Ферменти.

Вуглеводи.

§ Загальна характеристика хiмiчної природи i бiологiчної ролi вуглеводiв.

§ Класифiкацiя вуглеводiв.

§ Похiдні моносахаридів (альдоновi та уроновi кислоти, амiнопохiднi вуглеводiв, глiкозиди).

§ Глюкозидний гідроксил та його значення в структурі полісахаридів.

§ Глюкозидні зв’язки, їх роль у процесі побудови та ферментативного розкладу вуглеводів.

§ Роль триоз та пентоз у живому органiзмi.

§ Будова та біологічна роль основних гексоз.

§ Олігосахариди, їх будова і роль у різних галузях харчової промисловості.

§ Будова, властивостi та функцiї основних високомолекулярних полiсахаридiв (крохмалю, глiкогену, целюлози, гемiцелюлоз і т. ін.).

§ Пектинові речовини, їх будова і роль в харчовій промисловості.

3.7. Ліпіди.

§ Загальнi властивостi лiпiдiв, їх функцii в живому органiзмi.

§ Класифiкацiя лiпiдiв.

§ Жири, їх будова та властивостi. Бiологiчне значення ненасичених жирних кислот.

§ Константи жирiв, їх практичне значення.

§ Проблеми зберігання жирів. Механізм згiрклостi жирiв.

§ Поняття про вільнорадикальні процеси.

§ Класифікація фосфоліпідів, їх будова та роль в організмі.

§ Основні представники гліколіпідів, їх будова та роль в організмі.

§ Воски, їх будова та властивостi.

§ Стериди, їх роль в організмі.

§ Стерини (стероли), їх класифікація, будова та значення як попередників стероїдних гормонів.

§ Ергостерол дріжджів та інші стероли як провітаміни кальціферолів (вітамінів групи Д).

Ферменти.

§ Поняття про ферменти як бiлковi речовини, що мають каталiтичнi властивостi.

§ Структура ферментiв. Коферменти, простетичні групи, активатори.

§ Загальнi властивостi ферментiв.

§ Активнiсть, специфiчнiсть та лабiльнiсть дії ферментів.

§ Основнi положення теорiї ферментативного каталiзу.

§ Кiнетика ферментативного каталiзу.

§ Принцип визначення активностi, одиниці активностi.

§ Ефектори (активатори та iнгiбiтори). Механізм дії інгібіторів.

§ Вплив фiзичних та хiмiчних факторiв на активнiсть ферментів.

§ Принципи класифiкацiї та номенклатури ферментiв.

§ Основні класи ферментів, їх характеристика.

§ Дегiдрогенази, їх будова та роль у живому органiзмi.

§ Будова та біологічна роль піридинових дегідрогеназ.

§ Будова та біологічна роль флавінових дегідрогеназ.

§ Будова та біологічна роль цитохромів.

§ Будова та біологічна роль оксигеназ.

§ Пероксидаза, каталаза, полiфенолоксидази, лiпоксигенази, поширення в природi та значення в бiотехнологiчних виробництвах.

§ Фосфотрансферази, їх значення в живому органiзмi.

§ Біологічна роль ацилтрансфераз, будова та роль коферменту ацилювання.

§ Біологічна роль глiкозилтрансфераз (фосфорілази).

§ Гiдролази, поширення в природi та значення в харчових виробництвах.

§ Основнi представники та характер дії естераз. Лiпази, пектинестерази, фосфоестерази.

§ Класифiкацiя та промислове значення глiкозидаз (карбогiдраз).

§ Представники та характер дії олiгаз на вуглеводи.

§ Основні представники та характер дії поліаз на вуглеводи.

§ Основні представники та характер дії пептидгідролаз.

§ Представники та біологічна роль ліаз, ізомераз та лігаз в обміні речовин.

§ Локалiзацiя ферментiв у структурах клiтин живого органiзму.

§ Використання ферментiв у харчовій промисловості.

§ Ферментнi препарати мiкробного походження.

§ Номенклатура ферментних препаратiв і критерiї їх чистоти.

3.9. Загальні закономірності обміну речовин.

§ Основнi положення і значення метаболізму для життєдiяльностi органiзму.

§ Енергетичний та конструктивний обміни.

§ Принцип біохімічної єдності метаболізму усіх живих організмів.

§ Типи харчування живих організмів. Автотрофнi та гетеротрофнi органiзми.

§ Енергетичний обмiн автотрофiв.

§ Фотосинтез, свiтлова та темнова фази.

§ Фотофосфорилювання. Циклічне та нециклічне фосфорилювання.

§ Загальні уявлення про синтез речовин у темновій фазі.

§ Енергетика гетеротрофних органiзмiв.

§ Теорія дихання. Окислювальне фосфорилювання.

§ Біологічне окислення як універсальне джерело енергії (АТФ) у автотрофних та гетеротрофних організмів.

§ Субстратне фосфорилювання.

§ Загальне уявлення про конструктивний обмiн у гетеротрофiв.

§ Ацетіл-КоА, піровиноградна кислота як універсальні конструктивні та енергетичні метаболіти.

3.10. Обмін вуглеводів.

§ Шляхи перетворень вуглеводів в організмі рослин та тварин.

§ Гліцериновий альдегід та діоксиацетон як центральне місце розкладу і синтезу гексоз.

§ Ферментативний розклад полісахаридів.

§ Здатність організмів до розкладу полісахаридів. Проблеми розкладу целюлози та геміцелюлоз.

§ Роль фосфатiв у процесi розпаду вуглеводів.

§ Анаеробний розклад вуглеводів (гліколіз, глікогеноліз). Енергетика анаеробного розкладу глюкози.

§ Типи бродіння та їх застосування в харчовій та інших галузях виробництв. Основні та побічні продукти бродіння.

§ Хімізм та енергетика гомоферментативного молочнокислого бродіння.

§ Хімізм та енергетика гетероферментативного молочнокислого бродіння.

§ Хімізм та енергетика пропіоновокислого бродіння.

§ Хімізм та енергетика спиртового бродіння.

§ Хімізм та енергетика ацетонобутилового та маслянокислого бродінь.

§ Хiмiзм та енергетика аеробного розпаду глюкози. Цикл ди- і трикарбонових кислот (Кребса).

§ Пентозофосфатний шлях перетворення вуглеводів.

§ Гліоксилатний цикл.

§ Спільність хімізму всіх типів бродінь вуглеводів.

§ Порівняльна енергетика процесів бродіння та дихання.

§ Особливості шляхів розкладу та синтезу вуглеводів.

3.11. Обмін ліпідів

§ Розклад жирів. Проблеми, пов’язані із розкладом жирів в організмі і промисловості.

§ Ферментативний гідроліз жирів. Метаболізм продуктів гідролізу жиру.

§ Шляхи розкладу насичених жирних кислот (a- і b-окислення). Енергетика цих процесів.

§ Хімізм та енергетика b-окислення жирних кислот.

§ Особливості α -окислення жирних кислот.

§ Взаємозв’язок між обміном вуглеводів та жирів.

§ Ацетил-КоА як центральний метаболіт у процесі розкладу і синтезу жирних кислот.

§ Синтез жирних кислот і жирів.

3.12. Обмін білків і амінокислот.

§ Розклад бiлкiв, промислове значення цього процесу.

§ Шляхи розкладу амiнокислот - дезамінування, декарбоксилювання, трансамінування.

§ Обмiн амінокислот, побічні продукти обмiну.

§ Обмiн амiаку, що утворюється в процесi розкладу амiнокислот.

§ Механiзм нейтралiзацiї і виведення амiаку з органiзму. Орнітиновий цикл.

§ Шляхи утворення амiнокислот у живому органiзмi - пряме амiнування, переамiнування за участю кетокислот.

§ Основні стадії біосинтезу білку. Роль нуклеїнових кислот.