Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Представницький мандат Глави держави -Президента України
Наступною характерною ознакою конституційно-правового статусу Президента України є те, що він — представницький орган, мандат якого формується через проведення всенародних виборів. Президента України обирають громадяни України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років (ч. 1 ст. 103 Конституції). Це положення продубльоване в ст. 1 Закону № 1630-IV від 18 березня 2004 р. " Про вибори Президента України" 423. Вибори Президента України є загальними. Право голосу на виборах Президента мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років426. Закон робить 425 Відомості Верховної Ради України. - 2004. — № 20-21. — Ст. 291. «б ^к свід, ІИТЬ конституційно-правовий досвід багатьох держав світу, факт обрання президента по завжди гарантує стабільний політичний розвиток республіки та її економічне процвітання. Прикладом того може стати досвід Франції епохи Наполеона 111 (1808—1873 pp.), амбіції якого трансформували тогочасну французьку модель республіканського правління. Обраний у грудні 1848 р. президентом Франції, 2 грудня 1851 р. він здійснює державний переворот, а рівно через рік — 2 грудня 1852 р. його вже проголошують імператором Франції. Отже, як свідчить досвід Франції, достатньо було чотирьох років, щоб кардинально реформувати держание правління з республіканського у монархічне. Подібні процеси простежені у багатьох державах світу, в яких розвиток демократії перебував па ранніх стадіях становлення. Усе це Розділ 11. Президент України — Глава Української держави 11.1. Поняття, правова природа та призначення інституту..
посилання на те, що може бути наявний документ, який підтверджує громадянство України. Перелік документів, які підтверджують громадянство України та є визначені Законом про вибори Президента України, формально відрізняється від однойменного переліку документів, що визначені Законом про громадянство України.
Як бачимо, категорія громадян, які мали на час виборів лише посвідчення особи на повернення в Україну та свідоцтво про належність до громадянства України, не могли брати участь у виборах Президента України. Вибори Президента є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах (ч. 1 ст. З Закону про вибори підтверджує ту позицію науковців, які теоретично обґрунтовують недоцільність переобрання па посаду. Президента України). При цьому кожний громадянин на виборах Президента України може використати свій голос удень голосування лише на одній виборчій дільниці (ч. 2 ст. З Закону про вибори Президента України). Пряме виборче право полягає в тому, що громадяни України самі безпосередньо обирають Президента України (ст. 4 Закону про вибори Президента України). Добровільність участі громадян України у виборах визначається тим, що ніхто із них не може бути примушений до участі чи неучасті у виборчому процесі (ст. 5 Закону про вибори Президента України). Вибори є вільними, оскільки виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її подальшого вільного виявлення під час голосування fan, б Закону про вибори Президента України). Кожний виборець голосує особисто, голосування за інших осіб, або ж передання права голосу будь-якій іншій особі заборонені (ст. 8 Закону про вибори Президента України). Сам процес голосування є таємним: контроль за волевиявленням виборців заборонено (ст. 1 Закону про вибори Президента України). За результатами всенародних виборів Президента України, обраним вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні (ч. З ст. 84 Закону про вибори Президента України)" 1. Про представницьку природу статусу Президента України також свідчить Конституція України: у ст. 103 " Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку". Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, від моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради (ч. ст. 104 Конституції). *'■ ' Закон України № 1630-IV від 18 березня '2004 р. " Про внесення змін до Закону України " Про вибори Президента України" // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 20-21. - Ст. 291.
Розділ 11. Президент України - Глава Української держави Президент України зачитує присягу такого змісту: " Я, (ім'я, та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі". Склавши присягу, Президент України підтверджує свої конституційній обов'язки, які зумовлені змістом представницького мандату: дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу, обстоювати права і свободи громадян, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі. Президент України виступає як гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Тенденції державно-правового розвитку 2004 р. набули особливого драматизму. Чи не вперше за час дії Конституції 1996 р. українська модель зазнала такого серйозного випробування. Склалась дивна ситуація, коли протиправне по суті трактувалось як законне рішення. Неналежне виконання органами публічної влади своєї компетенції призводило до грубого порушення засад конституційного ладу, спотворювало волевиявлення українського народу. Як не прикро це визнавати, але політична санкція на таке фальшування виходила з уст осіб, які донедавна вважались поборниками " української національної ідеї" та претендували на роль " патріарха сучасної української державності". Належне слід віддати ВР України за вчасно прийняті нею Постанови № 2214-IV478 та № 2215-IV'29. У першій, від 27 ЛИСТО- 11.1. Поняття, правова природа та призначення інституту. пада 2004 p., було дано політичну оцінку ситуації, що склалась в державі з огляду на вибори Президента України. У другій, від 1 листопада 2004 p., було засуджено сепаратистські прояви, що створили реальну загрозу суверенітету і територіальній цілісності України. Завдяки цим правовим актам та політичній волі парламентської більшості розвиток суспільних відносин було скеровано в русло конституційно-правового регулювання. Вибори Президента України у 2004 р. відзначилися оригінальністю та неповторністю завдяки рішенню судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3 грудня 2004 р.430 Це рішення, прийняте за позовом М.Д. Катеринчу-ка — довіреної особи кандидата на пост Президента України В.А. Ющенка в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі з виборів Президента України — на рішення, дії та бездіяльність Центральної виборчої комісії, стало одним з базових правових актів, що сприяло переосмисленню не лише місця та ролі судової влади загалом, але й створило правовий прецедент для подальших судових процесів, що виникатимуть з приводу оскарження рішень Центральної виборчої комісії. До ухвалення цього рішення вважалось, що рішення ЦВК є остаточним та оскарженню не підлягає. Завдяки цьому правовому акту було наочно доведено, що в Україні, попри усі політичні негаразди, визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії (cm. 8 Конституції). Завдяки цьому рішенню набула нового тлумачення ст. 124 Конституції України, яка закріплювала положення про те, що " Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами... Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі". Керуючись ст.ст. 8, 71, 103, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. 98 Закону № 1630-IV від 18 березня 2004 р. " Про вибори Президента України" 13', ст.ст. 11,
гл Постанова Верховної Ради України № 2214-IV від 27.11.2004 р. " Про політичну кризу її держані, що виникла у зв'язку з виборами Президента України" // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 50. — От. 544. т Постанова Верховної Ради України № 2215-IV від 01.11.2004 р. " Про стабілізацію політичної та соціальпо-окопомічної ситуації в Україні та занооїгапия антиконституційним діям і сепаратисте], ким проявам, іцо загрожують суверенітету і територіальній цілісності України" // Відомості Верховної Ради України, — 2004. — № 50. — Or. 545. '* https://alpha.rada.kiev.ua. 4М Відомості Верховної Ради України. — 2004. — №20-21. — От. 201. Розділ II. Президент України - Глава Української держави 11.1. Поняття, правова природа та призначення інституту..
243-10, 243-20 ЦПК України, судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вирішила визнати дії Центральної виборчої комісії із встановлення результатів повторного голосування з виборів Президента України та складанню протоколу про результати повторного голосування з виборів Президента України від 24 листопада 2004 р. неправомірними, а Постанову ЦБК № 1264 від 24 листопада 2004 р. " Про результати виборів Президента України 21 листопада 2004 р. та обрання Президента України" було скасовано. Центральну виборчу комісію зобов'язали призначити повторне голосування із виборів Президента України в строк, встановлений ч. 1 ст. 85 Закону № 1630-IV від 18 березня 2004 р. " Про вибори Президента України", ведучи відлік від 5 листопада 2004 р. І хоча теоретично подібний розвиток подій припускався, на практиці таке було зафіксовано вперше. Зважаючи на Рішення Верховного Суду України від 3 грудня 2004 p., а також з метою забезпечення реалізації громадянами України їхніх конституційних виборчих прав, дотримання засад загальних, рівних, вільних і справедливих виборів, законності, прозорості та відкритості виборчого процесу як основних принципів виборчого права, встановлених Конституцією України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Верховна Рада 8 грудня 2004 р. прийняла Закон № 2228-IV " Про особливості застосування Закону України " Про вибори Президента України" при повторному голосуванні 26 грудня 2004 р." 432 Цей Закон набув чинності з дня його опублікування у газеті " Голос України", яке відбулось не раніше дня офіційного оприлюднення Закону № 2222-IV від 8 грудня 2004 р. " Про внесення змін до Конституції України", і втратив чинність в день, наступний за днем вступу на пост новообраного Президента України.
|