Порядок державної реєстрації банку

Організація комерційного банку, крім реєстрації, передбачає ліцензування банківської діяльності - наданні офіційного дозволу на здійснення певних банківських операцій.

Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Цей дозвіл видає НБУ. Рішення про надання банківської ліцензії, чи про відмову у її наданні, приймається Національним банком України протягом одного місяця з дня отримання повного пакета документів, передбачених Законом для державної реєстрації банку.

Ліцензування здійснюється з метою допущення на ринок банківських послуг України банківських установ, умови діяльності яких відповідають установленим НБУ обов'язковим вимогам і не загрожують інтересам їхніх клієнтів. При ліцензуванні враховується обсяг капіталу банку, його фінансовий стан, дотримання економічних нормативів регулювання банківської діяльності, професійна придатність керівників, висновки незалежного аудиту, термін діяльності банку на фінансовому ринку.

Банківські операції, які банки мають право здійснювати на підставі банківської ЛІЦЕНЗІЇ:

1Л - приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2Л - відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів із цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

ЗЛ - розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Операції та угоди, які банки мають право здійснювати за наявності банківської ліцензії без отримання письмового дозволу:

1Н - надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

2Н - придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);

3Н - лізинг;

4Н - послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей і документів;

5Н - випуск, купівля, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших обо­ротних платіжних інструментів;

6Н - випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

7Н - надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Згідно Закону «Про банки та банківську діяльність» (стаття 19): без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки.

Особи, що винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законами України.

Операції, які банки мають право здійснювати за умови отримання ПИСЬМОВОГО ДОЗВОЛУ Національного бан­ку України:

Операції з валютними цінностями:

1 - неторговельні операції з валютними цінностями;

2 - ведення рахунків клієнтів (резидентів І нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

3 - ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) у іно­земній валюті;

4 - ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

5 - відкриття кореспондентських рахунків в упов­новажених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

6 - відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

7 - залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

8 - залучення та розміщення інозем­ної валюти на міжнародних ринках;

9-операції з банківськими металами на валютному ринку України;

10 - операції з банківськими металами на міжна­родних ринках;

11 - інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках;

12 - емісія власних цінних паперів;

13 - організація купівлі та прода­жу цінних паперів за дорученням клієнтів;

14 - здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;

15 - здійснення інве­стицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

16 - здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

17 - перевезення валютних цінностей та інкасація коштів.

Операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

18 - операції з інструментами грошового рин­ку;

19 - операції з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

20 - операції з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

21 - довірче уп­равління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами.

Депозитарна діяльність і діяльність із ведення реєстрів власників іменних цінних паперів:

22 - депозитарна діяльність зберігача цінних паперів;

23 - діяльність із ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Організаційна структура та управління комерційним банком визначається функціональними підрозділами і службами та керівними органами.

Вищим органом управління банку є загальні збори акціонерів (учасників), які вирішують стратегічні завдання в його діяльності. Вищий орган банку реалізує свої завдання та функції безпосередньо через виконавчі та контрольні органи, які повністю йому підзвітні.

Виконавчим органом акціонерного банку є правління, а пайового - дирекція. Роботою правління керує голова, а дирекції - генеральний директор, які обираються чи призначаються згідно зі статутом банку.

Контроль за діяльністю правління (дирекції) банку здійснює ревізійна комісія, склад якої затверджується загальними зборами акціонерів (учасників).

За рішенням зборів акціонерів (учасників) створюється спостережний орган з метою загального керівництва роботою банку і контролю за роботою правління та ревізійної комісії. Таким органом є спостережна рада, яка захищає інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів. Рада вирішує стратегічні завдання управління та розвитку банку.

Організаційна структура комерційного банку включає функціональні служби та підрозділи, кожен з яких виконує певні операції і має свої права й обов’язки. Основним критерієм організаційної побудови банку є економічний зміст та обсяг операцій, які він виконує.

Типова організаційна структура універсального комерційного банку виглядає наступним чином.

1 - управління прогнозування діяльності банку;

2 - управління маркетингу, розвитку банку і зв’язків з клієнтурою;

3 - кредитне управління;

4 - валютне управління;

5 - управління депозитних та вкладних операцій;

6 - управління цінних паперів, інвестиційної та біржової діяльності;

7 - управління розрахунково-касового обслуговування;

8 - управління посередницьких операцій;

9 - управління філіями банку;

10 - управління аналізу і статистики;

11 - управління автоматизації;

12 - служби банку (відділ кадрів, бухгалтерія, юридичний відділ, адміністративно-господарський відділ).

Департаменти, управління, відділи формуються відповідно до кваліфікації окремих банківських операцій або їхніх груп за функціональним призначенням. Тому їх кількість і конкретна назва у різних комерційних банків можуть бути неоднаковими. Великі банки мають певну мережу філій і відділень і територіальні органи управління ними (дирекції).