Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Види податків та джерела їх сплати
Залежно від форми оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі. Прямі податки - це податки, які встановлюються безпосередньо на доходи і майно платників і сплачуються ними із власних надходжень грошових коштів. До них належать податок на прибуток, податок на транспортні засоби, податок на землю, податок з доходів громадян та Ці податки встановлюються безпосередньо на дохід або майно Платника, і їх розмір залежить від обсягу об'єкта оподаткування. Чим більший об'єкт оподаткування, тим, при однаковій ставці, більша сума податку, і навпаки. Непрямі податки - це податки, що встановлюються на товари і послуги і оплачуються покупцем в їх цінах або тарифах, а до бюджету сплачуються продавцями товарів і послуг. У даному випадку покупець сплачує ці податки продавцю в цінах на товари і послуги, які у нього купує, а продавець згодом перераховує їх державі. Зв'язок тут між шинником податку (споживачем товару) і державою опосередкований через об'єкт оподаткування. До непрямих податків належать податок на додану вартість, акцизний збір, митні збори. Розмір цих податків, при постійних ставках (тарифах), залежить від кількості і вартості товарів (послуг), що купуються. За економічним змістом об'єкта оподаткування податки поділяються на: податки на доходи; податки на споживання; податки на майно. Податки на доходи - це податки, що стягуються за встановленими ставками з доходів фізичних і юридичних осіб. До них належать податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб. Податки на споживання - це податки, що стягуються з покупців у цінах на товари і послуги, які купуються. До цих податків належать податок на додану вартість, акцизний збір, митні збори. Податок на майно - це податок, що встановлюється на конкретне майно юридичних і фізичних осіб. Наприклад, податок на транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми. Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні і місцеві. Загальнодержавні податки - це податки, що встановлюються Верховною Радою України і стягуються на всій території країни. До них належать: податок на додану вартість, податок на прибуток, податок на землю, податок на транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, податок на промисел, податок з доходів фізичних осіб та ін. Місцеві податки - це податки, які встановлюють місцеві органи влади, і вони є обов'язковими для сплати на даній території. До місцевих податків належать: комунальний податок, податок з реклами, а також ряд зборів: готельний збір, ринковий збір, курортний збір, збір за видачу ордера на квартиру та інші. Залежно від напрямку використання податки поділяються на загальні і цільові (спеціальні). Загальні податки - це податки, які не мають цільового призначення і використовуються державою на загальнодержавні заходи (утримання органів управління, оборону країни та інші). До них можна віднести податок на прибуток, податок на додану вартість, податок з доходів фізичних осіб, акцизний збір та ін. Цільові (спеціальні) податки - це податки, які встановлюють для фінансування спеціальних заходів. Так, податок на землю використовується для фінансування витрат, пов'язаних з раціональним використанням та охороною земель, підвищенням їх родючості, введенням державного земельного кадастру, землевпорядкуванням, та ін. Кожен вид податку повинен мати відповідне джерело його сплати. Джерела сплати податків і податкових платежів - це дохід їх платника, з якого сплачуються відповідні податки і платежі, тобто це те, з чого сплачуються податки. Джерело може бути безпосередньо пов'язане з об'єктом оподаткування (наприклад, коли оподатковується сам дохід - прибуток, то об'єкт оподаткування і джерело співпадають), а може і не мати відношення до об'єкта оподаткування (наприклад, податок на транспортні засоби нараховується з об'єму циліндрів двигуна автомобіля, а сплачується із доходу). Формування джерел сплати податків пов'язане з виробництвом і розподілом національного доходу. Під час розподілу виробленого національного доходу формується фонд оплати праці працівників і чистий доход підприємства, які є джерелами сплати податків. У нинішній час розрізняють чотири види доходів: рента, процент, заробітна плата, підприємницький дохід. Рента - це дохід господарюючих суб'єктів, отримання якого обумовлено факторами, що не залежать від їх діяльності. Цей дохід приносить, як правило, такий фактор виробництва, як земля, що включає всі природні ресурси (ліси, водні ресурси, родовища корисних копалин і т. д.). Джерела створення ренти різноманітні. Наприклад, у добувних галузях вона створюється на підприємствах, що розташовані в більш сприятливих умовах виробництва (менша глибина покладу і більша товща шару, близьке розташування споживачів і т. д.), які дозволяють добувати більш дешеву продукцію в порівнянні з аналогічними підприємствами, які знаходяться в гірших умовах. Рента, яку отримує господарюючий суб'єкт, як дохід, вноситься ним до бюджету у вигляді відповідного платежу Процент - це дохід на вкладений капітал або інвестовані ресурси і копни виробництва та ін.). Цей дохід можуть отримувати як юридичні, гак і фізичні особи. Таким чином, він може бути джерелом сплати як прямих, так і непрямих податків. Заробітна плата - дохід, якій сплачується працівникам за використапня їхньої праці (робочої сили). Вона є часткою національного доходу, який надходить до особистого споживання. Цей дохід може бути джерелом сплати також як прямих (прибуткового податку), так і непрямих (ПДВ, акцизу) податків. Підприємницький дохід - це дохід, який отриманий у результаті підприємницької діяльності, він є джерелом сплати прямих податків підприємців - податку на прибуток та ін. Аналізуючи джерела платежів щодо доходів юридичних та фізичних осіб і безпосередньо платників податків, слід відзначити, що якщо джерелом сплати прямих податків (податку на прибуток та інших) у юридичних осіб є безпосередньо їх прибуток, а непрямих (ПДВ, акцизного збору...) в кінцевому підсумку також прибуток (бо віднесення їх на збільшення собівартості проданої продукції і послуг зменшує на відповідну величину прибуток), тобто сплачуються вони до бюджету безпосередньо із виручки. Що стосується фізичних осіб, то утримані із їхніх доходів (як джерела податків) прямі податки (податок з доходів) сплачуються до бюджету із виручки господарюючих суб'єктів. Непрямі ж податки (ПДВ, акцизний збір) стягуються з фізичних осіб через ціни товарів і послуг, що продаються, а перераховуються до бюджету продавцями товарів і послуг із отриманої виручки. Таким чином, якщо джерела сплати податків у юридичних і фізичних осіб різні, то сплачуються вони до бюджету господарюючими суб'єктами із виручки.
|