Досудове врегулювання спорів. Досудове врегулювання спорів полягає у зверненні кредитора до дебітора з письмовою претензією щодо відшкодування заборговано­сті

Досудове врегулювання спорів полягає у зверненні кредитора до дебітора з письмовою претензією щодо відшкодування заборговано­сті. У претензії мають міститися такі дані:

а) реквізити заявника претензії та підприємств, на адресу яких направляється претензія; дата та номер претензії;

б) обставини, на підставі яких заявляється претензія; докази, які підтверджують ці обставини;

в) вимогизаявника;

г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає гро­шовому оцінюванню;

д) перелікдокументів, які додаються до претензії.

Претензію підписує керівникпідприємства або його заступник. Її надсилають адресату рекомендованим або цінним листом чи вру­чають під розписку. Претензія підлягає розгляду в місячний строк від дня її одержання. Якщо обов'язковими для обох сторін правила­ми або договором передбачено право повторної перевірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виробником, то претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції, розглядаються про­тягом двох місяців.

Підприємства та організації в разі потреби звіряють розрахунки, здійснюють експертизу або вдаються до інших дій, щоб забезпечити досудове врегулювання спору. Підприємства та організації, до яких надійшла претензія, зобов'язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.

Про результати розгляду претензії заявника повідомляють пись­мово, наводячи таку інформацію:

а) повну назву та поштові реквізити підприємства (організації), яке дає відповідь, і підприємства (організації), якому вона надсила­ється; дату і номер відповіді; дату і номер розглянутої претензії;

б) коли претензію визнано повністю або частково — визнану суму, номер і дату платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та спосіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовому оцінюванню;

в) коли претензію відхилено повністю або частково - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи;

г) перелік доданих до відповіді документів та інших доказів. Коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові мають бути повернені оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслано документи, що обґрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії. Відповідь на претензію, підписану керівником чи заступником керівника підприємства (організації), надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Можливі чотири варіанти дій контрагента після одержання пре­тензії:

1) одержувач претензії не дав жодної відповіді на претензію;

2) заявник одержав лист-відповідь, в якому претензію відхилено повністю або частково;

3) претензію визнано повністю або частково, але не повідомля­ється про перерахування визнаної суми;

4) претензію визнано і заборгованість погашено - спір вважа­ється врегульованим.

У разі коли претензія лишилася без відповіді або була відхилена, заявник змушений звернутися до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Якщо претензію визнано повністю або частково, але з якихось причин кошти на розрахунковий рахунок кредитора не надійшли, заявник претензії через 20 днів від дня одержання відповіді має право подати до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми. До розпорядження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розміру визнаної суми, то й копія претензії. У разі неплатоспроможності боржника кредитор через місяць з дня отримання позивної відповіді на претензію (але не раніш ніж через 3 місяці з дня настання терміну платежу за договором, актом чи іншим документом) має право звернутися до господарського суду із заявою, порушивши справу про банкрутство неспроможного боржника.

У разі коли строки розгляду претензії порушено чи залишено без відповіді, господарський суд у процесі вирішення господарського спору має право стягнути в дохід державного бюджету з підприємства, яке припустилося такого порушення, штраф у розмірі 2% від суми претензії, але не менш ніж 5 розмірів мінімальних заробітних плат і не більш ніж 100 розмірів неоподаткованих мінімумів доходів громадян.