Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Перша Книга Літопису 3 страница
1 Літопису 17 1. Коли Давид мешкав у домі своєму, то сказав Давид до Натана-пророка: Ось, я мешкаю в домі кедровому, а Ковчег Господнього заповіту, – під шатром! 2. І сказав Натан Давидові: Усе, що в тебе на серці, – роби, бо з тобою Бог. 3. Але тієї ж ночі було слово Боже до Натана: 4. Іди, і скажи служникові Моєму Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені дім для замешкання. 5. Бо Я не мешкав у домі від того дня, як вивів синів Ізраїля, і донині, а [ходив] із скинії до скинії, і з житла [до житла]. 6. Скрізь, де тільки ходив Я з усім Ізраїлем, чи сказав Я хоча б слово котромусь із суддів Ізраїльських, котрим Я наказав пасти народ Мій: Чому ви не збудуєте Мені дім кедровий? 7. І тепер скажи служникові Моєму Давидові: Так сказав Господь, Саваот: Я взяв тебе від отари овечок, щоб ти був вождем народу Мого, Ізраїля. 8. І був з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив усіх ворогів твоїх перед тобою, і вчинив ім'я твоє, як ймення великих на землі. 9. Я облаштую також місце для народу Мого, Ізраїля, і посаджу їх, і буде він спокійно жити на місці своєму, і не будуть вже тривожними, і діти нечистоти не чіпатимуть їх відтак, як це було передніше. 10. За тих днів, коли Я настановив суддів над народом Моїм Ізраїлем; і Я упокорив усіх ворогів твоїх, і звіщаю тобі, що Господь учинить тобі дім. 11. Коли виповняться твої дні, і ти підеш до батьків своїх, тоді Я настановлю сім'я твоє після тебе, котре буде із синів твоїх, і утривалю царство його. 12. Він збудує Мені дім, і зміцню трона його навіки. 13. Я буду йому Батьком, і він буде Мені сином, – і милості Моєї не відберу од нього, як Я відібрав од того, що був перед тобою. 14. Я поставлю його у домі Моєму і в царстві Моєму навіки, і трон його буде міцний вічно 15. Усі ці слова і все видіння геть чисто переказав Натан Давидові. 16. І прийшов цар Давид, і став перед Господом, і сказав: Хто я, Господе Боже, і що таке мій дім, що ти отак підніс мене? 17. Але й цього замало було в очах Твоїх, Боже; Ти звіщаєш про дім слуги Твого на майбутнє, і дивишся на мене, як на чоловіка великого, Господе, Боже! 18. То що іще може додати перед Тобою Давид для звеличення слуги Твого? 19. Господе! Для слуги Твого і за серцем Своїм ти чиниш усе це велике, щоб з'явити всіляке величчя. 20. Господе! Немає схожого на Тебе, і немає Бога, окрім Тебе, за всім, що ми чули своїми вухами. 21. І хто схожий на народ Твій Ізраїля, єдиний народ на землі, до котрого приходив Бог, [щоб] викупити його Собі за народ, учинити Собі ймення великим і страшним діянням: вигнанням народів від лиця народу Твого, котрого Ти визволив із Єгипту. 22. Ти учинив народа Свого, Ізраїля, Своїм власним народом навіки, і Ти, Господе, став Богом його. 23. Отож, тепер, о Господе, слово, котре Ти мовив про слугу Твого і про дім його, утриваль навіки і вчини, як Ти сказав. 24. І нехай буде і звеличиться ймення Твоє навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів, є Бог над Ізраїлем; і дім слуги Твого Давида нехай буде міцним перед Тобою. 25. Тому що Ти, Боже мій, відкрив служникові твоєму, що Ти учиниш йому дім; тому служник Твій і наважився молитися перед Тобою. 26. І нині, Господе, Ти Бог, і Ти сказав про служника Твого так добре. 27. То ж почни благословляти дім служника Твого, щоб він був вічно перед Тобою. Бо, якщо Ти, Господе, благословиш, то буде він благословенний навіки. 1 Літопису 18 1. Після цього Давид завдав поразки филистимлянам, і упокорив їх, і захопив Ґат, і належні йому міста з руки филистимлян. 2. І переміг він також Моава, – і вчинилися моавитяни рабами Давидовими, сплачуючи йому данину. 3. І уразив Давид Гадад'езера, царя цовського, у Хаматі, коли той рушив утвердити владу свою на річці Єфрат. 4. І здобув Давид у нього тисячу колісниць, сім тисяч вершників і двадцять тисяч піших, і знищив Давид усі колісниці, залишивши від них [лише] сотню. 5. Сирійці дамаські прийшли було на поміч Гадад'езерові, цареві цовському, однак Давид винищив двадцять дві тисячі сирійців. 6. І поставив Давид [військову залогу] у Сирії дамаській, і вчинилися сирійці рабами Давидовими, сплачуючи йому данину. І допомагав Господь Давидові скрізь, куди лише він ходив. 7. І забрав Давид золоті щити, котрі були у рабів Гадад'езерових, і приніс їх до Єрусалиму. 8. А вже з Тівхату і з Куну, Гадад'езерових міст, позабирав Давид дуже багато міді. З неї Соломон учинив мідне море і стовпи, і мідні посудини. 9. І зачув Тоу, цар хамотський, що Давид завдав поразки всьому війську Гадад'езеровому, царя цовського. 10. І послав Гадорама, сина свого, до царя Давида, привітати його і дякувати за те, що він воював із Гадад'езером, і завдав йому поразки, – тому що Тоу був у стані війни з Гадад'езером; а також [із ним] всілякі посудини золоті і срібні та мідні. 11. І присвятив їх цар Давид Господові разом із сріблом і золотом, котре він забрав од усіх народів: від Едома й Моава, і від аммонових синів, филистимлян та від Амалика. 12. І Авшай, син Церуїн, уразив Едома у Соляній долині, – вісімнадцять тисяч; 13. І залишив в Едомі військову залогу, і став увесь Едом Давидовим рабом, бо Господь допомагав Давидові скрізь, куди він приходив. 14. І царював Давид понад усім Ізраїлем, і чинив суд і правду всьому народові своєму. 15. А Йоав, син Церуїн, [був] над військом, а Йосафат, син Ахілудів, – оповісником. 16. А Сад`ок, син Ахітувів та Авімелех, син Ев'ятарів, були священиками, а Шавша – писарем. 17. А Беная, син Єгоядин, був над керетянами і над пелетянами, а Давидові сини – були старшинами при царі. 1 Літопису 19 1. Після цього помер Нахаш, цар аммонський, і зацарював син його (Ханун) замість нього. 2. І сказав Давид: Виявлю я милість Ханунові, Нахашевому синові, за доброчинство, котре батько його виявив мені. І послав Давид послів, щоб утішити його за батька його, і прийшли служники Давидові у край аммонський, до Хануна, щоб утішити його. 3. Але князі аммонські сказали Ханунові: Невже ти гадаєш, що Давид із поваги до батька твого прислав до тебе утішників? Чи не для того прийшли служники його до тебе, щоб вивідати, і огледіти землю і розорити її? 4. І взяв Ханун Давидових служників, і поголив їх, і обрізав одежу їхню до половини, до стегон, і відпустив їх. 5. І пішли вони. І доповіли Давидові про людей оцих, і він послав їм назустріч, оскільки вони були вельми посоромлені. І сказав цар: Залишіться в Єрихоні, аж доки відростуть бороди ваші, і тоді повертайтеся. 6. Коли аммонійці побачили, що вони стали ненависними Давидові, тоді послав Ханун і аммонійці тисячу талантів срібла, щоб найняти собі колісниць і вершників із Сирії Месапотамської, і із Сирії Маахи, та із Цови. 7. І найняли вони собі тридцять дві тисячі колісниць, і царя Мааха і народ його, – котрі прийшли і розташувалися табором перед Медевою. І аммонійці зібралися з міст своїх, і виступили на війну. 8. Коли зачув про те Давид, то послав Йоава і все військо хоробрих. 9. І виступили аммонійці і вишикувалися до бою біля брами міста, а царі, котрі прийшли, виокремилися в полі. 10. І Йоав, забачивши, що доведеться йому відбиватися попереду і позаду, вибрав вояків з-поміж вибраних в Ізраїлі і вишикував їх супроти сирійців. 11. А решту народу доручив Ав'шаєві, братові своєму, щоби вони вишикувалися супроти аммонійців 12. І сказав він: Якщо сирійці будуть долати мене, то ти допоможеш мені; а якщо аммонійці будуть долати тебе, то я допоможу тобі. 13. Будь мужнім, і будемо твердо стояти за народ наш і за міста Бога нашого, – і Господь нехай учинить, що Йому бажано. 14. І виступив Йоав і люди, котрі були в нього, на бій із сирійцями, і вони побігли від нього. 15. А ті аммонійці, забачивши, що сирійці втікають, самі також почали втікати від брата його Авшая, і сховалися в місті. І прийшов Йоав до Єрусалиму. 16. Сирійці, забачивши, що вони зазнали поразки від Ізраїльтян, від правили послів і вивели сирійців, котрі були по той бік річки, і Шофах, старший Гадад'езерового війська вийшов перед ними. 17. І було повідано Давидові, і він зібрав усього Ізраїля; перейшов Йордан, і прийшовши до них, вишикувався супроти них; І став Давид до бою з сирійцями, і вони зійшлися в битві із ним. 18. І сирійці почали втікати від Ізраїля, і винищив Давид сирійців сім тисяч колісниць і сорок тисяч піших, і Шофаха, старшину війська, умертвив. 19. Коли ж побачили слуги Гадад'езерові, що вони зазнали поразки від Ізраїля, то замирилися з Давидом, і служили йому. І сирійці вже не хотіли допомагати аммонійцям. 1 Літопису 20 1. За рік, о тій порі, коли царі виходять [на війну], вивів Йоав військо і почав розоряти землю аммонійців, і прийшов і взяв в облогу Раббу, а Давид залишався в Єрусалимі. А Йоав, завоювавши Раббу, зруйнував її. 2. І взяв Давид корону царя їхнього з голови його; і знайшов, що вага її – талант золота, а на ній каміння коштовне, – і поклали її на голову Давидову! І здобичі дуже багато виніс із міста. 3. А народ, котрий був у ньому, вивів і спонукав до роботи пилками і залізними молотилами та сокирами. Так учинив Давид з усіма містами аммонійців, і повернувся Давид і весь народ до Єрусалиму. 4. Після цього розпочалася війна з филистимлянами, у Ґезері. Тоді хушанин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих нащадків, і вони були упокорені. 5. І була ще війна з филистимлянами. Тоді Елханан, син Яірів, уразив Лахмі, брата ґатянина Ґоліята, у котрого держак списа був, як ткацький вал! 6. Була іще битва у Ґаті. А там був чоловік значного зросту, котрий мав по шість пальців – [всього] двадцять чотири. Він також був із нащадків Рефая. 7. Він зневажав Ізраїля, але Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата, забив його. 8. Ці також мали походження від Рефая у Ґаті, і впали від руки Давида і від руки його служників. 1 Літопису 21 1. І повстав сатана на Ізраїля, і намовив Давида зробити перепис ізраїльтян. 2. І сказав Давид Йоавові та до старшин народу: Ідіть, порахуйте Ізраїля від Беер-Шеви – аж до Дану, і повідайте мені, – і я знатиму число їх! 3. І сказав Йоав: Нехай Господь помножить народ Свій у стократ, супроти того, що є нині. Чи не всі вони, мій володарю, царю, слуги володаря мого? Нащо вимагає цього мій володар? Щоб це стало за провину для Ізраїля? 4. Але цареве слово подолало Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьому Ізраїлі, і повернувся до Єрусалиму. 5. І подав Йоав Давидові списки народного перепису. І було всіх ізраїльтян тисяча тисячі сто тисяч мужів, що оголюють меча, і Юдеїв – чотириста сімдесят тисяч, що оголюють меча. 6. А левитів і веніяминців він не лічив поміж ними, тому що царське слово було неприязне для Йоава. 7. І не бажаним було в очах Божих це діяння, і він уразив Ізраїля. 8. І сказав Давид Богові: Вельми згрішив я, що вчинив це. І нині прости провину слуги Твого. Бо я вчинив дуже нерозважливо. 9. І сказав Господь Ґадові, Давидовому ясновидцеві, кажучи: 10. Піди, і скажи Давидові: Так говорить Господь! Три [кари] Я пропоную тобі; вибери собі одну з-поміж них, – і Я пошлю її на тебе. 11. І прийшов Ґад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: Вибирай собі: 12. Або три роки – голод; або три місяці будуть переслідувати тебе вороги твої, і меч ворогів твоїх досягне [до тебе]; або три дні – меч Господній та моровиця на землі, і Ангел Господній, що винищує у володіннях Ізраїля. Отож, розваж, що мені відповісти Тому, Хто послав мене зі словом. 13. І сказав Давид Ґадові: Важко мені дуже; але нехай краще впаду в руки Господа, бо вельми велике милосердя Його, аби лише не впасти в руки людські. 14. І послав Господь моровицю на Ізраїля. І померло в ізраїльтян сімдесят тисяч люду. 15. І послав Бог Ангела в Єрусалим, щоб винищувати його. І коли він почав винищувати, побачив Господь, і пожалкував за це лихо, і сказав Ангелові-винищувачеві: Досить! Тепер опусти руку твою. А Ангел Господній стояв [тоді] понад током євусея Орнана. 16. І підвів Давид очі свої, і побачив Ангела Господнього, що стояв поміж небом і землею, з оголеним мечем в руці його, над Єрусалимом; і впав Давид і старші, покриті веретищем, на лиця свої. 17. І сказав Давид Богові: Чи не я наказав переписати народ? Я згрішив, я вчинив зло; а ці вівці – що учинили? Господе, Боже мій! Нехай же буде Твоя рука на мені і на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб вигубити [його]. 18. І Ангел Господній сказав Ґадові, аби той переказав Давидові: Нехай Давид прийде і поставить жертовника Господові на току євусея Орнана. 19. І пішов Давид, за словом Ґадовим, котре він говорив йменням Господнім. 20. Орнан обернувся, побачив Ангела, а чотири сини його, що були з ним, сховалися. А Орнан молотив тоді пшеницю. 21. І прийшов Давид до Орнана. Орнан оглядівся і побачив Давида, вийшов з току і вклонився Давидові лицем до землі. 22. І сказав Давид Орнанові: Віддай мені місце на току. Я збудую на ньому жертовника Господові, за справжню ціну віддай мені його, щоби припинилося винищення народу. 23. І сказав Орнан Давидові: Візьми собі. Нехай учиняє володар мій, цар, що йому бажано; Ось, я віддаю на всеспалення і молотильне знаряддя на дрова, і пшеницю на приношення; все це віддаю задарма. 24. І сказав цар Давид Орнанові: Ні, я хочу купити у тебе за справжню ціну; бо я не приноситиму твоєї власності Господові, і не буду приносити для всеспалення [взятого] задарма. 25. І дав Давид Орнанові за це місце шістсот шеклів золота. 26. І спорудив там Давид жертовника Господові, і приніс усеспалення і мирні пожертви, і прикликав Господа, і Він почув його, [послав] вогонь з неба на жертовник всеспалення. 27. І сказав Господь Ангелові: Поверни меча твого в піхви його. 28. Оцій порі Давид зрозумів, що Господь почув його на току Орнана-священика, і приніс там пожертву. 29. А скинія Господня, котру спорудив Мойсей у пустелі, і жертовник усеспалення [були] о тій порі на пагорку у Ґів'оні. 30. І не міг Давид піти туди, щоб знайти Бога, тому що наляканий був мечем Ангела Господнього. 1 Літопису 22 1. І сказав Давид: Ось дім Господа Бога, і ось жертовник для усеспалень Ізраїля. 2. І наказав Давид зібрати чужинців, що були в ізраїльському краї, і поставив каменярів тесати каміння для спорудження дому Божого. 3. І багато заліза для цвяхів до брамних дверей і для пов'язі заготовив Давид, і багато міді – не знали їй ваги. 4. І кедрових дерев без числа, тому що сидоняни і тиряни привезли Давидові силу кедрового дерева. 5. І сказав Давид: Соломон, син мій, молодий і слабосилий, а дім, котрого належить спорудити, для Господа, має бути вельми величавий, для слави і окраси перед усіма краямиОтож, я приготую все необхідне для нього. І Давид заготовив усього дуже багато перед своєю смертю. 6. І покликав Соломона, сина свого, і заповідав йому збудувати дім Господові, Богові Ізраїля. 7. І сказав Давид Соломонові: Сину мій! У мене було на серці спорудити дім в ймення Господа, Бога мого; 8. Але було до мене слово Господнє, і сказано: Ти пролив багато крови і провадив значні війни. Ти не мусиш будувати дім йменню Моєму, тому що пролив багато крови на землю переді Мною. 9. Ось, у тебе народиться син: Він буде муж мирний; Я дам йому спокій від усіх ворогів його довкола: а тому ймення йому буде Соломон. І мир і спокій дам Ізраїлеві за днів його. 10. Він збудує дім йменню Моєму, і він буде Мені сином, а Я йому Батьком, і утверджу трона царства його над Ізраїлем навіки. 11. І нині, сину мій, нехай буде Господь з тобою, і буде щастити тобі, і збудуєш дім Господові, Богові твоєму, як Він казав про тебе. 12. Нехай же дасть тобі Господь розум, і розважливість і настановить тебе над Ізраїлем; і дотримуйся закону Господа, Бога твого. 13. Тоді ти будеш удатний, якщо будеш прагнути виконувати настанови і закони, котрі заповідав Господь Мойсеєві для Ізраїля. Будь стійкий і мужній, не бійся і не падай духом. 14. І ось, я при бідноті своїй приготовив для дому Господнього сто тисяч талантів золота, і тисячу тисяч талантів срібла, а міді і залізові немає ваги, бо їх так багато; і дерева, і каміння я також заготовив; а ти ще додай до цього. 15. У тебе велика кількість робітників і каменярів, різб'ярів, теслярів і всіляких придатних на всяку справу; 16. Золоту, сріблу, і міді та залізу немає числа. Почни і зроби, Господь буде з тобою. 17. І заповідав Давид усім князям Ізраїлевим допомагати Соломонові, синові його: 18. Чи не з вами Господь, Бог наш, який дав нам спокій зусібіч? Тому що він віддав у руки мої населення краю, і підкорилася земля перед Господом і перед народом його. 19. Отож, прихиліть серце ваше і душу вашу до того, щоб знайти Господа, Бога вашого. Підведіться і збудуйте святиню Господові Богові, щоби перенести Ковчега заповіту Господнього і свячені посудини для храму, споруджуваного йменню Господньому. 1 Літопису 23 1. Коли Давид постарів і наситився [днями], він настановив над Ізраїлем сина свого, Соломона. 2. І зібрав усіх князів Ізраїлевих, і священиків, і левитів; 3. І пораховані були левити – від тридцяти літ і вище. І було число їхнє, за їхніми головами, – тридцять вісім тисяч чоловіків. 4. З них [призначено] для роботи в домі Господньому двадцять чотири тисячі, а писарів і суддів – шість тисяч. 5. І чотири тисячі брамників, і чотири тисячі тих, які прославляли Господа на [музичних] знаряддях, яких він учинив для уславлення. 6. І поділив їх Давид на череди за синами Левія – для Ґершона, Кегата і Мерарі. 7. Із ґершонівців – Ладан і Шім'ї. 8. Ладанові сини: перший Єгіїл, і Зетам, і Йоїл, троє. 9. Сини Шім'ї: Шеломіт, і Хазаїл, і Гаран, троє, вони старшини батьківських домів Ладана. 10. Іще сини Шім'ї: Яхат, Зіза, і Єуш, і Берія, – оце є сини Шім'ї, четверо. 11. І був Яхат першим старшиною, а Зіза другий, а Єуш та Берія не мали багато синів, і тому вони були при одному рахункові при домі батька. 12. Сини Кегатові: Амрам, Їцгар, Хеврон та Уззіїл, четверо. 13. Амрамові сини: Аарон та Мойсей. І був відділений Аарон, щоби посвятити його до Святого Святих, його та синів його аж навіки, щоб кадити перед Господом, щоб служити Йому і благословляти йменням Його навіки. 14. А Мойсей, чоловік Божий, і сини його долучені до коліна Левійового. 15. Сини Мойсея: Ґершом, та Єліезер. 16. Сини Ґершома: першим був Шевуїл, старший. 17. А сини Еліезерові були: Рехавія, старший; і не було в Єліезера інших синів, а сини Рехавії вельми помножилися. 18. Сини Їцгарові: Шеломіт, старший. 19. Сини Хевронові: Єрійя – старший, Амарія – другий, третій – Яхазіїл, і Єкам'ам – четвертий. 20. Сини Уззіїлові: Міхал – старший, а Їшшійя – другий. 21. Сини Мерарієві: Махлі й Муші. Сини Махлі: Елеазар і Кіш. 22. І вмер Елеазар, і не було в нього синів, а лише доньки; і взяли їх за себе сини Кіша, брати їхні. 23. Сини Мушієві: Махлі, Едер, і Єремот, – троє. 24. Оце всі сини Левієві за домом батьків їх, старшини родин, за йменнями і числом їхнім, котрі служили в домі Господньому, від двадцяти літ, і вище. 25. Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїлів, дав спокій народові своєму і настановив його в Єрусалимі навіки. 26. І левитам не треба носити скинію і всілякі речі її для служіння в ній. 27. А тому, за останніми наказами Давида, вони складають число Левієвих синів од віку двадцяти літ і вище. 28. Щоб вони були при синах Ааронових, для служіння домові Господньому, у дворі і в прибудовах, для дотримання чистоти усієї святині і для виконання всілякої служби при домі Божому. 29. Щоб наглядали за хлібами показними, і тонким борошном для приношення, і прісними коржами, за печеним, смаженим, і за всілякою мірою і вагою. 30. І, щоб ставали щоранку дякувати і славословити Господа, також і увечері, 31. І при всіх всеспаленнях, які приносяться Господові в суботу, у новомісяччя і на свята за числом, як наказано про них, – постійно перед Господом, 32. І щоб охороняли скинію одкровення і святиню, та служіння синів Ааронових, братів своїх, при Господньому домі. 1 Літопису 24 1. А в Ааронових синів такі їхні черги: Ааронові сини: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар. 2. Та Надав і Авігу повмирали за життя їхнього батька, і не мали вони синів, тому священнодіяли Елеазар та Ітамар. 3. І розподілив їх Давид – Сад`ока із синів Елеазара, і Ахімелеха із синів Ітамара, за чергою на службу їхню. 4. І виявилося, що поміж синами Елеазара старшин поколінь більше, аніж серед синів Ітамарових. І він розподілив їх [так]: Із синів Елеазарових шістнадцять старшин родин, а із родин Ітамарових – вісім. 5. А розподіляв їх за жеребом; бо старшинами у святині і старшинами перед Богом були із синів Елеазарових і з синів Ітамарових. 6. І записував їх Шемая, син Натанаїлів, писар із левитів, перед царем і князями, і перед священиком Сад`оком і Ахімелехом, сином Евіятаровим, і перед очима родин священиків і левитів: брали, [під час кидання жереба], одну родину з [роду] Елеазарового, потім брали з [роду] Ітамарового. 7. І випав перший жереб Єгоярівові, другий – Єдаї. 8. Третій – Харімові, четвертий – Сеорімові, 9. П'ятий – Малкійї, шостий – Мійямінові, 10. Сьомий – Гаккоцові, восьмий – Авійї, 11. Дев'ятий – Єшуї, десятий – Шеханії, 12. Одинадцятий – Ел'яшівові, дванадцятий – Якімові, 13. Тринадцятий – Хуппі, чотирнадцятий – Єшев'явів, 14. П'ятнадцятий – Білгів, шістнадцятий – Іммерів, 15. Сімнадцятий – Хезерів, вісімнадцятий – Гаппіццеців, 16. Дев'ятнадцятий – Петах'їв, двадцятий – Єхезкелів, 17. Двадцять перший – Яхінів, двадцять другий – Ґамулів, 18. Двадцять третій – Делаїв, двадцять четвертий – Маазіїн. 19. Оце черги їхньої служби, як [їм] приходити у дім Господній, за установленням їхнім через Аарона, батька їхнього, як заповідав йому Господь, Бог Ізраїлів. 20. У інших синів Левія [такий розподіл]: із синів Амрамових – Шуваїл, від синів Шуваїлових – Єхедія, 21. Від Рехавії, від синів Рехавії: старший Їшшійя. 22. Від Їцгарівців: Шеломот, від Шеломотових синів – Яхат. 23. А сини [Хевронові]: Єрійя, другий – Амарія, третій – Яхазіїл, четвертий – Єкам'ам. 24. Сини Уззіїлові: Міха, сини Міхині – Шамір. 25. Брат Міхи – Їшшійя, із синів Їшшійї – Захарія. 26. Сини Мерарієві: Махлі та Муші, із синів Яазійї – Бено. 27. Із синів Мерарі, від Яазійї: Бено, і Шогам, і Заккур, і Іврі. 28. У Махлі: Елеазар, у нього не було синів. 29. Від Кіша, сини Кішові: Єрахмеїл. 30. А сини Мушієві: Махлі, і Едер, і Єрімот. Оце сини левитів, за поколіннями їхніми. 31. Кидали і вони жереба згідно з братами своїми, Аароновими синами перед царем Давидом, і Сад`оком, і Ахімелехом, і старшинами дому батьків священиків та левитів, старшини родин нарівні з братом своїм меншим. 1 Літопису 25 1. І відділив Давид та старшини війська на службу синів Асафа, і Гемана, і Єдутуна, щоб вони провіщали на цитрах, і на арфах, і на кімвалах. І були вони призначені для служіння свого: 2. Із синів Асафових: Заккур, і Йосип, і Нетанія, і Асар'їла, Асафові сини, під рукою Асафа, що пророкував за дозволом царя. 3. Від Єдутуна – Єдутунові сини: Ґедалія, і Цері, і Ісая, Хашавія, і Маттатія, – шестеро під рукою батька свого Єдутуна, що грав на цитрі для слави і хвали Господа. 4. Від Гемана – Геманові сини: Буккійя, Маттанія, Уззіїл, Шевуїл, і Єрімот, Хананія, Ханані, Еліата, Ґіддалті, і Ромамті, Езер, Йошбекаша, Маллоті, Готір, Махазіот. 5. Усі ці сини Гемона, царського ясновидця, за словами Божими, щоби провіщати славу Його. І дав Бог Геманові чотирнадцять синів і трьох доньок. 6. Усі вони під проводом батька свого співали у домі Господньому з кімвалами, арфами та цитрах для служби в Божому домі; за наказом царя, – Асаф, Єдутун і Геман. 7. І було число їх з братами їхніми, навченими співати перед Господом, усіх, які знають [цю справу], – двісті вісімдесят вісім. 8. І кинули вони жереба про черговість служіння, малий нарівно з великим, учитель [нарівно] з учнем. 9. І випав перший жереб Асафові, для Йосипа; другий – Ґедалії, з братами його і синами його; їх [було] дванадцять; 10. Третій – Заккурові з синами його і братами його; їх – дванадцять; 11. Четвертий – для Їцрі із синами і братами його; їх – дванадцять. 12. П'ятий – Нетанія із синами його і братами його; їх – дванадцять. 13. Шостий – Буккійя – з синами його і братами його; їх – дванадцять. 14. Сьомий – Єсар'їла із синами його і братами його; їх – дванадцять. 15. Восьмий – Ісая з синами його і братами його; їх – дванадцять. 16. Дев'ятий – Маттанія, із синами його і братами його; їх дванадцять. 17. Десятий – Шім'ї, із синами його і братами його; їх – дванадцять. 18. Одинадцятий – Азаріїл, із синами його і братами його; їх – дванадцять. 19. Дванадцятий – Хашав'ї, із синами його та братами його; їх – дванадцять 20. Тринадцятий – Шуваїл, з синами і братами його; їх – дванадцять. 21. Чотирнадцятий – для Маттатії, із синами його і братами його. 22. П'ятнадцятий – для Єремота, із синами його і братами його; їх – дванадцять. 23. Шістнадцятий – Хананії; із синами його і братами його; їх – дванадцять. 24. Сімнадцятий – Йошбекаші, із синами його і з братами його; їх – дванадцять. 25. Вісімнадцятий – Ханані, із синами його і з братами його; їх – дванадцять. 26. Дев'ятнадцятий – Маллоті, з синами його і з братами його; їх – дванадцять. 27. Двадцятий – Елійяти; з синами його і з братами його; їх – дванадцять. 28. Двадцять перший – Готіра, з синами його і братами його; їх – дванадцять. 29. Двадцять другий – Ґіддалті, з синами його і братами його; їх – дванадцять. 30. Двадцять третій – Махазіота, із синами його і з братами його; їх – дванадцять. 31. Двадцять четвертий – Ромамті Езера, з синами його і братами його; їх – дванадцять. 1 Літопису 26 1. Ось розподіл брамників від корахівців: Мешелемія, син Коре, з Асафових синів. 2. Сини Мешелемії: первісток Захарія, другий Єдіаїл, третій – Зевадія, четвертий – Ятніїл, 3. П'ятий – Елам, шостий – Єгоханан, сьомий- Ел'йоенай. 4. Сини Овед-Едома: первісток Шемая, другий – Єгозавад, третій – Йоах, четвертий – Сахар, і п'ятий – Натанаїл, 5. Шостий – Амміїл, сьомий – Іссахар, восьмий – Пеуллетай, бо благословив його Бог. 6. У сина його Шемаї також народилися сини, що були старшинами у своєму роді, тому що вони були люди мужні. 7. Сини Шемаї: Отні і Рефаїл, і Овед, і Елзавад; брати його, люди мужні – Елігу та Шемахія. 8. Усі ці – з Оведових синів; вони і сини їхні, і брати їхні були люди розважливі і для служби придатні; їх було в Овед-Едома шістдесят два. 9. А в Мешелемії синів і братів, людей здібних, було вісімнадцять. 10. А в Хоси, з синів Мерарі, сини: Шімрі – старший, хоч він не був первістком, але батько його настановив його старшиною. 11. Другий – Хілкійя, третій – Тевалія, четвертий – Захарія; усіх синів та братів у Хоси – тринадцять. 12. Ось розподіл брамників за старшинами родин, придатних для служби разом із братами їхніми, для служіння в домі Господньому. 13. І кинули вони жереба, як малий, так і великий, за своїми родинами, на кожну браму. 14. І випав жереб на схід для Шелемії. І кинули жереби для сина його Захарії, мудрого порадника, кинули жереба, і випав йому жереб на північ, 15. Овед-Едому на південь, а синам його – комори. 16. Для Шуппіма та для Хоси – на захід, біля брами Шаллехет, де шлях звищується, і де сторожа навпроти сторожі. 17. На схід – шестеро левитів, на північ – четверо на день, на південь – четверо на день, а для комори по двоє. 18. На захід біля Парбору чотири біля дороги, а дві біля самого Парбору. 19. Ось розподіл брамників із синів Корахових та синів Мерариних. 20. А левити, брати їхні, [доглядали] скарби дому Божого і скарбниці святині. 21. Сини Ладана, сини ґершонівців, від Ладана, старшини дому батьків, від Ладана ґершонівця: Єхіїлі. 22. Сини Єхіїлі: Зетам і Йоїл, брат його, [доглядали] скарби дому Господнього, 23. Разом із нащадками Амрама, Їцхара, Хеврона і Аззіїла. 24. Шевуїл, син Ґершома, сина Мойсея, – [був] головним доглядачем за скарбницями. 25. У брата його Еліезера: його син – Рехавія, і його син Ісая, і його син – Йорам, і його син – Зіхрі, і його син – Шеломіт. 26. Цей Шеломіт і брати його [були] доглядачами усіх скарбниць святині та посвячених знарядь, які присвятив цар Давид і старшини дому батьків, і тисяцькі, і сотники, і старшини війська, 27. Із завойованого та із здобичі вони присвячували для потреб Господнього дому. 28. І все, що присвятив ясновидець Самуїл, і Саул, син Кішів, і Авнер, син Нерів, і Йоав, син Церуїн, – усе [посвячене] було під рукою Шеломіта і братів його. 29. Із родоводу Їцгарових: Кенанія і сини його – були призначені для зовнішніх справ Ізраїля, як писарі і судді. 30. Із родоводу Хевронового: Хашавія і брати його, мужі хоробрі, тисяча сімсот, – мали нагляд над Ізраїлем по цей бік Йордану на захід, з усілякими діяннями [служіння] Господнього і за службою царською.
|