Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Сутність та функції Державної служби зайнятості






 

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається КМУ, була створена Державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості АРК, обласних, Київського та Севастопольського, міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної переорієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Функціями Державної служби зайнятості є:

- аналіз і прогноз попиту та пропозиції на робочу силу, інформування населення та державних органів управління про стан ринку праці;

- консультування громадян, власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до служби зайнятості, про можливість одержання роботи і забезпечення робочою силою, вимоги, що ставляться до професії, та з інших питань, що є корисними для сприяння зайнятості населення;

- облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування;

- надання допомоги громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ і організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників;

- організація при потребі професійної підготовки громадян у системі служби зайнятості або направлення їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку і перепідготовку працівників, сприяння підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання;

- надання послуги по працевлаштуванню та професійній орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у зв’язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму праці, тощо), вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню;

- реєстрація безробітних і надання їм у межах своєї компетенції допомоги, в тому числі і грошової;

- участь у підготовці перспективних і поточних державної і територіальних програм зайнятості та заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття.

Діяльність Державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Цей Фонд утворюється для фінансування передбачених програмами зайнятості населення заходів щодо:

- професійної орієнтації населення, професійного навчання вивільнюваних працівників і безробітних, сприяння в їх працевлаштуванні, виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю;

- надання безпроцентної позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю;

- створення і розвитку навчально-матеріальної бази, інформаційно-обчислювальних центрів, центрів профорієнтації, підготовки і навчання працівників, службових приміщень і власних підприємств служби зайнятості;

- організації додаткових робочих місць в галузях народного господарства;

- утримання працівників служби та інших витрат, пов’язаних із соціальним захистом права громадян держави на працю;

- відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з достроковим виходом працівників на пенсію.

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є загальнодержавним позабюджетним цільовим фондом, самостійною фінансовою системою, і утворюється на державному та місцевому рівнях за рахунок:

1. страхових внесків страхувальників – роботодавців, застрахованих осіб;

2. асигнувань державного бюджету;

3. сум фінансових санкцій;

4. благодійних внесків підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

5. інших надходжень.

До платників страхових внесків відносяться:

1. роботодавці – підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю, а саме:

- суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності та галузевої належності;

- установи та організації, що утримуються за рахунок Державного або місцевих бюджетів;

- приватні сільськогосподарські підприємства, селянські господарства, господарські товариства, сільськогосподарські кооперативи незалежно від форм власності, які займаються сільськогосподарською діяльністю;

- профспілкові релігійні, благодійні та інші неприбуткові організації, об’єднання громадян, громадські організації та товариства, що утримуються за рахунок членських внесків;

- фізичні особи, в тому числі суб’єкти підприємницької діяльності;

- розташовані в Україні іноземні підприємства, установи, організації, які використовують працю найманих працівників;

2. наймані працівники, тобто особи, які працюють за трудовим договором на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи;

3. особи, які беруть участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, тобто особи, які забезпечують себе роботою самостійно; фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю;

4. фермери, які є юридичними особами і не мають найманих працівників.

Політику зайнятості, яку проводить держава поділяють на активну і пасивну.

До заходів активної політики зайнятості відносяться:

- залучення безробітних до участі у громадських роботах;

- професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних;

- працевлаштування на вільні робочі місця;

- виплата одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності;

- сприяння у працевлаштуванні шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць.

До пасивних заходів політики зайнятості відноситься призначення та виплата допомоги по безробіттю.

В структурі витрат за напрямками політики зайнятості переважає частка пасивних заходів. А це дає змогу стверджувати про неефективне використання коштів Фонду сприяння зайнятості населення та інших структур на дані заходи.

Все вище викладене вказує на потребу вдосконалення механізму фінансування витрат на заходи політики зайнятості.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.063 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал