Третя Книга Царів 3 страница

30. І взяв Ахійя нову одежу, котра була на ньому, і подер її на дванадцять частин.

31. І сказав Єровоамові: Візьми собі десять частин; бо так говорить Господь, Бог Ізраїля: Ось, Я відбираю царство з руки Соломонової і даю тобі десять колін.

32. А одне коліно залишиться йому заради служника Мого Давида і заради міста Єрусалиму, котрого Я вибрав із усіх колін Ізраїля.

33. Це все за те, що вони залишили Мене, і почали поклонятися Астарті, божеству сидонському, і Кемошеві, богові моавському, і Мілкомові, богові аммонському, і не пішли Моїми шляхами, щоб чинити бажане перед очима Моїми і [дотримуватися] настанов Моїх і заповідей Моїх, так, як Давид, батько їхній.

34. Я не відбираю всього царства з руки його; але я залишаю його володарем упродовж всіх днів життя його заради Давида, служника Мого, котрого Я вибрав, котрий дотримувався заповідей Моїх і настанов Моїх.

35. Але відберу царство з руки сина його, і дам тобі з нього десять колін.

36. А синові його дам одне коліно, щоб залишився світильник Давидів, служника Мого, назавжди перед Єрусалимом, містом, котре Я вибрав Собі для утвердження там ймення Мого.

37. Тебе Я вибираю, і ти будеш володарювати над усім, чого зажадає душа твоя, і будеш царем над Ізраїлем.

38. І якщо будеш виконувати все, що Я заповідаю тобі, і будеш ходити шляхами Моїми, і чинитимеш бажане перед очима Моїми, дотримуючись настанов Моїх, як чинив те служник Мій Давид, то Я буду з тобою і споруджу тобі дім міцний, як збудував Давидові, і віддам тобі Ізраїля.

39. І впокорю рід Давидів за це, проте не на всі дні.

40. А Соломон хотів забити Єровоама; але Єровоам підвівся і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І прожив він там до смерти Соломонової.

41. Інші події Соломонові і все, що він чинив, і мудрість його описані у книзі діянь Соломонових.

42. А днів царювання Соломонового в Єрусалимі над усім Ізраїлем [було] сорок літ.

43. І спочив Соломон із батьками своїми, і похований був у Місті Давида, батька свого, і зацарював замість нього син його Рехав'ам.

3 Царів 12

1. І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему прийшли всі Ізраїльтяни, щоб настановити його на царство.

2. І почув про те Єровоам, син Неватів, коли був ще в Єгипті, куди втік від царя Соломона, і повернувся Єровоам із Єгипту.

3. І послали за ним, і прикликали його. Тоді Єровоам і все зібрання Ізраїльтян прийшли і говорили до Рехав'ама, і сказали:

4. Батько твій наклав на нас важке ярмо, а ти тепер учини для нас легшою жорстоку роботу батька твого і важке ярмо, котре він поклав на нас, і тоді ми будемо служити тобі.

5. І сказав він їм: Зараз ідіть, а за три дні поверніться до мене. І пішов народ.

6. Цар Рехав'ам радився зі своїми старшинами, котрі стояли перед Соломоном, батьком його, за життя його, і говорив: Як порадите ви мені відповісти цьому народові?

7. Вони говорили йому і сказали: Якщо ти цього дня будеш слугою народові цьому, і прислужишся йому, і вдовольниш їх, і будеш говорити їм приязно, то вони будуть твоїми служниками на всі дні.

8. Але він знехтував порадою старшин, що вони порадили йому; і радився з молодими юнаками, котрі зростали разом із ним і котрі стояли перед ним.

9. І сказав їм: Що ви порадите мені відповісти народові цьому, котрий говорив мені і сказав: Учини для нас легшим ярмо, котре поклав на нас батько твій?

10. І говорили йому молоді юнаки, котрі зростали разом із ним, і сказали: Отак скажи народові цьому, котрий говорив тобі і сказав: Батько твій поклав на нас важке ярмо, то учини полегшення нам; то скажи їм: Мій мізинець грубший, аніж стегно батька мого.

11. Отож, якщо батько мій обтяжував вас важким ярмом, то я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас батогами, а я каратиму скорпіонами!

12. І прийшов Єровоам та увесь народ до Рехав'ама третього дня, як наказав цар, кажучи: Поверніться до мене за три дні.

13. І відповідав цар народові суворо, і знехтував порадою старшин, що вони радили йому.

14. І говорив він за порадою молодих юнаків, і сказав: Батько мій поклав на вас важке ярмо, а я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас батогами, а я каратиму скорпіонами.

15. І не послухав цар народу; бо такою була воля Господа, щоб справдилося слово Його, котре вирік Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.

16. І побачили всі ізраїльтяни, що цар не послухав їх. І відповідав народ цареві, і сказав: Яка нам частка в Давиді? Немає нам спадщини у синові Єссея! До шатрів своїх, Ізраїлю! Відтепер пізнай дім свій, Давиде! І розійшовся Ізраїль по шатрах своїх.

17. Тільки над синами Ізраїлевими котрі жили в горах Юдиних, царював Рехав'ам.

18. І послав цар Рехав'ам Адонірама, урядовця над даниною; але всі Ізраїльтяни закидали його камінням, і він помер; а цар Рехав'ам кинувся до колісниці, щоб утекти до Єрусалиму.

19. І відкинувся Ізраїль від дому Давидового аж донині.

20. Коли зачули всі Ізраїльтяни, що повернувся Єровоам, то послали, і прикликали його на зібрання, і настановили його царем над усіма Ізраїльтянами, за домом Давидовим не залишилось анічого, окрім коліна Юдиного [і Веніяминового].

21. І прийшов Рехав'ам до Єрусалиму, і зібрав увесь Юдин дім, а також із коліна Веніяминового сто вісімдесят тисяч вибраних вояків, щоб воювати з Ізраїлевим домом, аби повернути царство Рехав'амові, Соломоновому синові.

22. І було слово Боже до Шемаї, чоловіка Божого, і сказано:

23. Скажи Рехав'амові, Соломоновому синові, цареві Юдиному і всьому дому Юдиному й Веніяминовому, і решті народу:

24. Так говорить Господь: Не йдіть і не воюйте з братами вашими, синами Ізраїля; поверніться кожний до свого дому, бо це від Мене було. І виявили послух вони перед словом Господнім, і повернулися назад за словом Господнім.

25. І збудував Єровоам Сихема на горі Єфремовій, і оселився в ньому: звідти пішов, і збудував Пенуїла.

26. І говорив Єровоам у серці своєму: Царство може знову перейти до дому Давидового;

27. Якщо народ цей буде ходити до Єрусалиму для приношення пожертви в домі Господньому, то серце народу цього навернеться до володаря їхнього, до Рехав'ама, царя Юдиного; і вони заб'ють мене, і повернуться до Рехав'ама, царя Юдиного.

28. І, порадившися, цар виготовив двох золотих телят і сказав [народові]: Не варто вам ходити до Єрусалиму; ось боги твої, Ізраїлю, котрі вивели тебе з єгипетської землі.

29. І поставив він одного в Бет-Елі, а другого в Дані.

30. І призвело це до гріха; бо народ почав ходити до одного [з них], навіть до Дана.

31. І спорудив він капище на пагорбі, і настановив із народу священиків, котрі не були із синів Левієвих.

32. І встановив Єровоам свято у восьмому місяці, п'ятнадцятого дня місяця, подібне до свята, що в Юді, і приносив пожертви на жертовнику; те саме чинив він і у Бет-Елі, аби приносити пожертву телятам, котрих виготовив. І настановив у Бет-Елі священиків пагорбів, котрі поробив.

33. І приніс пожертви на жертовнику, котрого він спорудив у Бет-Елі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, місяця, котрого він довільно призначив, і встановив свято для синів Ізраїля, і підійшов до жертовника, щоб звершити кадіння.

3 Царів 13

1. І ось, прийшов чоловік Божий із Юдеї за словом Господнім до Бет-Елу, якраз о тім часі, коли Єровоам стояв біля жертовника, щоб звершити кадіння.

2. І виголосив до жертовника слово Господнє, і сказав: Жертовнику, жертовнику! Так говорить Господь: Ось, народиться син в Давидовому домі, Йосія ім'я йому, і принесе на тобі для пожертви священиків пагорбів, що звершують на тобі кадіння, і людські кістки будуть спалені на тобі.

3. І дав того дня ознаки, сказавши: Ось ознаки того, що це вирік Господь: Ось цей жертовник розпадеться, і попіл, котрий на ньому, розпорошиться.

4. Коли цар почув слова чоловіка Божого, проголошені до жертовника у Бет-Елі, то простягнув Єровоам руку свою від жертовника, говорячи: Візьміть його! І здеревіла рука його, котру він простягнув до нього, і він не міг розігнути її до себе.

5. І жертовник розпався, і попіл із жертовника розпорошився за ознакою, котру дав Божий чоловік за словом Господнім.

6. І сказав цар Божому чоловікові: Ублагай лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, щоб рука моя стала знову відновленою. І ублагав Божий чоловік Господа, і рука царя відновилася, як перше.

7. І сказав цар Божому чоловікові: Зайди зі мною у дім мій і попоїж, і я дам тобі подарунка.

8. Але чоловік Божий сказав цареві: А хоч би ти давав мені половину дому свого, – я не піду з тобою, і не буду їсти хліб, і не буду пити воду в цьому місці.

9. Тому що так наказано мені словом Господнім; Не їж там хліба і не пий води, і не повертайся тією дорогою, котрою ти йшов.

10. І пішов він іншою дорогою, і не пішов назад тією дорогою котрою прийшов до Бет-Елі.

11. У Бет-Елі мешкав один пророк, уже в літах. Сини його прийшли і розповіли йому про все, що вчинив сьогодні чоловік Божий у Бет-Елі; І слова, які він виповідав цареві, переповіли [сини] батькові своєму.

12. І запитав їх батько їхній: Якою дорогою він прийшов? І показали сини його, якою дорогою прийшов чоловік Божий, що приходив з Юдеї.

13. І сказав він синам своїм: Осідлайте мені віслюка. І осідлали йому віслюка, і він сів на нього.

14. І поїхав за чоловіком Божим, і знайшов його, як сидів під дубом, і сказав йому: Чи ти є чоловік Божий, що прийшов з Юдеї? І сказав той: Я.

15. І сказав йому: Зайди до мене в дім, і попоїж хліба.

16. Той сказав: Я не можу повернутися з тобою і зайти до тебе; Не буду їсти хліба і не буду пити у тебе воду на цьому місці.

17. Тому що словом Господнім сказано мені: Не їж хліба і не пий там води; і не повертайся тією дорогою, котрою ти йшов.

18. І він сказав йому: І я пророк такий самий, як ти, і Ангел говорив мені словом Господнім, і сказав: Поверни його до себе в дім; нехай попоїсть хліба і нап'ється води. Він говорив йому неправду.

19. І той повернувся з ним, і попоїв хліба і напився води.

20. Коли вони ще сиділи за столом, слово Господнє було до пророка, який завернув його.

21. І звернувся він до чоловіка Божого, що прийшов з Юдеї, і сказав: Так говорить Господь: За те, що ти не підкорився устам Господа, і не дотримався наказу, котрим застерігав тебе Господь, Бог твій,

22. А повернувся, їв хліб і пив воду на тому місці, про яке Він сказав тобі: Не їж хліба і не пий води, – тіло твоє не увійде до гробу батьків твоїх!

23. Потому, як той попоїв хліба і напився води, він осідлав віслюка для пророка, котрого він завернув.

24. І рушив той. І зустрів його на дорозі лев, і забив його. І лежало тіло його, залишене на дорозі, а віслюк стояв поруч нього, і лев стояв біля тіла.

25. І ось, люди, які проходили мимо дорогою, побачили тіло, покинуте на дорозі, і лева, який стояв біля тіла, і пішли та розповіли в місті, у котрому жив літній пророк.

26. Пророк, який завернув його з дороги, зачувши [те], сказав: Це той чоловік Божий, котрий не підкорився устам Господа; Господь віддав його левові, котрий потрощив його і забив його, за словом Господа, котре він вирік йому.

27. І сказав синам своїм: Осідлайте віслюка. І осідлали вони.

28. Він рушив і знайшов тіло, покинуте на дорозі; а віслюк і лев стояли біля тіла; а лев не зжер тіла і не потрощив віслюка.

29. І підняв той пророк тіло Божого чоловіка, і поклав його на віслюка, і повіз його назад. І пішов той старий пророк до міста [свого], щоб оплакати і поховати його.

30. І поклав тіло його у своєму гробі, і плакав над ним: Ой, брате мій!

31. Після похорону його, він сказав синам своїм: Коли я помру, поховайте мене я гробі, в котрому похований чоловік Божий; біля його кісток покладіть кості мої.

32. Бо справдиться слово, котре він за наказом Господнім виголосив проти жертовника у Бет-Елі і про всі капища, що на пагірках у містах Самарійських.

33. І після цієї події Єровоам не зійшов зі своєї лихої дороги, але продовжував наставляти з народу священиків пагірків; хто хотів, того він і посвячував, і той ставав священиком пагірків.

34. Це призвело дім Єровоамів до гріха, і до погибелі, і до винищення його з лиця землі.

3 Царів 14

1. Того часу занедужав Авійя, Єровоамів син.

2. І сказав Єровоам дружині своїй: Підведися і перевдягнися, щоб не впізнали, що ти дружина Єровоамова, і піди до Шіло. Там є пророк Ахійя, який говорив про мене, що я буду царем над цим народом.

3. І візьми з собою десять хлібів і калачів, і глечик меду, і зайди до нього. Він скаже тобі, що станеться з хлопчиком.

4. Дружина Єровоамова так і вчинила: Підвелася, пішла до Шіло і зайшла до Ахієвого дому. Ахійя уже втратив зір; бо очі його стали нерухомими через його похилий вік.

5. І сказав Господь Ахійї: Ось, іде дружина Єровоама запитати тебе про свого сина, тому що він хворий; так і так говори їй; вона прийде перевдягнена.

6. Ахійя, зачувши шурхіт від ходи її, коли вона зайшла у двері, сказав: Зайди, дружино Єровоамова; для чого тобі перевдягатися? [Передано] мені жорстоку вість для тебе.

7. Іди, скажи Єровоамові: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я підніс тебе з-поміж простого народу і настановив вождем народу Мого Ізраїля.

8. І відірвав царство від дому Давидового, і дав його тобі; але ти не такий, як служник Мій Давид, котрий дотримувався заповідей Моїх і котрий ходив за Мною всім серцем своїм, і чинив лише бажане перед очима Моїми.

9. Ти учиняв найгірше за всіх, котрі були перед тобою, і пішов, і зробив собі інших богів та ідолів, щоб дратувати Мене; а Мене відкинув назад;

10. За це Я наведу лихо на дім Єровоамів, і винищу у Єровоама навіть те, що виливає на стіну, невільника і вільного в Ізраїлі, і вимету дім Єровоамів, як вимітають сміття, – геть чисто.

11. Хто помре у Єровоама в місті, того зжеруть пси, а хто помре на полі, того склюють птахи небесні; так Господь сказав.

12. Підведися і повертайся до свого дому, і тільки-но нога твоя ступить до міста, помре дитя;

13. І оплакуватимуть його всі Ізраїльтяни, і поховають його; бо він один у Єровоама увійде до гробу, оскільки в ньому, з дому Єровоамового, знайшлося дещо добре перед Господом, Богом Ізраїля.

14. І настановить Собі Господь над Ізраїлем царя, який винищить дім Єровоамів того дня. І що? Навіть тепер.

15. І уразить (вдарить) Господь Ізраїля, і [буде він], мов очеретина, що хитається у воді, і викине Ізраїльтян з цієї щедрої землі, котру дав батькам їхнім, і розпорошить їх за річку, за те, що вони поробили в себе ідолів, дратуючи Господа.

16. І віддасть [Господь] Ізраїля за гріхи Єровоама, котрі він сам учиняв, і котрими спонукав до гріха Ізраїля.

17. І підвелася дружина Єровоамова, і пішла, і прийшла до Тірци. І тілько-но переступила через поріг дому, як померло дитя.

18. І поховали його, і оплакували його всі Ізраїльтяни, за словом Господа, котре Він вирік через служника Свого, Ахійю пророка.

19. Інші діяння Єровоама, як він воював, та як він царював, описані в Літописі царів ізраїльських.

20. А часу царювання Єровоамового було двадцять два роки; і спочив він з батьками своїми, і зацарював син його Надав.

21. А Рехав'ам, син Соломонів, царював у Юдеї. Сорок і один рік було Рехав'амові, коли він зацарював, і сімнадцять років царював у Єрусалимі, в місті, котре вибрав Господь із усіх колін Ізраїлевих, щоб там було ймення Його. А ім`я матері його – аммонійка Наама.

22. І вчиняв Юда лихе перед очима Господніми, і гнівив його більше від усього того, що чинили батьки їхні своїми гріхами, котрими вони грішили.

23. І спорудили вони в себе узвишшя, і статуї, і капища на всякому високому пагорбі і під всіляким тінистим деревом.

24. І блудодії були також на цій землі, і чинили всі мерзоти тих народів, котрих Господь прогнав від синів Ізраїля.

25. А п'ятого року царювання Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, супроти Єрусалиму.

26. І забрав скарби дому Господнього і скарби дому царського – все забрав; забрав також усі золоті щити, котрі зробив Соломон.

27. І зробив цар Рехав'ам замість них мідні щити, і віддав він їх на руки старшинам охоронців, котрі охороняли вхід до царського дому.

28. Коли цар виходив у дім Господній, охоронці несли їх, і потім знову відносили їх до помешкання охорони.

29. А решту про Рехав'амові діяння і про все, що він чинив, описано в Літописі царів Юдиних.

30. Поміж Рехав'амом та Єровоамом точилася війна за всіх днів упродовж [їхнього життя].

31. І спочив Рехав'ам з батьками своїми, і похований з батьками своїми у місті Давидовому. Ймення матері його – аммонійка Наама. А замість нього зацарював його син Авійям.

3 Царів 15

1. А вісімнадцятого року царювання Єровоама, сина Неватанового, зацарював над юдеями Авійям.

2. Три роки він царював у Єрусалимі; ймення матері його Мааха, Авесаломова донька.

3. Він ходив у всіх гріхах батька свого, котрі той чинив перед ним, і серце його не було відданим Богові його, як серце Давида, його батька.

4. Але заради Давида Господь, Бог його, дав йому світильника в Єрусалимі, настановивши після нього сина його і укріпивши Єрусалим.

5. Тому що Давид чинив добре перед очима Господа і не відступав од усього того, що Він заповідав йому впродовж усіх днів життя його, окрім учинка з Урією хеттеянином.

6. І була війна між Рехав'амом і Єровоамом упродовж усіх днів життя їхнього.

7. Інші діяння Авійямові і все, що він чинив, описане в Літописі царів Юдиних. І була війна між Авійямом і Єровоамом.

8. І спочив Авійям з батьками своїми, і поховали його в місті Давидовому. І зацарював Аса, син його, замість нього.

9. Двадцятого року [царювання] Єровоама, царя ізраїльського, зацарював Аса над Юдеями,

10. І сорок один рік царював у Єрусалимі. Ім`я бабусі його Мааха, Авесаломова донька.

11. Аса чинив бажане перед очима Господніми, як Давид, батько його.

12. Він прогнав блудодіїв із краю, і відкинув усіх божків, котрих зробили батьки його;

13. І навіть матір свою Мааху позбавив він права бути царицею, за те, що вона виготовила ідола Астарти. І порубав Аса ідола її, і спалив біля потоку Кедрон.

14. А ось узвишшя не були понищені. Проте серце Аси було віддане Господові упродовж усіх днів його.

15. І вніс він до Господнього дому речі, освячені батьком його, і речі, освячені ним: срібло, і золото, і посудини.

16. І була війна поміж Асою і поміж Башою, царем Ізраїльським, упродовж усіх днів їхніх.

17. І вийшов Баша, цар ізраїльський, супроти Юдеї, і почав будувати Раму, щоб ніхто не виходив і не входив до Аси, царя Юдиного.

18. І взяв Аса все срібло і золото, що залишилося у скарбницях дому Господнього, і в скарбницях дому царського, і віддав його в руки служників своїх, і послав їх цар Аса до Бен-Гадада, сина Тавримонна, сина Хезйонового, сирійського царя, що сидів у Дамаску, і сказав:

19. Нехай буде спілка між мною і між тобою, [як була] поміж батьком моїм і поміж батьком твоїм; Ось, я посилаю тобі як дар срібло і золото; розірви спілку твою з Башею, царем ізраїльським, щоб він відійшов од мене.

20. І послухав Бен-Гадад царя Асу, і послав старшин війська свого супроти міст ізраїльських, і звоював Іййона, і Дана, і Авел-Бет-Мааху, і всього Кінерота і всю землю Нефталимову.

21. Зачувши [про це], Баша перестав будувати Раму і повернувся до Тірци.

22. А цар Аса прикликав усіх юдеїв, нікого не полишивши, і винесли вони з Рами каміння і дерева, котрі Баша використовував на будівництві. І побудував із них цар Аса Ґеву Веніяминову і Міцпу.

23. А решту діянь Аси, і всі подвиги його, і все, що він учинив, і міста, котрі він збудував, описано в Літописі царів Юдиних, окрім того, що в похилому віці він хворів ногами.

24. І спочив Аса з батьками своїми в місті Давидовому, батька свого. І зацарював Йосафат, син його, замість нього.

25. А Надав, син Єровоамів, зацарював над Ізраїлем другого року Аси, царя Юдиного, і царював над Ізраїлем два роки.

26. І чинив він лихе перед очима Господніми, ходив дорогою батька свого, і в гріхах його, котрими той втягнув Ізраїля у гріх.

27. І вчинив супроти нього змову Баша, син Ахійї, з Іссахарового дому, і забив його Баша при Ґіббетоні филистимському, коли Надав і всі Ізраїльтяни тримали в облозі Ґіббетон.

28. І забив його Баша третього року Аси, царя Юдиного, і зацарював замість нього.

29. Коли він зацарював, то винищив увесь дім Єровоамів, не залишив жодної душі в Єровоамі, аж доки не винищив його, за словом Господа, котре Він вирік через служника Свого, шілонянина Ахійю,

30. За гріхи Єровоама, котрі він сам учинив, і котрими втягнув у гріх Ізраїля, за образи, якими він прогнівив Господа, Бога Ізраїлевого.

31. Інші діяння Надава і все, що він учинив, описано в Літописі царів ізраїльських.

32. І була війна поміж Асою і поміж Башею, царем ізраїльським упродовж усіх днів їхніх.

33. Третього року Аси, царя Юдиного, зацарював Баша, син Ахійїн, над усіма Ізраїльтянами у Тірці, [і царював] двадцять чотири роки.

34. І робив він лихе перед очима Господніми, і ходив дорогою Єровоама і в гріхах його, котрими той затягнув у гріх Ізраїля.

3 Царів 16

1. І було слово Господнє до Єгу, Хананієвого сина, про Башу:

2. За те, що Я підніс тебе із тліну і настановив тебе вождем народу Мого Ізраїля, а ти пішов шляхом Єровоама і втягнув у гріх народ Мій Ізраїльтян, щоб він гнівив мене гріхами своїми,

3. Ось, Я відкину дім Баші і дім нащадків його, і вчиню з домом твоїм те саме, що з домом Єровоама, сина Неватового.

4. Хто помре у Баші в місті, того з'їдять пси, а хто помре у нього в полі, того видзьобають птахи небесні.

5. Інші діяння Баші, все, що він учинив, і подвиги його описані в Літописі царів ізраїльських.

6. І спочив Баша з батьками своїми, і похований в Тірці. І зацарював Ела, син його, замість нього.

7. Але через Єгу, сина Хананієвого, було [сказане] слово Господнє про Башу, і про дім його, і про все зло, котре він чинив перед очима Господа, дратуючи Його ділами рук своїх, наслідуючи дім Єровоамів, за що винищений був.

8. Двадцять шостого року Аси, царя Юдиного, зацарював Ела, син Баші, над Ізраїлем у Тірці [і царював] два роки.

9. І вчинив супроти нього змову слуга його Зімрі, старший над половиною колісниць. Коли він у Тірці упився в домі Арци, що був старшим над палацом в Тірці,

10. Тоді зайшов Зімрі, ударив його і забив на смерть його, в двадцять сьомому році Аси, царя Юдиного, і зацарював замість нього.

11. Коли він зацарював і сів на троні його, то винищив увесь дім Баші, не залишив йому жодного з того, що виливає на стіну, ні родичів його, ані друзів його.

12. І винищив Зімрі увесь дім Баші, за словом Господа, котре він вирік про Башу через Єгу пророка.

13. За всі гріхи Баші і за гріхи Елі, сина його, котрі вони самі вчинили і котрими вводили Ізраїля в гріх, дратуючи Господа, Бога Ізраїлевого, своєю облудністю.

14. Інші діяння, все, що він учинив, описано в Літописі царів ізраїльських.

15. На двадцять сьомому році Аси, царя Юдиного, зацарював Зімрі, і царював сім днів у Тірці, коли народ тримав в облозі филистимський Ґіббетон.

16. Коли народ, який тримав облогу, зачув, що Зімрі учинив змову і забив царя, то всі Ізраїльтяни настановили царем над Ізраїлем Омрі, старшину війська, того ж таки дня, у таборі.

17. І відступив Омрі і всі Ізраїльтяни разом із ним від Ґіббетона і взяли в облогу Тірцу.

18. Коли побачив Зімрі, що місто здобуте, зайшов він до внутрішнього помешкання царського палацу, і підпалив за собою царській дім вогнем, і загинув

19. За свої гріхи, в чому він згрішив, роблячи зле перед очима Господніми, ходячи шляхом Єровоама і в гріхах його, котрі він чинив, щоб увести Ізраїля в гріх.

20. Інші діяння Зімрі і змова його, котру він учинив, описані в Літописі царів ізраїльських.

21. Тоді розділився народ ізраїльський на дві половини: одна половина народу стояла за Тівні, Ґінатового сина, щоб зацарювати його, а друга половина – за Омрі.

22. І здобув гору народ, котрий стояв за Омрі, над народом, котрий за Тівні, Ґінатового сина, і помер Тівні, і зацарював Омрі.

23. Тридцять першого року Аси, царя Юдиного, зацарював Омрі над Ізраїлем [і] царював дванадцять літ. У Тірці царював він шість років.

24. І купив Омрі гору у Шемера, гору Шомерон за два таланти срібла, і забудував гору, і назвав ім'я міста, яке збудував, йменням володаря тієї гори: Шомерон.

25. І вчиняв Омрі зле перед очима Господніми, і вчиняв гірше від усіх, які були перед ним.

26. Він у всьому ходив шляхом Єроваома, сина Неватового, та в гріхах його, якими вводив у гріх Ізраїля, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїлевого, ідолами своїми.

27. Інші діяння Омрі, котрі він учинив, і твердість, котру він виявив, описані в Літописі царів ізраїльських.

28. І спочив Омрі з батьками своїми, і похований в Самарії. І зацарював Ахав, син його, замість нього.

29. Ахав, син Омрі, зацарював над Ізраїлем на тридцять восьмому році Аси, царя Юдиного, і царював Ахав, син Омрі, над Ізраїлем в Самарії двадцять два роки.

30. І вчиняв Ахав, син Омрі, зле перед очима Господа більше від усіх, які були перед ним.

31. Замало було для нього ходити в гріхах Єровоама, Неватового сина, – він узяв за себе дружиною Єзавель, доньку Етбаала, сидонського царя, і почав служити Ваалові і поклонятися йому.

32. І спорудив він Ваалові жертовника у домі Вааловому, котрого спорудив у Шомерот.

33. І зробив Ахав діброву, і більше від усіх царів ізраїльських, котрі були перед ним, Ахав чинив те, що гнівило Господа, Бога Ізраїлевого.

34. За його днів Хіїл із Бет-Елу відбудував Єрихон: на первістку своєму Авірамові він заклав його підмурки, а на молодшім своїм Сеґівові, поставив браму його, за словом Господнім, котре він вирік через Ісуса, сина Навинового.

3 Царів 17

1. І сказав Ілля тішб'янин, з Ґілеадських мешканців, до Ахава: Живий Господь, Бог Ізраїля, перед Котрим я стою! Цими роками не буде ні роси, ні дощу, хіба що за словом моїм.

2. І було до нього слово Господнє.

3. Іди звідси, і заверни на схід, і сховайся біля потоку Керіті, що навпроти Йордану.

4. Із цього потоку ти будеш пити, а воронам Я накажу годувати тебе там.

5. І пішов він, і вчинив за словом Господнім, пішов і залишився біля потоку Керіті, що навпроти Йордану.

6. І ворони приносили йому хліб і м'ясо вранці, хліб і м'ясо вечорами, а пив він з потоку.

7. Але з плином часу цей потік висох, тому що не було дощу на землю.

8. І було до нього слово Господнє:

9. Підведися, і рушай до Сарепти сидонської, і залишайся там; Я наказав там жінці, вдові, годувати тебе.

10. І підвівся він, і рушив до Сарепти, і коли прийшов до брами міста, ось, там жінка, вдова, збирає дрова. І прикликав він її, і сказав: Дай мені трішки води в посудині напитися.

11. І пішла вона, щоб взяти; а він закричав навздогін їй і сказав: Візьми для мене також шматок хліба в руки свої.

12. Вона сказала: Живий Господь, Бог твій! У мене нічого немає печеного, а лише є жменя борошна у дзбанку і трохи олії в горщику. І ось, я назбираю дровець і піду, і приготую це для себе і для сина мого; з'їмо це і помремо.

13. І сказав їй Ілля: Не бійся, піди, вчини, що ти сказала, але перед цим зроби невеликого опріснока для мене, і принеси мені; а для себе і для свого сина зробиш потім,

14. Бо так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Борошно у дзбанку не скінчиться, і олії в горщику не зменшиться аж до того дня, коли Господь пошле дощ на землю.

15. І рушила вона, і вчинила так, як сказав Ілля; і їла вона, і він, і дім її деякий час.

16. Борошно у дзбанку не скінчалося і олії у горщику не зменшилося, за словом Господнім, котре він вирік через Іллю.

17. Після цього занедужав син цієї жінки, господині того дому, і хвороба його була така тяжка, що не залишилося в ньому дихання.

18. І сказала вона Іллі: Що мені в тобі, чоловіче Божий? Ти прийшов до мене пригадати гріхи мої і погубити сина мого.

19. І сказав він їй: Дай мені сина твого. І взяв його з руки її, і поніс його до світлиці, де він жив, і поклав його на свою постіль.

20. І озвався до Господа, і сказав: Господе, Боже мій! Невже Ти і вдові, у якої я мешкаю, учиниш зло, погубивши сина її?

21. І простягнувшись на підліткові тричі, він озвався до Господа і сказав: Господе, Боже мій! Я благаю Тебе, нехай повернеться душа підлітка цього в нього!

22. І почув Господь голос Іллі, і повернулася душа підлітка цього в нього, і він ожив.

23. І взяв Ілля підлітка і зніс його із світлиці вниз, і віддав його матері його, і сказав Ілля: Дивися, син твій живий.

24. І сказала та жінка Іллі: Аж тепер я спізнала, що ти – чоловік Божий, і що слово Господнє в устах твоїх правдиве.

3 Царів 18

1. Через деякий час, як минуло чимало днів, було слово Господнє до Іллі третього року: Піди і покажися Ахавові, і Я дам дощ на землю.

2. І рушив Ілля, аби показатися Ахавові. А голод був у Самарії значний.

3. І покликав Ахав Овдія, що був [старшиною] над домом, а Овдій був вельми богобоязкий,

4. І коли Єзавель винищувала пророків Господніх, Овдій узяв сто пророків, і сховав їх, по п'ятдесят чоловік, у печерах, і годував їх хлібом та водою.

5. І сказав Ахав Овдієві: Рушай по землі до всіх джерел і до всіх потоків на землі, чи не знайдемо десь трави, щоб нам прогодувати коней і лошаків і не втратити всіх тварин.