Дохід - ризик» на різних етапах управління банком

Баланс банку	Результати фінансової діяльності банку оцінюються в координатах «прибутковість - ризик» за допомогою укрупнених показників: - прибутковість банківських активів (ROA); - прибутковість капіталу (ROE); - процентна маржа (SPRED); - чиста процентна маржа (ЧПМ)
Активи	Зобов’язання
Капітал
↓	↓	↓
- портфель ліквідних коштів (каса і НБУ); - портфель вкладень в інші банки; - кредитний портфель; - портфель цінних паперів; - портфель немонетарних активів; - портфель інших активів	- заборгованість перед бюджетом і НБУ; - заборгованість перед банками; - заборгованість перед клієнтами; - цінні папери власного боргу; - інші пасиви; - капітал	Портфелі розглядаються в координатах «дохідність-ризик» ізольовано, без взаємозв'язку з іншими портфелями. Управлінські рішення спрямовані на пошук оптимальної структури та складу кожного банківського портфеля. При цьому, при формуванні всіх портфелів за принципом максимального доходу та обмеження допустимого ризику вартість капіталу банку за інших однакових умов зростатиме. При цьому автономне керування портфелями не дає можливості оптимізувати загальну структуру балансу та фінансові показники діяльності.
↓	↓	↓
Управління активами і пасивами (УАП) - оперативне управління фінансовими потоками банку на основі щоденного банківського балансу	Оцінювання співвідношення «прибуток-ризик» через виявлення інтегральних показників: - розрив ліквідності (невідповідність між строками та сумами активів і зобов'язань); - геп (дисбаланс між активами і зобов'язаннями, чутливими до зміни відсоткової ставки на ринку протягом певного періоду); - валютна позиція (різниця між сумою активів і зобов'язань в тій же іноземній валюті) і т.д.
Прибутковість банківських активів (ROA) = Прибутковість капіталу (ROE) = Процентна маржа (SPRED) = Чиста процентна маржа (ЧПМ) =

Як вже зазначалося вище, успішне управління банківською діяльністю неможливе без встановлення чітких орієнтирів, одним з яких є чітка структура портфеля банку, або структура його балансу на основі дотримання певних співвідношень в активі і пасиві шляхом закріплення блоків (окремих) статей пасивів за певними блоками (окремими) статей активів.

Приклад структури банківського портфеля умовного банку наведено нижче.