Додаток 5

ЗМІСТ І ФОРМА ЮРИДИЧНОГО ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ:

СПЕЦІАЛЬНО-ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ

З урахуванням положень щодо цієї форми кваліфікації злочинів, наведених у додатку 2, в цьому додатку уточнені та конкретизовані основні спеціально-юридичні аспекти юридичного формулювання обвинувачення.

1. Як окрема форма кваліфікації злочинів ЮФО являє собою словесне відтворення необхідного мінімуму окремих характеристик (ознак) одного чи кількох ЮСЗ, якому (яким), на думку суб'єкта кваліфікації, відповідає поведінка особи у поєднанні з іншими обставинами. Таким чином, та інформа­ція кримінально-правового характеру, яка «зашифрована» у ФК, в ЮФО одержує своє рідну «розшифровку», а в багатьох випадках - і певну конкретизацію.

2. Окремі характеристики (ознаки) відповідного (відповідних) ЮСЗ, що певним чином відтворюються в ЮФО, є частиною так зва­ного загального нормативного змісту ЮСЗ – вони мають бути прямо передбачені у тій статті (тих статтях) КК 2001 р. чи КК 1960 р., які вказані у ФК. При відтворенні таких характеристик (ознак) у ЮФО суб'єкт кваліфікації повинен керуватись певними правилами техніко-юридичного характеру (див. додаток 6).

3. В загальний нормативний зміст багатьох ЮСЗ входять так зва­ні альтернативні характеристики (ознаки), а окремі ЮСЗ передба­чають альтернативні форми («комплекси» ознак) відповідного зло­чину. В цьому разі в ЮФО мають вказуватися лише ті характеристи­ки (ознаки) чи форми ЮСЗ, яким відповідають фактичні обставини, визнані суб'єктом кваліфікації наявними.

4. Необхідний мінімум характеристик (ознак) ЮСЗ, що має бути відтворений у ЮФО, становлять ті з них, які у відповідному їх по­єднанні відображають його (ЮСЗ) специфіку. З урахуванням осно­вних (найбільш типових) різновидів ЮСЗ такий необхідний мінімум «представляє»:

а) поєднання тих характеристик (ознак) ЮСЗ, які передбачені у од­ній статті (частині статті) Особливої частини КК 2001 р. чи КК 1960 р.; цей варіант ЮФО характерний для тих випадків, коли: 1) у ФК міститься посилання лише на відповідну статтю Особливої частини зазначених кодексів, яка не має поділу на частини (наприклад, ст. 94 КК 1960 р. чи ст. 193 КК 2001 р.; 2) у ФК міститься посилання лише на відповідну частину статті Особливої частини КК 2001 р. чи КК 1960 р., яка «представляє» так званий основний юридичний склад злочину певного виду (наприклад, ч. 2 ст.109 КК чи ч. 1 ст. 289 КК) або юридичний склад окремого (некваліфікованого і непривілейованого) різновиду злочину (наприклад, ч. 4 ст. 143 КК 2001 р.);

б) поєднання тих характеристик (ознак) ЮСЗ, які передбачені у кількох частинах однієї і тієї ж статті Особливої частини КК 2001 р. чи КК 1960 р.; цей варіант ЮФО характерний для тих випадків, коли у ФК міститься посилання на ту частину статті Особливої частини зазначених кодексів, яка «представляє» так званий кваліфікований чи особливо кваліфікований ЮСЗ (на­приклад, ч. 2 ст. 140 КК 1960 р. чи ч.3 ст. 152 КК 2001 р.);

в) поєднання тих характеристик (ознак) ЮСЗ, які передбачені у відповідній частині однієї статті Загальної частини та відпо­відній статті (частині, кількох частинах статті) Особливої частини КК 2001 р. чи КК 1960 р.; цей варіант ЮФО характер­ний для тих випадків, коли у ФК - крім посилання на відповід­ну статтю (частину статті) Особливої частини - міститься поси­лання і на відповідну частину однієї з статей Загальної частини зазначених кодексів; остання в цьому разі «представляє» так званий «особливий» ЮСЗ (наприклад юридичний склад неза­кінченого злочину чи юридичний склад злочину, що вчинений організатором, підбурювачем або пособником);

г) поєднання тих характеристик (ознак) ЮСЗ, які передбачені у відповідних частинах кількох статей Загальної частини та відповідній статті (частині, кількох частинах) Особливої частини КК 2001 р. чи КК 1960 р.; цей варіант ЮФО характер­ний для тих випадків, коли у ФК - крім посилання на відповідну статтю (частину статті) Особливої частини міститься посилання і на відповідні частини кількох (двох) статей Загальної частини зазначених Кодексів; такі статті в цьому разі «представляють» найбільш складний різновид так званого «особливого» ЮСЗ – зокрема, юридичний склад незакінченого злочину, вчиненого організа­тором, підбурювачем або пособником.

5. В багатьох випадках в поведінці особи, яка оцінена суб'єктом кваліфікації як єдиний (одиничний) злочин, може вбачатись кілька ознак, передбачених однією і тією самою статтею (частиною статті) Особливої частини КК як альтернативні. В цих випадках в ЮФО необхідно вказувати всі ці ознаки, відокремлюючи їх одну від одної комою або поєднуючи сполучниками «і» або «та»(див. приклади у п/п.1 п.5 додатку 6).

6. В окремих випадках в поведінці особи, яка оцінена суб'єктом кваліфікації як єдиний (одиничний) злочин, може вбачатись кілька кваліфікуючих ознак (обтяжуючих обставин), передбачених різни­ми частинами відповідної статті Особливої частини КК 2001 р. чи КК 1960 р. В цих випадках на рівні ЮФО мають обов'язково зазначатись всі ці кваліфікуючі ознаки, причому ту з них, яка є визначальною для ФК, бажано зазначати в ЮФО останньою.

7. В окремих випадках в поведінці особи, яка оцінена суб'єктом кваліфікації як єдиний (одиничний) злочин, вчинений у співучасті з розподілом ролей, може поєднуватись виконання кількох таких ролей (наприклад, підбурювача і організатора, підбурювача і пособника). В цих випадках нарівні ЮФО має обов'язково відображатись найбільш небезпечна «роль», яка є визначальною для ФК.

8. В окремих випадках поведінка особи у поєднанні з іншими об­ставинами може бути оцінена суб'єктом кваліфікації як кілька окре­мих злочинів, що відповідають одному і тому ж ЮСЗ. Відображення цієї кримінально-правової ситуації в ЮФО має здійснюватись за на­ступними правилами:

а) на етапі так званої «проміжної» кваліфікації кожний злочин - з урахуванням специфіки його ЮСЗ - одержує окреме відображення в ЮФО;

б) на етапі остаточної кваліфікації окремі злочини, що відповіда­ють одному і тому ж ЮСЗ, одержують єдине - спільне для таких злочинів - відображення в ЮФО.

Таким чином, не виключається ситуація, коли при остаточній кваліфікації вчинений особою злочин не дістає окремого відображен­ня в ЮФО - його специфічні характеристики (ознаки) поєднуються із специфічними характеристиками (ознаками) іншого окремого злочи­ну (кількох злочинів) в межах єдиного ЮФО. Утворений таким чином «конгломерат» специфічних характеристик (ознак) кількох окремих злочинів є в межах ЮФО своє рідною «правозастосовною фікцією». Така «правозастосовна фікція» неспроможна в повній мірі виконати основну функцію ЮФО - розшифрувати і конкретизувати ФК, однак інші варіанти написання ЮФО з урахуванням законодавчої техніки КК 2001 р. та КК 1960 р. поки що в правозастосовній практиці Украї­ни не використовуються.