Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
ДОДАТКИ. Порівняльна характеристика моделей соціальної політики Ознака Моделі соціальної політики Модель соціального захисту (наукова
⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 12
|
|
Додаток 1
Таблиця 1.1.
Додаток 2
Таблиця 2.1
Порівняльна характеристика моделей соціальної політики
| Ознака | Моделі соціальної політики | ||
| Модель соціального захисту (наукова назва) | Патерналістська | Корпоративістська | Етатистська |
| Країни | США, Канада, Велика Британія | Німеччина, Бельгія, Австрія | Скандинавські країни |
| Ідеологія | Лібералізм | Консерватизм | Соціал-демократія |
| Заходи державного втручання | Мінімальне втручання держави в ринкові відносини | Сильні позиції держави | Провідна роль держави в захисті населення |
| Джерело соціального забезпечення | Основна опора на власні сили та ініціативу індивіда | Бюджетні відрахування на соціальні заходи приблизно рівні страховим внескам працівників і працедавців | Прогресивне оподаткування населення (перерозподіл доходів) |
| Пріоритетні завдання | Економічна раціональність | Створення системи соціального страхування на зміну матеріальному забезпеченню громадян | Вирівнювання доходів |
| Спрямованість соціальних программ | Соціальні програми спрямовані на найбідніші верстви населення | Зберігає статусну відмінність соціальних груп | Універсальність соціальних прав |
Додаток 3
Таблиця 2.2
| Національна іфраструктура захисту інформації | |
| Законодавчі компоненти | Закон «Про електронний цифровий підпис», «Про електронний документ та електронний документообіг», «Про захист інформації у автоматизованих системах», статті у кримінальному кодексі, закони та підзаконні акти, які регулюють функціонування національної інформаційної інфраструктури. |
| Технічні компоненти | Програмні та апаратні засоби криптографічного захисту інформації, розвиток вітчизняної індустрії інформації. |
| Організаційні компоненти | Органи, що координують створення і розвиток системи національної інформаційної інфраструктури (Держкомітет, центр елек-тронних ключів та ін.) |
| Економічні компоненти | Фінансування програм розвитку національної інформаційної інфраструктури, в тому числі розвитку виробництва вітчизняних конкуренто-спроможних засобів і систем інформатизації. |
| Методологічні компоненти | Концепції і програми розвитку національної інфраструктури захисту інформації, системи ліцензування, сертифікації, системи аудиту безпеки використовуваних технологій, система громадського контролю за розвитком національної інфраструктури захисту інформації. |
Додаток 4
Таблиця 2.3
| Матриця SWOT - аналізу в забезпеченні інформаційної безпеки держави | ||
| можливості | -виявлення, оцінка та прогнозування джерел загроз інформаційній безпеці; -розробка державної політики забезпечення інформаційної безпеки та комплексу заходів і механізмів її реалізації; -створення нормативно - правових засад забезпечення інформаційної безпеки, координація діяльності органів державної влади та управління, установ та підприємств по реалізації політики інформаційної безпеки; -розвиток системи забезпечення інформаційної безпеки, вдосконалення її організації, форм, методів і засобів запобігання загрозам інформаційній безпеці та ліквідації наслідків її порушення; | |
| СИЛЬНІ СТОРОНИ | -ефективна взаємодія органів державної влади та інститутів громадянського суспільства при формуванні, реалізації та коригуванні державної політики в інформаційній сфері; -побудова та розвиток інформаційного суспільства; -забезпечення економічного та науково-технологічного розвитку України; -формування позитивного іміджу України; -інтеграція України у світовий інформаційний простір; -підвищення рівня професіоналізму та кваліфікації кадрів; -впровадження сучасних ІТС управління. | |
| СЛАБКІ СТОРОНИ | -слабка інтегрованість України у світове інформаційне поле, недостатня кваліфікованість й активність її інформаційних служб; -процес інформатизації має стихійний, некерований характер; -недосконалість технічного захисту інформаційного простору України; -нерозвиненість інститутів громадянського суспільства і недостатній державний контроль за розвитком інформаційного ринку України; -недостатнє фінансування заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки | |
| загрози | -політична обстановка у світі; -витіснення з вітчизняного ринку українських виробників засобів інформатизації, телекомунікації і зв'язку; -використання не сертифікованих відповідно до вимог безпеки засобів та систем інформатизації і зв'язку, а також засобів захисту інформації; -вплив на засоби масової інформації організованої злочинності, мафіозних структур. | |
Додаток 5
Таблиця 3.1
| Громадські організації та їх осередки | |||||||
| Профспілки та їх місцеві обеднання | |||||||
| Благодійні організації |
Засвідчує вкрай низькі якісні показники суспільної активності населення. Так, 83 % громадян України не є учасниками жодної громадської, політичної організації чи руху. За даними того самого моніторингу в 2010 р. благодійним фондам і громадським організаціям переважно або цілком довіряли лише 15, 5 % громадян.
Додаток 6
Таблиця 3.2
| Типи методів | |
| Однорівневі | будуються на підставі одного принципу управління інформаційною безпекою |
| Багаторівневі | будуються на основі декількох принципів управління інформаційною безпекою, кожний з яких слугує вирішення власного завдання. При цьому приватні технології не пов'язані між собою і спрямовані лише на конкретні чинники інформаційних загроз |
| Комплексні | багаторівневі технології, які об'єднані у єдину систему координуючими функціями на організаційному рівні з метою забезпечення інформаційної безпеки, виходячи з аналізу сукупності чинників небезпеки, які мають семантичний зв'язок або генеруються з єдиного інформаційного центру інформаційного впливу |
| Інтегровані високоінтелектуальні | багаторівневі, багатокомпонентні технології, які побудовані на підставі могутніх автоматизованих інтелектуальних засобів з організаційним управлінням |