Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Комерційних банків
|
|
ТЕМА 14. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ
КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
14.1. Призначення та класифікація комерційних банків.
14.2. Походження та розвиток комерційних банків.
14.3. Банківська діяльність як галузь економіки, її організація та
регулювання.
14.4. Банківництво як вид бізнесу.
14.5. Банківські ризики та основи їх менеджменту.
14.6. Стабільність банків і механізм її забезпечення.
ПРИЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ
КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Комерційні банки - кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення переважно за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів.
Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати багато інших операцій, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність» (глава 8, статті 47-51).
Для здійснення операцій банки повинні мати ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку.
Банкам в Україні забороняється займатися діяльністю у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також діяльністю з усіх видів страхування. Їм забороняється використовувати свої союзи та інші об'єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород, обмеження конкуренції у банківській справі.
Комерційні банки класифікуються за різними критеріями:
| КЛАСИФІКАЦІЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ | |||||
| Критерії | Види | Характеристика | Пояснення | ||
| За формою власності | державні | Статутні фонди цих банків створені за рахунок бюджетних коштів і коштів бюджетних установ. | Ощадбанк, Ексімбанк | ||
| кооперативні | Створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативний банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки. | ||||
| колективні | Частка капіталу кожного із засновників законодавче обмежена 35% статутного фонду банку, тобто кількість засновників банку не може бути меншою трьох юридичних чи фізичних осіб | ||||
| За організаційною формою | акціонерні това-риства відкритого і закритого типу (акціонерні банки) | Формують свій капітал за рахунок об'єднання індивідуальних капіталів засновників і учасників за допомогою випуску і розміщення акцій банку. Власником капіталу є саме акціонерне товариство. Тобто банк. Акціонери зазвичай не мають права вимагати від банку повернення своїх внесків. Тому акціонерні банки вважаються більш стійкими та надійними. | |||
| товариства з обмеженою відповідальністю (пайові банки) | Формують свій капітал за рахунок внесків грошових коштів (паїв) у статутний фонд. За кожним з учасників зберігається право власності на його частку капіталу, тобто банк не є власником капіталу. Пайові комерційні банки організовуються на принципах товариств з обмеженою відповідальністю. Відповідальність кожного учасника обмежена розміром його внеску у капітал банку. | ||||
| За розміром активів | малі | IV група | на банківському ринку України більшість банків є середніми | ||
| великі | ІІІ група | ||||
| середні | ІІ група | ||||
| найбільші | І група | ||||
| За філійною мережею | багатофілійні | Більш широку мережу філій нараховує Ощадбанк (близько 15 000 одиниць), який має відділення у всіх адміністративних районах країни. До багатофілійних банків відносять Райффайзен Банк Аваль (понад 200 одиниць), Укрсоцбанк (понад 100 одиниць). | |||
| малофілійні | Більшість вітчизняних банків є мало- і безфілійними. | ||||
| безфілійні | |||||
| За діапазоном виконуваних операцій (спеціалізацією) | спеціалізовані | ощадні | Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50% його активів є активами одного типу. | ||
| інвестиційні | |||||
| іпотечні | |||||
| розрахункові (клірингові) | |||||
| універсальні | Універсальні банки виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам. В Україні більшість комерційних банків можна вважати універсальними, бо майже всі вони мають потенційні юридичні можливості для впровадження всіх банківських продуктів і залучення до обслуговування різних типів клієнтів. | ||||
| За сектором ринку | банки з клієнтською спеціалізацією | Обслуговують операції: | |||
| біржові | біржових структур | ||||
| страхові | страхових інституцій | ||||
| кооперативні | кооперативів | ||||
| банки із галузевою спеціалізацією | Обслуговують переважно юридичних та фізичних осіб у межах певної галузі господарства. Ступінь спеціалізації галузевих банків значною мірою залежить від сфери їх діяльності, а також особливостей господарської діяльності галузевої клієнтури, що можуть бути пов'язані із сезонними чи іншими процесами. | ||||
| банки з функціональною спеціалізацією | Банки виконують переважно вузьке коло спеціалізованих операцій. Це, наприклад, інвестиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні та інші банки. Функціональна спеціалізація принципово впливає на характер діяльності банку, визначає особливості формування активів і пасивів, а також специфіку роботи з клієнтурою. | ||||
Банки мають право створювати об’єднання (стаття 9 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), до яких належать: банківські корпорації, банківські холдингові групи, фінансово-холдингові групи, банківські спілки та асоціації. До складу банківської корпорації та банківської холдингової групи входять тільки банки, а фінансово-холдингової групи крім банків включають й інші установи, що надають небанківські фінансові послуги. Окремий банк може бути учасником лише одного банківського об’єднання (крім спілки та асоціації). При цьому він несе відповідальність за інших учасників згідно з укладеним між ними договором.
Банківські об’єднання створюються за попередньою згодою НБУ, підлягають обов’язкової реєстрації, а ліквідуються за рішенням його учасників або з ініціативи НБУ за рішенням суду. НБУ може ініціювати ліквідацію банківського об’єднання у випадку, коли його діяльність суперечить антимонопольному законодавству або загрожує інтересам вкладників чи стабільності банківської системи.
Ліквідація об’єднання не припиняє діяльності банків – його учасників.