Додаток 6

ЗМІСТ І ФОРМА

ЮРИДИЧНОГО ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ:

ТЕХНІКО-ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ

З урахуванням положень щодо цієї форми кваліфікації злочинів, наведених у додатках 2, 5, в цьому додатку уточнені та конкретизовані основні техніко-юридичні аспекти ЮФО.

1. Словесне відтворення в ЮФО ознак (характеристик), які відобража­ють специфіку інкримінованого особі ЮСЗ (кількох ЮСЗ), здійсню­ється з урахуванням: а) особливостей законодавчого формулювання загального нормативного змісту таких ознак; б) необхідності відтво­рення в ЮФО альтернативних ознак ЮСЗ; в) необхідності відтворен­ня в ЮФО ознак так званих особливих ЮСЗ (зокрема, юридичних складів незакінченого злочину або (та) злочину, що вчиняється організатором, підбурювачем чи пособником); г) наявності в поведінці особи окремих форм множинності злочинів.

2. В залежності від ступеню наближеності тексту ЮФО до відпо­відних законодавчих формулювань можна виділити наступні основні варіанти ЮФО:

1) ЮФО, в якому має місце текстуальне відтворення відповід­них законодавчих формулювань, що відображають загальний зміст всіх необхідних для даного ЮФО ознак; при цьому залишається не­змінною і законодавча «конструкція» так званої «специфічної части­ни» інкримінованого особі ЮСЗ.

Приклади: а) умисне легке тілесне ушкодження (ч. 1 ст. 125 КК); б) таємне викрадення чужого майна - крадіжка (ч. 1 ст. 185 КК).

2) ЮФО, в якому має місце текстуальне відтворення відповід­них законодавчих формулювань, що відображають загальний нор­мативний зміст всіх необхідних для даного ЮФО ознак; при цьому зазнає змін законодавча «конструкція» так званої «специфічної час­тини» інкримінованого особі ЮСЗ.

Приклади: а) заволодіння чужим майном шляхом обману - шах­райство (диспозиція ч. 1 ст. 190 КК. - «Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживан­ня довірою (шахрайство)»; б) умисне пошкодження чужо­го майна, що завдало шкоду у великих розмірах (диспозиція ч. 1 ст. 194 КК 2001 р. - «умисне знищення або пошкодження чужого майна, що завдало шкоду у великих розмірах»).

3) ЮФО, в якому відповідні законодавчі формулювання, що ві­дображають загальний нормативний зміст окремих необхідних для даного ЮФО ознак, зазнають текстуальних змін; в даному разі такі зміни зумовлені суто філологічними особливостями законодавчого викладу загального нормативного змісту відповідних ознак ЮСЗ; при цьому законодавча «конструкція» так званої «специфічної частини» інкримінованого особі ЮСЗ може залишатись незмінною або зазна­вати змін, що зумовлені, як правило, альтернативним характером за­значених вище ознак.

Приклади: а) погроза вбивством за наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози (диспозиція ч. 1 ст. 129 КК - «погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоювати­ся здійснення цієї погрози»); б) статеві зносини із застосуванням по­грози фізичним насильством - зґвалтування (диспозиція ч. 1 ст. 152 КК - «Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використан­ням безпорадного стану потерпілої особи»).

4) ЮФО, в якому відповідні законодавчі формулювання, що ві­дображають загальний нормативний зміст окремих необхідних для даного ЮФО ознак, зазнають текстуальних змін; в даному разі такі зміни зумовлені техніко-юридичними особливостями законодавчого викладу загального нормативного змісту відповідних ознак ЮСЗ; при цьому практично завжди зазнає змін і законодавча «конструкція» так званої «специфічної частини» інкримінованого особі ЮСЗ.

Приклади: а) відкрите викрадення чужого майна - грабіж, вчине­ний в особливо великих розмірах (диспозиція ч. 5 ст. 186 КК – «Грабіж, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою»); б) грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, – хуліганство, вчинене групою осіб (диспозиція ч. 2 ст. 296 КК - «Ті самі дії, вчинені групою осіб»).

5) ЮФО, в якому відповідні законодавчі формулювання, що ві­дображають загальний нормативний зміст окремих необхідних для даного ЮФО ознак, зазнають текстуальних змін; в даному разі такі зміни зумовлені спеціально-юридичними особливостями законо­давчого викладу загального нормативного змісту відповідних ознак ЮСЗ; при цьому практично завжди зазнає змін і законодавча «кон­струкція» так званої «специфічної частини» інкримінованого особі ЮСЗ.

Приклади: а) підміна чужої дитини, вчинена з особистих мотивів, що не є корисливими (диспозиція ст. 148 КК 2001 р. - «Підміна чужої дитини, вчинена з корисливих або інших особистих мотивів»); б) завідомо неправдиве повідомлення про підготовку дій, які загрожують тяжкими наслідка­ми, не пов’язаними з загибеллю людей (диспозиція ч. 1 ст. 259 КК 2001 р. - «Завідомо неправдиве повідо­млення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожу­ють загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками»).

6) ЮФО, в якому відповідні законодавчі формулювання, що ві­дображають загальний нормативний зміст окремих необхідних для даного ЮФО ознак, зазнають текстуальних змін; в даному разі такі зміни зумовлені як філологічними, так і техніко-юридичними або (та) спеціально-юридичними особливостями законодавчого викла­ду загального змісту відповідних ознак ЮСЗ (можливе будь-яке по­єднання наведених вище третього, четвертого та п'ятого варіантів ЮФО); при цьому практично завжди зазнає змін і законодавча «конструкція» так званої «специфічної частини» інкримінованого особі ЮСЗ.

Приклади: а) проведення клінічних випробувань лікарських за­собів стосовно неповнолітнього, що спричинило тяжкі наслідки, не пов’язані зі смертю (дис­позиція ст. 141 КК - «Проведення клінічних випробувань лікарських засобів без письмової згоди пацієнта або його законного представника, або стосовно неповнолітнього чи недієздатного, якщо ці дії спричинили смерть або інші тяжкі наслідки»); б) вчинення роз­пусних дій щодо малолітньої особи особою, яка замінює батька (дис­позиція ч. 2 ст. 156 КК - «Ті самі дії, вчинені щодо малоліт­ньої особи або батьком, матір'ю або особою, що їх заміняє»).

3. Крім наведених вище основних варіантів ЮФО можна виділити також його найбільш типові різновиди. З урахуванням особливостей інкримінованого особі ЮСЗ, а також наявності в її поведінці окремих форм множинності злочинів найбільш типовими різновидами ЮФО є: а) ЮФО, в якому відтворюються «необхідні» ознаки юридичного складу злочину певного виду чи так званого основного складу зло­чину; б) ЮФО, в якому відтворюються «необхідні» ознаки так звано­го кваліфікованого та особливо кваліфікованого складу злочину; в) ЮФО, в якому відтворюються «необхідні» ознаки юридичного складу незакінченого злочину; г) ЮФО, в якому відтворюються «необхідні» ознаки ЮСЗ, вчиненого організатором, підбурювачем або пособни­ком; ґ) ЮФО, в якому відтворюються «необхідні» ознаки кількох окремих ЮСЗ за наявності в поведінці особи сукупності злочинів; д) ЮФО, в якому відтворюються «необхідні» ознаки одного і того ж ЮСЗ за на­явності в поведінці особи повторності злочинів.

При написанні відповідного різновиду ЮФО необхідно керува­тись спеціальними правилами техніко-юридичного характеру (див. п.п. 4-9 цього додатку), орієнтуючись при цьому на один чи кілька наведених у п. 2 варіантів.

4. Форма і зміст ЮФО, в якому відтворюються необхідні ознаки юридичного складу злочину певного виду чи основного ЮСЗ у пере­важній більшості випадків обумовлюються особливостями законо­давчого викладу так званої «специфічної частини» відповідного ЮСЗ. В окремих випадках має значення і співвідношення назви відповідної статті Особливої частини КК з її диспозицією (диспозицією однієї з її частин). З урахуванням зазначених чинників в межах даного різно­виду ЮФО можна виділити:

1) ЮФО, в якому обов'язково відтворюються лише так звані кон­кретні необхідні ознаки, передбачені в диспозиції відповідної статті (частини статті) Особливої частини КК; такий спосіб викладу ЮФО використовується в тих випадках, коли диспозиція відповідної статті (частини статті) Особливої частини КК текстуально співпадає з її на­звою чи наближається до неї за змістом.

Приклади: а) необережне середньої тяжкості тілесне ушкоджен­ня (назва і диспозиція ст. 128 КК повністю співпадають); б) перешко­джання участі у страйку шляхом погрози застосування насильства (зміст диспозиції ст. 174 КК наближається до її назви, хоча і сформу­льований більш конкретно).

2) ЮФО, в якому відтворюються як конкретні необхідні ознаки, передбачені в диспозиції відповідної статті (частини статті) Особли­вої частини КК, так і загальне поняття, що «позначає» вид злочину, у вчиненні якого визнається винною (обвинувачується) особа; такий спосіб викладу ЮФО використовується перш за все в тих випадках, коли диспозиція відповідної статті (частини статті) Особливої час­тини КК має вигляд дефініції. У такій дефініції завжди наявні і за­гальне поняття, вжите у назві статті, і конкретні ознаки (форми), що його розкривають. Очевидно, даний спосіб викладу ЮФО може бути використаний і в тих випадках, коли в диспозиції відповідної статті (частини статті) Особливої частини КК загальне поняття, що позна­чає вид злочину в назві даної статті, відсутнє, але зміст диспозиції фактично є визначенням цього поняття (див., наприклад, ст. 113, ч. 1 ст. 114 КК). У межах даного способу викладу ЮФО і його форма - незалежно від особливостей законодавчого визначення відповід­ного виду злочину - за можливості має бути однаковою.

Приклади: а) напад з метою заволодіння чужим майном, поєдна­ний з погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров'я особи, яка зазнала нападу, - розбій (ч. 1 ст. 187 КК); б) грубе пору­шення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспіль­ства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, - хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК); в) збирання з метою передачі представникам іноземної організації відомостей, що становлять державну таємницю, вчинене особою без громадянства, - шпигунство (ч. 1 ст. 114 КК).

5. Форма і зміст ЮФО, в якому відтворюються необхідні ознаки кваліфікованого (особливо кваліфікованого) ЮСЗ, обумовлюється кількома чинниками, зокрема: а) співвідношенням загального норма­тивного змісту інкримінованого суб'єкту кваліфікованого (особливо кваліфікованого) ЮСЗ із загальним нормативним змістом відповід­ного основного ЮСЗ; б) особливостями законодавчого формулювання «специфічної частини» відповідного основного ЮСЗ та відповідних кваліфікуючих (особливо кваліфікуючих) ознак; в) кількістю квалі­фікуючих та (або) особливо кваліфікуючих ознак, які мають бути ін­криміновані суб'єкту. З урахуванням зазначених чинників у межах даного різновиду ЮФО можна виділити:

1) ЮФО, в якому використовується типовий (найбільш поши­рений) спосіб викладу кваліфікованого (особливо кваліфікованого) ЮСЗ; такий спосіб передбачає відтворення в ЮФО всіх необхідних ознак основного ЮСЗ (за правилами, викладеними у п. 4) і відповід­ної кваліфікуючої (особливо кваліфікуючої) ознаки (у відповідних випадках - кількох таких ознак).

Приклади: а) виготовлення, зберігання, перевезення з метою збу­ту, а також збут підробленої національної валюти України у виді бан­кнот, вчинені у великому розмірі (ч. 2 ст. 199 КК); б) грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що су­проводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, - хуліганство, вчинене гру­пою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК).

2) ЮФО, в якому використовується нетиповий (менш пошире­ний) спосіб викладу кваліфікованого (особливо кваліфікованого) ЮСЗ; такий спосіб зумовлений законодавчими особливостями утво­рення кваліфікованих (особливо кваліфікованих) ЮСЗ щодо окре­мих видів злочинів і передбачає відтворення в ЮФО більшості (але не всіх) необхідних ознак основного ЮСЗ і відповідної кваліфікуючої (особливо кваліфікуючої) ознаки (у відповідних випадках - кількох таких ознак).

Приклади: а) порушення правил безпеки дорожнього руху осо­бою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потер­пілого (ч. 2 ст. 286 КК); б) умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй повноважень, - перевищення службових повноважень, що супроводжувалось насильством і спри­чинило тяжкі наслідки (ч.3 ст. 365 КК).

3) ЮФО, в якому використовується винятковий (такий, що зу­стрічається рідко) спосіб викладу кваліфікованого (особливо квалі­фікованого) ЮСЗ; такий спосіб також зумовлений законодавчими особливостями утворення кваліфікованих (особливо кваліфікованих) ЮСЗ щодо окремих видів злочинів і передбачає відтворення в ЮФО відповідних формулювань, що «представляють» лише ознаки цих ЮСЗ.

Приклади: а) підроблення документів референдуму, вчинене чле­ном комісії з проведення референдуму (ч. 3 ст. 160 КК); б) розбій з метою викрадення зброї та бойових припасів (ч.3 ст. 262 КК).

6. Форма і зміст ЮФО, в якому відтворюються необхідні ознаки юридичного складу незакінченого злочину, зумовлені особливостями поєднання в одному формулюванні відповідних законодавчих термі­нів, передбачених ст.ст. 14, 15 КК, і відповідних характеристик, що «представляють» юридичний склад того закінченого злочину, який мала намір вчинити особа. В окремих випадках на зміст цього різно­виду ЮФО впливають також особливі юридичні конструкції, що вико­ристовуються законодавцем при формулюванні так званої «специфіч­ної частини» юридичних складів злочинів певних видів чи окремих їх різновидів (зокрема, конструкції, пов'язані з ознаками ЮСЗ типу «значна шкода...», «істотна шкода...», «тяжкі наслідки», як правило, виключають можливість інкримінування особі таких ознак при кваліфікації поведінки особи як незакінченого злочину).

З урахуванням зазначеного в межах даного різновиду ЮФО мож­на виділити:

1) ЮФО, в якому застосовується типовий спосіб відтворення необхідних ознак юридичного складу незакінченого злочину; він пе­редбачає використання термінів «готування», «закінчений замах», «незакінчений замах», текстуально узгоджених з відповідними ха­рактеристиками, що «представляють» загальний нормативний зміст необхідних для даного ЮФО ознак так званої «специфічної частини» юридичного складу того закінченого злочину, який мала намір вчи­нити особа. При цьому ті характеристики, що стосуються елементів об'єктивної сторони юридичного складу відповідного закінченого злочину, «прив’зуються» до терміну, що фіксує, відповідний різновид незакінченого злочину, з уточненням окремих з цих характеристик.

Таким чином, ЮФО, в якому застосовується типовий спосіб ви­кладу необхідних ознак юридичного складу незакінченого злочину, в багатьох випадках є своєрідною правозастосовною фікцією, умов­ність якої носить техніко-юридичний характер і, очевидно, може бути виправдана тим, що, як правило, не заважає в межах цієї форми ква­ліфікації злочину сприймати дійсний зміст відповідної кримінально-правової оцінки.

Приклади: а) за­кінчений замах на таємне викрадення чужого майна - крадіжку, по­єднаний з проникненням у житло, спрямований на викрадення у великих розмірах (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК); в) незакінчений замах на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цін­ностей – контрабанду, вчинений за попередньою змовою групою осіб (ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК).

2) ЮФО, в якому застосовується нетиповий спосіб відтворення необхідних ознак юридичного складу незакінченого злочину; він пе­редбачає використання таких формулювань, які б дозволили позбу­тися умовностей, характерних для згаданої вище правозастосовної фікції, і відтворити дійсний зміст відповідної кримінально-правової оцінки більш точно і коректно.

Приклади: а) готування до придбання права на чуже майно шля­хом обману - шахрайства, що мало бути вчинене за попередньою змо­вою групою осіб, у великих розмірах (ч. 1 ст. 14, ч.3 ст. 190 КК); б) закінчений замах на таємне викрадення чужого майна – крадіжку, що мала бути вчинена з проникненням у сховище, у особливо великих розмірах (ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК).

7. Форма і зміст ЮФО, в якому відтворюються необхідні ознаки ЮСЗ, вчиненого організатором, підбурювачем або пособником, зу­мовлені особливостями поєднання в одному формулюванні відповід­них термінів, які передають зміст власного діяння одного з цих співу­часників, і, за загальним правилом, відповідних характеристик, що «представляють» юридичний склад того злочину, який - відповідно до умислу даного співучасника - вчинив (мав вчинити) його викона­вець (співвиконавці). На форму і зміст цього різновиду ЮФО впливає також стадія злочину.

З урахуванням зазначеного в межах даного різновиду ЮФО мож­на виділити:

1) ЮФО, в якому відтворюються необхідні ознаки юридичного складу закінченого злочину, вчиненого організатором, підбурюва­чем або пособником. Воно передбачає використання термінів «орга­нізація», «підбурювання», «пособництво», текстуально узгоджених з відповідними характеристиками, що «представляють» загальний нормативний зміст необхідних для даного ЮФО ознак так званої «специфічної частини» юридичного складу того закінченого злочину, який має бути інкримінований даному співучаснику за правилами, передбаченими ст. 29 КК.

Приклади: а) організація умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині – умисного вбивства, – вчиненого з корисливих мо­тивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб (ч. З ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК); б) підбурювання до нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосу­вання насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала напа­ду, - розбою, поєднаного із проникненням в житло, спрямованого на заволодіння майном у особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК);

2) ЮФО, в якому відтворюються необхідні ознаки юридичного складу незакінченого злочину, вчиненого організатором, підбурюва­чем або пособником. Крім складових, зазначених у п.п 1 п. 7, таке ЮФО передбачає використання термінів «готування», «закінчений замах», «незакінчений замах». Вони завжди вказуються після термі­нів «організація», «підбурювання», «пособництво».

Приклади: а) організація готування до умисного знищення і по­шкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу (ч.3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 194 КК); б) підбурювання до закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині – умисне вбивство, – спрямованого на умисне вбивство заручника, з метою приховати інший злочин (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п.3, 9 ч. 2 ст. 115 КК); в) пособництво у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна - крадіжку, що мала бути поєднана з проникненням у сховище та вчинена у особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК).

У межах даного різновиду ЮФО може мати місце особливий випа­док, коли в поведінці однієї особи наявні ознаки, що характеризують кілька видів зазначених вище співучасників (наприклад, підбурюва­ча і пособника). У цьому разі в ЮФО мають бути відображені ознаки того виду співучасників, який був визначальним для кваліфікації ді­янь особи на рівні ФК.

Приклад: підбурювання до статевих зносин із погрозою застосу­вання фізичного насильства - зґвалтування, вчиненого щодо непо­внолітньої (ч. 4 ст. 27, ч.3 ст. 152 КК; при цьому в поведінці особи наявні і ознаки пособництва у такому зґвалтуванні).

8. Форма і зміст ЮФО, в якому відтворюються ознаки кількох окремих ЮСЗ, обумовлюються особливостями кваліфікації сукупності злочинів, передбаченими ч. 2 ст. 32 КК. У цьому разі необхідно ке­руватись наступними правилами: а) кожний ЮСЗ має бути представ­лений у ЮФО окремим формулюванням; б) окремі характеристики одного ЮСЗ не повинні заміняти відповідні характеристики іншого ЮСЗ - в тому числі і тоді, коли ці характеристики стосуються одних і тих же елементів кількох різних ЮСЗ.

Приклади: а) напад з метою заволодіння чужим майном, поєдна­ний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, - розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, - умисне тяжке тілесне ушкодження, – що спри­чинило смерть потерпілого (ч. 4 ст. 187; ч. 2 ст. 121 КК); б) таємне викрадення чужого майна - крадіжка, поєднана з проникненням у житло, вчинена у великих розмірах; незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна - крадіжку, вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло, вчинену у великих розмірах (ч. 4 ст. 185; ч.3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК); в) підбурювання до незакінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - умисне вбив­ство, – вчинене з корисливих мотивів, на замовлення; підбурювання до умисного протиправного заподіяння смерті інший людині - умисно­го вбивства, вчиненого з корисливих мотивів, на замовлення, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство (ч. 4 ст. 27, ч.3 ст. 15, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 27, п.п. 6, 11, 13 ч. 2 ст. 115 КК).

9. Форма і зміст ЮФО, в якому відтворюються необхідні озна­ки одного і того ж ЮСЗ за наявності в поведінці особи повторності злочинів, обумовлюються особливостями загального нормативного змісту юридичного складу кожного із злочинів, що утворюють по­вторність. З урахуванням цих особливостей в межах даного різновиду ЮФО можна виділити:

2. 1) ЮФО, в якому всі вчинені особою злочини відображені одними і тими ж ознаками відповідного ЮСЗ, оскільки специфічний зміст юридичного складу кожного з вчинених особою злочинів утворюють одні і ті ж ознаки.

Приклад: особа вчинила три злочини, кожний з яких являв со­бою хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю; ЮФО: грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, - хуліган­ство (ч. 1 ст. 296 КК).

2) ЮФО, в якому всі вчинені особою злочини відображені різними ознаками відповідного ЮСЗ, оскільки специфічний зміст юридичного складу окремих злочинів, що утворюють повторність, представлений принаймні двома різними його ознаками.

Приклад: перший злочин - зґвалтування неповнолітньої; другий злочин - зґвалтування вчинене повторно, групою осіб; ЮФО: статеві зносини з застосуванням фізичного насильства - зґвалтування, – вчи­нене повторно, групою осіб, щодо неповнолітньої (ч. З ст. 152 КК). Про певну некоректність такого ЮФО було зазначено у п. 8 додатку 5.

[1] Більшість з таких визначень наведена у статті П.П. Андрунжа - див. Андрушко П. Кваліфікація злочинів: поняття та види // Вісник прокуратури. - 2003. - № 12. - С. 48-55.

^[2] Див., наприклад: Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. - М., 1972. - С. 196-226. Наумов А.В., Новиченко А.С. Закони логики при квалификации преступлений. - М., 1978. - С.69-103.

^[3] Див., наприклад, положення абзацу 4 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» щодо кваліфікації другого (повторного) злочину.