Розв’язок. Для зручності розрахунків кожний кружечок, що позначає подію на мережевому графіку, розділимо на чотири сектори (рисунок 15.5).

Для зручності розрахунків кожний кружечок, що позначає подію на мережевому графіку, розділимо на чотири сектори (рисунок 15.5).

У верхньому секторі будемо записувати номер події. У правому секторі — термін пізнього відбування події. У лівому секторі — термін раннього відбування події. У нижньому секторі — резерв часу події.

Рисунок 15.5 — Позначення секторів подій

Тривалість фіктивних робіт 2–4 та 7–8 покладаємо рівними нулю.

Розрахунок мережевого графіка починаємо з визначення термінів раннього відбування подій (ліві сектори кружків). Термін раннього відбування вихідної події 1 приймаємо рівним нулю (рисунок 15.6).

Рисунок 15.6 — Розрахунок ранніх термінів відбування подій

Термін раннього відбування подій 2 та 3 (до них входить тільки по одній роботі) розраховується як

;

.

Термін раннього відбування події 4 (до неї входять три роботи 2–4, 1–4 та 3–4) розраховуємо за формулою (15.1):

Аналогічним чином розраховуємо терміни раннього відбування всіх подій мережевого графіка, рухаючись у напрямку від вихідної події до завершальної (прямий хід). Завершальна подія графіка 8 має термін раннього відбування . Це значення є терміном виконання всього комплексу робіт мережевого графіка.

Для визначення пізнього терміну відбування подій мережевого графіка (праві сектори кружків) покладаємо термін пізнього відбування кінцевої події 8 рівним терміну її раннього відбування, тобто (рисунок 15.7).

Рисунок 15.7 — Розрахунок пізніх термінів відбування подій,

резервів часу подій та визначення критичного шляху графіку

Термін раннього відбування подій 6 та 7 (з них виходить тільки по одній роботі) розраховується як

;

.

Термін пізнього відбування події 5 (з неї виходять три роботи 5–6, 5–8 та 5–7) розраховуємо за формулою (15.2):

Аналогічним чином розраховуємо терміни пізнього відбування всіх подій мережевого графіка (рисунок 15.7), рухаючись у напрямку від завершальної події до вихідної (зворотний хід). Якщо розрахунки виконані правильно, термін пізнього відбування початкової події повинен дорівнювати нулю.

Для визначення резервів часу подій (нижні сектори кружків) використовуємо формулу (15.3). Наприклад, для події 2 резерв часу

.

Для пошуку критичного шляху проходимо по роботах мережевого графіка від вихідної події до завершальної через події, що мають нульовий резерв часу. У нашому випадку критичний шлях проходить через події 1 – 4 – 5 – 6 – 8 (на рисунку 15.7 показаний жирними стрілками). Роботи 1–4, 4–5, 5–6, 6–8 називаються критичними, їх сумарна тривалість дорівнює терміну виконання комплексу робіт (35). Важливість критичних робіт полягає в тому, що вони не мають резервів часу і будь-яка затримка у виконанні цих робіт неминуче призведе до збільшення терміну виконання всього комплексу робіт.

Розрахунок термінів раннього та пізнього початку та закінчення робіт зручно виконувати у табличній формі (таблиця 15.2) за формулами (15.4) – (15.11). Покажемо приклад розрахунку для роботи 3 – 7:

Таблиця 15.2 — Розрахунок ранніх та пізніх термінів початку та закінчення робіт та резервів часу робіт

Робота i – j		Терміни початку робіт	Терміни закінчення робіт	Резерви часу робіт
ранні	пізні	ранні	пізні
1 – 2
1 – 3
1 – 4
2 – 6
3 – 4
3 – 7
4 – 5
5 – 6
5 – 7
5 – 8
6 – 8

; ;

; ;

;

;

;

.

Для розрахованого графіка будуємо лінійний графік робіт (рисунок 15.8). По вісі абсцис відкладаємо час, по вісі ординат — роботи (відстань між роботами по вертикалі довільна).

Номери початкової та кінцевої події проставляємо відповідно на початку та кінці роботи. Фіктивні роботи зображуємо точками та пунктиром між номерами їх початкових та кінцевих подій.

Роботи розташовуються горизонтально знизу догори, починаючи з роботи, що має менший номер її кінцевої події. Далі роботи розташовують у порядку збільшення номерів їх кінцевих подій, а роботи, що входять до однієї події — у порядку збільшення номерів їх початкових подій.

Номери подій показуємо у кружечках. Над кожною з робіт проставляємо її тривалість. Залитим прямокутником позначаємо виконання роботи, починаючи з раннього терміну її початку.

Прямокутником на продовженні виконання роботи показуємо повний резерв часу роботи. Пунктирною лінією всередині цього прямокутника показуємо вільний резерв часу роботи. Вертикальною суцільною лінією показуємо зв’язок між роботами, що утворюють критичний шлях. Пунктирними вертикальними лініями показуємо залежності між некритичними роботами.

Рисунок 15.8 — Лінійний графік робіт

Контрольні запитання

1. Що таке мережевий графік, як та з чого він складається?

2. Які види робіт розрізняють на мережевих графіках? Поясніть, у чому полягає їх відмінність.

3. Дайте визначення наступним поняттям: робота, подія, вихідна подія, завершальна подія, початкова подія, кінцева подія, шлях, повний шлях, критичний шлях?

4. Дайте тлумачення та поясніть, як розраховуються наступні показники мережевого графіка: ранні та пізні терміни відбування подій, резерви часу подій, ранні та пізні терміни початку та закінчення робіт?

5. Які види резервів часу робіт розрізняють? Поясніть їх сутність та напишіть формули для їх розрахунку.

6. У якій послідовності виконується розрахунок мережевого графіка на графічній моделі?

7. Що таке лінійний графік робіт і як він складається?