Четверта Книга Царів 2 страница

2. І підвелася та жінка, і вчинила за словом чоловіка Божого, і пішла вона і дім її, і жила у филистимському краї сім літ.

3. А як минуло сім літ, повернулася ця жінка з краю филистимського, і прийшла просити царя про дім свій і про поле своє.

4. Цар якраз розмовляв із Ґехазі, служником Божого чоловіка, і сказав: Розкажи мені про все пречудове, що вчинив Єлисей.

5. І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, жінка, чийого сина воскресив він, просила царя про дім свій, і про поле своє. І сказав Ґехазі: Володарю мій царю, оце та жінка і той самий син її, котрого воскресив Єлисей.

6. І запитав цар у жінки, і вона розповіла йому. І дав їй цар одного із челяді, сказавши: Поверніть їй усе, що належало їй, і всі прибутки з поля, від того дня, як вона залишила землю, й донині.

7. І прийшов Єлисей у Дамаск, коли Бен-Гадад, цар сирійський, був недужий. І доповіли йому, кажучи: Прийшов чоловік Божий сюди.

8. І сказав цар Газаїлові: Візьми в руку твою подарунка і піди назустріч Божому чоловікові, і запитай через нього Господа, кажучи: А чи одужаю я від оцієї хвороби?

9. І пішов Газаїл назустріч йому, і взяв подарунка в руку свою і всього вартісного в Дамаску, скільки можуть нести сорок верблюдів, і прийшов, і постав перед ним, і сказав: Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе запитати: Чи одужаю я від оцієї хвороби?

10. І сказав йому Єлисей: Піди, скажи йому: Одужаєш, однак відкрив мені Господь, що він помре.

11. І глянув на нього [Єлисей] гостро, і дивився отак довго, аж примусив його знітитися; і заплакав чоловік Божий.

12. І сказав Газаїл: Чому володар мій плаче? І сказав він: Тому, що я знаю, скільки зла ти заподієш синам ізраїлевим: фортеці їхні ти понищиш вогнем, і юнаків їхніх умертвиш мечем, і грудних дітей їхніх заб'єш, і вагітних [жінок] розітнеш.

13. І сказав Газаїл: Чи не є служник твій псом, щоб зміг учинити таке велике дійство? І сказав Єлисей: Показав мені Господь тебе царем Сирії.

14. І пішов він од Єлисея, і прийшов до царя свого. І сказав йому [цей]: Що говорив тобі Єлисей? І сказав: Він казав мені, що ти одужаєш.

15. А другого дня він узяв ковдру, намочив у воді і поклав на його обличчя, і він помер. І зацарював Газаїл замість нього.

16. П'ятого року Йорама, сина Ахавого, царя ізраїльського, за Йосафата, царя Юдиного, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.

17. Він мав тридцять два роки, коли зацарював, і вісім літ царював у Єрусалимі.

18. І ходив дорогою царів ізраїльських, як чинив дім Ахавів, тому що донька Ахавова була дружиною його; і чинив він лихе перед очима Господніми.

19. Однак не хотів Господь погубити Юду, заради Давида, служника Свого, оскільки він обіцяв дати йому світильника у дітях його на всі часи.

20. За днів його вийшов Едом з-під руки Юдиної, і настановили вони над собою царя.

21. І пішов Йорам до Цаіру, і всі колісниці його з ним; і підвівся він уночі, і понищив Едома, що був оточив його і старшин над колісницями, але народ повтікав до шатрів своїх.

22. І вийшов Едом з-під руки Юдиної аж донині. Того часу вийшла й Ливна.

23. А решту діянь Йорамових, і все, що він учинив, описано в Літописі царів Юдиних.

24. І спочив Йорам із батьками своїми і похований з батьками своїми у місті Давидовому. І зацарював Ахазія, син його, замість нього.

25. Дванадцятого року Йорама, Ахавого сина, ізраїльського царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

26. Двадцять два роки мав Ахазія, коли зацарював, і один рік царював у Єрусалимі. А ім'я матері його – Аталія, донька Омрі, ізраїльського царя.

27. І ходив дорогою дому Ахавого, і чинив лихе в очах Господніх, так, як дім Ахавів, тому що він був родич із домом Ахавовим.

28. І пішов він з Йорамом, сином Ахавовим, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до Ґілеадського Рамоту, і поранили сирійці Йорама.

29. І повернувся цар Йорам, щоб лікуватися в Ізреелі від ран, котрі завдали йому сирійці в Рамоті, коли воював він з Газаїлом, царем сирійським. І Ахазія, син Йорамів, прийшов провідати Йорама, сина Ахавого, до Ізрееля, оскільки він був хворий.

4 Царів 9

1. Єлисей пророк прикликав одного із синів пророцьких і сказав йому: Підпережи стегна твої, і візьми оцю посудину з єлеєм в руку твою, і піди до Рамоту Ґілеадського.

2. Як прийдеш туди, відшукай там Єгу, сина Йосафата, сина Німшієвого, і підійди, і накажи йому вийти з-поміж братів своїх, і заведи його до внутрішньої кімнати.

3. І візьми посудину з єлеєм, і вилий на голову його, і скажи: Так говорить Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем. Потім відчини двері, і втікай, і не чекай.

4. І пішов юнак, служник пророка, до Рамоту Ґілеадського.

5. І прийшов, і ось, сидять старшини війська. І сказав: У мене слово до тебе, старшино війська. І сказав Єгу: До кого із усіх нас? І сказав він: До тебе, старшино війська.

6. І підвівся він, і зайшов у дім. І [юнак] вилив єлей на голову його, і сказав йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Помазую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем.

7. І ти винищиш дім Ахава, володаря твого, щоб Мені помститися за кров служників Моїх пророків і за кров усіх служників Господніх, [які загинули] від руки Єзавелі.

8. І загине увесь дім Ахава, і винищу в Ахава кожного, що виливає на стіну, і ув'язненого, і залишеного в Ізраїлі.

9. І вчиню дім Ахавів, як дім Єровоама, сина Неватового, і, як дім Баші, сина Ахійїного.

10. А Єзавель з'їдять пси на полі Ізреельському, і ніхто не поховає її. І прочинив двері, і втік.

11. І вийшов Єгу до служників володаря свого, і сказали йому: Чи з миром? Нащо приходив цей несамовитий до тебе? І сказав їм: Ви знаєте цього чоловіка і що він говорить.

12. І сказали: Неправда! Розкажи нам. І сказав він: Те і те він сказав мені, кажучи: Так говорить Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем.

13. І поспішили вони, і взяли кожний одежу свою, і постелили йому на самих сходах, і засурмили сурмою, і сказали: Зацарював Єгу!

14. І повстав Єгу, син Йосафатів, сина Німшієвого, супроти Йорама; А Йорам був з усіма ізраїльтянами в Рамоті Ґілеадському на сторожі супроти Газаїла, сирійського царя.

15. Врешті, сам цар Йорам повернувся, щоб лікуватися в Ізраїлі від ран, котрих завдали йому сирійці, коли він воював з Газаїлом, царем сирійським. І сказав Єгу: Якщо ви згодні, то нехай ніхто не залишає міста, аби подати вістку в Ізреелі.

16. І сів Єгу на коня, і поїхав до Ізреелю, де лежав Йорам, і куди Ахазія, цар Юдин, прийшов провідати Йорама.

17. На башті в Ізреелі стояв вартовий, і побачив він військо Єгуєве, коли воно йшло, і сказав: Озброєних людей я бачу. І сказав Йорам: Візьми верхівця і пошли назустріч їм, і нехай скаже: Чи з миром?

18. І виїхав верхівець на коні назустріч йому, і сказав: Так говорить цар: Чи з миром? І сказав Єгу: Що тобі до того? Їдь за мною. І доповів вартовий, і сказав: Доїхав до них, але не повертається.

19. І послали другого верхівця, і він приїхав до них, і сказав: Так говорить цар: Чи з миром? І сказав Єгу: Що тобі до миру? Їдь за мною.

20. І доповів сторож, сказавши: Доїхав до них, і не повертається; А хода наче Єгу, Німшієвого сина, тому що він іде прудко.

21. І сказав Йорам: Запрягай! І запрягли колісницю його. І виступив Йорам, цар ізраїльський, і Ахазія, цар Юдин, кожний на колісниці своїй. І виступили супроти Єгу, і стрілися з ним на полі ізреелянина Навота.

22. І коли забачив Йорам Єгу, то сказав він: Чи з миром, Єгу? І сказав він: Який мир при любодіянні Єзавелі, матері твоєї, і за багатьох її ворожінь!

23. І повернув Йорам руки свої, і побіг, і сказав Ахазії: Зрада, Ахазіє!

24. А Єгу натягнув лука рукою своєю, і завдав урази Йорамові поміж плечима його, і пройшла стріла крізь серце його, і впав він на колісниці своїй.

25. І сказав Єгу Бідкарові, вельможі своєму: Візьми, кинь його на ділянку поля Навота ізреелянина, бо пригадай, як ми з тобою їхали удвох позаду Ахава, батька його, і як Господь вирік на нього таке пророцтво.

26. Справді, кров Навота і кров синів його бачив Я вчора, говорить Господь, і помщуся тобі на цьому полі. Отож, візьми, кинь його на поле, за словом Господнім.

27. Ахазія, цар Юдин, забачивши це, побіг дорогою на Бет-Гагган, до дому, що в саду. І погнався за ним Єгу, і сказав: І його бийте на колісниці. Це сталося на пагорбі Гур, що при Ївлеамі. І втік він до Меґіддо і загинув там.

28. І відпровадили його служники його, до Єрусалиму, і поховали його в гробниці його, з батьками його, в місті Давидовім.

29. Одинадцятого року Йорама, сина Ахавого, зацарював Ахазія в Юдеї.

30. І прийшов Єгу до Ізрееля. А Єзавель, діставши новину, підрум'янила лице своє, і прикрасила голову свою, і глянула у вікно.

31. Коли Єгу увійшов до брами, вона сказала: Чи все гаразд, Зімрі, убивнику пана свого?

32. І підніс він обличчя своє до вікна і сказав: Хто зі мною, хто? І виглянули до нього два-три євнухи.

33. А він сказав: Скиньте її. І викинули її геть, і бризнула кров її на стіну та на коней. І він топтав її.

34. І прийшов Єгу, і їв, і пив, і сказав: Знайдіть цю прокляту і поховайте її, оскільки вона є царська донька.

35. І пішли хоронити її, і не знайшли від неї анічого, окрім черепа і ніг, і зап'ясть на руках.

36. І повернулися, і доповіли йому. І сказав він: Таким було слово Господнє, котре Він вирік через служника Свого Іллю тішб'янина, кажучи: На полі Ізраїльському з'їдять пси тіло Єзавелі.

37. І буде труп Єзавелі на ділянці Ізреельській, мов гній на полі, тож ніхто не скаже: Це Єзавель.

4 Царів 10

1. У Ахава було сімдесят синів у Самарії, і написав Єгу листи, і послав до Самарії старшинам ізраїльським, старшинам і вихователям дітей Ахавових, такого змісту:

2. Коли прийде цей лист до вас, то, оскільки у вас і сини володаря нашого, а також і колісниці, і коні, і укріплене місто, і зброя,

3. То виберіть кращого і найдостойнішого серед синів володаря вашого, посадіть на троні батька його, і воюйте за дім володаря свого.

4. Вони дуже перелякалися і сказали: Ось, два царі не встояли перед ним, то яким чином устоїмо ми?

5. І послав старший над домом [царським] і старший міста, і старшина, і вихователі до Єгу сказати: Ми – служники твої, і що скажеш нам, те й учинимо. Ми нікого не настановимо царем; що тобі до вподоби, те й чини.

6. І написав він до них листа вдруге ось такого: Якщо ви мої, і слову моєму підкоряєтеся, то візьміть голови синів володаря свого і прийдіть до мене завтра о цій порі до Ізрееля. (А царських синів було сімдесят душ; виховували їх найвідоміші вельможі в місті).

7. Коли дістали вони листа, вони взяли царських синів, і закололи їх – сімдесят чоловік, і поклали голови їхні в корзини, і послали до нього в Ізреель.

8. І прийшов посланий, і доповів йому, і сказав: Принесли голови синів царських. І сказав він: Покладіть їх на дві купи біля брами до ранку.

9. Уранці він вийшов, і став, і сказав усьому народові: Ви – невинні. Ось, я повстав супроти володаря мого і умертвив його; а їх усіх хто забив?

10. Тож знайте відтепер, що не впаде на землю жодне слово Господа, котре Він вирік про дім Ахава; Господь учинив те, що вирік через служника свого Іллю.

11. І умертвив Єгу всіх, що залишилися в домі Ахава в Ізреелі, і всіх вельмож його, і близьких його, і священиків його, аж так, що не залишилося від нього жодного зацілілого.

12. І підвівся, і пішов, і прийшов до Самарії. Знаходячись на дорозі при Бет-Екед-Гароїмі,

13. Зустрів Єгу братів Ахазії, царя Юдиного, і сказав: Хто ви? Вони сказали: Ми брати Ахазії, йдемо довідатися про здоров'я синів царя і синів володарки.

14. І сказав він: Схопіть їх живими! І схопили їх живими, і закололи їх сорок два чоловіки біля криниці Бет-Екеда, і не залишилося з них жодного.

15. І поїхав звідти, і зустрівся з Єгонадавом, сином Рехава, [котрий рухався] йому назустріч, і вітав його, і сказав йому: Чи твоє серце щире до мене так, як моє серце до твого серця? І сказав Єгонадав: Так. – Якщо так, то дай руку твою. – І подав він руку свою, і підхопив він його до себе в колісницю.

16. І сказав: Їдь зі мною і подивися на мою ревність до Господа. І посадовили його до колісниці.

17. Як приїхав він до Самарії, то забив усіх, хто залишався в Ахава у Самарії, так що зовсім винищив його, за словом Господа, котре Він вирік Іллі.

18. І зібрав Єгу увесь народ і сказав їм: Ахав замало служив Ваалові; Єгу буде служити йому більше!

19. Отож, покличте до мене всіх пророків Ваала, усіх, хто служить йому, і всіх священиків його, щоб не було відсутніх; Тому що у мене буде велика пожертва Ваалові. А кожний, хто не з'явиться, не залишиться живим. Єгу вчинив це з хитрим наміром, щоб винищити служників Ваала.

20. І сказав Єгу: Оголосіть святкове зібрання заради Ваала. І оголосили [зібрання].

21. І послав Єгу по всьому Ізраїлю. І посходилися всі, хто служив Ваалові, і не залишився ніхто, хто не прийшов би, і зайшли у дім Ваалів, і виповнився дім Ваалів цілком.

22. І сказав він доглядачеві одежі: Принеси одяг для всіх служників Ваалових. І він приніс їм одежу.

23. І зайшов Єгу та Єгонадав, Рехавів син, до Ваалового дому, і сказав до Ваалових служників: Послухайте і подивіться, чи не знаходиться у вас хто-небудь із служників Господніх, оскільки тут мають бути самі служники Ваала.

24. І коли почали вони приносити приношення всеспалення, Єгу поставив поза [домом] вісімдесят чоловіків і сказав: Якщо хтось із людей, котрих я віддав у ваші руки, втече, життя того, хто дозволить йому втекти, буде замість [його] життя.

25. Коли скінчили всеспалення, сказав Єгу скороходам і старшинам: Підіть, забийте їх, щоб жоден не втік. І повбивали їх вістрям меча, і кинули їх скороходи і старшини, і пішли до міста, де було Ваалове капище.

26. І винесли ідолів із капища Ваалового, і спалили їх.

27. І розбили вони Ваалову статую, і зруйнували капище Ваалове; і зробили з нього місце для нечистот, донині.

28. І винищив Єгу Ваала на землі ізраїльській.

29. А втім, від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив Ізраїля у гріх, від них не відступив Єгу – від золотих телят, котрі у Бет-Елі і в Дані.

30. І сказав Господь Єгу: За те, що ти охоче зробив, що було праведним в очах Моїх, виконав над домом Ахавовим усе, що було на серці в Мене, сини твої до четвертого покоління будуть сидіти на троні Ізраїлевому.

31. Але Єгу не прагнув ходити в законі Господа, Бога Ізраїлевого, від усього серця. Він не відступив од гріхів Єровоама, котрий увів Ізраїля в гріх.

32. За тих днів розпочав Господь відтинати од Ізраїля частини, – і завдавав їм поразки Газаїл у всій Ізраїлевій країні.

33. На схід від Йордану, всю землю Ґілеаду, [коліно] Ґадове, Рувимове та Манасіїне, [починаючи] від Ароеру, що при потоці Арнон, і Ґілеад та Башан.

34. Решту діянь Єгу, і все, що він учинив, і лицарські подвиги його, – все це написано у Літописі царів ізраїльських.

35. І спочив Єгу з батьками своїми, і поховали його в Самарії. І зацарював Єгоахаз, син його, замість нього.

36. А часу, у який царював Єгу над Ізраїлем, у Самарії, було двадцять вісім літ.

4 Царів 11

1. Коли Аталія, матір Ахазії, побачила, що помер її син, то підвелася і вигубила все цареве насіння.

2. Але Єгошева, донька Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, і потайки вивела його з-поміж убиваних царських синів, його і няньку його, і сховала в опочивальні. І сховали його від Аталії, і він не був забитий.

3. І переховувався він нею в домі Господньому шість літ, а в цей час Аталія царювала над краєм.

4. Сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників з охорони і скороходів, і привів їх до себе у дім Господній, і уклав з ними угоду, і взяв із них присягу у домі Господньому, і показав їм царського сина.

5. І наказав їм, сказавши: Ось, що ви учиніть: Третя частина із вас, що приходить у суботу, буде утримувати сторожу при царському домі;

6. Третя частина біля брами Сур, а третина біля брами позаду охорони. І утримуйте сторожу дому, щоб ви не зашкодили їй.

7. І дві частини з вас, із усіх, що відходять у суботу, будуть утримувати сторожу при домі Господньому для царя.

8. І оточіть царя з усіх боків, кожний зі зброєю своєю у руці своїй, і якби хтось увійшов до рядів, нехай буде забитий. І будьте біля царя, коли він виходить, і коли входить.

9. І вчинили сотники все, що наказав Єгояда, і взяли кожний людей своїх, які приходять у суботу, і які відходять у суботу, і прийшли до Єгояди священика.

10. І роздав священик сотникам списи і щити царя Давида, котрі були в домі Господньому.

11. І поставали скороходи, кожний зі зброєю в руці своїй, від правого боку дому до лівого боку дому, біля жертовника і біля дому довкола царя.

12. І вивів він царського сина, і поклав на нього [царський] вінець і прикраси, і зацарювали його, і помазали його, і аплодували і вигукували: Нехай живе цар!

13. І коли почула Аталія гамір сторожі, то прийшла до народу у Господній дім.

14. І побачила, ось, цар стоїть на помості, за звичаєм, і князі, і сурми біля царя; і увесь народ краю радіє і сурмить у сурми. І розірвала Аталія одежу свою, і закричала: Змова! Змова!

15. І наказав Єгояда священик сотникам, що очолювали військо, і сказав їм: Виведіть її за ряди; А хто піде за нею, того убивайте мечем, бо мав осторогу священик, щоб не вбили її в домі Господньому.

16. І дали їй місце, і вона пройшла кінським входом до царського дому, і була там забита.

17. І склав Єгояда заповіта між Господом, і між царем, і народом, щоб він був народом Господнім, і між царем, та народом.

18. І пішов увесь народ краю у дім Ваалів, і зруйнували жертовники його, і зображення його ущент розбили, і Маттана, Ваалового священика, забили перед жертовниками. І поставив священик варту при домі Господньому.

19. І взяв сотників і охоронців, і скороходів, і увесь народ краю, і провели царя з дому Господнього, і ввійшли вони через браму охорони у дім царський, і він сів на царському троні.

20. І тішився увесь народ краю, і місто заспокоїлося. А Аталію убили мечем у царському домі.

21. Сім літ було Єгоашеві, коли зацарював.

4 Царів 12

1. Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш і сорок років царював у Єрусалимі. Ім'я матері його – Ців'я, з Беер-Шеви.

2. І чинив Єгоаш бажане в очах Господніх упродовж усіх днів своїх, доки наставляв його священик Єгояда.

3. Тільки узвишшя не були понищені; народ ще приносив пожертви і кадіння на узвишшях.

4. І сказав Єгоаш священикам: Усе срібло, що посвячується, котре приносять у дім Господній, срібло від мандрівників, [котре вносили] за кожну душу за оцінкою, все срібло, скільки кому спадає на серце принести в дім Господній,

5. Нехай священики беруть собі, кожний від свого знайомого, і нехай лагодять вони пошкодження у храмі, скрізь, де знайдеться пошкодження.

6. Та оскільки до двадцять третього року царя Єгоаша священики не лагодили пошкоджень у храмі,

7. То цар Єгоаш покликав священика Єгояду і священиків, і сказав їм: Чому ви не лагодите пошкоджень у храмі? Тож не беріть віднині срібла у знайомих своїх, а на [лагодження] храму віддайте його.

8. І погодилися священики не брати срібла у народу на лагодження пошкоджень у храмі.

9. І взяв священик Єгояда одну скриньку, і зробив отвір на вікові її, і поставив її біля жертовника на правому боці, де входили в дім Господній. І клали туди священики, які стояли на сторожі біля порога, все срібло, котре приносили в дім Господній.

10. І коли бачили, що багато срібла в скрині, приходив писар царський і першосвященик, і зав'язували [в мішки], і рахували срібло, знайдене в домі Господньому.

11. І віддавали пораховане срібло в руки виконавцям робіт, що були при домі Господньому, а вони витрачали його на теслярів і будівельників, які працювали в домі Господньому.

12. І мулярам, і каменярам, і на закупівлю деревини і тесаного каменя та на лагодження пошкоджень у домі Господньому, і на все, що потребувало витрат для лагодження храму.

13. Але не виготовлено було для дому Господнього срібних тарілей, ножів, чаш [для кроплення], сурм, усіляких посудин золотих і посудин срібних із срібла, яке приносили в дім Господній;

14. А виконавцям робіт віддавали його, і лагодили за нього дім Господній.

15. І не вимагали звіту від тих людей, котрим доручали срібло для видачі виконавцям робіт; тому що вони діяли чесно.

16. А срібло на пожертву за провину і срібло на пожертву за гріх не вносилося у дім Господній: священикам воно належало.

17. Тоді виступив у похід Газаїл, сирійський цар, і пішов війною на Ґат і здобув його. І мав намір Газаїл рушити на Єрусалим.

18. Але Єгоаш, цар Юдин, узяв усі пожертви, які пожертвували [храмові] Йосафат, і Єгорам, і Ахазія, батьки його, царі Юдині, і що він сам офірував, і все золото, знайдене у скарбницях дому Господнього, і дому царського, і послав Газаїлові, цареві сирійському, і він відступив од Єрусалиму.

19. Решту діянь Єгоаша про все, що він учинив, написано в Літописі царів Юдиних.

20. І збунтувалися служники його, і вчинили змову, і вбили Єгоаша в Бет-Мілло, на шляху до Сілли.

21. Його забили служники його: Йозахар, син Шім'ати, і Єгозавад, Шомерів син, його служники, забили його, і він помер. І поховали його з батьками його в Давидовім Місті, а замість нього зацарював Амація, син його.

4 Царів 13

1. Двадцять третього року Йоаша, сина Ахазії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Єгоахаз, син Єгу, [і царював] сімнадцять літ.

2. І чинив небажане в очах Господніх, і ходив у гріхах Єровоама, сина Неватового, що вводив Ізраїля в гріх, і не відхилявся від того.

3. І спалахнув гнів Господа на Ізраїля, і Він віддав їх в руку Газаїла, царя сирійського, і в руку Бен-Гадада, Газаїлового сина, на всі ті дні.

4. І вблагав Єгоахаз Господа, – і почув його Господь, тому що бачив Він утиски на ізраїльтян, як пригнічував їх цар сирійський.

5. І дав Господь ізраїльтянам визволителя, і вийшли вони з-під руки сирійців, і жили сини Ізраїлеві в шатрах своїх, як учора і третього дня.

6. Одначе не відділялися від гріхів дому Єровоама, котрий увів Ізраїля в гріх, ходили в них, і діброва залишилася в Самарії.

7. У Єгоахаза лишилося війська тільки п'ятдесят вершників, десять колісниць і десять тисяч піших, тому що винищив їх цар сирійський і вчинив їх тліном на топтання.

8. А решту діянь Єгоахаза, і все, що він учинив, і про мужні подвиги його, написано в Літописі царів ізраїльських.

9. І спочив Єгоахаз із батьками своїми, і поховали його в Самарії. І зацарював син його Йоаш.

10. Тридцять сьомого року Єгоаша, царя Юдиного, зацарював над Ізраїлем у Самарії Йоаш, Єгоахазів син, [і царював] шістнадцять літ.

11. І чинив лихе в очах Господніх; не ухилявся від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і ходив у них.

12. Решту діянь Йоаша, і все, що він учинив, і про мужні подвиги його, як він воював з Амацією, Юдиним царем, – написано в Літописі царів ізраїльських.

13. І спочив Йоаш із батьками своїми, а Єровоам сів на троні його. І похований Йоаш у Самарії з царями ізраїльськими.

14. Єлисей занедужав на хворобу, від котрої [пізніше] й помер. І прийшов до нього Йоаш, цар ізраїльський, і плакав над лицем його, і говорив: Батьку мій! Батьку мій! Колісниця Ізраїля і кіннота його!

15. І сказав йому Єлисей: Візьми лука і стріли. І взяв він лука і стріли.

16. І сказав цареві ізраїльському: Поклади руку твою на лука. І поклав він руку свою. І поклав Єлисей руки свої на руки царя,

17. І сказав: Прочини вікно на схід. І він прочинив. І сказав Єлисей: Стріляй! І він вистрелив. І сказав: Це стріла визволення від Господа і стріла визволення супроти Сирії, і ти завдаси поразки сирійцям в Афеку до решти.

18. І сказав [Єлисей]: Візьми стріли І він узяв. І сказав цареві ізраїльському: Бий по землі! І вдарив він тричі і зупинився.

19. І розгнівався на нього чоловік Божий, і сказав: Треба було бити п'ять або й шість разів: тоді завдав би поразки Сирії до решти! А тепер [лише] тричі переможеш сирійців.

20. І помер Єлисей, і поховали його. І моавські полчища прийшли до краю наступного року.

21. І сталося, що коли ховали одного чоловіка, то, забачивши ці полчища, погребові [кинули] того чоловіка до Єлисеєвого гробу; і він, падаючи, торкнувся кісток Єлисея, і ожив, і звівся на ноги свої.

22. А Газаїл, цар сирійський, тіснив Ізраїля упродовж усіх днів Єгоахаза.

23. Але Господь змилосердився над ними, і помилував їх, і прихилився до них заради заповіту Свого з Авраамом, Ісааком та Яковом, і не хотів винищити їх, і не відкинув їх від Себе донині.

24. І помер Газаїл, цар сирійський, і зацарював син його Бен-Гадад.

25. І взяв Йоаш, Єгоахазів син, назад ті міста з руки Бен-Гадада, Газаїлового сина, котрі він захопив війною з руки батька його Єгоахаза. Тричі розгромив його Йоаш і повернув міста Ізраїлеві.

4 Царів 14

1. Другого року Єгоаша, сина Єгоахазового, царя ізраїльського, зацарював Амація, син Єгоашу, цар Юдин.

2. Двадцять п'ять років було йому, коли він зацарював, і двадцять дев'ять років царював у Єрусалимі. Ім'я матері його – Єгоаддан, з Єрусалиму.

3. І чинив він бажане в очах Господніх, а втім, не так, як батько його Давид. Він у всьому чинив так, як батько його Йоаш.

4. Тільки узвишшя не були знищені, – народ усе ще приносив пожертви і кадіння на узвишшях.

5. Коли зміцнилося царство в руках його, тоді він забив служників своїх, які вбили батька його.

6. Але дітей убивників не забив, оскільки написано у книзі закону Мойсейового, у котрій заповідав Господь, кажучи: Не мусять бути покарані смертю батьки за дітей, і діти не мусять бути покарані смертю за батьків; але кожний за свій злочин [мусить бути зрокований] на смерть.

7. Він понищив Едома в долині Соляній, десять тисяч, і захопив у війні Селу, і назвав їй ім'я Йоктеїл, котре [залишається] й донині.

8. Тоді послав Амація послів до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, сказати: Вийди, зустрінемося лицем до лиця.

9. І послав Йоаш, цар ізраїльський, до Амації, царя Юдиного, сказати: Терен, котрий на Ливані, послав до кедра, котрий також на Ливані, сказати: Віддай доньку свою за дружину моєму синові. Але прийшли дикі звірі, що на Ливані, і затоптали цей терен.

10. Ти завдав поразки Едомові, і запишалося серце твоє! Звеличуйся і сиди собі вдома. Для чого тобі затівати сварку на своє лихо? Упадеш ти і Юда з тобою.

11. Але не дослухався Амація. І виступив Йоаш, цар ізраїльський, і зустрілися особисто він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.

12. І розгромлений був Юда ізраїльтянами, і повтікали кожний до свого шатра.

13. І Амацію, царя Юдиного, сина Йоаша, сина Ахазії, захопив Йоаш, цар ізраїльський, у Бет-Шемеші, і пішов до Єрусалиму, і зруйнував мури Єрусалимські, від брами Єфремової, до брам наріжних – на чотириста ліктів.

14. І захопив усе золото і срібло, і всі посудини, які знайшлися у домі Господньому і в скарбницях царського дому, і заручників, і повернувся до Самарії.

15. Решту діянь Йоаша, все, що він учинив, і про мужні подвиги його, і як він воював з Амацією, царем Юдиним, написано в Літописі царів ізраїльських.

16. І спочив Йоаш із батьками своїми, і похований в Самарії з царями ізраїльськими. І зацарював Єровоам, син його, замість нього.

17. І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.

18. А решта діянь Амації записана в Літописі царів Юдиних.

19. І вчинили супроти нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і забили його там.

20. І привезли його на конях, і похований він був у Єрусалимі, з батьками своїми в Місті Давидовім.

21. І взяв увесь Юдин народ Азарію, котрому було шістнадцять літ, і зацарювали його замість батька його Амації.

22. Він розбудував Елат, і повернув його Юді; потому, як цар спочив із батьками своїми.

23. П'ятнадцятого року Амації, сина Єгоаша, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем Єровоам, син Єгоаша, Ізраїлевого царя, у Самарії, і [царював] сорок і один рік.

24. І чинив він небажане в очах Господніх; не ухилявся від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.

25. Він поновив рубежі Ізраїля, від входу в Гамат до моря пустелі, за словом Господа, Бога Ізраїлевого, котре Він вирік через служника Свого Йону, сина пророка Амміттая, що з Ґат-Гахеферу,

26. Тому що Господь бачив лихо Ізраїля, вельми гірке, аж так, що не лишалося ні ув'язненого, ані вільного, і не було помічника в Ізраїля.

27. І не забажав Господь винищити ім'я ізраїльтян із піднебесної, і врятував їх рукою Єровоама, сина Йоаша.

28. Решту діянь Єровоама і про все, що він учинив, і про мужні подвиги його, як він воював і як повернув Ізраїлеві Дамаск і Хамат, що належали Юді, написано в Літописі царів ізраїльських.

29. І спочив Єровоам із батьками своїми, з царями ізраїльськими. І зацарював Захарія, син його, замість нього.

4 Царів 15

1. Двадцять сьомого року Єровоама, царя ізраїльського, зацарював Азарія, син Амації, Юдиного царя.

2. Шістнадцять літ було йому, коли зацарював, і п'ятдесят два роки царював у Єрусалимі. Ім'я матері його – Єхолія, з Єрусалиму.