсякденному житті людей і є ключовим елементом у забезпеченні вільного пересування товарів і людей в рамках внутрішнього рину ЄЕП, а також при торгівлі з третіми країнами. Угоди про ЄЕП охоплює всі види транспорту, в тому числі автомобільний, залізничний, авіаційний, морський транспорт.

Транспортні ринки в рамках ЄЕП у даний час узгоджені і відкриті для конкуренції.

ЄАВТ головну увагу при транспортуванні приділяє: безпеці, зміцненню прав пасажирів, так як це є головним пріоритетом і європейським стандартом.

Отже, торгівля товарами та послугами – це основні напрямки діяльності ЄАВТ. Можна зазначити швидку динаміку розвитку співробітництва ЄАВТ з країнами-партнерами, що полегшує не тільки рух товарів і послуг, але й людей та капіталів.

РОЗДІЛ 3

ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЄАВТ

3.1 Особливості співробітництва України та ЄАВТ

Співпраця України з ЄАВТ відкриває перед нашою країною значні перпесктиви, адже ця асоціація посідає десяте місце у світі щодо торгівлі товарами, а також має значну частку у сфері торгівлі послугами та прямих іноземних інвестицій.

Історія співпраці ЄАВТ та Україна розпачалась із підписання Спільної декларації про співпрацю у 2000 році. Подольше партнерство було продовжено переговорами щодо угоди про вільну торгівлю між чотирма державами ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія і Швейцарія) і Україною були розпочаті у Києві 21 квітня 2009 року.

Угоду про вільну торгівлю було укладено 24 червня 2010 р. під час міністерської конференції ЄАВТ у м. Рейк’явік (Ісландія). Угода набула чинності 1 червня 2012 р.

Це перша угода про вільну торгівлю після вступу України до Світової організації торгівлі у 2008 році. Угоду було укладено у короткий період часу, порівняно з іншими подібними переговорами. Це стало можливим через якісний підхід сторін до переговорів, бажання працювати заради досягнення мети і значної підготовчої роботи, виконаної експертами до офіційного раунду переговорів.

Документ між Україною та ЄАВТ охоплював різні сфери торгівлі. Найголовніша мета документу – це зменшення й подальша ліквідація митних зборів. У кінці 2011 року угоду ратифікувала Верховна Рада. Чинності декларація набула лише з 1 червня 2012 року[24].

Угода з ЄАВТ – перший документ про вільну торгівлю після вступу України до СОТ у 2008 році. Якщо порівнювати цю угоду з іншими схожими переговорами, то можна сказати, що документ був укладений у досить короткий період. Це сталося завдяки підготовчому етапу, якісному підходу сторін до переговорного процесу, бажанню співпраці й досягненню поставленої мети державами[25].

Угода укладена між Україною і країнами ЄАВТ, слід вважати «репетицією» ЗВТ з ЄС. Даний документ містить в собі значну кількість положень і протоколів, в ньому як із ЄС мова йде про торгівлю товарами і послугами, а також про захист інвестицій і лібералізацію в сфері держзакупівель. Дану угоду слід розглядами як єдину угоду України про вільну торгівлю, що в СОТ кваліфіковано як «угода про економічну інтеграцію». Різниця лише в обсягах торгівлі: на відміну від обороту з ЄС, який є незначним. На країни ЄАВТ за результатами 2012 року припало лише 1, 4 млрд. дол. США, або 1, 6% зовнішнього товарообороту України.

Однією з переваг вільної торгівлі з ЄАВТ вважається взаємодоповнююча структура торгівлі: групи експортованих та імпортованих товарів, на які посилаються в угодах не конкурують між собою. Так, Україна експортує в Норвегію плавзасоби, аміак і продукцію металургійного комплексу, а імпортує нікель. Отже, тотальне зниження імпортних мит повинно стати вигідним для обох сторін. Країни ЄАВТ вже з 1 червня 2012 р. скасували ввізні мита на більшість промислових товарів, включаючи рибу і морепродукти; Україні ж надали перехідний період, який для більшості товарних категорій складає 3-5 років, а в окремих випадках – 7-10 років.

Якщо врахувати останні тенденції на європейських ринках, слід було очікувати значної вигоди для українських аграрних експортерів: вони і без режиму вільної торгівлі останнім часом нарощують поставки до ЄС.

Враховуючи, що купівельна спроможність населення країн ЄС висока, а понад 50% продукції, що споживається вони із-за кордону. Разом з тим металургійних експорт скорочується. Але якщо для промислових товарів повна відміна ввізних мит стала за правило, а їх збереження – виключенням, то з аграрною продукцією все навпаки: країни пішли на «тарифні поступки» одна одній. Хоча зниження імпортних мит на сільськогосподарську продукцію і не було надто радикальним, це стало суттєвим стимулом для зовнішньої торгівлі. Зокрема щодо торгівлі окремими видами сільськогосподарської продукції(наприклад, зерном), деякі країни ЄАВТ надали Україні тарифні квоти, в межах яких можна безмитно імпортувати сільськогосподарську продукцію українського виробництва. Так, в торгівлі зі Швейцарією Україна пішла на поступки по значному переліку товарних категорій у рослинництві. Хоч нашій країні і не слід непокоїтися напливу зерна із Швейцарії, до того ж діє перехідний період. Українські експортери отримали поступки по деяким найважливішим для них позиціям (кавуни, фруктоза і мальтоза, кондитерські вироби, що не містять какао).

На практиці аграрний експорт займає значну частку лише в торгівлі зі Швейцарією. За результатами 2012 року зерно забезпечило 5, 8% експорту в цю країну. В січні-серпні 2013 року 49% експорту в Швейцарію вже припало на насіння рапсу: за них отримали 65 млн. дол. США. Навряд таку динаміку слід вважати позитивною, експортоване насіння олійних культур можна було переробити на олію чи біопаливо в Україні і продати з більшою вигодою. Більш оптимістичним слід вважати збут консервованих овочів до Ліхтенштейну (5, 5% обсягу експорту у січні-серпні 2013 р.). Ця продукція з високою доданою вартістю – проте в абсолютному виражені вона складає 80, 5 тис. дол. США. До того ж Ліхтенштейн є однією з офшорних країн, так що цьому випадку складно будь що стверджувати[26].

В цілому товарна структура українсько-швейцарської торгівлі є цікавою За результатами 2012 р. 46% експорту склали «перли, дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння». Але в основному це був золотий лом (2 т). Або те, що зазначили, як лом аби мінімізувати митні обмеження при вивозі з України.

В 2012 році частка дорогоцінностей була меншою в зв’язку із експромт рапсу, але це так само одна із провідних статей експорту. Цікавим є те, що у зворотному напрямку спостерігається аналогічна ситуація: 36, 6% імпорту із

Швейцарії в 2012 році склали ті ж самі «перли і каміння». Проте, в Україну спрямовувався не лом, а власне золото (5, 1 т). В 2013 році його частка в структурі імпорту зросла до 48, 4%, а за січень-серпень у грошовому виражені дорогоцінних металів в Україну ввезли на 83% більше, ніж січені-серпні 2012р. При цьому торгівля із Швейцарією найбільш диверсифікована: окрім золота і фармацевтичної продукції звідти везуть широкий спектр продукції машинобудування, харчового сектору, а також оптику. Експорт також представлений великою кількістю товарних категорій, але це пов’язано не з популярністю української продукції, а з тим, що Швейцарія з її низькими податками слугує зручною базою для реекспорту продукції з України в треті країни[27].

В 2012 році у Швейцарію, за даними Державної служби статистики, Україна продала один літальний апарат (код ЗЕД 8802120000) масою 6, 8 т вартістю 16, 4 млн. дол. США. А в Ісландію була у 2012 році була спрямована важка авіатехніка (код ЗЕД 8802400000) загальною масою 35, 2 т і вартістю 17 млн. дол. США. При цьому ні в 2011 р., ні в 2013 р. таких успіхів не спостерігалося; окрім цього жодне відкрите джерело обох країн про продаж літаків і гвинтокрилів не повідомило. Відповідно мова може йти лише про розпродаж старої військової техніки, що знаходилася на балансі
Повітряних Сил.

Найбільшу користь створення ЗВТ принесло торгівцям рибою. В 2012 р. імпорт риби і ракових із Ісландії порівняно із 2011 р. зріс на 71%, а за 8 місяців 2013 р. – на 64% відносно аналогічного періоду 2012 року. Для Норвегії зростання склало, відповідно, 44% і 15%. На думку українських політиків це пов’язано із зростанням рівня життя українців і споживанням останніми необхідних для здорового життя морепродуктів[28].

Окрім риби Норвегія в Україну імпортує, нікель і вироби з нього. Норвегія є третім після Росії і Канади імпортером нікелю у світі. Створення ЗВТ стало каталізатором розширення торговельних потоків. За січень-серпень 2013 року імпорт нікелю зріс в 1, 5 рази. А імпорт моторних транспортних засобів спеціального призначення, який склав у 2012 році 18 млн. дол. США, в 2013р. практично зійшов нанівець. Скоротився й імпорт машинотехнічної продукції із Швейцарії.

Разом з тим спостерігаються непогані шанси продукції українського машинобудування на ринках ЄАВТ. Особливо це стосується будівельної галузі.

Норвегія – один із провідних ринків збуту миколаївського суднобудівного заводу «Залив». В 2012 р. продукція цього підприємства забезпечила 35% українського експорту в цю країну. За вісім місяців 2013 р. їх частка зросла вже до 49%. В грошовому вираженні експорт суден зріс на дві третини[29].

В цілому, значного впливу ЗВТ на обсяги і структуру торгівлі між Україною і ЄАВТ не спричинила. Частково це пояснюється тим, що ринки ЄАВТ незвичні для українських експортерів, а нормативна база ЗВТ настільки складна, що для її розуміння потрібна допомога юристів. Стосовно ж аграрного експорту, ключовою перешкодою є те, що ЗВТ не передбачає жодної лібералізації в частині санітарних і фітосанітарних заходів, які забезпечують безпеку імпортованої продукції. І відповідно, нетарифні заходи так само високі.

Надії на їх зниження експерти пов’язують з реалізацією Угоди про асоціацію з ЄС: визнання безпеки української сільськогосподарської і харчової продукції в ЄС – ключова передумова такого ж визнання в країнах ЄАВТ[30].

Угода буде сприяти подальшому зміцненню економічних зв'язків і сприяння торгівлі та інвестиціям між обома сторонами.

Верховна Рада України на своєму засіданні 7 грудня 2012 ратифікувала угоду про вільну торгівлю між Україною та державами-членами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), а також угоди у сфері сільського господарства між Україною і Норвегією, Україною та Ісландією, а також Україною і Швейцарією.

3.2 Напрями подальшого вдосконалення ЄАВТ

Протягом більше тридцяти років члени ЄАВТ поступово переходили в Європейські Співтовариства. Так членами Європейських співтовариств стали Великобританія, Данія, Ірландія, Португалія, Іспанія, пізніше Австрія, Фінляндія та Швеція.

На сучасному етапі діяльності ЄАВТ найбільшу важливість набувають

угоди про вільну торгівлю з третіми країнами, це пов'язано з процесами глобалізації, що відбуваються у світі. Зараз багато підприємств розміщують виробництво на території інших країн, для успішного функціонування такої схеми необхідно створення ефективної системи безпеки, заснованої на законі, в силу цього трансконтинентальні угоди про торгівлю і надання послуг отримали особливу важливіст.

Справедливо відзначити, що укладення подібних угод - це процес складний, тому що зачіпає життєві інтереси країн, тому часто він затягується. Прикладом цього є угода про вільну торгівлю між країнами ЄАВТ та Сінгапуром, укладена в 2002 р.

Сінгапур є центром азіатського регіону, це розвинена в економічному плані країна, при цьому в ній встановлені низькі тарифи на товари.

Угода про вільну торгівлю між ЄАВТ і Сінгапуром стала першою угодою, укладеною між групою західних країн і країною Східної Азії. У процесі ведення переговорів країни ЄАВТ зіткнулися з декількома перешкодами. Одним з таких стала специфіка Сінгапуру. По-перше, це місто-держава. По-друге, будучи високорозвиненою країною, Сінгапур не є членом Організації економічного співробітництва та розвику(ОЕСР)[18].

Сінгапур, як місто-держава, виробляє більшу частину своєї продукції на території сусідніх держав, у зв'язку з цим угода з Сінгапуром ґрунтується на особливих положеннях, що стосуються процесу виробництва. Таким чином, угода про вільну торгівлю з Сінгапуром стала прикладом і основою для побудови відносин з іншими азіатськими країнами.

У 2003 р. країни ЄАВТ почали ведення переговорів про укладення угоди про вільну торгівлю з країнами, що входять в Південно-Африканський митний союз (SAСU). У цю організацію входять Лесото, Ботсвана, Намібія, ПАР і Свазіленд. Переговори тривали два роки, вони були ускладнені тим фактом, що в них брали участь країни з різних груп: розвинені і що розвиваються. Обидві групи країн ставили завдання укласти угоду, яка сприятиме встановленню режиму вільної торгівлі, в ході переговорів обговорюються традиційні питання, тобто торгівля промисловими товарами, сільськогосподарською продукцією, технічні стандарти, правила походження товарів, митні процедури, а також нові положення, що стосуються предоставляння послуг, інтелектуальної власності, інвестицій, конкуренції та постачання. Однак незабаром стало очевидно, що ведення переговорів у цьому напрямку було занадто амбітним кроком з боку країн ЄАВТ, було принято рішення, обмежити ведення переговорів сферою торгівлі промисловими товарами. При цьому було висловлено думку, що укладення угоди про вільну торгівлю з країнами ЄАВТ допоможе розвитку економік країн Південної Африки і поглибить інтеграційні процеси, що протікають на їх территорії. При цьому країни Південно-Африканського митного союзу наполягали на тому, що країни ЄАВТ повинні розробити дві лінії ведення переговорів: одну з найбільш розвиненими країнами та іншу з найбільш відсталими такими, як Ботсвана, Намібія, Лесото і Свазіленд. Також країни союзу наполягали на включенні в угоду положень, що стосуються сільськогосподарської продукції[17].

Для країн ЄАВТ укладення угоди з країнами Африки було важливо не тільки з причини впевненості в позитивному ефекті в сферах торгівлі та інвестицій для обох сторін, але також і тому, що країни Південно-Африканського митного союзу вже заключили угоди про торгівлю та розвитк з ЄС. У зв'язку з цим для Асоціації важливо, щоб угода була укладена на таких же умовах, як і з ЄС.

Угода між країнами ЄС, ЄАВТ і Марокко стала прикладом застосування правила кумуляції. Після довгих років ведення переговорів данна угода набула чинності в січні 2006 р., також у процесі обговорення знаходятся відповідні угоди з іншими країнами середземноморського узбережжя. Застосування даного правила дозволяє ввозити напівфабрикати без обкладення митами на території іншої країни, що входить в партнерську мережу ЄАВТ, де з них буде вироблено готовий виріб. Це угода мала особливу важливість для швейцарської текстильної та легкої промисловості.

Всі країни-учасниці ЄАВТ відзначають сьогодні позитивний ефект, який зробило на них членство в Європейській асоціації вільної торгівлі. Економіка Ісландії за роки її членства в Асоціації перетворилася з замкнутої, з високим ступенем підпорядкування державному регулюванню в лібералізовану. Ця країна отримала доступ на найважливіші світові ринки, нікому не знайомі раніше ісландські компанії тепер стали відомі.

Для Швейцарії важливим є той факт, що угоди про вільну торгівлю містять положення, що стосуються сфери інвестицій, тому що швейцарські компанії є одними з великих світових інвесторів[16].

Для Ліхтейштейн участь в ЄАВТ також мало позитивний результат. Ця країна потребує використовувати для виробництва своєї продукції сировину, матеріали та напівфабрикати з інших країн, тому відкриття вільного доступу на світові ринки має для Ліхтенштейну особливу важливість.

Спільними зусиллями та своєю потужною діяльністю країни-члени ЄАВТ мають достатньо високі бюджетні надходження(табл. 3.1-3.2).

Таблиця 3.1 – Внески країн-членів до бюджету ЄАВТ у 2014 році[13]

Таблиця 3.2 – Бюджет ЄАВТ у 2014 році[13]

Економічна міць " Спільного ринку", динамічність його розширення і сильна залежність окремих країн Західної Європи від торгівлі з ним в найближчому майбутньому поставлять перед іншими країнами Європи альтернативу: або вступити в ЄС і частково відмовитися від свого суверенітету, але з можливістю користування всіма можливостями найбільших ринків світу, або залишатися осторонь, відрізати собі шлях до процесу об'єднання Західної Європи з усіма негативними наслідками для власної економіки. Ці наслідки для таких країн далеко не однакові. Наприклад, Швейцарія, експорт якої розподіляється порівняно рівномірно по всіх країнах світу, їх може перенести легше, ніж Австрія, близько 60 % зовнішньої торгівлі якої припадає на країни " Спільного ринку" [19]. Але рух щодо об'єднання Європи, стимулом якого є " Загальний ринок", в майбутньому, ймовірно, активізується, і члени ЄАВТ в інтересах своєї власної економіки будуть змушені або вступити в ЄС, або знайти певну формулу асоціювання.

ВИСНОВКИ

ЄАВТ була створена країнами-членами через їх невдоволення в соціальних і політичних цілях Європейського економічного співтовариства.

Країни, що увійшли до Асоціації, виявилися слабо пов'язані між собою економічними зв’язками, Асоціація не змогла просуватися по шляху інтеграції настільки ж ефективно, як Європейські Співтовариства.

Участь в Європейській асоціації вільної торгівлі не надавало такого благотворного впливу на економіку країн, як участь в Європейських Співтовариствах.

Незважаючи на високий рівень розвитку країн та потужні економічні зв’язки, ЄАВТ не стала повноцінним інтеграційним угрупованням. У більшості випадків ЄАВТ стала своєрідним «підготовчим класом» для нових членів ЄС. Але слід зазначити, що це також дуже важливий етап. В даний час багато членів ЄАВТ розглядають її як потенційну зону вільної торгівлі між східноєвропейськими і західноєвропейськими країнами.

Попри всі перешкоди, на сьогоднішній день ЄАВТ є самостійною, впевненою у своїх силах і значущості організацією. Ця впевненість дозволила їй вести незалежну від ЄС політику. Першим прикладом цього стала безпрецедентна угода про вільну торгівлю між ЄАВТ і Сінгапуром. Можна відзначити таке позитивне явище у ЄАВТ, що країни-учасниці при здійсненні вільної торгівлі промисловими товарами не відмовляються, навіть частково, від суверенітету, що відрізняє їх від ЄС.

Сьогодні ЄАВТ не тільки торгова організація, вона співпрацює зі своїми партнерами в таких сферах як екологія, освіта, охорона здоров’я, інтелектуальна власність, дослідження, статистика і багатьох інших. Організація не стоїть на місці, щороку створюються нові проекти, освоюються нові галузі співпраці, вивчаються можливості укладання дружніх партнерських відносин з новими країнами.

Що стосується України, то сподіваємось, що угода буде сприяти подальшому зміцненню економічних зв'язків і торгівлі та інвестиціям між обома сторонами.

АНОТАЦІЯ

Лопатинська А.П. Європейська асоціація вільної торгівлі: мета створення та цілі діяльності. − Курсова робота. Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», Суми, 2015.

Курсова робота присвячена дослідженню Європейської асоціації вільної торгівлі. Досліджено теоретичні аспекти вільної торгівлі, як фактора розвитку економіки. Проаналізовано та розглянуто мету ЄАВТ, етапи її становлення та основні її напрямки діяльності. Розглянуто проблеми та перспективи подальшого розвитку міжнародної торгівлі між країнами ЄАВТ, а також проаналізовано етапи зміцнення співпраці ЄАВТ з Україною.

Ключові слова: вільна торгівля, Європейська асоціація вільної торгівлі(ЄАВТ), Єдиний економічний простір(ЄЕП), зона вільної торгівлі(ЗВТ), економічна інтеграція, торговельна політика.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. EFTA [Електронний ресурс]: / EFTA thrоugh the years – Режим доступу: https://www.efta.int/abоut-efta/histоry

2. Traditiо [Електронний ресурс]: / EFTA – Режим доступу: https://traditiо-eng.оrg/wiki/%D0%95

3. Readtiger [Електронний ресурс]: / Eurоpean Free Trade Assосiatiоn – Режим доступу: https://readtiger.соm/wkp/en/Eurоpean_Free_Trade_Assосiatiоn

4. База документів [Електронний ресурс]: / Особливості еволюції інтеграційних процесів у Європі – Режим доступу: https://reftrend.ru/430592.html

5. Referenсe fоr Business [Електронний ресурс]: / Enсyсlоpedia оf Business, EFTA – Режим доступу: https://www.referenсefоrbusiness.соm/enсyсlоpedia/Ent-Faс/Eurоpean-Free-Trade-Assосiatiоn-EFTA.html

6. Лекція [Електронний ресурс]: / Європейська асоціація вільної торгівлі – Режим доступу: https://leksika.соm.ua/18991009/legal/yevrоpeyska_asоtsiatsiya_vilnоyi_tоrgivli

7. Wiktiоnnaire [Електронний ресурс]: / Eurоpean Free Trade Assосiatiоn – Режим доступу: https://library.kiwix.оrg/wikipedia_en_wp1/A/EFTA.html

8. P-Fоr.соm пошук підручників [Електронний ресурс]: / Етапи економічної інтеграції в Європі. Створення і розвиток ЄС – Режим доступу: https://pfоr.соm/bооk_356_glava_71_11.2._Etapi_ekоnоm%D1%96сhnо%D1%97_%D1%96n.html

9. Quiсkiwiki [Електронний ресурс]: / Eurоpean_Free_Trade_Assосiatiоn Режим доступу: https://www.quiсkiwiki.соm/en/Eurоpean_Free_Trade_Assосiatiоn

10. EFTA Соurt [Електронний ресурс]: / Intrоduсtiоn tо the EFTA Соurt – Режим доступу: https://www.eftaсоurt.int/the-соurt/jurisdiсtiоn-оrganisatiоn/intrоduсtiоn/

11. Геополітика [Електронний ресурс ]: / Европейська асоціація вільної торгівлі - Режим доступу: https://www.geоpоlitiсs.ru/2012/10/evrоpejskaya-assосiaсiya-svоbоdnоj-tоrgоvli/

12. Einkaleyfastоfan - Iсelandiс Patent Оffiсe [Електронний ресурс ]: / EFTA- EEA – Режим доступу: https://www.els.is/en/abоut-us/links/efta--ees/

13. EFTA [Електронний ресурс ]: / Соnventiоn establishing EFTA – Режим доступу: https://www.efta.int/sites/default/files/dосuments/legal-texts/efta-соnventiоn/Vaduz%20Соnventiоn%20Agreement.pdf

14. EFTA [Електронний ресурс ]: / 53-rd Annual Repоrt оf the Eurоpean Free Trade Assосiatiоn – Режим доступу: https://www.efta.int/sites/default/files/publiсatiоns/annual-repоrt/annual-repоrt-2013.pdf

15. EU-Оplysningen fоrside [Електронний ресурс ]: / What are EFTA and EEA? – Режим доступу: https://www.eu-оplysningen.dk/euо_en/spsv/all/96/

16. Eurоpean Соmmissiоn [Електронний ресурс ]: / Eurоpean Uniоn, Trade in gооds with EFTA (Eurоpean Free Trade Assосiatiоn) – Режим доступу: https://trade.eс.eurоpa.eu/dосlib/dосs/2006/september/tradос_113481.pdf

17. Thegreenpapers [Електронний ресурс ]: / EFTA - Membership and Histоry – Режим доступу: https://www.thegreenpapers.соm/ww/EFTA.phtml

18. Sсhweizerisсhe Eidgenоssensсhaft [Електронний ресурс ]: / The Eurоpean Free Trade Assосiatiоn (EFTA) and the Eurоpean Eсоnоmiс Area (EEA) – Режим доступу: https://www.eda.admin.сh/eda/en/hоme/tоpiсs/intоrg/efta.html

19. Read faсts abоut [Електронний ресурс]: / The Eurоpean Free Trade Assосiatiоn – Режим доступу: https://www.faits.fr/eurоpean_free_trade_assосiatiоn

20. NatiоnMaster [Електронний ресурс]: / Eurоpean Free Trade Assосiatiоn – Режим доступу: https://www.statemaster.соm/enсyсlоpedia/Eurоpean-Free-Trade-Assосiatiоn

21. Знаймо [Електронний ресурс]: / Європейська асоціація вільної торгівлі – Режим доступу: https://znaimо.соm.ua/D0%84%D0

22. Буковинська бібліотека [Електронний ресурс]: / Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) – Режим доступу: https://buklib.net/bооks/27951/

23. WikipediaMaze [Електронний ресурс]: / EFTA– Режим доступу: https://wikipediamaze.соm/wiki/Eurоpean_Free_Trade_Assосiatiоn

24. Wоrld Wizzy [Електронний ресурс]: / EFTA – Режим доступу: https://www.wоrldwizzy.соm/library/Eurоpean_Free_Trade_Assосiatiоn

25. Vuzlib – eкономічно-правова бібліотека [Електронний ресурс]: / Структура та перспективи ЭАВТ – Режим доступу: https://www.management.vuzlib.оrg/bооk_о004_page_11.html

26. Urfu [Електронний ресурс]: /– Винекнення та діяльність ЄАВТ - Режим доступу: https://elar.urfu.ru/bitstream/10995/2973/2/urgu0782s.pdf

27. Постійне представництво України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві [Електронний ресурс]: / Європейська асоціація вільної торгівлі – Режим доступу: https://geneva.mfa.gоv.ua/ua/ukraine-iо/efta

28. DW [Електронний ресурс]: / Що принесе Україні зона вільної торгівлі з " європейською четвіркою"? – Режим доступу: https://www.dw.de/що-принесе-україні-зона-вільної-торгівлі-з-європейською-четвіркою/a-16000205

29. Економіка і фінанси [Електронний ресурс]: / Науменко Н.С.: Подальші перспективи ЗВТ України з країнами ЄАВТ, м. Луцьк – Режим доступу: https://соnf.at.ua/arсhive/13_14_03_2014.pdf

30. Економічний словник [Електроний ресурс ]: - Режим доступу: https://dic.academic.ru/dic.nsf/econ_dict/22258

31. О.В. Лук'яненко Теоретичні основи податкового регулювання міжнародної торгівлі товарами // Матеріали конференції [Електроний ресурс ]: - Режим доступу: https://lukyanenko.at.ua/load/lukjanenko_podatkove_reguljuvannja_mizhnarodnoji_torgivli_tovarami/1-1-0-154