Четверта Книга Царів 3 страница

3. Він чинив бажане в очах Господніх у всьому так, як чинив батько його, Амація.

4. Тільки узвишшя не були знищені: народ ще приносив пожертви і кадіння на підвищеннях.

5. І вразив Господь царя, і був він прокаженим до дня смерти своєї, і жив в осібному домі. А над домом був Йотам, царів син – він судив народ краю.

6. Решта діянь Азарії і все, що він учинив, написано в Літописі Юдиних царів,

7. І спочив Азарія із своїми батьками, і поховали його з батьками його в місті Давидовому. І зацарював Йотам, син його, замість нього.

8. Тридцять восьмого року Азарії, Юдиного царя, зацарював Захарія, син Єровоама, над Ізраїлем в Самарії [і царював] шість місяців.

9. І чинив він лихе в очах Господніх, як чинили батьки його: не ухилявся від гріхів Єровоама, сина Неватового, котрий увів Ізраїля в гріх.

10. І вчинив змову супроти нього Шаллум, Явешів син, і уразив його перед народом, і забив його; і зацарював замість нього.

11. Решту діянь Захарії написано в Літописі царів ізраїльських.

12. Ось таке було слово Господа, котре він вирік до Єгу, кажучи: Сини твої до четвертого покоління будуть сидіти на троні Ізраїлевому. І так сталося.

13. Шаллум, Явешів син, зацарював тридцять дев'ятого року Уззійї, Юдиного царя, і царював один місяць у Самарії.

14. І пішов Менахем, Ґадіїв син, з Тірци, і прийшов до Самарії, і уразив Шаллума, сина Явешового у Самарії, і забив його, і зацарював замість нього.

15. Решту діянь Шаллума і про змову його, котру він учинив, написано в Літописі царів ізраїльських.

16. І уразив Менахем місто Тіфсах, і всіх, котрі були в ньому і в межах його, [починаючи від] Тірци, за те, що [місто] не відчинило [брами], і розгромив [його]; і всіх вагітних жінок у ньому розітнув.

17. Тридцять дев'ятого року Азарії, царя Юдиного, зацарював над Ізраїлем у Самарії Менахем, Ґадіїв син, [і царював] десять літ у Самарії.

18. І чинив він лихе в очах Господніх; не ухилявся від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, упродовж всіх днів своїх.

19. Тоді прийшов Пул, асирійський цар, на землю [Ізраїлеву]. І дав Менахем Пулові тисячу талантів срібла, щоб руки його були за нього і щоб утвердити царство в руці своїй.

20. І розклав це срібло Менахем на ізраїльтян, на всіх людей багатих, по п'ятдесят шеклів срібла на кожного чоловіка, щоб віддати цареві асирійському. І пішов назад цар асирійський, і не залишився там на землі.

21. А решту діянь Менахема і про все, що він учинив, написано в Літописі царів ізраїльських.

22. І спочив Менахем із батьками своїми. І зацарював Пекахія, син його, замість нього.

23. П'ятдесятого року Азарії, Юдиного царя, зацарював Пекахія, син Менахемів, над Ізраїлем в Самарії, [і царював] там два роки.

24. І чинив він лихе в очах Господніх; не ухилявся від гріхів Єровоама, сина Неватового, котрий увів Ізраїля в гріх.

25. І вчинив супроти нього змову Пеках, син Ремалії, старшина його, і забив його в палаті царського дому, з Арговом та з Ар'єм, маючи з собою п'ятдесят чоловік ґілеадян. І забив його, і зацарював замість нього.

26. А решту діянь Пекахії, і про все, що він учинив, написано в Літописі царів ізраїльських.

27. П'ятдесят другого року Азарії, царя Юдиного, зацарював Пеках, син Ремалії, над Ізраїлем у Самарії, [і царював] двадцять літ.

28. І чинив він лихе в очах Господніх, не ухилявся від гріхів Єровоама, сина Неватового, котрий увів Ізраїля в гріх.

29. За днів Пекаха, ізраїлевого царя, прийшов Тіґлат-Піл'есер, цар асирійський, і захопив Іййона, і Авел-Бет-Мааху, і Йоноаха, і Кедеша, і Хацора, і Ґілеада, і Ґалілею, всю землю Нефталимову, і вигнав їх до Асирії.

30. І вчинив змову Осія, син Елин, супроти Пекаха, сина Ремалії, і вразив його, і умертвив його, і зацарював замість нього двадцятого року Йотама, Уззійїного сина.

31. А решту діянь Пекаха і про все, що він чинив, написано в Літописі царів ізраїльських.

32. Другого року Пекаха, сина Ремалії, царя ізраїльського, зацарював Йотам, син Уззійї, Юдиного царя.

33. Він мав двадцять п'ять років, коли зацарював, і шістнадцять років царював у Єрусалимі. Ім'я матері його Єруша, Садокова донька.

34. І чинив він бажане в очах Господніх, – у всьому, як чинив батько його Уззійя, так учиняв і він.

35. Тільки узвишшя не були знищені: народ ще приносив пожертви і кадіння на підвищеннях. Він збудував горішню браму при домі Господньому.

36. А решту діянь Йотама і про все, що він учиняв, написано в Літописі Юдиних царів.

37. За тих днів почав Господь посилати на Юду Реціна, сирійського царя, та Пекаха, сина Ремалії,

38. І спочив Йотам із батьками своїми, і похований з батьками своїми в місті Давида, батька його. І зацарював Ахаз, син його, замість нього.

4 Царів 16

1. Сімнадцятого року Пекаха, сина Ремалії, зацарював Ахаз, син Йотама, Юдиного царя.

2. Двадцять літ було Ахазові, коли він зацарював, і шістнадцять років царював у Єрусалимі, і не чинив бажаного в очах Господа, Бога свого, як Давид, батько його.

3. Але ходив шляхом царів ізраїльських і навіть сина свого провів через вогонь, [наслідуючи] мерзоти народів, котрих прогнав Господь від синів Ізраїля.

4. І приносив пожертви і кадіння на пагорбах, і під усяким тінястим деревом.

5. Тоді пішов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремалії, Ізраїлів цар, супроти Єрусалиму, щоб звоювати його, і тримали Ахаза в облозі, але здолати не могли.

6. Того часу Рецін, цар сирійський, повернув Едомові Елата, і вигнав юдеїв з Елата. І едомляни прийшли до Елату, й мешкають там донині.

7. І послав Ахаз послів до Тіґлат-Пел'есера, асирійського царя, сказати: Служник твій і син твій я; прийди і захисти мене від руки царя сирійського, і від руки царя ізраїльського, котрі повстали супроти мене.

8. І взяв Ахаз срібло і золото, яке було знайдене в домі Господнім і в скарбницях дому царського, і послав цареві асирійському, як дара.

9. І послухав його цар асирійський; і пішов цар асирійський на Дамаск, і захопив його, і переселив мешканців його до Кіра, а Реціна забив.

10. І пішов цар Ахаз назустріч Тіґлад-Піл'есерові, асирійському цареві, до Дамаска, і побачив жертовника, котрий у Дамаску, і послав цар Ахаз до Урії священика зображення жертовника і креслення всієї його будови.

11. І спорудив священик Урія жертовника за зразком, котрого послав цар Ахаз із Дамаску; і вчинив так священик Урія до приходу царя Ахаза із Дамаску.

12. І прийшов цар із Дамаску, і побачив цар жертовника, і підійшов цар до жертовника, і приніс на ньому пожертву.

13. І спалив усеспалення своє і хлібне приношення, і звершив приношення поливне, і покропив кров'ю мирної пожертви свого жертовника.

14. А мідного жертовника, котрий перед Господом, він пересунув із переднього боку Храму, з [місця] поміж жертовником [новим] і домом Господнім, і поставив його обіч [цього] жертовника на північ.

15. І наказав цар Ахаз священикові Урії, сказавши: На більшому жертовнику спалюй вранішнє усеспалення і вечірнє хлібне приношення, і всеспалення від царя і хлібне приношення від нього, і всеспалення від усіх людей землі і хлібне приношення від них і поливне приношення від них, і всілякою кров'ю усеспалень і всілякою кров'ю пожертв покропи його; а жертовник мідний залишиться на мій розсуд.

16. І вчинив священик Урія все так, як наказав цар Ахаз,

17. І обламав цар Ахаз обіддя у підпор, і зняв з них умивальниці, і море зняв із мідних волів, котрі [були] під ним, і поставив його на кам'яну підлогу.

18. І закритий суботній перехід, споруджений при храмі, і зовнішній царський вхід до Господнього дому відмінив заради царя асирійського.

19. А про решту діянь Ахаза, котрі він звершив, повідано в Літописі Юдиних царів.

20. І спочив Ахаз із батьками своїми, і був похований з батьками своїми в місті Давидовому. І зацарював Хізкійя, син його, замість нього.

4 Царів 17

1. Дванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював Осія, син Елин, в Самарії, над Ізраїлем, [і царював] дев'ять літ.

2. І учиняв він лихе в очах Господніх, але не так, як царі ізраїльські, котрі були перед ним.

3. Супроти нього виступив Салманасар, цар асирійський, і Осія став підданим йому і дав йому дарунки.

4. І виявив цар асирійський змову Осії, оскільки він посилав послів до Со (до Ситора) царя єгипетського і не давав асирійському цареві данини, що робив перед тим щороку. І взяв його цар асирійський під варту і ув'язнив його у в'язничному домі.

5. І пішов цар асирійський на всю землю, і наблизився до Самарії, і тримав її в облозі три роки.

6. Дев'ятого року Осії захопив цар асирійський Самарію, і переселив ізраїльтян до Асирії, і оселив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії.

7. Коли почали грішити сини Ізраїлеві перед Господом, Богом своїм, Котрий вивів їх із єгипетської землі, з-під руки фараона, царя єгипетського, і почали шанувати інших богів,

8. І почали вчиняти за звичаями народів, котрих прогнав Господь від синів ізраїлевих, і [за звичаями] царів ізраїльських, як учиняли вони.

9. І чинили сини Ізраїлеві небажане Господові, Богові своєму, і спорудили собі підвищення в усіх містах своїх, [починаючи] від сторожової вежі до укріпленого міста.

10. І поставили в себе статуї і зображення Астарти на всілякому високому пагорбі, і під всіляким тінявим деревом.

11. І вершили там кадіння на всіх підвищеннях, як ті народи, котрих прогнав од них Господь, і вдавалися до поганих справ, які гнівили Господа,

12. І служили ідолам, про яких говорив їм Господь: Не робіть цього!

13. Тоді Господь через усіх пророків Своїх, через усілякого ясновидця, застерігав Ізраїля і Юду, говорячи: Одверніться від лихих шляхів ваших, і дотримуйтеся заповідей Моїх, настанов Моїх, за всім ученням, котре Я заповідав батькам вашим і котре Я передав вам через служників Моїх пророків.

14. Але вони не слухали і ожорсточували шию свою, як була шия їхніх батьків, котрі не вірили в Господа, Бога свого.

15. І зневажили настанови Його, і заповіта Його, котрого Він ухвалив з батьками їхніми, і одкровення Його, котрими Він застерігав їх, і пішли за марнотами й мерзотою, і за народами довколишніми, про яких Господь заповідав їм, щоб не чинили так, як вони;

16. І залишили всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі зображення двох телят з литва, і зробили Астарту, і поклонялися всьому війську небесному і служили Ваалові.

17. І переводили синів своїх і дочок своїх через вогонь, і ворожили і чарували чарами, і віддавалися тому, щоб чинити небажане в очах Господніх і гнівити Його.

18. І вельми розгнівався Господь на ізраїльтян, і відкинув їх від лиця Свого. Не лишилося жодного, окрім одного коліна Юдиного.

19. І Юда також не пильнував заповідей Господа, Бога свого, і вчиняв за звичаями ізраїльтян, як учиняли вони.

20. І відвернувся Господь від усіх нащадків Ізраїля, і упокорив їх, і віддавав їх у руки грабіжникам, і нарешті відкинув їх від лиця Свого.

21. Ізраїльтяни усамітнилися від дому Давидового, і зацарювали Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.

22. І ходили Ізраїлеві сини у всіх Єровоамових гріхах, які він чинив, не ухилялися від них.

23. Доки Господь не відвернув Ізраїля від лиця Свого, як говорив через усіх служників Своїх, пророків. І переселили Ізраїля з краю свого в Асирію, де він і донині.

24. І перевів цар асирійський людей із Вавилону, і з Кути, і з Івви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, і оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І вони заволоділи Самарією, і почали жити в містах її.

25. І оскільки на початку замешкання свого там вони не шанували Господа, то Господь послав на них левів, котрі убивали їх.

26. І доповіли цареві асирійському, і сказали: Народи, котрих ти переселив і оселив у містах самарійських, не відають закону Бога тієї землі, і за те Він посилає на них левів, і ось, вони убивають їх, тому що вони не знають закону Бога тієї землі.

27. І наказав цар асирійський і сказав: Відправте туди одного із священиків, яких ви виселили звідти; нехай піде і замешкає там, і він навчить їх закону Бога тієї землі.

28. І прийшов один із священиків, котрих виселили із Самарії, і мешкав у Бет-Елі, і він навчав їх, як шанувати Господа.

29. Причому, зробив кожний народ своїх богів, і поставив у капищах узвишшя, які спорудили самаряни, – кожний народ у своїх містах, де вони живуть.

30. Вавилоняни зробили Суккот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму,

31. Іввійці зробили Нівхаза і Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх у вогні Адраммелехові і Анаммелехові, сефарваїмським богам.

32. А тим часом, шанували й Господа, і вчинили у себе священиків підвищень з-поміж себе, і вони служили в них у капищах на підвищеннях.

33. Господа вони шанували, і богам своїм вони служили за звичаями народів, з-поміж котрих оселили їх.

34. Аж донині чинять вони за давніми своїми звичаями: Не бояться Господа, і не чинять за настановами і за обрядами, і за законами, і за заповідями, котрі заповідав Господь синам Якова, котрому дав Він ім'я Ізраїля.

35. І склав Господь з ними заповіта і заповідав їм, говорячи: Не шануйте богів інших, і не поклоняйтеся їм, і не служіть їм, і не приносьте пожертви їм;

36. Але Господа, Котрий вивів вас із єгипетської землі силою великою і раменом потужним, Його шануйте, і Йому поклоняйтеся, і Йому приносьте пожертви.

37. І настанови, і приписи, і закона, і заповіді, котрі Він написав вам, прагніть виконувати упродовж усіх днів, і не шануйте богів інших.

38. І заповіта, котрого Я склав з вами, не забувайте, і не шануйте богів інших;

39. Тільки Господа, Бога вашого, шануйте, і він визволить вас від руки всіх ворогів ваших.

40. Але вони не послухали, а вчиняли за своїми попередніми звичаями.

41. Народи ці шанували Господа, але й ідолам своїм служили. Та навіть діти їхні і діти дітей їхніх донині вчиняють так само, як учиняли батьки їхні.

4 Царів 18

1. Третього року Осії, сина Елиного, ізраїльського царя, зацарював Єзекія, син Ахаза, царя Юдиного.

2. Двадцять п'ять літ було йому, коли зацарював, і двадцять дев'ять літ царював у Єрусалимі; ім'я матері його Аві, донька Захарії.

3. І чинив він бажане в очах Господніх – усе так, як чинив Давид, батько його.

4. Він понищив підвищення, розбив статуї, зрубав діброву і знищив мідного змія, котрого виготовив Мойсей, – тому що до цих днів Ізраїлеві сини кадили йому і називали його Нехуштан.

5. На Господа, Бога Ізраїлевого, покладався він, і такого, як він, не було поміж всіма царями Юдиними і після нього, і перед ним.

6. І прихилився він до Господа, і не відхилявся від Нього, і дотримувався заповідей Його, які заповідав Господь Мойсеєві.

7. І був Господь з ним: скрізь, куди він не ходив, чинив він розважливо. І відхилився він від царя асирійського, і вже не служив йому.

8. Він уразив филистимлян аж до Аззи і в межах її, від сторожової башти аж до укріпленого міста.

9. Четвертого року царя Єзекії, ізраїлевого царя, тобто сьомого року Осії, сина Елиного, – пішов Салманасар, цар асирійський, на Самарію, і взяв її в облогу.

10. І захопив її за три роки. Шостого року Єзекії, тобто дев'ятого року Осії, царя ізраїльського, звойована Самарія.

11. І переселив цар асирійський ізраїльтян до Асирії, і оселив їх у Халаху і в Хаворі, над річкою Ґозан і до мідійських міст.

12. За те, що вони не хотіли чути голосу Господнього, Бога свого і переступили заповіта Його, все що заповідав Мойсей, служник Господній; вони і не слухали, і не виконували.

13. Чотирнадцятого року царя Єзекії, пішов Санхерів, цар асирійський, супроти всіх укріплених міст Юдиних, і захопив їх.

14. І послав Єзекія, Юдин цар, до царя асирійського до Лахішу сказати: Завинив я, відійди од мене; а що накладеш на мене, я даватиму. І наклав цар асирійський на Єзекію, царя Юдиного, триста талантів срібла і тридцять талантів золота.

15. І віддав Єзекія все срібло, яке знайшлося в домі Господньому і в скарбницях дому царського.

16. Того часу зняв Єзекія [золото] з дверей дому Господнього і з дверних стовпів, котрі визолотив Єзекія, цар Юдин, і віддав його цареві асирійського.

17. І послав цар асирійський до царя Єзекії Тартана, і Рабсариса, і Рабсака з Лахішу до царя Єзекії з великим військом до Єрусалиму. І пішли, і прийшли до Єрусалиму; і стали біля водоводу горішнього ставка, котрий на битій дорозі до поля валюшників.

18. І кликали вони царя. І вийшов до них Еліяким, син Хілкійї, старший палацу, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, оповісник.

19. І сказав їм Рабсак: Скажіть Єзекії: Так говорить цар великий, цар асирійський: Що це за надія, на котру ти сподіваєшся?

20. Ти вимовляв лише порожні слова: Для війни необхідні порада і сила. А нині ти на кого покладаєшся, що відхилився од мене?

21. Ось, ти сподіваєшся спертися на Єгипет, на цю тростину надламану, котра, якщо хтось зіпреться на неї, увійде йому руку – прохромить її. Такий фараон, цар єгипетський для всіх, хто покладається на нього.

22. А якщо ви скажете мені: На Господа Бога нашого ми покладаємося, то чи на того, котрого підвищення і жертовника понищив Єзекія, і сказав Юді та Єрусалимові: Тільки перед цим жертовником поклоняйтеся в Єрусалимі.

23. Отож, піди на спілку з володарем моїм, царем асирійським; Я дам тобі дві тисячі коней, чи можеш дістати собі вершників для них?

24. Як тобі здолати бодай одного вождя із найменших служників володаря мого? І сподіваєшся на Єгипет заради колісниць і коней?

25. Причому, хіба я без волі Господньої пішов на місце оце, щоб спустошити його? Господь сказав мені: Піди на землю оцю і спустош її.

26. І сказав Еліяким, син Хілкійї, і Шевна та Йоах Рабсакові: Говори служникам твоїм арамейською, тому що розуміємо ми, а не говори з нами єврейською вголос перед народом, котрий на мурах.

27. І сказав їм Рабсак: Невже тільки до володаря твого і до тебе послав мене володар мій сказати ці слова? Ні, а також і до людей, котрі сидять на мурі, щоб їсти кал свій та пити свою сечу з вами.

28. І підвівся Рабсак, і проголосив гучним голосом єврейською, і говорив, і сказав: Слухайте слово царя великого, царя асирійського!

29. Так говорить цар: Нехай не спокушає вас Єзекія; бо він не може урятувати вас від руки моєї.

30. І нехай не подає вам надії Єзекія через Господа, говорячи: Порятує нас Господь, і не попаде місто це в руки царя асирійського.

31. Не слухайте Єзекії. Тому що так говорить цар асирійський: Помиріться зі мною і вийдіть до мене, і нехай кожний їсть плоди виноградної лози своєї і смоковниці свої, і пийте, і нехай кожний п'є воду із своєї криниці.

32. Доки я не прийду і не візьму вас у край такий самий, на землю хліба і вина, на землю плодів і виноградників, на землю оливкових дерев і меду, і будете жити і не помрете. Не слухайте Єзекії, котрий спокушає вас, говорячи: Господь урятує вас.

33. Чи врятували боги народів, кожний свою землю, від руки царя асирійського?

34. Де боги Гамату і Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врятували вони Самарію від руки моєї?

35. Хто із усіх богів земель оцих урятував землю свою від руки моєї? То невже Господь врятує Єрусалим від руки моєї?

36. І мовчав народ, і не відповідали йому жодним словом; тому що був наказ царя: Не відповідайте йому.

37. І прийшов Еліяким, син Хілкійї, старший палат, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, оповісник, із роздертими шатами до Єзекії, і доповіли йому слова Рабсакові.

4 Царів 19

1. Коли почув [про це] Єзекія, то роздер одежу свою, і покрився веретищем, і пішов до Господнього дому.

2. І послав Еліякима, доглядача палацу, і писаря Шевну, і старших священиків, покритих веретищами, до пророка Ісаї, сина Амосового.

3. І вони сказали йому: Так говорить Єзекія: День скорботи і покари, і посоромлення день оцей; Бо дійшли немовлята до отвору утроби, та немає сили породити!

4. Може, почує Господь, Бог твій, усі слова Рабсакові, котрого послав цар асирійський, володар його, ганити Бога Живого і ганьбити словами, які чув Господь, Бог твій. Зверши, благаємо, молитву за тих, що залишилися, і ще живуть.

5. І прийшли служники царя Єзекії до Ісаї,

6. І сказав їм Ісая: Отак скажіть володареві вашому: Так говорить Господь: Не бійся слів, котрі ти чув, котрими ганьбили Мене служники царя асирійського.

7. Ось, Я пошлю на нього духа, і він почує вість, і повернеться на свою землю, і Я уражу його мечем у країні його.

8. І повернувся Рабсак, і знайшов царя асирійського, що воював супроти Лівни; оскільки почув, що той рушив із Лахішу.

9. І почув він про Тіргаку, царя ефіопського, таке йому сказали: Ось, він прийшов оружно супроти тебе. І знову послав він послів до Єзекії сказати:

10. Так скажіть Єзекії, цареві Юдиному: Нехай не обманює тебе Бог твій, на котрого ти покладаєш надію, гадаючи: Не зазнає Єрусалим руки царя асирійського.

11. Адже ти чув, що вчинили царі асирійські з усіма землями, поклавши на них закляття, – то чи зацілієш ти?

12. Боги народів, котрих спустошили батьки мої, чи врятували їх? [Чи врятували] Гозана і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

13. Де цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?

14. І взяв Єзекія листа з руки послів, і прочитав його, і пішов у дім Господній, і розгорнув його Єзекія перед Господом.

15. І молився Єзекія перед Господом, і говорив: Господе, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти єдиний Бог усіх царств землі, Ти утворив небо і землю.

16. Нахили, Господе, вухо Твоє і почуй, і розплющ, Господе, очі Свої, і поглянь, і почуєш слова Санхеріва, котрий послав ганьбити Бога Живого!

17. Справді, Господе, царі асирійські спустошили народи і землю їхню,

18. І покидали богів їхніх у вогонь; але це не боги, а витвір людських рук, дерево і камінь, а тому й винищив їх.

19. І нині, Господе, Боже наш, урятуй нас од руки його, і довідаються всі царства землі, що Ти, Господе, Бог єдиний.

20. І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Те, про що ти молився до Мене, супроти Санхеріва, царя асирійського, Я почув.

21. Ось слово, котре вирік Господь про нього: Зневажить тебе, посміється над тобою, незаймана донько Сіону; услід за тобою похитає головою дочка Єрусалиму.

22. Кого ти лаяв і ганьбив? І на Кого підвищив голос, і звів так високо очі свої? На Святого Ізраїлевого.

23. Через послів твоїх ти ганив Господа і сказав: З багатьма колісницями моїми Я зійшов на гори високі, на ребра Ливану, і зрубав кедри високі його, і найдобірніші кипариси його, і прийшов на найвіддаленіший прихисток його, в гущавину саду його.

24. І відкопував я і пив воду чужу, і повисушую стопою ніг моїх усі ріки єгипетські.

25. Хіба ти не чув, що я віддавна учинив це, за старожитніх днів започаткував це, а нині виконав тим, що ти спустошуєш укріпленні міста, [обертаєш] їх на купи руїн?

26. І мешканці їхні зробилися немічними, тремтять і залишаються в соромі. Вони стали, [мов] трава в полі і тендітне зело, [як] парості на дахах і обпалене збіжжя ще до колосіння.

27. Чи сядеш ти, чи вийдеш, Я все знаю; [відаю] і про зухвалість твою супроти Мене.

28. [За твою] зухвалість супроти Мене і за те, що пихатість твоя дійшла до вух Моїх, Я просуну кільце Моє у ніздрі твої, і вудило Моє до рота твого, і заверну тебе назад тією ж дорогою, котрою ти прийшов.

29. І ось тобі, [Єзекіє], ознака: Їжте цього року, що виросло від самосійного зерна, і другого року самосійне, а третього року сійте і жніть, і садіть виноградні сади і їжте плоди їхні.

30. І заціліле в домі Юдиному, залишене, знову пустить коріння внизу і принесе плід угорі.

31. Тому що з Єрусалиму вийде залишок, і порятунок від гори Сіону. Ревність Господа Саваота учинить це.

32. А тому так говорить Господь про царя асирійського: Не зайде він до цього міста; і не закине туди стріли, і не підступить до нього зі щитом, і вала супроти нього не зможе насипати.

33. Тією ж дорогою, котрою прийшов, повернеться, і в місто це не зайде, говорить Господь.

34. Я буду обороняти місто це, аби порятувати його заради Себе і заради Давида, служника Мого.

35. І сталося тієї ночі: пішов Ангел Господній і уразив у таборі асирійському сто вісімдесят п'ять тисяч. І підвелися вранці, і ось, усі тіла мертві.

36. І рушив, і пішов, і повернувся Санхерів, цар асирійський, і засів у Ніневії.

37. І коли він поклонявся в домі Нісхора, бога свого, то Адраммелех і Шар'ецер сини його, забили його мечем, а самі втікли до краю Араратського. І зацарював Есар-Хаддон, син його, замість нього.

4 Царів 20

1. За тих днів занедужав Єзекія смертельно; і прийшов до нього Ісая, син Амосів, пророк, і сказав йому: Так говорить Господь: Учини заповіта для дому твого, бо помреш ти і не одужаєш.

2. І відвернувся [Єзекія] лицем своїм до стіни, і молився до Господа, кажучи:

3. О, Господе! Згадай, що я ходив перед Тобою правдиво, із відданим [Тобі] серцем, і чинив бажане в очах Твоїх. І заплакав Єзекія ревним плачем.

4. Ісая ще не вийшов з міста, як було до нього слово Господнє:

5. Повернися, і скажи Єзекії, володареві народу Мого: Так говорить Господь, Бог Давида, батька твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої. Ось, я зцілю тебе, третього дня підеш у дім Господній.

6. І додам до днів твоїх п'ятнадцять літ, і від руки царя асирійського порятую тебе і, захищатиму місто оце заради Себе і заради Давида, служника Мого.

7. І сказав Ісая: Візьміть грудку смоковниць. І взяли, і приклали до болячки; і він одужав.

8. І сказав Єзекія Ісаї: Які ознаки того, що Господь зцілить мене, і що піду я третього дня до Господнього дому?

9. І сказав Ісая: Ось буде тобі ознака від Господа, що виконає Господь Слово, котре Він вирік; Чи вперед пройти тіні на десять сходинок, чи повернутися на десять сходинок.

10. І сказав Єзекія: Легко тіні просунутися вперед на десять сходинок; Ні, нехай повернеться тінь назад на десять сходинок.

11. І заволав Ісая пророк до Господа ревно, і завернув Він тінь назад на східцях, де вона спускалася по східцях Ахазових, на десять сходинок.

12. Того часу послав Беродах-Бал'адан, син Бал'аданів, цар вавилонський, листа і дарунок Єзекії, бо він чув, що Єзекія був недужий.

13. Єзекія вислухав посланих, показав їм комори свої, срібло і золото, і духмяності, і дорогу оливу, і всю зброярню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях; не залишилося жодної речі, котрої не показав би їм Єзекія в домі своєму і в усьому володінні своєму.

14. І прийшов Ісая пророк до царя Єзекії, і сказав Йому: Що казали ці люди, і звідки вони приходили до тебе? І сказав Єзекія: Із краю далекого вони приходили, із Вавилону.

15. І сказав [Ісая]: Що вони бачили в домі твоєму? І сказав Єзекія: Усе що в домі моєму, вони бачили; не лишилося жодної речі, котрої я не показав би їм у скарбницях моїх.

16. І сказав Ісая Єзекії: Вислухай слово Господнє:

17. Ось, проминуть дні, і забране буде все, що в домі твоєму, і що зібрали батьки твої до цього дня, у Вавилон; нічогісінько не залишиться, говорить Господь.

18. Із синів твоїх, котрі підуть із тебе, котрих ти породиш, візьмуть, і будуть вони євнухами в палаці царя вавилонського.

19. І сказав Єзекія Ісаї: Щире слово Господнє, котре ти вирік. І продовжував: Нехай буде мир і добробут упродовж днів моїх.

20. А решту діянь Єзекії та про всі подвиги його, і про те, що він учинив ставок і водогін, і провів воду до міста, оповідано в Літописі юдиних царів.

21. І спочив Єзекія з батьками своїми, і зацарював Манасія, син його, замість нього.

4 Царів 21

1. Дванадцять років було Манасії, коли зацарював, і п'ятдесят років царював у Єрусалимі; ім'я матері його – Хевці-Ваг.

2. І учиняв він лихе в очах Господніх, [наслідуючи] мерзоти народів, котрих прогнав Господь від синів Ізраїлевих.

3. І знову спорудив підвищення, котрі понищив батько його Єзекія, і спорудив жертовники Ваалові, і вчинив діброву, як учинив був Ахав, цар ізраїльський, і поклонявся всім небесним силам і служив їм.

4. І спорудив жертовники у домі Господньому, про котрий сказав Господь: У Єрусалимі утверджу ймення Моє.

5. І спорудив жертовники всім світилам небесним на обидвох подвір'ях Господнього дому.

6. І провів сина свого через вогонь, і гадав, і ворожив, і позаводив викликувачів мертвих і чародіїв, багато вчиняв лихого в очах Господа, аби прогнівити Його.

7. І поставив карбоване зображення Астарти, котре зробив, у домі, про якого казав Господь Давидові і Соломонові, синові його: У домі цьому і в Єрусалимі, котрого Я вибрав із усіх колін Ізраїля, Я утверджую ймення Моє навіки.

8. І не дам більше мандрувати Ізраїлевій нозі з тієї землі, котру Я дав батькам їхнім, за умови, якщо вони будуть прагнути учиняти згідно з усім тим, що Я наказав їм, і з усім законом, якого заповідав їм служник Мій Мойсей.

9. Але вони не послухали; і звів їх Манасія до того, що вони чинили гірше від тих народів, котрих винищив Господь від лиця синів Ізраїля.

10. І говорив Господь через служників Своїх, пророків, і сказав:

11. За те, що учинив Манасія, цар Юдин, такі мерзоти, найгірші від того, що учиняли амореї, котрі були перед ним, і ввів Юду у гріх ідолами своїми,