Перша Книга Літопису 2 страница

11. А від Хушім він породив Авітува і Елпаала.

12. А сини Елпаалові: Евер, Міш'ам, і Шемер, – він збудував Оно і Лод та належні йому міста.

13. А Берія і Шема, – вони старшини дому батьків, мешканців Айялону; вони прогнали мешканців Ґату.

14. А Ахйо, Шашак і Єремот,

15. і Зевадія, і Арад, і Адер,

16. і Михаїл, і Їшпа, і Йоха, – сини Берії.

17. А Зевадія, і Мешуллам, і Хізкі, і Хевер.

18. І Їшмерай, і Їзлія, і Йовав – сини Елпаалові.

19. А Яким і Зіхрі, і Завді,

20. І Еліенай, Ціллетай, і Еліїл,

21. І Адая, Берая, і Шімрат, – сини Шімеієві.

22. А Їшпан, Евер, і Еліїл,

23. І Авдон, Зіхрі, і Ханан,

24. І Хананія, Елам, і Антотійя,

25. І Їфдея, і Пенуїл, – сини Шашакові.

26. А Шамшерай, Шехарія і Аталія,

27. І Яарешія, Елійя і Зіхрі, – сини Єрохамові,

28. Оце старшини дому батьків за їхніми нащадками, старшини, котрі сиділи в Єрусалимі.

29. А в Ґів'оні сиділи: батько Ґів'ону, а ім'я його дружини – Мааха,

30. І первісток, син його Авдон і Цур, і Кіш, і Баал, і Надав,

31. І Ґедор, і Ахйо, і Зехер.

32. А Міклот породив Шім'у. І вони також сиділи в Єрусалимі, при братах своїх, зі своїми братами.

33. А Нер породив Кіша. А Кіш породив Саула, а Саул породив Йонатана, і Малкі-Шуя, і Авінадава, і Ешбаала.

34. А син Йонатанів – Мерів-Баал, а Мерів- Баал породив Міху.

35. А сини Міхи: Пітон і Мелех, і Тареа, і Ахаз.

36. А Ахаз породив Егоадду, а Єгоадда породив Алемета і Азмавета, і Зімрі; а Зімрі породив Моцу.

37. А Моца породив Бін'ю, його син – Рафа, його син – Ел'аса, його син – Ацел.

38. А в Ацела було шестеро синів, а оце їхні ймення: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар'я, і Овадія, і Ханан, – усі вони сини Ацелові.

39. А сини Ешека, брата його: первісток його Улам, другий – Єуш, третій – Еліфелет.

40. А Уламові сини були мужні, хоробрі вояки, які натягали луки, і мали багато синів, та онуків, – сто п'ятдесят. Усі вони з Веніяминових синів.

1 Літопису 9

1. Отак були переписані усі Ізраїльтяни за родами своїми, і ось вони записані у книзі царів Ізраїлевих. А Юдеї за беззаконня свої переселені до Вавилону.

2. Перші мешканці, котрі мешкали у володіннях своїх, по містах Ізраїльських, були Ізраїльтяни, священики, левити та нетінеї.

3. У Єрусалимі жили декотрі із синів Юдиних і з синів Веніяминових, і з синів Єфремових та Манасіїних.

4. Утай, син Аммігуда, сина Омрі, сина Імрі, сина Бані, з синів Переца, Юдиного сина.

5. Із синів Шілона: первісток Асая та сини його.

6. Із синів Зерахових – Єуїл та брати їхні – шістсот дев'яносто.

7. Із синів Веніяминових – Саллу, син Мешуллама, сина Годавії, сина Сенуї,

8. І Ївнея, син Єрохамів, і Ела, син Уззі, сина Міхрі, і Мешуллам, син Шефатії, сина Реуїла, сина Ївнійї,

9. І брати їхні за їхніми нащадками, – дев'ятсот п'ятдесят шість, – все це мужі – старшини батьків, дому батьків своїх.

10. А із священиків: Єдая, і Єгоярів, і Яхін.

11. А Азарія, син Хілкійї, сина Мешуллама, сина Сад`ока, сина Мерайота, сина Ахітава, – старший Божого дому.

12. І Адая, син Єрохама, сина Пашхура, сина Малкійї; і Масай, син Адіїла, сина Яхзери, сина Мешуллама, сина Мешіллеміта, сина Іммера;

13. І брати їхні, старшини домів своїх батьків – тисяча сімсот шістдесят, вельми старанні люди при служінні у Божому домі.

14. А з левитів: Шемая, син Хассува, сина Азрікама, сина Хашав'ї, з синів Мерарі;

15. І Бакбаккар, Хереш, і Балал, і Маттанія, син Міхи, сина Зіхрі, сина Асафа;

16. І Авадія, син Шемаї, сина Ґалала, сина Єдутуна; і Берехія, син Аси, сина Елкани, що мешкав у поселеннях нетофатян.

17. І брамники: Шаллум, і Аккув, і Талмон, і Ахіман, і брати їхні; Шаллум [був] старшиною.

18. І донині брамники при брамах царських, на схід, вони брамники, утримують сторожу синів Левієвих.

19. А Шаллум, син Коре, сина Ев'ясафа, сина Кораха, і брати його з дому його батька, корахівці згідно з обов'язком, стерегли брами скинії, а їхні батьки були старшинами над військом Господнім та вартували при вході.

20. І Пінхас, син Елеазарів передніше був над ними старшим, і Господь був з ним.

21. Захарія, син Мешелемії, [був] брамником при вході до скинії заповіту.

22. Усіх їх, вибраних на брамників при порогах, було двісті дванадцять. Вони переписані по своїх поселеннях. Їх настановив Давид та Самуїл-ясновидець, за їхню вірність.

23. І вони та їхні сини були при брамах Господнього дому, при домі скинії.

24. На чотири боки були брамники: на східному, західному, північному і південному.

25. А брати їхні мешкали в поселеннях своїх, приходячи до них час від часу на сім днів.

26. Оці чотири старшини брамників, левити, мали довір'я; вони ж були доглядачами помешкань і скарбів дому Божого.

27. Довкола дому Божого вони ніч сторожували, бо [відповідали за] охорону і мали щоранку відмикати двері.

28. [Одні] з них мали справу із посудинами для служіння, тож за числом його приймали і за числом його видавали.

29. [Іншим] із них доручено решту знарядь і освячених речей: борошно пшеничне, і вино, і єлей, і ладан, і пахощі.

30. А із синів священиків [деякі] виготовляли миро із духмяних речовин.

31. А Маттатія з левитів – первісток корахівця Шаллума, – відповідав за те, що було на сковородах.

32. [Деяким] із братів їхніх, із синів кегатівських, доручалося [приготування] хлібів показних [на] щосуботу.

33. А співаки, старшини, у поколіннях левитів, у помешканнях храму звільнені були від іншої роботи, бо вдень і вночі вони [виконували свої] обов'язки.

34. Оце старшини поколінь левитів, за їхніми нащадками, старшини, які мешкали у Єрусалимі.

35. А в Ґів'оні мешкали: батько Ґів'ону Єіїл, а ймення його дружини – Мааха.

36. І первісток, син його Авдон, і Цур, і Кіш, і Баал, і Нер, і Надав,

37. І Ґедор, і Ахйо, і Захарія, і Міклот.

38. А Міклот породив Шім'ама. І вони також мешкали в Єрусалимі при братах своїх, зі своїми братами.

39. А Нер породив Кіша, а Кіш породив Саула а Саул породив Йонатана і Малкі-Шую, і Авінадава, і Ешбаала.

40. Син Йонатанів – Мерів-Баал, а Мерів-Баал породив Міху.

41. Сини Міхи: Пітон, і Мелех, і Тахрея, [і Ахаз].

42. Ахаз породив Яру, а Яра породив Алмета, і Азмавета, і Зімрі. А Зімрі породив Моцу.

43. А Моца породив Бін'ю, його син – Рефая, його син – Ел'аса, його син – Ацел.

44. А в Ацела було шестеро синів, ось ймення їхні: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар'я, і Овадія, і Ханан, – оце сини Ацелові.

1 Літопису 10

1. Филистимляни воювали з Ізраїлем, і утікали ізраїльтяни від филистимлян, і падали трупом на горі Ґілбоа.

2. І погналися филистимляни за Саулом і синами його, і вбили филистимляни Йонатана, і Авінадава, і Малкі-Шуя, Саулових синів.

3. Бій супроти Саула посилювався, і стрільці кинулися до нього, аж так, що він був уражений стрільцями.

4. І сказав Саул зброєносцеві своєму: Витягни меча свого, і протни мене ним, щоби не прийшли оці необрізані і не познущалися наді мною. Але зброєносець не наважився, бо дуже злякався. Тоді Саул узяв меча і впав на нього,

5. Зброєносець його, забачивши, що Саул помер, сам упав на меча, і вмер.

6. І вмер Саул, і три сини його, і увесь дім його разом із ним помер.

7. Коли побачили ізраїльтяни, котрі були в долині, що всі утікають, і що Саул і сини його померли, то залишили міста свої і порозбігалися; а филистимляни прийшли і оселилися в них.

8. Другого дня прийшли филистимляни обібрати убитих і знайшли Саула і синів його, які загинули на горі Ґілбоа.

9. І роздягли його, і зняли з нього голову його і зброю його, і послали краєм филистимським, щоби повідати [про це] перед ідолами їхніми і перед народом.

10. І поклали зброю його у капище богів своїх, і голову його прибили в домі Дагона.

11. І почув увесь ґілеадський Явеш про все, що учинили филистимляни з Саулом.

12. І підвелися всі люди мужні, забрали тіло Саулове і тіла його синів, і принесли їх до Явешу, і поховали їхні кості під дубом у Явеші, і постили сім днів.

13. Так загинув Саул за своє беззаконня, котре він учинив перед Господом, за те, що не дотримувався слова Господнього і навернувся до чаклунки із запитанням,

14. А не шукав Господа. [За те] зрокував його на смерть, і передав царство Давидові, синові Єссеєвому.

1 Літопису 11

1. І зібралися всі Ізраїльтяни до Давида у Хеврон, і сказали: Ось ми, кість твоя і плоть твоя.

2. І вчора, і третього дня, коли ще Саул був царем, ти виводив і вводив Ізраїля, і Господь, Бог твій, сказав тобі: Ти будеш пасти народ Мій, Ізраїля, і ти будеш вождем народу Мого Ізраїля.

3. І прийшли всі Ізраїлеві старшини до царя в Хеврон, і склав з ними Давид заповіта у Хевроні перед Господом; і вони помазали Давида на царя над Ізраїлем, за словом Господнім, через Самуїла.

4. І пішов Давид і увесь Ізраїль до Єрусалиму, тобто, до Євусу. А там були євусеї, мешканці того краю.

5. І сказали мешканці Євусу Давидові: Не увійдеш сюди! Але Давид захопив фортецю Сіон; це місто Давидове.

6. І сказав Давид: Хто передніше всіх завдасть поразки євусеям, той буде старшиною і матиме владу над військом. І ввійшов першим Йоав, син Церуїн, і став старшиною.

7. Давид замешкав у тій фортеці, а тому й називали її містом Давидовим.

8. І він розбудував місто довкола, [починаючи] від Мілло, все довкілля, а Йоав поновив інші [частини] міста.

9. І був успішний Давид, і підвищувався щораз виразніше, і Господь Саваот [був] із ним.

10. Ось визначні із мужніх у Давида, котрі самовіддано допомагали йому у царстві його, разом з усім Ізраїлем, щоб зацарювати його, за словом Господнім.

11. І ось число хоробрих, котрі були у Давида: Яшов'ам, син Гахмоні, старший тридцяти, – він махнув своїм списом, – і понищив воднораз три сотні!

12. Після нього – Елеазар, син Додо, ахох'янина, – він один із трьох хоробрих.

13. Він був з Давидом у Пас-Дамімі, а филистимляни зібралися там на бій. І була там ділянка поля, засіяна ячменем, і народ почав утікати від филистимлян.

14. Але вони стали посеред поля, захистили його, і завдали поразки филистимлянам. І дарував Господь порятунок великий.

15. Троє цих головних із тридцяти вождів вийшли на скелю до Давида у печеру Адуллам, коли табір филистимлян був розташований у долині Рефаїм.

16. Давид був тоді в укріпленому місті, а охоронне військо филистимлян було тоді у Віфлеємі.

17. І вельми зажадав Давид [води], і він сказав: Хто напоїть мене водою з криниці Віфлеємської, що при брамі?

18. Тоді ці троє прорвалися крізь табір филистимський, і зачерпнули води із криниці Віфлеємської, що при брамі, і взяли, і принесли Давидові. Але Давид не схотів пити її і вилив її для слави Господньої.

19. І сказав: Борони мене, Господе, щоб я вчинив так! Чи буду я пити кров мужів оцих, які важили своїм життям? Тому що з небезпекою для власного життя вони принесли [воду]. І не схотів пити її. Ось що вчинили троє оцих лицарів.

20. А Авшай, Йоавів брат, – він старший тих трьох, – він забив списом своїм триста чоловіків і мав найвідоміше ім'я серед трьох.

21. Із трьох він був найвідомішим і був старшиною, але з тими трьома не зрівнявся.

22. Беная, син Єгоядин, син мужа хороброго, великий у діяннях, із Кавцеїлу, – Він забив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов і забив лева в рові, у засніжену пору.

23. Він також забив єгиптянина, мужа значного, на п'ять ліктів зросту. В руці єгиптянина був спис, мов ткацький вал; а той підійшов до нього з палицею, і, вирвавши списа з руки єгиптянина, убив його ж таки списом.

24. Ось що учинив Беная, син Єгоядин, і його ім'я було у славі серед отих трьох.

25. Він був відомішим тридцяти, але з тими не рівнявся. І Давид настановив його найближчим виконавцем своїх наказів.

26. А хоробрі мужі були: Асаїл, Йоавів брат, Елханан, син Додо, із Віфлеєму,

27. Шаммот горор'янин, пелонянин Хелес,

28. Іра, син Іккешів, текоянин, антотянин Авіезер.

29. Хушатянин Сіббехай, ахох'янин Ілай,

30. Нетофатянин Магарай, Хелед, син Баанин, нетофатянин,

31. Ітай, син Ріваїв, з Ґів'ї Веніяминової, пір'атонянин Беная.

32. Хурай з Нахале-Ґаашу, арв'янин Авіїл,

33. Бахарум'янин Азмавет, шаалвонянин Ел'яхба,

34. Сини гізонянина Гашема, Йонатан, син Шаґе, гарар'янин,

35. Ахійям, син Сахарів, гарар'янин, Еліфал, син Урів,

36. Мехар'янин Хефер, пелонянин Ахійя,

37. Кармелянин Хіцро, Наарай, син Езлаїв,

38. Йоїл, брат Натанів, Мівхар, син Ґагрі,

39. Аммонієць Целек, беротянин Нахрай, зброєносець Йоава, Церуїного сина,

40. Їтрянин Іра, їтрянин Ґарев,

41. хеттеянин Урійя, Завад, син Ахлая.

42. Адіна, син Шізин, рувимівець, старший рувимівців і над тридцятьма,

43. Ханан, син Маахин, і мітнянин Йосафат.

44. Аштерянин Уззійя, Шама і Єіїл, сини ароерянина Хотама,

45. Єдіаїл, син Шімрі, і Йоха, його брат, тіцянин.

46. Махав'янин Еліїл, і Єрівай, і Йошав'я, сини Ел'наамові, і моавитянин Їтма.

47. Етіїл, і Овед, і Яасіїл із Цови.

1 Літопису 12

1. І оці також прийшли до Давида у Ціклаґ, коли він ще ховався від Саула, сина Кішового, і були з хоробрих, які допомагали в битві.

2. Озброєні луком, які правою і лівою рукою [кидали] каміння і [пускали] стріли з лука, – з братів Саулових, – від Веніямина.

3. Старший Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу.

4. І гів'онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох і [старший] над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і гедерянин Йозавад.

5. Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія.

6. Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни.

7. І Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Гедору.

8. З ґадян відділилися до Давида в укріплення, в пустелю, люди мужні, войовничі, озброєні щитом і списом; лиця левові – їхні лиця, і вони прудкі, мов сарни в горах.

9. Старший Езер, другий Овадія, третій – Еліав.

10. Четвертий – Мішманна, п'ятий – Їрмея.

11. Шостий – Аттай, сьомий – Еліїл,

12. Восьмий – Йоханан, дев'ятий – Елзавад,

13. Десятий – Єремія, одинадцятий – Махбанай,

14. Оці були з Ґадових синів, старшини підрозділів війська, менший – над сотнею, а старший – над тисячою.

15. Це вони перейшли Йордан першого місяця, коли він виходить з берегів своїх, і розігнали всіх, хто був у долинах, на схід і на захід.

16. Прийшли також із синів Веніяминових і Юдиних в укріплення до Давида.

17. Давид вийшов їм назустріч і сказав їм: Якщо з миром прийшли ви до мене, щоб допомагати мені, то нехай буде у мене з вами одне серце; а якщо для того, аби підступно віддати мене ворогам моїм, то, оскільки немає недоброго в руках моїх, тож нехай бачить Бог батьків наших і заборонить це.

18. І виповнив Дух Амасая, старшини тридцяти провідників, [і він сказав]: Мир тобі, Давиде, і з тобою, сину Єссеїв; Мир тобі, і мир помічникам твоїм; бо допомагає тобі Бог твій. І прийняв їх Давид, і поставив на чолі загону.

19. І з Манасіїного коліна перейшли [деякі] до Давида, коли він рушив із филистимлянами на війну супроти Саула, але не помагав їм, тому що старшини филистимські порадилися і відіслали його, кажучи: На нашу голову він перейде до володаря свого Саула.

20. Коли він повертався до Ціклаґу, тоді перейшли до нього із манасіян: Аднах і Йозавад, Єдіаїл, і Михаїл і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, – тисяцькі у манасіян.

21. І вони допомагали Давидові супроти полчищ, бо все це були люди хоробрі і були старшинами у війську.

22. Отак щоденно приходили до Давида на поміч і невдовзі його ополчення стало великим, як ополчення Боже.

23. Ось число старшин у війську, котрі прийшли до Давида у Хеврон, щоби передати йому царство Саулове, за словом Господнім.

24. Синів Юдиних, які носять великого щита і списа, було шість тисяч вісімсот удатних до війни.

25. Із синів Симеонових, людей хоробрих, у війську було сім тисяч і сто;

26. Із синів Левієвих – чотири тисячі шістсот;

27. І Єгояда, князь синів Ааронових, і з ним три тисячі сімсот;

28. І Сад`ок, мужній юнак, і рід його, – двадцять двоє старшин.

29. Із синів Веніяминових, братів Саулових, три тисячі, – але багато з них ще трималися дому Саулового;

30. Із синів Єфремових двадцять тисяч вісімсот вояків мужніх, людей, відомих у родах своїх;

31. Із півколіна Манасіїного вісімнадцять тисяч, котрі покликані були поіменно, щоб настановити Давида царем;

32. Із синів Іссахарових [прийшли] люди розумні, котрі знали, що і коли треба учинити Ізраїлеві, – їх було двісті старшин, і всі брати їхні дослухалися до слова їхнього.

33. Із [коліна] Завулонового удатних для битви, озброєних всілякою військовою зброєю, – п'ятдесят тисяч, у лавах, – одностайних;

34. Із [коліна] Нефталимового – тисяча вождів, а з ними тридцять сім тисяч зі щитами і списами;

35. Із [коліна] Данового придатних до війни – двадцять вісім тисяч шістсот;

36. А від Асира вояків, готових до битви, – сорок тисяч.

37. А з-за Йордану, від коліна Рувимового, Ґадового, і півколіна Манасіїного, – сто двадцять тисяч з усілякою військовою зброєю.

38. Усі ці вояки, в лавах, від щирого серця прийшли до Хеврона зацарювати Давида над усім Ізраїлем. Та й решта ізраїльтян була одностайна, щоб зацарювати Давида.

39. І були вони там з Давидом три дні, їли і пили, тому що брати їхні надбали їм.

40. А також і близькі до них, навіть із [коліна] Іссахарового, Завулонового і Нефталимового, – привозили все їстівне віслюками і верблюдами, і мулами, і волами: борошно, смокви, і родзинки, і вино, і єлей, і великої, і дрібної худоби дуже багато, бо велика радість була в Ізраїлі.

1 Літопису 13

1. І радився Давид із тисяцькими, сотниками і з усіма зверхниками,

2. І сказав [Давид] всьому зібранню Ізраїльтян: якщо бажано вам, і якщо на те буде воля Господня, Бога нашого, пошлімо до всіх наших братів, по всій ізраїльській землі, і разом з ними до священиків і левитів по містах і поселеннях їхніх, щоб вони зібралися до нас.

3. І перенесемо до себе Ковчега Бога нашого, тому що за днів Саула ми не зверталися до нього.

4. І сказала вся громада: Нехай станеться так! Тому що увесь народ вважав це слушним.

5. Отак зібрав Давид усіх Ізраїльтян, від Шіхору єгипетського аж до входу в Хамату, аби перенести Ковчега Божого з Кір'ят-Єаріму.

6. І пішов Давид і увесь Ізраїль до Кір'ят-Єаріму, що в Юдеї, щоби перенести звідти Ковчега Бога, Господа, який сидить на херувимах, на котрому прикликається ймення [Його].

7. І повезли Ковчега Божого на новій колісниці з дому Авінадавового, а Узза та Ахйо супроводжували ту колісницю.

8. А Давид і всі Ізраїльтяни грали перед Богом щосили, з піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, і на кимвалах, і на сурмах.

9. Коли прийшли вони до Кідонового току, і простяг Узза свою руку, щоби притримати Ковчега, бо воли нахилили його,

10. То Господь розгнівався на Уззу і уразив його за те, що він простягнув руку свою до Ковчега. І він помер тут-таки перед Богом.

11. І зажурився Давид через те, що Господь уразив Уззу, і він назвав те місце поразкою Уззи; так воно називається аж донині.

12. І злякався Давид Бога того дня, і сказав: Як я внесу до себе Ковчега Божого?

13. І не повіз Давид Ковчега до себе у місто Давидове, а завернув його до дому ґатянина Овед-Едома.

14. І залишався Ковчег Божий у родині Овед-Едома, в домі його, три місяці, і благословив Господь дім Овед-Едома і все, що в нього.

1 Літопису 14

1. І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, і кедрового дерева, каменярів і теслярів, щоб збудувати йому дім.

2. І зрозумів Давид, що Господь міцно утвердив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо, заради народу його, Ізраїля.

3. Тоді взяв Давид іще дружин у Єрусалимі, і породив Давид іще синів та доньок.

4. А ось ймення тих, що народилися у нього у Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, Натан, і Соломон,

5. І Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,

6. І Ноґаг, і Нефеґ, і Яфія,

7. І Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет,

8. І почули филистимляни, що помазаний Давид на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни шукати Давида; І почув Давид [про це], і рушив супроти них.

9. І филистимляни прийшли, і розташувалися в долині Рефаїм.

10. І запитав Давид у Бога, кажучи: Чи йти мені супроти филистимлян, і чи віддаси їх в руки мої? І сказав йому Господь: Йди, і Я віддам їх в руки твої.

11. І рушили вони до Баал-Пераціму, – і Давид завдав їм там поразки; і сказав Давид: Зламав Бог ворогів моїх рукою моєю, мов повінь води. Тому й назвали те місце: Баал-Перацім.

12. А полишали там [филистимляни] богів своїх, і наказав Давид, і спалили їх вогнем.

13. І [прийшли] знову филистимляни, і розташувалися в долині.

14. І ще запитав Давид у Бога, і сказав йому Бог: Не йди на них отак [прямо], ухилися від них, і рушай до них збоку бальзамового лісу.

15. І коли почуєш шум, неначе від ходи, на верховіттях бальзамових дерев, тоді зачинай битву; тому що Бог вийшов попереду від тебе, щоб винищити табір филистимлян.

16. І вчинив Давид, як наказав йому Бог, і винищив табір филистимський, від Ґів'ону аж до Ґезеру.

17. І полинуло Давидове ім'я по всіх краях, а Господь учинив його страшним для всіх народів.

1 Літопису 15

1. І збудував він собі доми в місті Давидовому, і облаштував місце для Ковчега Божого, і поставив для нього скинію.

2. Тоді сказав Давид: [Ніхто] не повинен носити Ковчега Божого, окрім левитів, тому що їх вибрав Господь задля того, аби носили Ковчега Божого і служили йому повік.

3. І зібрав Давид усіх Ізраїльтян у Єрусалимі, щоби внести Ковчега Господнього на місце його, котре він для нього приготовив.

4. І скликав Давид синів Ааронових і левитів,

5. Із синів Кегатових: старшину Уріїла, і братів його – сто двадцять [душ].

6. Із синів Мерарі: старшину Асая, і братів його – двісті двадцять [душ].

7. Із синів Ґершомових: старшину Йоїла, і братів його – сто тридцять [душ].

8. Із синів Еліцафанових: старшину Шемая, і братів його – двісті.

9. Із синів Хевронових: старшину Еліїла, і братів його – вісімдесят.

10. Із синів Уззіїлових: старшину Аммінадава, і братів його – сто дванадцять.

11. І покликав Давид священиків: Сад`ока і Евіятара, а також левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемою, і Єліїла, і Аммінадава,

12. І сказав їм: Ви – старшини родів левитських; освятіться самі і брати ваші, і принесіть Ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, на [місце], [котре] я виладнав для нього.

13. Бо, як передніше ви це [робили], то Господь, Бог наш, уразив нас за те, що ми не прикликали Його, як належить.

14. І освятилися священики і левити для того, щоб нести Ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.

15. І понесли сини левитів Ковчега Божого, як заповідав Мойсей за словом Господа, на плечах, на жердинах.

16. І наказав Давид старшинам левитів поставити братів своїх співаків з музичним знаряддям, з псалтирями, і цитрами, і арфами і тих, що грають на кимвалах, щоби піднести голос радощів.

17. І настановили собі левити: Гемана, Йоїлового сина, і братів його – Асафа, сина Берехії, а від синів Мерарі – їхніх братів Етана, сина Кушаї.

18. І з ними їхніх братів інших: Захарію і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліява, і Бенаю, і Маасею, і Маттатію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, – брамників.

19. І співаків: Гемана, Асафа та Етана – грати на мідних кимвалах.

20. А Захарію, і Азіїла, і Шемірамота, і Ехіїла, і Унні, Еліава, і Маасею, і Бенаю – на цитрах, високим голосом.

21. А Маттатію, Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, і Азазію, – на арфах, на октаві, щоби розпочинати гру.

22. А Кенанія, старший левитів, був учителем співу, тому, що мав хист до цього.

23. А Берехія і Елкана – брамники при Ковчезі.

24. А Шеванія, і Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарія, і Беная, і Еліезер, – священики, – сурмили в сурми перед Божим Ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя – брамники біля Ковчега.

25. Так Давид і старші Ізраїлеві і тисяцькі рушили перенести Ковчега заповіту Господнього з дому Овед-Едомового з радістю.

26. І сталося, коли Бог допоміг левитам, які несли Ковчега заповіту Господнього, тоді закололи на пожертву сім телят і сім баранів.

27. Давид був одягнений в одежу з вісону, і всі левити, що несли Ковчега, і співаки, і Кенанія, старший музик і співаків. А на Давиді був [іще] лляний ефод.

28. Отак увесь Ізраїль вносив Ковчега заповіту з вигуками, при звуках рогу і сурм, і кімвалів, граючи на псалтирях і цитрах.

29. Коли Ковчег заповіту Господнього входив до міста Давидового, Мелхола, Саулова донька, дивилася у вікно і, забачивши царя Давида, який танцював і грав, зневажила його у серці своєму.

1 Літопису 16

1. І принесли вони Божого Ковчега, і поставили його посеред скинії, котру налаштував для нього Давид, і принесли Богові всеспалення і мирні пожертви.

2. Коли Давид звершив усеспалення і приношення мирних пожертв, то благословив народ йменням Господнім.

3. І роздав усім ізраїльтянам, і чоловікам, і жінкам, по одному буханцеві хліба і по шматкові м'яса та по глечику вина.

4. І поставив на служіння перед Ковчегом Господнім [деяких] із левитів, щоб вони прославляли, дякували і величали Господа Бога Ізраїлевого.

5. Асаф був старшиною, другим після нього Захарія, Єліїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттатія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл – із псалтирями, і цитрами, і Асаф для гри на кімвалах.

6. А священики Беная і Яхазіїл – на сурмах, постійно [сурмили] перед Ковчегом заповіту Божого.

7. Цього дня Давид уперше передав псалма для уславлення Господа в руки Асафа і братів його;

8. Прославляйте Господа, зголошуйте ймення Його; звіщайте в народах про діяння Його.

9. Співайте Йому, грайте Йому, сповіщайте про всі дива Його;

10. Хваліться йменням Його святим; нехай же звеселюється серце шукачів Господа!

11. Прикличте Господа і сили Його, шукайте невтомно лиця Його;

12. Згадуйте дива, котрі Він звершив, знаки Його і суди уст Його.

13. [Ви], насіння Ізраїлеве, служники Його, сини Якова, вибрані Його!

14. Він Господь і Бог наш; суди Його по всій землі.

15. Пам'ятайте вічно заповіта Його, Слово, котре Він заповідав на тисячу родів,

16. Те, що заповідав Авраамові, і за що присягався Ісаакові.

17. І що поставив Якові в закон, та Ізраїлеві на заповіт вічний,

18. Кажучи: Тобі дам Я землю Ханаанську – жереба спадщини твоєї.

19. Вони були тоді нечисленними, зовсім нечисленними зайдами на чужій землі.

20. І переходили від народу до народу, з одного царства до другого народу;

21. Але Він нікому не дозволив осоромити їх, і викривав за них царів.

22. Не торкайтеся до помазанців Моїх і пророкам Моїм не чиніть лиха.

23. Співайте Господові, вся земле, благовістіть щодня порятунок Його.

24. Сповіщайте поганам славу Його, усім народам – дива Його.

25. Бо великий Господь і уславлений вельми, і найгрізніший – над усіма богами.

26. Бо всі боги народів ніщо – божки, а Господь небо утворив.

27. Слава і велич у Його присутності, могутність і радість на місці Його.

28. Вшануйте Господа, племена народів, вшануйте Господа славою і честю.

29. Вшануйте Господа славою ймення Його. Візьміть дар, простуйте до Нього, вклоніться Господові перед красою святині Його!

30. Тремти перед Ним, уся земле, бо Він заснував усесвіт, що не похитнеться.

31. Нехай радіють небеса, нехай святкує земля, і нехай скажуть у народах: Господь царює!

32. Нехай збурюється море, і що виповнює його, нехай радіє поле, і все, що на ньому.

33. Нехай звеселяються дерева дібровні перед Господом, бо Він іде судити землю.

34. Прославляйте Господа, бо навіки милість його.

35. І скажіть: Урятуй нас, Боже, Спасителю наш! Збери нас і визволи нас від народів, нехай прославляємо святе ймення Твоє, і нехай хвалимося славою Твоєю!

36. Благословенний Господь, Бог Ізраїля, од віку й до віку! І сказав увесь народ: Амінь! Алілуйя!

37. Давид залишив там, перед Ковчегом заповіту Господнього, Асафа і братів його, щоб вони служили перед Ковчегом постійно, щодня.

38. І Овед-Едома та братів його, шістдесят вісім; а Овед-Едома, Єдутового сина, та Хоса, – за брамників.

39. А священика Сад`ока і братів його священиків, перед житлом Господнім, що на верховині у Ґів'оні.

40. Для підношення всеспалення Господові на жертовнику всеспалення постійно, вранці і увечері, і для всього, що написано в законі Господа, котрого Він заповідав Ізраїлеві.

41. І з ними Гемана і Єдутуна і решту вибраних, котрі призначені поіменно, щоби прославляти Господа, бо навіки милість Його.

42. При них Геман і Єдутун прославляли Бога, сурмлячи на сурмах, кімвалах і різних музичних знаряддях; а синів Єдутунових [поставив] біля брами.

43. І пішов увесь народ, кожний у дім свій; повернувся й Давид, щоби благословити дім свій.