Предметизація

Предметизація – це вид індексування, для визначення предметної рубрики для творів друку або інших документів, відповідно до їх змісту (ГОСТ 7.26-80. СИБИД. Библиотечное дело. Основные термины и определения).

Предмет – це поняття або комбінація понять, що відбивають тему документа (ДСТУ 2394-94 Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення).

Предметизація – на її основі складають предметні каталоги і картотеки, абетково-предметні покажчики, Б. покажчики, предметні покажчики до змісту монографій, енциклопедій, довідників тощо.

Зараз предметну класифікацію створюють електронні каталоги БД, тезаурусів, рубрика торів, словників і нормативних файлів предметних рубрик.

Завдання П.: визначення предмета як основної теми розгляду; зясування основного аспекту його характеристики, його відношень і зв’язків з іншими предметами; формулювання змісту Д. в словесній формі.

Суть П.: полягає в змісті Д. розкривають за допомогою 1 чи кількох типових слів (предметних рубрик).

Предметна рубрика - елемент рубрикатора, що є коротким формулюванням теми, яку подано природною мовою (ДСТУ 5034: 2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять); – заголовок, що відображає предмет(-и) документа (ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення). Або це коротке формулювання теми (факту, події, аспекту) на природній мові, оформлена за певними правилами.

Предметна рубрика виконує такі функції:

· інформаційна — рубрика інформує про зміст документа, його форму та призначення. Не розглядаючи безпосередньо первинного документа, користувач має змогу одержати основну інформацію про нього;

· евристична — предметна рубрика сприяє пошуку документа, що відповідає інформаційній потребі;

· комплексоутворювальна — завдяки предметній рубриці можна створити комплекс, у якому зібрані документи про певний предмет або відомості про такі документи;

· термінологічна — функція реалізується шляхом використання у формулюваннях рубрик сучасної наукової термінології, що сприяє ознайомленню з нею користувачів і опануванню нею.

Види предметних рубрик:

За структурою предметні рубрики поділяються на такі види:

· Прості рубрики — складаються тільки з предметного заголовка. Їх застосовують у предметизаціях документів, які розглядають предмет у цілому, з різних боків.

· Складні рубрики — містять заголовок і підзаголовок. Підзаголовки конкретизують зміст документа, обмежують його, відтворюючи аспект розгляду предмета. Підзаголовки можуть також уточнювати форму і призначення документів. При формулюванні предметних рубрик використовують підзаголовки чотирьох видів:

1. тематичні — дають змогу відобразити такі аспекти предмета, як його властивості, стан, структуру, процеси, в яких він бере участь тощо;

2. географічні (регіональні) — відображають територіальний аспект розгляду предмета;

3. хронологічні — застосовують, коли зміст документа має певний часовий аспект;

4. формальні (призначення і форми) — підкреслюють форму, цільове та читацьке призначення документа^[4].

До складних рубрик належать і так звані описові предметні рубрики. Вони становлять цілі речення, до складу яких входять сполучники та прийменники, і не поділяються на заголовок і підзаголовок.

За обсягом змісту предметні рубрики можуть бути адекватними та узагальнюючими.

· Адекватні — рубрики максимально точно відображають тему документа;

· Узагальнюючі — формулюють предмет більш широко, ніж тема документа^[1].