Індивідуальне завдання

У індивідуальному завданні пропонується написати есе обсягом 5-7 сторінок на одну із наступних тем.

1. Етика, мораль, моральність: спільне та відмінне.

2. Етика як основа формування особистості.

3. Специфіка і завдання етики.

4. Моральність як розум волі.

5. Добра воля як основа моральності.

6. Етика як наука про стосунки між людьми.

7. Мораль як система поглядів і уявлень про поведінку людей.

8. Мораль як практична діяльна свідомість.

9. Мораль як форма громадянської свідомості.

10. Мораль як вектор свідомого життя.

11. Структура моралі.

12. Специфіка моральних відносин.

13. Моральні норми, принципи та ідеали.

14. Моральна свідомість.

15. Моральне поводження.

16. Моральні цінності людини в основних етичних категоріях.

17. Моральна воля і моральна відповідальність.

18. Подяка як обов’язок того, хто дякує.

19. Походження і зміст золотого правила моралі.

20. Етико-філософські системи Давньої Індії.

21. Етика буддизму.

22. Етико-філософські вчення Давнього Китаю.

23. Етика конфуціанства.

24. Етика даосизму.

25. Етика Античності.

26. Етичне протистояння софістів і Сократа.

27. Поняття чесноти у вченні Аристотеля.

28. Гедонізм Епікура.

29. Етика стоїцизму.

30. Етична свідомість епохи Середньовіччя.

31. Вчення Августина про «Град Божий».

32. Вчення про чесноти Фоми Аквінського.

33. Етика протестантизму.

34. Антропоцентризм етики Відродження.

35. Етичні концепції Локка і Гоббса.

36. Етика Просвітництва.

37. Етичне вчення І. Канта.

38. Етика Г.В.Ф. Гегеля.

39. Етика Л. Фейєрбаха.

40. Некласична етика.

41. Песимізм етики А. Шопенгауера.

42. Заперечення моралі у філософії Ф. Ніцше.

43. Етичне вчення Л. Толстого.

44. Етичне вчення А. Швейцера.

45. Етика християнства.

46. Етика ісламу.

47. Етика у XX-ХХІ століттях. Науково-раціоналістичні концепції та ірраціоналістичні етико-філософські системи.

48. Релігійна етика неотомізму та неопротестантизму.

49. Етична думка сучасної України.

50. Проблема добра і зла.

51. Поняття справедливості.

52. Повага як щире визнання людських чеснот.

53. Ознаки моральних типів особистості.

54. Колективне щастя як моральна цінність.

55. Почуття власної гідності як риса морального аристократизму.

56. Справедливість як істина в дії.

57. Прагнення до досконалості як справа життя кожної людини.

58. Любов до ближнього і віддаленого.

59. Свобода як прояв культури думки.

60. Свобода як право робити все, що не шкодить іншим.

61. Свобода та свавілля.

62. Свобода як відповідальність.

63. Справедливість як воля кожному віддавати належне.

64. Справедливість як договір про корисне.

65. Щастя як добробут, поєднаний з чеснотою.

66. Співвідношення суспільного та індивідуального щастя.

67. Повага до себе як спосіб життя.

68. Щастя як найвище задоволення.

69. Мистецтво бути щасливим.

70. Прихильне ставлення до людини як бажання їй щастя.

71. Краще як ворог гарного.

72. Доброта як краща ознака величі.

73. Хто йде за добрими людьми, сам стає добрим.

74. Добра людина вміє відчути, що інший відчуває.

75. Хто приймає зло без опору – стає його посібником.

76. Благими намірами дорога в пекло вимощена.

77. Добро як феномен, що слугує збереженню і розвитку життя.

78. Не може бути добрим той, хто жорстоко поводиться з тваринами.

79. Зі звички лихословити розвивається схильність до вчинення поганих вчинків.

80. Ввічливість як символічно умовний вираз поваги до людини.

81. Етикет як розумне поводження.

82. Привітність як ключ до людських сердець.

83. Делікатність як вміння не робити того, чого не дозволяють умови.

84. Чемність – міра того, як треба чинити.

85. Пристойність як моральний закон суспільства.

86. Вихованість як вираження доброзичливості та уваги до людей.

87. Ознаки вихованої людини.

88. Ввічливість як намагання не виявляти при спілкуванні з людьми зневаги до них.

89. Привітність, смиренність і чемність як чесноти вихованої людини.

90. Пунктуальність як ввічливість.

91. Гарні манери як вміння не ставити людей у незручне становище.

92. Ніщо не обходиться так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість.

93. Люб’язність як бажання робити те, що подобається людям.

94. Вихованість як вміння до нижчих людей ставитися без зарозумілості, а до вищих – без улесливості.

95. Такт як гарний смак у поведінці та манері тримати себе.

96. Любов як поезія життя.

97. Любов як пристрасть, що заволодіває головою, серцем і тілом.

98. Любов як спільна творчість.

99. Рівність як основа любові.

100. Любов як скарбниця щастя: чим більше вона дає, тим більше вона має.

101. Друг як інше Я.

102. Історія розвитку понять честі і гідності.

103. Прикладна етика: її структура та актуальні проблеми.

104. Професійна етика та етикет.

105. Місце і роль етикету в сучасному суспільстві.

106. Етична складова у сприйнятті твору мистецтва.

107. Катарсис як естетична насолода і моральне очищення.

108. Місце естетики у системі гуманітарного знання.

109. Естетичні уявлення Давнього Сходу: Давній Єгипет і Шумер.

110. Становлення естетики як науки в Античності.

111. Платонівська концепція творчості.

112. Естетика Аристотеля: поняття ентелехії, мімесиса, катарсису.

113. Естетика епохи еллінізму.

114. Естетика християнського Середньовіччя.

115. Символізм та канонічність як основні орієнтації Середньовічної естетики.

116. Проблема іконоборства та іконошанування.

117. Гуманістична спрямованість мистецтва Ренесансу.

118. Раціоналізм епохи Нового часу: оформлення естетики як сфери філософського знання.

119. Стильовий плюралізм Нового часу.

120. Естетика І. Канта.

121. Місце естетики у системі абсолютного ідеалізму Г.В.Ф. Гегеля.

122. Співвідношення естетики і філософії мистецтва у працях Ф.В. Шеллінга.

123. Некласичні естетичні погляди у працях А. Шопенгауера, С. Кьєркегора, Ф. Ніцше.

124. Проблема природи художньої творчості у вченні про несвідоме З. Фрейда.

125. Теорія творчості І. Франка.

126. Естетика у XX-ХХІ століттях: мистецтво модерну та постмодерну.

127. Проблема елітарного і масового мистецтва.

128. Сучасне мистецтво: різноманіття видів і жанрів.

129. Відносини «автор – добуток – реципієнт» у мистецтві модерну і постмодерну.

130. Співвідношення естетичної свідомості та естетичної діяльності.

131. Історична динаміка основних естетичних категорій.

132. Мистецтво як форма художньо-творчої діяльності.

133. Проблема природи мистецтва.

134. Взаємозв’язок мистецтва з іншими сферами буття людини.

135. Творчість як мобілізація сил внутрішніх можливостей людини.

136. Творчий метод, манера, стиль.

137. Талант як віра в себе.

138. Проблема автора і добутку у творчості М. Бахтіна.

139. Проблема знака і символа у мистецтві.

140. Поняття художньої творчості.

141. Осмислення несвідомого у художній творчості.

142. Етапи творчого процесу.

Питання до заліку

1. Етика як наука про мораль і моральність

2. Структура моралі і її основні елементи

3. Особливості функціонування моралі

4. Етична думка про щастя.

5. Щастя як моральна категорія.

6. Любов як моральна категорія і об’єкт пізнання в етичній думці.

7. Моральні цінності сім’ї та шлюбу.

8. Дружба та товариськість як об’єкт дослідження етичною думкою.

9. Свобода як об’єкт етичного пізнання.

10.Моральна свобода.

11.Мета і засоби моральної діяльності.

12.Сенс життя як етична проблема.

13.Ідеал як моральна проблема етичного пошуку.

14.Структура морального ідеалу та його історичне становлення.

15.Цінності як моральне поняття.

16.Морально-ціннісні орієнтації.

17.Ознаки особистості.

18.Споживацький тип моральної особистості.

19.Конформістський тип моральної особистості.

20.Аристократичний тип моральної особистості.

21.Героїчний тип моральної особистості.

22.Релігійний тип моральної особистості.

23.Справедливість як етична проблема.

24.Совість як етична категорія.

25.Совість як процес суспільного буття.

26.Абсолютність добра.

27.Проблематика зла.

28.Взаємообумовленість добра і зла.

29.Проблема морального вибору.

30.Задоволення як етична категорія.

31.Задоволення як моральна проблема.

32.Егоїзм як моральна категорія.

33.Користь як практика життя.

34.Благодійність як суспільне явище.

35.Проблематика благодійності.

36.Сутність насильства.

37.Етика ненасильства.

38.Відношення до природи як проблема моралі.

39.Становлення екологічної етики.

40.Норми і принципи екологічної етики.

41.Культура поведінки та етикет.

42.Головні правила етикету.

43.Етикет у навчальному закладі та у професійній діяльності.

44.Естетика та її предмет.

45.Зв’язок естетики з іншими науками.

46.Практичне значення естетичних знань.

47.Антична естетика.

48.Елліністична естетика.

49.Середньовічна естетика.

50.Естетика епохи Відродження.

51.Естетика Класицизму та Просвітництва.

52.Александр-Готліб Баумгартен як засновник естетики.

53.Розвиток естетики в XVIII-XIX століттях.

54.Позитивістська естетика.

55.Інтуїтивістська естетика.

56.Психоаналітична естетика.

57.Екзистенціальна естетика.

58.Феноменологічна естетика.

59.Структуралістська естетика.

60.Естетика на початку XXI століття.

61.Естетичні ідеї в Київській Русі.

62.Формування естетичних ідей на теренах України у XIII-XVIII століттях.

63.Естетична думка в Україні у XIX – на початку XX століть.

64.Розвиток української естетики в XX-ХХІ століттях.

65.Естетичне як універсальна категорія естетики.

66.Естетичний зміст категорії «прекрасне».

67.Сутність категорії «піднесене».

68.Естетичний зміст категорії «трагічне».

69.Естетичний зміст категорії «комічне». Види реалізації комічного.

70.Предмет мистецтва.

71.Функції мистецтва.

72.Теорії походження мистецтва.

73.Художня культура суспільства.

74.Видова специфіка мистецтва.

75.Бароко.

76.Класицизм.

77.Рококо.

78.Романтизм.

79.Реалізм.

80.Імпресіонізм.

81.Фовізм.

82.Кубізм.

83.Футуризм.

84.Сюрреалізм.

85.Експресіонізм.

86.Абстракціонізм.

87.Поп-арт.

88.Специфіка і структура естетичної свідомості.

89.Естетичне почуття.

90.Естетичний смак.

91.Естетичний ідеал.

92.Теорії творчості.

93.Визначення поняття «творчість».

94.Структурні елементи творчості.

95.Види художньої творчості.

96.Поняття «митець».

97.Природа творчої особистості.

98.Рух від задатків до геніальності.

99.Специфіка творчого процесу.