ІІ. Основні фактори суспільного виробництва

Розглянемо тепер основні фактори суспільного виробництва та їхній взаємозв’язок.

Для здійснення процесу виробництва необхідні певні умови – фактори виробництва.

Фактори виробництва – це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.

Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до складу факторів виробництва відносить: працю, капітал, землю, підприємницькі здібності, науку, інформацію, екологію.

Найважливішою складовою частиною виробництва у будь-якому суспільстві є праця.

Праця як фактор виробництва є фізичною та інтелектуальною діяльністю людини, спрямованою на виробництво економічних благ і надання послуг.

Праця – свідома доцільна діяльність людини, яка спрямована на створення матеріальних і духовних благ з метою задоволення потреб.

Виділимо основні моменти процесу праці:

1) робоча сила (особистий фактор виробництва);

2) предмети праці (речовий фактор виробництва);

3) засоби праці (речовий фактор виробництва).

Робоча сила – це сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини, які вона використовує у процесі праці.

Предмети праці – це всі ті предмети, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту (предмети, дані природою, сировина, тобто створені людьми предмети праці, вторинні ресурси, штучно створені матеріали (штучні тканини, керамічні матеріали тощо)).

Засоби праці – це річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє на предмет праці. Вони включають:

· знаряддя праці (машини, верстати, автомати та ін.);

· „без машинну” техніку (електричне розрядження, хімічний та електричний процеси);

· „судинну” систему виробництва (трубопроводи, цистерни, та ін.);

· виробничі будови, споруди, шляхи.

Сукупність предметів і засобів праці складають засоби виробництва. Сукупність особистих та речових факторів виробництва в їх взаємодії складають продуктивні сили суспільства.

Кожний працівник є носієм робочої сили, завдяки якій він може створювати життєві блага.

Робоча сила – це здатність людини до праці.

В економічній науці останнім часом сформувалась концепція “людського капіталу”, згідно з якою праця освіченого та кваліфікованого працівника розглядається як головний фактор економічного і соціального прогресу.

Людський капітал – сформований у результаті інвестицій і накопичений людиною певний запас знань, навичок, здібностей, мотивацій і стан здоров’я, які доцільно й ефективно використовуються в той чи іншій сфері суспільного виробництва.

Капітал - це економічний ресурс, що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, що використовуються для виробництва товарів та послуг.

Земля – як фактор виробництва включає в себе землю, лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у виробничому процесі.

Наука – це специфічна форма діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення. Наука перетворилась на головну продуктивну силу суспільства.

Інформація в сучасних умовах виступає найважливішим фактором суспільного виробництва, який можна визначити як систему збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у різних сферах життєдіяльності й насамперед в економічній сфері.

Екологічний фактор – це система спеціалізованих видів трудової діяльності та витрат, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища, а також на його відтворення.

Підприємницькі здібності – особливий, специфічний фактор виробництва, що відображає діяльність людини стосовно поєднання та ефективного використання всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг.

Отже, сукупність засобів виробництва і працівників з їхніми фізичними й розумовими здібностями, а також досягнення науки, технології, інформація, методи організації та управління виробництвом становлять продуктивні сили країни. Проте головним ресурсом, головною продуктивною силою є людина.