Акцизний збір

Акцизний збір, так само як і податок на додану вартість, є непря­мим податком. Однак при формуванні ціни підакцизного товару, що продається, акцизний збір нараховується раніше ніж ПДВ, і сума на­рахованого акцизу включається в оборот для обчислення ПДВ, тобто підакцизні товари оподатковуються двічі: один раз акцизним збором, інший - ПДВ.

Акцизний збір, так само як і ПДВ, включається в ціну товару, що продається, у вигляді надбавки.

Суть акцизного збору полягає в тому, що він є непрямим податком, що встановлюється у вигляді надбавки до ціни на високорентабельні і монопольні товари, оплачується їх покупцями, а сплачується до бюд­жету продавцями цих товарів.

Порядок обчислення і сплати акцизного збору в Україні регламентується Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. " Про акцизний збір" з подальшими змінами і доповненнями, вне­сеними в нього, і Законом України " Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.1995 р. та ін.

Відповідно до зазначених директивних документів платниками акцизного збору є всі суб'єкти підприємницької діяльності, що виготов­ляють і реалізують або імпортують підакцизні товари, а також громадя­ни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які ввозять (пересилають) підакцизні товари на митну територію України.

Конкретно ж платниками акцизного збору є:

суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення-виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (по­слуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них;

будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, неза­лежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;

фізичні особи-резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересила­ють) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або не супроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні товари, переслані із-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного перевезення (переси­лання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння) підакцизні товари у податкових агентів.

Під " податковим агентом" розуміється суб'єкт підприємницької діяльності, створений у формі підприємства з іноземною інвестицією, уповноважений здійснювати нарахування та стягнення акцизного збору з його платників, а також вносити суми акцизного збору, стягнуті з платників цього збору, до бюджету.

Податковим агентом вважається також уповноважений державний орган, що здійснює продаж підакцизних товарів, вилучених з вільного обігу або конфіскованих у випадках, передбачених законодавством.

Податковий агент не є платником акцизного збору, але є особою, уповноваженою законодавством нараховувати, стягувати акцизний збір з його платників та вносити його до бюджету.

Об'єктом обкладання акцизним збором, згідно з Декретом Кабінету Міністрів України " Про акцизний збір", є:

- обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безкоштовної передачі товарів або з частковою їх оплатою;

- обороти з реалізації товарів (продукції) для власного споживан­ня, промислової переробки (крім оборотів з реалізації для ви­робництва підакцизних товарів), а також для своїх робітників;

- митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

При продажу підакцизних товарів (продукції) податковими агентами об'єктом оподаткування є:

- обороти з реалізації вироблених на території України товарів (продукції) або робіт;

Обороти з реалізації імпортованих (увезених, пересланих) на митну територію України товарів (продукції), але не менше митної вартості таких підакцизних товарів (продукції) з ура­хуванням сум сплаченого (нарахованого) ввізного (імпортного) мита.

Законом України " Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" визначено, що об'єктами оподаткування також є: обороти з реалізації вироблених на території України алкоголь­них напоїв та тютюнових виробів шляхом їх продажу, обміну на іншу продукцію (товари, роботи, послуги), безоплатної передачі, з частковою оплатою, а також на умовах комісії, консигнації; оборот з реалізації (передачі) алкогольних напоїв та тютюнових виробів для власного споживання і промислової переробки;

- вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виготовле­них українськими виробниками на давальницьких умовах;

- митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на територію України, включаючи виготовлені за межами митної території України з давальницької сиро­вини, реімпортовані, а також митна вартість продукції, яка повертається на митну територію України із зони митного кон­тролю, перерахована у валюту України за валютним курсом НБУ, що діяв на дату митного оформлення товарів, з урахуванням фактично сплачених сум митних зборів та мита.

Акцизним збором не обкладаються:

- продаж підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту;

- продаж легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких проводиться органа­ми соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція, пожежна і т.д.), за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

вартість підакцизних товарів, що провозяться через територію України транзитом;

- оборот з реалізації спирту етилового, що використовується на виготовлення лікарських засобів і ветеринарних препаратів; митна вартість увезених і конфіскованих на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щодо яких не визна­чено власника, а також тих, які перейшли у власність держави за правом успадкування;

- митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом;

- митна вартість імпортованої або обороти з реалізації (передачі) української сировини, яка ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів;

- вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що експор­туються за межі митної території України за іноземну валю­ту, за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства;

- митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться (пересилаються) фізичними особами на територію України в межах норм, визначених законодавством України для безмитного ввезення цих видів товарів;

митна вартість зразків алкогольних напоїв та тютюнових виробів, увезених на територію України з метою показу або демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру. При цьому зразки алкогольних напоїв і тютюнових виробів, увезені в Україну і призначені для демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, семінарів тощо, пропускаються через митний кордон за рішенням митного органу у достатній кількості з урахуванням мети переміщення. Крім того, Законом України від 24.05.96 року № 216 до 1 січня 2007 року було звільнено від обкладання акцизним збором обороти з реалізації легкових, вантажопасажирських автомобілів і мотоциклів, які виробляються українськими підприємствами усіх форм власності. Пільги, передбачені цією статтею, поширюються на обороти з реалізації транспортних засобів, які виробляються на українських підприємствах з імпортних та вироблених в Україні комплектуючих, за умови вироб­ництва не менше 1000 штук автомобілів і 1000 штук мотоциклів на рік, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Встановлено, що комплектуючі, з яких на українських підприємствах виробляються зазначені в цьому законі транспортні засоби, акцизним збором не обкладаються.

Законом України " Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продую що)" від 11.07.96 року № 313 звільнено від обкладання ак­цизним збором обороти з реалізації (митну вартість) одягу із натуральної шкіри, виготовленого з відходів.

Обчислення суми акцизного збору передбачає визначення оподатко­вуваного обороту. Оподатковуваним оборотом є вартість підакцизних товарів, що продаються, виходячи з відпускних цін без акцизного збо-РУ-

Однак залежно від того, які товари обкладаються акцизним збором (вітчизняні або імпортні) і за якими цінами вони продаються, є різниця у визначенні оподатковуваного обороту.

Так, по вітчизняних товарах, що продаються за вільними цінами, оподатковуваний оборот визначається виходячи з їх вартості за цими цінами, встановленими без акцизного збору, без ПДВ, а по цих же то­варах, але що продаються за державними фіксованими і регульованими цінами, оподатковуваний оборот визначається виходячи з їх вартості за цими цінами без урахування торгових знижок, а також сум ПДВ.

При закупівлі імпортних підакцизних товарів за іноземну валю­ту, включаючи товари (продукцію), які ввезені в Україну в порядку товарообмінних операцій або отримані безкоштовно, для подальшого їх продажу за національну валюту України або передачі для виробництва підакцизних товарів оподатковуваний оборот визначається з митної Вартості цих товарів у іноземній валюті, перерахованій у національну валюту України за курсом НБУ, який діє на дату оформлення митної декларації з урахуванням фактично сплачених сум мита, митних зборів,; іле не нижче індикативних цін, встановлених Кабінетом Міністрів України на даний період. Підставою для визначення оподатковуваного обороту і суми акцизного збору по імпортних товарах, які ввозяться, с вантажна митна декларація.

Крім оподатковуваного обороту для обчислення акцизного збору необхідні і його ставки по підакцизних товарах.

Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору в Україні вста­новлюються Верховною Радою України. Ставки встановлюються або в відсотках до обороту з продажу, або у твердих величинах з одиниці то­вару, що продається, і є єдиними на всій території України як для товарів вітчизняного виробництва, так і для імпортованих товарів. За окремими видами товарів ставки з одиниці товару, що продається, встановлюються у грошовій європейській одиниці - " євро" з перерахунком обчисленої суми акцизного збору у національну валюту за курсом НБУ, що діяв на перший день кварталу, у якому здійснюється продаж товару, і залишається незмінним протягом усього кварталу.

Розміри ставок за окремими видами підакцизних товарів наведені в таблиці 6.3.

Обчислення акцизного збору проводиться виходячи з обсягів проданих товарів (оподатковуваного обороту) і встановлених ставок.

Сума акцизного збору, що підлягає сплаті до бюджету, визначається платниками самостійно множенням об'єму відповідних видів товарів (оподатковуваного обороту), що продаються, на встановлені ставки.

Обчислені суми акцизного збору сплачуються до бюджету в такі терміни:

- підприємствами-виробниками, що продають алкогольні напої, включаючи спирт харчовий або етиловий, пиво - на 3-й день після здійснення обороту з продажу;

- підприємствами-виробниками, що продають тютюнові вироби, - щомісяця, до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного об'єму продажу тютюнових виробів за минулий місяць;

Таблиця 6.3.

Розміри ставок акцизного збору по окремим видам підакцизних

товарів в Україні

- власниками Замовниками) алкогольних напоїв, включаючи спирт питний або етиловий, пива і тютюнових виробів, виго­товлених на території України з використанням давальницьке сировини, - не пізніше дня одержання готової продукції;

- платники акцизного збору, крім зазначених у підпунктах 1-3, сплачують даний платіж упродовж 10 календарних днів, на­ступних за останнім днем надання " Рахунка акцизного збору". У такий же термін сплачується до бюджету різниця між сумами акцизного збору, нарахованими за місячним розрахунком, і су­мами акцизного збору, сплаченими в середині звітного періоду, а також платежами, сплаченими згідно з пунктами 1 і 3, зазна­ченими вище.

Фізичні особи, які ввозять на митну територію України алкогольні напої та тютюнові вироби в обсягах, що підлягають обкладанню ввізним митом, сплачують акцизний збір під час митного оформлення товарів на підставі вантажної митної декларації з пред'явленням товарних чеків, а у разі їх відсутності - виходячи з індикативних цін.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця на банківський раху­нок підприємства - платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів за готівку, - дата оприбуткування грошей у касі платника акцизного збору;

- або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції). Сплата акцизного збору до бюджету за алкогольні напої і тютюнові вироби має свої особливості. Так, акцизний збір за алкогольні напої і тютюнові вироби сплачується шляхом придбання (купівлі) продавцями цих товарів марок акцизного збору.

Марка акцизного збору - спеціальний паперовий знак, що наклеюється на алкогольні напої і тютюнові вироби для підтвердження сплати акцизного збору.

Марки акцизного збору продаються Державними податковими ор­ганами України.

Придбані марки акцизного збору використовуються виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів для маркування даних видів продукції.

Українські підприємства - виробники, що є платниками акцизного збору, щомісяця, не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця, складають і подають до державних податкових адміністрацій за місцем свого знаходження (реєстрації) розрахунок суми акцизного збору з

Обчислена за розрахунком підсумкова сума акцизного збору зменшується на суми, сплачені протягом місяця авансовими платежами і різниця вноситься до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем представлення розрахунку.

Відповідальність за порушення правил маркування встановлених видів підакцизних товарів, неправильність обчислення акцизного збо­ру і несвоєчасність його сплати несуть платники цього податку. Так, за несвоєчасну реєстрацію юридичних осіб і підприємців, як платників акцизного збору, вони платять штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі виявлення внаслідок перевірки недоплати суми акцизного збору юридичні особи і підприємці платять до бюджету штраф, який дорівнює однократному розміру донарахованої суми платежу. За ці ж порушення протягом року після попередньої перевірки утримується з порушників штраф у двократному розмірі донарахованої суми платежу. За неподання або невчасне подання податковим органам декларацій, розрахунків або інших документів, необхідних для розрахунку податків і платежів, до винуватців застосовується фінансова санкція в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний випадок. У разі невчасної сплати акцизного збору платнику нараховується пеня в розмірі 120% річних від облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідальність за правильність обчислення і своєчасність стяг­нення та сплати акцизного збору до бюджету несуть і податкові агенти. Так, у разі продажу (інших видів відчуження) податковими агентами підакцизних товарів (продукції) без надання письмового повідомлення покупцю (одержувачу) таких підакцизних товарів (продукції) про його обов'язки щодо сплати акцизного збору або без визначення його суми окремим рядком у документах, а також при продажу (відчуженні) підакцизних товарів (продукції) без включення суми акцизного збору до їх ціни податковий агент сплачує штраф у подвійному розмірі та­кого акцизного збору при невнесенні або несвоєчасному внесенні до бюджету сум акцизного збору, стягнутих з його платника, податковий агент сплачує пеню в розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Податковий агент може бути позбавлений свого статусу за рішенням суду (арбітражного суду)

Таблиця 6.4.

Розрахунок акцизного збору

Платник: МП " Електроніка", за січень 2008р. (скорочено)

Розділ 1. Обчислення суми акцизного збору

Розділ 2. Результати перерахунку акцизного збору

1.Суми, сплачені в рахунок платежів, що підлягають сплаті за звітний місяць, 4680, 00 грн

2.Сума, що підлягає доплаті за цим рахунком ()

(позитивне значення різниці між сумою графи 12 розділу 1 і сумою пункту 1 розділу 2 розрахунку)

________________ 549 грн

Керівник підприємства___ підпис_________ Головний бухгалтер підпис

" ___ 18_________________ " лютого 2008 р.

У разі, коли податковий агент позбавляється свого статусу, його повноваження, а також відповідальність покладаються на покупців (одержувачів) таких підакцизних товарів (продукції) у порядку, що встановлюється центральним органом державної податкової служби України.

6.5 ПРЯМІ ПОДАТКИ

6.5.1 Оподаткування прибутку підприємств

Прямі податки - це податки, які встановлюються безпосередньо на доходи і майно платників і сплачуються ними з власних надходжень грошових коштів.

Види прямих податків, їх платники, розмір та порядок стягнення встановлюються в законодавчому порядку.

У нинішній час в Україні встановлені такі види прямих податків:

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб;

- плата (податок) на землю;

податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- плата за воду;

- фіксований та єдиний податок тощо.

Нижче розкрито сутність окремих видів прямих податків, порядок їх стягнення і сплати до бюджету.

Господарюючі суб'єкти в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності вступають у взаємовідносини з різними ланками фінансово-кредитної системи і, передусім з бюджетом. Основним видом прямих податків, що сплачуються господарюючими суб'єктами до бюджету, є податок на прибуток.

Згідно з Законом України " Про оподаткування прибутку підпри­ємств" від 22.05.1997 р. податок на прибуток сплачують суб'єкти підприємницької діяльності і інші підприємства, установи і організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку. У зв'язку з цим платниками податку на прибуток є:

- з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;

- з числа нерезидентів - фізичні і юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи, з джерелом їх походження в Україні;

- філіали, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи і знаходяться на іншій території, ніж платник податку. У той же час платник податку, що має такі філії, може ухвалити рішення про сплату консолідованого податку. У цьому випадку сума податку на при­буток філії за відповідний період визначається розрахунково, ви­ходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, і питомої ваги валових витрат з урахуванням амортизації філії в загальній їх сумі платника податку. Вибір порядку сплати податку на прибуток у цьому випадку визначає його платник самостійно до початку звітного року, про що повідомляється податковим органам як за місцем знаходження платника податку, так і за місцем зна­ходження його філії. Відповідальність за своєчасну і повну сплату податку до бюджету за місцем знаходження філії несе платник податку;

- постійні представництва нерезидентів, які одержують при­буток з джерел їх походження в Україні або які виконують представницькі функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників;

- інші організації і установи, які одержують прибуток від своєї діяльності.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом вира­хування від валового доходу (виручки) сум валових витрат і амортизаційних відрахувань. Валовий дохід являє собою загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) за звітний період у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як в Україні, так і за її межами без сум акцизного збору, податку на додану вартість і інших надходжень, що не є доходом платника податку.

До складу валового доходу включають:

- доходи від продажу товарів (робіт, послуг);

дохід від продажу цінних паперів, операцій з валютними цінностями і борговими зобов'язаннями;

- доходи від операцій з основними фондами, нематеріальними активами;

- доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отрима­них від нерезидентів, відсотків, роялті, від здійснення операцій лізингу (оренди);

- доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги, отриманої в звітному періоді, а також у вигляді вартості безкоштовно на­даних товарів;

- доходи від урегулювання сумнівної або безнадійної креди­торської заборгованості;

- інші види доходів, що входять до складу об'єкта оподаткування (суми отриманої пені, штрафу, неустойок; доходи, не враховані в минулі роки, а виявлені в звітному році; відсотки (комісійні), отримані від здійснення кредитно-депозитних операцій, та ін.).

Водночас до складу валового доходу не включаються:

- суми ПДВ, акцизного збору, отриманого (нарахованого) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, по­слуг);

- суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація за примусове відчуження державою іншого майна у платника податку у випадках, передбачених законодавством; сума коштів і вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду (арбітражного суду) у вигляді компенсації прямих витрат або збитків, понесених платником податку внаслідок по­рушення його прав та інтересів, що охороняються законом;

- суми податків, зборів і обов'язкових платежів, що повертаються платнику податку з бюджету, як зайво внесені платежі;

- суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій, у тому числі грошові або майнові внески, здійснювані відповідно з договорами про спільну діяльність на території України, без створення юридичної осо­би;

- суми отриманого платником податку емісійного доходу;

- доходи від спільної діяльності на території України без ство­рення юридичної особи, дивіденди, отримані платником по­датку від інших платників податку, які були вже оподатковані у встановленому порядку;

- кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іншими державами відповідно до міжнародних угод;

- кошти, що надаються платнику податку з державного інноваційного фонду на зворотній основі при здійсненні інноваційних проектів у порядку, визначеному КМУ;

- суми доходів, що накопичуються на пенсійних рахунках у межах механізму додаткового пенсійного забезпечення;

- інші надходження згідно із законом про оподаткування при­бутку.

Склад доходів платника податку за їх групами, виділеними в Законі України " Про оподаткування прибутку підприємств" і в декларації з податку на прибуток вказується у відповідних спеціальних розрахунках (додатках до декларації), в яких і проводиться визначення цих сум.

У складі окремих видів доходів ураховують:

а) доходи від продажу товарів (робіт, послуг):

- вартість відвантажених товарів, а для робіт (послуг) - вартість фактично наданих результатів робіт (послуг) платником податку або сума коштів, що надійшла на рахунок у банку від покупця (замовника) в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, або в касу платника податку. При цьому сума від про­дажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг ураховується без сум податку на додану вартість і акцизного збору. Доходи, які отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним кур­сом Національного банку України, який діяв на дату отримання валюти, і перерахунок у подальшому, у зв'язку зі змінами курсу обміну гривні, не відбувається;

- вартість здійснення товарообмінних (бартерних) операцій в об'ємі вартості відвантажених товарів, а для робіт (послуг) - в об'ємі вартості фактично наданих результатів робіт (послуг) в оцінці за договірними цінами або вартості оприбуткованих товарів (робіт, послуг), а для робіт (послуг) - вартість фактично отриманих результатів робіт (послуг) платником податку;

- вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих по­слуг, які були виключені з валового доходу в попередньому податковому періоді у зв'язку з затримкою оплати їх вартості більш ніж 30 днів і незадоволення судом позову платника по­датку в звітному періоді з його вини, а також сума пені на цю заборгованість;

б) приріст балансової вартості запасів: сума приросту балансової
вартості товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на складах,
у незавершеному виробництві, в запасах готової продукції, в складі
малоцінних та швидкозношуваних предметів, у роздрібній торгівлі та
ін. Сума приросту вказаних запасів визначається в спеціальному до-
датку (К 1/1) до декларації про податок на прибуток у вигляді різниці
між балансовою вартістю відповідних видів товарно-матеріальних
цінностей на кінець і на початок звітного періоду;

в) доходи від операцій з цінними паперами, валютними
цінностями і борговими зобов'язаннями:

- прибуток, отриманий від торгівлі цінними паперами;

- прибуток, отриманий від торгівлі деривативами;

- дохід від операцій з валютними цінностями, отриманий у вигляді виручки (доходу) від продажу іноземної валюти;

- дохід, отриманий у результаті перерахунку іноземної валю­ти, що числиться в обліку платника податку на кінець звітного періоду, в гривні у випадку збільшення офіційного валютного (обмінного) курсу Національного банку України;

- сума коштів, отримана платником податку від продажу (розміщення) випущених ним облігацій, ощадних сертифікатів та інших цінних паперів (крім цінних паперів, які посвідчують корпоративні права) з обмеженим строком дії. У випадку ж прид­бання платником податку вказаних цінних паперів витрати на ці цілі відносяться до валових витрат і відображаються в складі витрат з операцій з борговими зобов'язаннями і валютними цінностями;

- кошти, отримані платником податку від погашення відповідних цінних паперів емітентом і отримання по них відсотків;

- доходи заставодавця від відчуження його майна як об'єкта за­стави в розмірі вартості відчуженого об'єкта застави (майна) в рахунок погашення кредитору (гаранту) боргового зобов'язання з нарахованою сумою відсотків;

- доходи заставотримачів від продажу майна, котре відчужене як об'єкт застави, в сумі коштів, отриманих від продажу придба­ного у власність майна в результаті відчуження його в рахунок погашення боргових зобов'язань та ін.

Розрахунок суми прибутку від операцій із цінними паперами, де­ривативами, що відображається в декларації про податок на прибуток, розраховується в спеціальному додатку (КЗ) до декларації у вигляді рі і и 11 ці між доходами, отриманими від продажу відповідних видів цінних паперів, і витратами на їх придбання. При цьому під витрата­ми, в даному випадку, слід розуміти суму коштів або вартість майна, оплаченого платником податку продавцю цінних паперів і деривативів як компенсацію їх вартості;

г) доходи від операцій з основними фондами, нематеріальними
активами і капітальний дохід, пов'язаний з видобутком корисних
копалин:

- прибуток від продажу основних фондів групи 1 або нематеріаль­них активів, які підлягають амортизації, визначається у вигляді різниці між виручкою (доходом) від їх продажу та їх балансовою вартістю;

- сума перевищення вартості основних фондів груп 2 і 3 у випадку їх продажу (товарообміном) над балансовою їх вартістю;

- сума різниці в балансовій вартості проіндексованих у звітному періоді відповідних груп основних фондів і нематеріальних активів та їх вартості до проведення індексації (капітальний дохід);

- сума компенсації за основні фонди групи 1 у зв'язку з їх виму­шеною заміною, отримана від страхових організацій чи винних у нанесеному збитку юридичних і фізичних осіб та інше.

д) доходи від виконання довгострокових договорів:

- сума доходу, нарахованого у зв'язку з виконанням довгострокових договорів, а також сума збільшення (зменшення) валових доходів у зв'язку з перерахунком податкових зобов'язань за закінченими довгостроковими
договорами.

Під довгостроковими договорами слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, встановлення чи монтаж обладнання, що входить до складу основних фондів замовника.

Розрахунок суми доходу від виконання довгострокових договорів здійснюється виконавцями цих договорів у спеціальному додатку (К2) до декларації шляхом множення договірної ціни даного договору (кон­тракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту). Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору визначається як відношення суми фактичних витрат, виконаних за до­говором у звітному періоді, до суми загальних витрат, котрі плануються виконавцем з виконання довгострокового договору;

є) доходи від безповоротної фінансової допомоги і безкоштовно наданих товарів:

- сума коштів, переданих платнику податку у вигляді безпово­ротної фінансової допомоги, що визначається на основі укла­дених договорів дарування та інших подібних договорів, котрі не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких засобів (за виключенням бюджетних дотацій і субсидій) або без укладання таких угод;

- сума безнадійної до утримання дебіторської заборгованості, поверненої кредитору (платнику податку) позичальником після її списання кредитором у попередні податкові періоди на витрати виробництва;

- сума кредиторської заборгованості платником податку іншим юридичним і фізичним особам, за якою закінчився термін позивної давності у відповідному податковому періоді; вартість товарів, що надаються платником податку іншим юри­дичним і фізичним особам відповідно до договорів дарування та інших аналогічних договорів, котрі не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення;

- вартість товарів, наданих платником податку іншим юридичним і фізичним особам без якої-небудь їх компенсації і без укладення відповідних угод та ін. Названий склад (види) доходів розраховується за даними бухгал­терського обліку (звітності) і відображаються в спеціальних додатках до декларації про податок на прибуток підприємства;

ж) прибуток від операцій з землею: сума прибутку, отриманого
від продажу землі, котра розраховується у вигляді різниці між сумою
доходу, отриманого від продажу землі, та сумою витрат, пов'язаних з
покупкою цієї власності, збільшених на коефіцієнт індексації балансової
вартості відповідної групи основних засобів. Розрахунок суми прибутку від продажу землі проводиться в спеціальному додатку (К1/1)
до декларації про податок на прибуток;

з) інші види доходів, що входять до складу об'єкта оподаткування:

- сума державного мита, попередньо сплаченого позивачем, яке повертається в його користь за рішенням суду (господарського суду);

- доходи від спільної діяльності та від операцій із заставою;

- сума штрафів, неустойок, пені, отриманої на основі добро­вільного рішення сторін договору чи за рішенням державних органів стягнення, суду, господарського суду;

- суми страхового відшкодування, отримані за загибле застрахо­ване майно, і доходи від здійснення банківських операцій;

- суми, не враховані у складі доходів попередніх звітних періодів, але виявлені в поточному звітному періоді;

- суми відсотків (комісійних), отриманих платником податку при здійсненні кредитно-депозитних операцій;

- сума перевищення отриманих відсотків (комісійних) над нара­хованими по кредитно-депозитним операціям у випадку довго­строкового погашення зобов'язань зі сплати відсотків та ін.

Зазначений склад інших видів доходів, що входять до складу об'єкта оподаткування, визначається на основі даних бухгалтерського обліку (звітності). Для визначення їх суми доцільно складати розрахунок довільної форми (табл. 6.5).

Додаванням сум доходів, названих вище і відображених у відповідних додатках до декларації, а також у самій декларації, визначається сукупний валовий дохід.

Розрахований валовий дохід коригується на суму зміни компенсації вартості товарів (робіт, послуг), на суму самостійно виявлених помилок за результатами діяльності підприємства в минулих податкових періодах і на суму врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості.

При цьому сума зміни компенсації вартості товарів (робіт, послуг) розраховується у тому випадку, якщо продані продавцем у звітному періоді товари змінили свою вартість. Якщо вартість раніше проданих товарів зменшується або товар повертається, то у продавця на суму такого зменшення зменшується і валовий дохід. Якщо ж компенсація за раніше проданий товар збільшилася, то підприємство отримало до­датковий дохід. Отримане зменшення чи збільшення доходу за рахунок зміни компенсації вартості товарів (робіт, послуг) відображається у відповідних рядках декларації і враховується при коригуванні суми валового доходу.

Сума доходу, помилково не врахованого або надмірно показано­го в звітних (податкових) документах за минулі податкові періоди і самостійно виявленого в звітному податковому періоді, відображається у відповідному рядку в декларації про податок на прибуток під­приємства.

Розрахунок суми збільшення валового доходу від врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості здійснюється підприємством у спеціальному додатку (К4) до декларації.

Сума скоригованого валового доходу визначається шляхом дода­вання до суми валового доходу (ряд. 01 декларації) сум компенсації вартості товарів, сум самостійно виявлених помилок у минулих звітних періодах і сум урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості (ряд. 02 декларації) або віднімання цих сум від валового доходу.

Таблиця 6.5

Розрахунок загальної суми інших видів доходів

Розрахований у викладеному порядку скоригований валовий дохід є одним із складників, необхідних для визначення оприбуткованого прибутку.

Іншими складовими, необхідними для визначення оподатковува­ного прибутку, є сума валових витрат і амортизаційних відрахувань, понесених платником податку за відповідний звітний період.

Валові витрати виробництва і обігу - сума будь-яких витрат плат­ника податку в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, що здійснюється як компенсація вартості товару (робіт, послуг), які купу­ються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включають:

- суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці;

суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг) добровільно перерахованих (переданих) протягом звітного року до Держав­ного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядуван­ня, до неприбуткових організацій у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного при­бутку попереднього звітного року;

- суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються в собівартість продукції, а також пені, штрафів, неустойок, сплачених за порушення господарсь­ких договорів або за рішенням суду²;

- суми витрат, не врахованих у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок і виявлених у звітному періоді;

- суми безнадійної заборгованості, а також суми заборгованості, за якими закінчився термін позивної давності;

- суми збитків від перевищення балансової вартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, що рахуються на початок звітного кварталу, над вартістю цих самих цінностей і витрат на кінець того ж квар­талу;

- суми витрат на поліпшення основних фондів (поточний та капітальний ремонт, реконструкція та ін.) у межах 10% балансової вартості всіх груп на основних фондів станом на початок відповідного звітного періоду;

- витрати на утримання та експлуатацію житлово-комунального господарства, об'єктів соціальної інфраструктури (дитячих дошкільних установ, клубів, установ охорони здоров'я та ін.);

- витрати на проведення реклами з пропаганди переваг виробле­них товарів, а також витрати, пов'язані з організацією прийомів, презентацій з метою реклами, але не більше 2% від оподатко­вуваного прибутку;

- витрати, пов'язані зі здійсненням лізингових (орендних) операцій;

- витрати з операцій із борговими зобов'язаннями та валютними цінностями;

- витрати з операцій із основними фондами та нематеріальними активами;

- амортизаційні відрахування з основних фондів та матеріальних активів;

- інші витрати.

Склад витрат за групами, передбачених у декларації, що вилу­чаються з сукупного валового доходу при визначенні оподаткованого прибутку, наводиться у відповідних спеціальних розрахунках (додатках до декларації), в яких і надається визначення їх сум. Наприклад, до складу витрат, пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва і продажем продукції (робіт, послуг) включаються:

- вартість матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів;

- сума перевищення балансової вартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві, залишках готової продукції на початок звітного періоду над їх балансовою вартістю на кінець того ж періоду (збиток);

- витрати, пов'язані з наданням послуг, виконаних робіт платнику податку;

- витрати, понесені платником податку - замовником довгостро­кового договору у вигляді наданих виконавцю авансів (перед­плат);

- витрати на оплату праці;

- сума нарахувань (зборів) на обов'язкове державне пенсійне стра­хування та обов'язкове соціальне страхування, а також інших нарахувань на заробітну плату і прирівняних до неї платежів, що включаються у витрати;

- інші витрати, пов'язані з підготовкою, організацією, уведен­ням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), котрі включають видатки на забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, а також спецхарчуванням згідно з переліком, установленим Кабміном України; витрати на відрядження, на придбання ліцензії та ін.

Названий склад витрат, пов'язаний із підготовкою, організацією, ве­денням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг), визначається за даними бухгалтерського обліку.

Розрахунок окремих видів названих прямих витрат здійснюється у такому порядку.

Витрати, пов'язані з придбанням сировини, матеріалів, послуг виз­начаються виходячи з використаної їх кількості і вартості придбання.

Витрати на оплату праці включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших видів виплат, нарахованих згідно із чинним законодавством, а також суми виплачених премій, заохочень.

Сума нарахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування і обов'язкове соціальне страхування, а також інші нарахування на заробітну плату та прирівняні до неї платежі визначається виходячи з витрат на оплату праці і чинних ставок відрахувань від неї на відповідні цілі.

Сума податків, зборів (обов'язкових платежів), що включається до складу валових витрат, розраховується згідно із чинним порядком їх розрахунку. Для визначення їх розміру складається спеціальний роз­рахунок (додаток Р 2 до декларації).

Сума збитку балансової вартості запасів включає суму збит­ку балансової вартості товарно-матеріальних цінностей, що знахо­дяться на складах, у незавершеному виробництві, в запасах готової продукції, в роздрібній торгівлі, в складі малоцінних швидкозношу­ваних предметів. Розрахунок суми збитку цих запасів матеріальних цінностей здійснюється в спеціальному додатку (К 1/1) до декларації як різниця між балансовою вартістю відповідних видів цих цінностей на кінець і початок звітного періоду.

Суми нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), що

включаються до складу валових витрат (скорочено)

Витрати, пов'язані з виконанням довгострокових договорів, виз­начаються виконавцем самостійно в спеціальному додатку (К2) до декларації.

Сума коштів або вартість товарів, послуг, котрі добровільно перераховані (передані) впродовж звітного періоду в Державний бюд­жет, у бюджети місцевого самоуправління, неприбутковим організаціям, установам науки, освіти, культури, заповідникам і т. ін., що включа­ються до складу валових витрат, ураховується в розмірі не більше 5% оподатковуваного прибутку минулого звітного року.

Сума ж коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастро­фи, враховується у складі валових витрат у межах 10% оподаткованого прибутку минулого звітного періоду. Розрахунок суми названих витрат здійснюється в спеціальному додатку (РЗ) до декларації на основі даних бухгалтерського обліку У випадках отримання платником податку в попередніх звітних періодах (року) негативного значення об'єкта оподаткування (збитку), його сума належить включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного звітного року і в наступні періоди до повного погашення даного збитку.

Сума негативного значення об'єкта оподаткування (збитку) за звітний рік визначається у встановленому порядку за декларацією про податок з прибутку.

Сума витрат, пов'язана з поліпшенням основних фондів (проведення ремонтів, реконструкція, модернізація), що підлягають амортизації, враховується у складі валових витрат у межах 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок відповідного звітного періоду. Розрахунок даної суми витрат на звітний рік (ліміт) та фактичні об'єми поліпшення основних фондів у відповідному звітному періоді здійснюються в спеціальному додатку (К1/1) до декларації.

До складу витрат з операцій із борговими зобов'язаннями і ва­лютними цінностями включаються:

- витрати, пов'язані з придбанням облігацій, ощадних сертифікатів та інших цінних паперів з обмеженим терміном дії;

- сума нарахованих (виплачених) покупцю відсотків за цінних паперів, емітованих платником податку;

- сума збитків від продажу (розміщення) дисконтних цінних паперів, емітованих платником податку;

- витрати, пов'язані з нарахуванням (сплатою) відсотків з борго­вих зобов'язань;

- суми перевищення сплачених сум над нарахованими з кредитно-депозитних операцій у випадку дострокового погашення бор­гових зобов'язань;

- оплата послуг осіб, котрі здійснюють обмінні операції з валют­ними цінностями за дорученням платника податку та ін.

Сума названих витрат за відповідний звітний період визначається за даними бухгалтерського обліку.

До складу витрат з операцій з основними фондами та нематеріальними активами включається:

- витрати, пов'язані з утриманням основних фондів, що знахо­дяться на консервації (перепрофілюванні);

- сума перевищення балансової вартості окремих об'єктів основ­них фондів групи 1 та нематеріальних активів над виручкою від їх продажу;

- сума балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, котрий належить вимушеній заміні з незалежних від платника податку причин (вкрадені, підлягають зносу у зв'язку з небезпекою їх подальшого існування та ін.) та ін.

Об'єм цих витрат визначається за даними бухгалтерського обліку платника податку.

У складі інших витрат, що належать до валових витрат, урахову­ються:

- витрати на охорону праці;

- витрати, що не включені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку зі зникненням, знищенням первинних документів, але підтверджених такими документами у звітному податковому періоді;

- сума поверненої фінансової допомоги, отримана від неплатників податку на прибуток, пільговиків, повернена позичальником у періодах, котрі наступають після періоду її отримання;

- суми заборгованості, щодо яких закінчився термін позивної давності;

- витрати на спецодяг, спеціальне харчування робітників;

- витрати, пов'язані з науково-технічним забезпеченням госпо­дарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію, на проведення науково-експериментальних і конструкторських робіт, виготовлення моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю, виплатою роялті;

- витрати на придбання літератури для інформаційного забез­печення господарської діяльності (щодо питань законодавства, спеціалізованих періодичних видань);

- витрати на проведення аудиту;

- витрати, пов'язані з професійною перепідготовкою робітників, які перебувають у трудових відносинах з підприємством;

- витрати на рекламу товарів, які продаються платником пода­тку;

- витрати на організацію прийомів, презентацій, придбання подарунків у межах 2% від оподатковуваного прибутку;

- витрати на страхування урожаю, майна, цивільної відпо­відальності, кредитних ризиків;

- витрати на придбання ліцензій, спеціальних дозволів, реєстрацію підприємства;

- витрати на відрядження фізичних осіб, котрі знаходяться в тру­дових відносинах з підприємством;

- витрати на утримання та експлуатацію дитячих яслів і садочків, дитячих музичних і художніх шкіл, установ охорони здоров'я, спортивних залів і площадок, клубів та будинків культури, ди­тячих таборів відпочинку та інших закладів, які знаходяться на балансі підприємства;

- курсові різниці, які збільшують витрати;

- збитки від спільної діяльності;

- витрати, які виникають при продажу невиробничих фондів;

- балансова вартість об'єктів основних фондів групи 1 при їх ліквідації;

- сума перевищення балансової вартості об'єкта основних фондів групи 1 над виручкою від його продажу та ін.

Оскільки перелік інших видів витрат дуже великий, розрахунок загальної їх суми можна зробити, склавши спеціальний розрахунок, наданий у

таблиці 6.6.

Додаванням сум, вказаних вище і відображених у відповідних до­датках (розрахунках) до декларації, а також у самій декларації, видів витрат визначається загальна їх сума.

Однак для цілей визначення оподатковуваного прибутку обчислена у викладеному порядку загальна сума валових витрат підлягає коригу­ванню на суму змін компенсації вартості товарів (робіт, послуг), на суму самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів і на суму сумнівної (безнадійної) заборгованості.

Сума зміни компенсації вартості товарів (робіт, послуг) розраховується у тому випадку, коли куплені покупцем у звітному періоді товари змінили свою вартість. Якщо після покупки товару (робіт, послуг) вони зменшили свою вартість, то на суму цього зниження змен­шуються і валові витрати. Якщо ж вартість збільшилась, то на цю суму у покупця збільшуються і витрати.

При виявленні в звітному податковому періоді помилково не врахо­ваних або зайво врахованих у попередніх періодах витрат, на їх суму, відповідно, збільшуються або зменшуються валові витрати в звітному періоді.

Коригування (збільшення) валових витрат на суму сумнівної (безнадійної) заборгованості проводиться платником податку у тому випадку, якщо у продавця є непогашена заборгованість покупцем, проти котрого порушено справу про банкрутство і продавець звернувся до суду за поверненням цієї заборгованості. Покупець збільшує валові витрати на суму погашення заборгованості, але в межах тієї суми, котра була списана раніше на збільшення валового доходу. Розрахунок сум кори­гування (збільшення) валових витрат у звітному періоді здійснюється в спеціальному додатку (К4) до декларації.

Сума амортизаційних відрахувань з основних фондів, на яку зменшуються скориговані валові витрати при визначенні об'єкта опо­даткування, визначається щоквартально множенням встановленого розміру відрахувань за групами основних фондів (1 гр. - 2, 0%; 2 гр. -10, 0%; 3 гр. - 6, 0%; 4 гр. - 15, 0%) на їх балансову вартість на початок розрахункового кварталу.

Балансова вартість груп основних фондів (окремого об'єкта) на початок розрахункового кварталу визначається у такому порядку: до балансової вартості групи основних фондів (окремого об'єкта) на початок кварталу, що є попереднім розрахунковому, добавляється сума витрат, вкладених у придбання основних фондів, на проведення капітального ремонту, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення основних фондів, що підлягають амортизації впродовж кварталу, що є попереднім розрахунковому, і віднімається вартість вилучених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта) впродовж кварта­лу, що є попереднім звітному, а також віднімається сума амортизації, нарахованої в попередньому кварталі.

Для визначення суми амортизаційних відрахувань у розрахунко­вому періоді і наростаючим підсумком з початку року складається спеціальний розрахунок за формою додатку К 1/1 до декларації. Форма даного додатку наведена в таблиці 6.7.

Таблиця 6.7.

Розрахунок амортизаційних відрахувань

Сума амортизаційних відрахувань наростаючим підсумком за півріччя, дев'ять місяців і рік визначається складанням сум нарахованої амортизації в попередніх звітних періодах.

Нарахована у викладеному порядку сума амортизаційних відрахувань, як і сума валових витрат, ураховується при визначенні об'єкта оподаткування.

Різниця між скоригованою сумою валового доходу і скоригованою сумою валових витрат, а також сумою амортизаційних відрахувань і буде становити об'єкт оподаткування.

Прибуток, що підлягає оподаткуванню, розраховується у вигляді різниці між величиною об'єкта оподаткування і балансовим збитком, не компенсованим прибутком на початок року, а також сумою прибутку, вивільненого від оподаткування.

Сума збитку, не компенсованого прибутком на початок року, визначається за даними бухгалтерського обліку.

Сума прибутку, вивільненого від оподаткування, включає:

- прибуток підприємств громадських організацій інвалідів, де впродовж попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, що мають там основне місце роботи, становить не мен­ше 50% загальної кількості працюючих, а фонд їхньої заробітної плати за рік становить не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці. На таку пільгу у підприємства повинен бути спеціальний дозвіл відповідного органу;

- прибуток підприємства, отриманий від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчуван­ня власного виробництва за переліком Кабінету Міністрів України;

- доходи заготівельних організацій від продажу відповідно до за­кону окремих видів відходів як вторинної сировини за переліком Кабінету Міністрів України;

- доходи у вигляді грошей, матеріальних цінностей і немате­ріальних активів, отримані дошкільними навчальними установа­ми від здійснення діяльності, передбаченої їх уставами та ін.<