Книга пророка Єремії 4 страница

5. Щоб зважати на слова слуг Моїх пророків, котрих Я посилаю до вас, посилаю ще з досвітку, і котрих ви не слухаєте, –

6. То з оцим домом Я вчиню так само, як із Шіло, і місто це віддам на прокляття усім народам землі.

7. Священики і пророки, і увесь народ слухали Єремію, коли він виповідав ці слова в домі Господньому.

8. І коли Єремія сказав усе, що Господь наказав йому сказати всьому народові, тоді схопили його священики і пророки, і весь народ – і сказали: Ти мусиш померти;

9. Нащо ти пророкуєш йменням Господнім і запевняєш: І цей дім буде, як Шіло, і місто це спорожніє, [залишиться] без мешканців? І зібрався увесь народ супроти Єремії в домі Господньому.

10. Коли почули про це князі юдейські, то прийшли з дому царя до Господнього дому і сіли біля входу до нової брами Господнього [дому].

11. Тоді священики і пророки так сказали князям і всьому народові: Смертний вирок – цьому чоловікові, тому що він пророкує супроти міста цього, як ви чули своїми вухами.

12. І сказав Єремія всім князям і всьому народові: Господь послав мене пророкувати супроти дому цього і супроти міста цього всі ті слова, котрі ви чули;

13. Отож, виправте шляхи ваші і вчинки ваші і підкоріться голосові Господа, Бога вашого, і Господь відмінить лихо, котре вирік на вас.

14. А щодо мене – то ось я, у ваших руках; робіть зі мною, що на ваш розсуд виявиться доречним і справедливим;

15. Лише затямте собі гаразд, що коли заб'єте мене, то безвинну кров накличете на себе і на це місто, і на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас виповісти усі ті слова у ваші вуха.

16. Тоді князі і увесь народ сказали священикам і пророкам: Цей чоловік не заслуговує на смертний вирок, тому що він говорив нам йменням Господа, Бога нашого.

17. Тоді підвелися деякі із старшин краю і сказали до всього народного зібрання:

18. Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя юдейського, і сказав до всього юдейського народу: Так говорить Господь Саваот: Сіон буде зораний, як поле, і Єрусалим стане розвалищем руїн, і гора дому цього – залісненим пагорбом.

19. Чи умертвили його за це Єзекія, цар юдейський, і вся Юдея? Чи не побоявся він Господа і чи не благав Господа? І Господь відмінив лихоліття, котре вирік на них; а ми хочемо учинити велике зло душам нашим.

20. Пророкував також йменням Господнім такий собі Урія, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував супроти цього міста і супроти краю цього точнісінько такими ж словами, як Єремія.

21. Коли почув його слова цар Єгояким і всі вельможі його і всі князі, то шукав цар нагоди убити його. Урія почув про це і втік, і подався до Єгипту.

22. Але цар Єгояким навіть до Єгипту послав людей: Елнатана, Ахборового сина, та інших із ним.

23. І вивели Урію з Єгипту і привели до царя Єгоякима, і він умертвив його мечем і кинув трупа його, де були гроби простолюдинів.

24. Але рука Ахикама, Шаханового сина, була за Єремію, щоб не віддати його в руки народу для побиття на смерть.

Єремії 27

1. На початку царювання Єгоякима, сина Йосії, царя юдейського, було слово оце до Єремії від Господа:

2. Так сказав мені Господь: Зроби собі шлеї та ярмо і поклади собі на шию;

3. І пошли такі самі цареві едомському і цареві моавському, і до царя синів аммонських, і до царя тирського, і до царя сидонського через послів, що прийшли в Єрусалим до Седекії, царя юдейського;

4. І накажи їм сказати володарям їхнім: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів; так скажіть володарям вашим:

5. Я витворив землю, людину і тварин, котрі на обличчі землі, великою могутністю Своєю і простягнутою рукою Моєю, і віддав її, кому з волі Моєї хотів віддати.

6. І нині Я віддаю всі землі оці в руку Навуходоносора, царя вавилонського, раба Мого, і навіть звірів польових віддаю йому на служіння.

7. І всі народи будуть служити йому, і синові його, і синові сина його, доки не прийде час і його землі, і йому самому, і будуть слугувати йому народи численні і царі відомі.

8. І якщо якийсь народ і царство не забажає служити йому, Навуходоносорові, цареві вавилонському, і не зігне шиї своєї під ярмо царя вавилонського, – цей народ Я покараю мечем, голодом і моровицею, говорить Господь, доки не винищу їх рукою його.

9. І ви не слухайте своїх пророків і своїх ворожбитів, і своїх сновидців, і своїх чарівників, і своїх чаклунів, котрі кажуть вам: Не будете служити цареві вавилонському.

10. Бо вони пророкують вам лжу, щоб витіснити вас із краю вашого, і щоб Я вигнав вас, і ви загинули.

11. А народ, котрий зігне шию свою під ярмо царя вавилонського і почне служити йому, Я залишу на землі своїй, говорить Господь, і він буде обробляти її і жити на ній.

12. І Седекії, цареві юдейському, я виповів усі оці слова, і сказав: Нахиліть шию свою під ярмо царя вавилонського і служіть йому і народові його – і будете живі.

13. Нащо помирати тобі і народові твоєму від меча, голоду і моровиці, як вирік Господь про той народ, котрий не буде служити цареві вавилонському?

14. І не слухайте слів пророків, котрі кажуть вам: Не будете служити цареві вавилонському; бо вони пророкують вам облуду.

15. Я не посилав їх, говорить Господь; і вони неправдиво пророкують йменням Моїм, щоб Я прогнав вас, і щоб ви загинули, – ви і пророки ваші, що вам пророкують.

16. І священикам і всьому народові цьому я казав: Так говорить Господь: Не слухайте слів пророків ваших, котрі пророкують вам і кажуть: Ось, невдовзі повернені будуть з Вавилону посудини Господнього дому; бо вони пророкують вам лжу.

17. Не слухайте їх, служіть цареві вавилонському і живіть; нащо доводити це місто до спустошення?

18. А якщо вони – пророки, і якщо у них є слово Господнє, то нехай клопочуться перед Господом Саваотом, аби посудини, які залишаються в домі Господньому і в домі царя юдейського та в Єрусалимі, не перейшли до Вавилону.

19. Бо так говорить Господь Саваот про стовпи і про [мідне] море, і про підніжжя та про інші речі, які залишилися в цьому місті,

20. Котрих Навуходоносор, цар вавилонський, не забрав, коли забирав юдейського царя Єхонію, сина Єгоякимового, та усіх вельмож юдейських з Єрусалиму до Вавилону,

21. Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про посудини, що залишилися в домі Господньому і в домі царя юдейського і в Єрусалимі:

22. Вони будуть відпроваджені до Вавилону і там залишаться до того дня, коли навідаюся до них, говорить Господь, і виведу їх, і поверну їх на це місце.

Єремії 28

1. Того ж року, – на початку царювання Седекії, царя юдейського, – четвертого року п'ятого місяця, Ананія, син Аззура, пророк із Ґів'ону, казав мені в домі Господньому, перед очима священиків і всього народу, і сказав:

2. Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Знищу ярмо царя вавилонського;

3. За два роки Я поверну на цю місцину всі посудини Господнього дому, котрі Навуходоносор, цар вавилонський, забрав з цього місця і відпровадив до Вавилону;

4. А Єхонію, Єгоякимового сина, царя юдейського, і всіх полонених юдеїв, що прийшли до Вавилону, Я поверну на оце місце, говорить Господь, бо знищу ярмо царя вавилонського.

5. І сказав Єремія пророк пророкові Ананії перед очима священиків і перед очима всього народу, що стояв у домі Господньому,

6. І сказав Єремія пророк: Нехай буде так, нехай звершить це Господь! Нехай звершить Господь за твоїми словами, котрі ти виповів про повернення з Вавилону посудин дому Господнього і всіх бранців на цю місцину.

7. Лише вислухай оце слово, котре я скажу уголос для тебе і вголос для всього народу.

8. Пророки, які здавна були передніше від мене і передніше від тебе, провіщали багатьом землям і великим царствам війну, лихоліття і моровицю.

9. Якщо якийсь пророк провіщав мир, то його завше мали за пророка, котрого справді послав Господь, коли справджувалося слово того пророка.

10. Тоді пророк Ананія скинув ярмо з шиї Єремії пророка і розламав його.

11. І сказав Ананія перед очима всього народу оці слова: Так говорить Господь: Так знищу ярмо Навуходоносора, царя вавилонського, за два роки, [знявши його] з шиї всіх народів. І пішов Єремія своїм шляхом.

12. І було слово Господнє до Єремії потому, як пророк Ананія розламав ярмо, що було на шиї пророка Єремії.

13. Іди і скажи Ананії: Так говорить Господь: Ти розламав ярмо дерев'яне – то виготовлю замість нього ярмо залізне.

14. Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: залізне ярмо покладу на шию усіх цих народів, щоб вони працювали для Навуходоносора, царя вавилонського, і вони будуть служити йому, і навіть звіроту польову Я віддав йому.

15. І сказав пророк Єремія пророкові Ананії: Послухай, Ананіє! Господь тебе не посилав, а ти подаєш неправдиву надію народові цьому.

16. А тому так говорить Господь: Ось, Я скину тебе з обличчя землі; цього ж року ти помреш, тому що ти говорив усупереч Господові.

17. І помер пророк Ананія того ж року, сьомого місяця.

Єремії 29

1. І ось слова листа, котрого пророк Єремія надіслав з Єрусалиму до останку старшин поміж переселенцями і до священиків, і до пророків, і до всього народу, котрих Навуходоносор вивів із Єрусалиму до Вавилону, –

2. Потому, як вийшли з Єрусалиму цар Єхонія і цариця з євнухами, князі юдейські та Єрусалиму, і теслі та ковалі, –

3. Через Ел'асу, Шафанового сина, та Ґемарію, сина Хілкійїного, яких послав Седекія, цар юдейський, посилав у Вавилон до Навуходоносора, царя вавилонського.

4. Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, усім бранцям, котрих Я переселив з Єрусалиму до Вавилону:

5. Споруджуйте будинки і живіть [у них], і насаджуйте сади та їжте плоди їхні,

6. Беріть дружин і народжуйте синів та доньок; і синам своїм беріть дружин і доньок своїх віддавайте заміж, щоб вони народжували синів та дочок, і розмножуйтеся там, а не малійте;

7. І піклуйтеся за добробут міста, до котрого Я переселив вас, і моліться за нього Господові, бо за добробут його вам також буде мир.

8. Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Нехай не зваблюють вас пророки ваші, котрі серед вас, і ворожбити ваші; і не дослухайтеся снів ваших, котрі вам сняться.

9. Неправду пророкують вони вам йменням Моїм; Я не посилав їх, говорить Господь.

10. Бо так говорить Господь: Коли виповниться вам у Вавилоні сімдесят літ, тоді Я навідаю вас і виконаю добре слово Моє про вас, аби повернути вас на цю місцину.

11. Бо [тільки] Я знаю наміри, які маю для вас, говорить Господь, наміри на добро, не на лихо, щоби дати вам майбутнє і надію.

12. І покличите Мене, і підете і помолитеся до Мене, і Я почую вас;

13. І пошукаєте Мене, і знайдете, якщо пошукаєте Мене всім серцем вашим.

14. І буду Я знайдений вами, говорить Господь, і поверну вас із полону, і зберу вас від усіх народів і з усіх місць, куди Я вигнав вас, говорить Господь, і Я поверну вас на ту місцину, звідки переселив вас.

15. Ви кажете: Господь настановив нам пророків у Вавилоні також.

16. Так говорить Господь про царя, що сидить на Давидовому троні, і про увесь народ, що мешкає в цьому місті, про братів ваших, котрих не захопили в полон, –

17. Так говорить [про них] Господь Саваот: Ось, Я пошлю на них меча, голод і моровицю, і вчиню їх такими, як непридатні смокви, котрих не можна їсти через непридатність [їхню];

18. І буду переслідувати їх мечем, голодом і моровицею, і віддам їх на озлоблення всім царствам землі, на прокляття і жах, на глум і ганьбу поміж усіма народами, куди Я прожену їх, –

19. За те, що вони не дослухалися слів Моїх, говорить Господь, з котрими Я посилав до них слуг Моїх пророків, посилав із самого досвітку, але вони не дослухалися, говорить Господь.

20. А ви, усі переселенці, котрих Я послав з Єрусалиму до Вавилону, слухайте слово Господнє:

21. Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про Ахава, сина Колаїного, і про Седекію, сина Маасеїного, що неправду пророкують вам йменням Моїм: Ось, Я віддам їх в руки Навуходоносора, царя вавилонського, і він умертвить їх перед очима вашими.

22. І стане зазвичай у них, що всі переселенці, котрі у Вавилоні, проклинатимуть отак: Нехай же вчинить тобі Господь так само, як Седекії та Ахавові, котрих цар вавилонський засмажив на вогні.

23. За те, що вони вдавалися до ганебного в Ізраїлі; вчиняли перелюб з дружинами ближніх своїх і йменням Моїм говорили лжу, чого Я не наказував їм; Я знаю це і Я свідок, говорить Господь.

24. І Шемаї нехеламитянинові скажи:

25. Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: За те, що ти посилав листи від себе самого до всього народу, котрий у Єрусалимі, і до священика Цефанії, сина Маасеїного, і до всіх священиків, і писав:

26. Господь настановив тебе священиком замість священика Єгояди, щоб ти був поміж наглядачами у домі Господньому за всіляким чоловіком, що навісніє і пророкує, і щоб ти кидав такого до в'язниці, і в колоду.

27. Чому ж ти не заборониш Єремії з Анатоту пророкувати у вас?

28. Бо він і до вас у Вавилон прислав сказати: Полон буде тривалим; будуйте оселі і живіть у них, саджайте сади і їжте плоди їхні.

29. Коли Цефанія священик прочитав цього листа вголос перед пророком Єремією,

30. Тоді було слово Господнє до Єремії:

31. Пошли до всіх переселенців сказати: Так говорить Господь про нехеламитянина Шемаю: За те, що Шемая у вас пророкує, а Я не посилав його, і подає неправедну надію,

32. За те, так говорить Господь: Ось, Я покараю Шемаю нехеламитянина і нащадків його; не буде від нього чоловіка, що житиме серед народу цього, і не побачить він того добра, яке Я вчиню народові Моєму, говорить Господь; бо він говорив усупереч Господові.

Єремії 30

1. Слово, котре було до Єремії від Господа:

2. Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Напиши собі всі слова, котрі Я говорив тобі, в книгу:

3. Бо ось, надходять дні, говорить Господь, коли Я поверну з полону народ Мій, Ізраїля та Юдею, говорить Господь; і приведу їх знову на ту землю, котру дав батькам їхнім, і вони будуть володіти нею.

4. І ось – ті слова, які сказав Господь про Ізраїля та Юдею.

5. Так сказав Господь: Голос замішання і жаху чуємо ми, а не миру.

6. Запитайте і поміркуйте: Чи народжує чоловік? То чому Я бачу у кожного чоловіка руки на крижах його, як у жінки-породіллі, і обличчя у всіх бліді?

7. О, горе! Великий той день, не було схожого на нього; це – лихоліття для Якова, але він буде врятований від нього.

8. І станеться того дня, говорить Господь Саваот: Поламаю ярмо його, котре на шиї твоїй, і шлеї твої розірву; і не будуть відтак служити чужинцям,

9. Але будуть служити Господові, Богові своєму, і Давидові, цареві своєму, котрого Я настановлю їм.

10. І ти, служнику Мій, Якове, не бійся, говорить Господь, і не страхайся, Ізраїлю; бо ось, Я вирятую тебе з далекої країни і плем'я твоє з краю полону їхнього; і повернеться Яків, і буде жити спокійно і мирно, і ніхто не буде залякувати його;

11. Бо Я з тобою, говорить Господь, щоб урятувати тебе; Я дощенту винищу всі народи, між якими розпорошив тебе, а тебе не винищу; Я буду карати тебе помірно, але непокараним не залишу тебе;

12. Бо так говорить Господь: Рана твоя невигойна, виразка жорстока;

13. Ніхто не піклується справою твоєю, щоб загоїти рану твою; немає рятівного лікування для тебе.

14. Усі друзі твої забули тебе, не шукають тебе; бо Я уразив тебе ударами ворожими, жорстокою карою за численні беззаконня твої, тому що гріхи твої примножилися.

15. Чого волаєш ти про рани твої, про жорстоку недугу твою? За численні беззаконня твої Я вчинив тобі це, тому що гріхи твої примножилися.

16. Але всі, що пожирають тебе, будуть пожерті; і всі вороги твої – всі самі підуть у полон, і спустошувачі твої будуть спустошені, і всіх грішників твоїх учиню пограбованими.

17. Я обкладу тебе пластирем і загою рани твої, говорить Господь. Тебе називали знедоленим, кажучи: Ось Сіон, що про нього ніхто не запитує.

18. Так говорить Господь: Ось, поверну полон шатрів Якова і поселення його помилую, – і місто знову буде збудоване на пагорбі своєму, і храм буде упоряджений, як перше.

19. І піднесеться від них подяка і голос звеселений; і Я примножу їх, і не будуть маліти, і прославлю їх, і не будуть зневажені.

20. І сини його будуть, як перше, і безліч його буде поставати переді Мною, і покараю усіх пригноблювачів його.

21. І буде вождь його із нього самого, і володар його вийде з-поміж нього; і Я наближу його, і він підійде до Мене; бо хто наважиться самохіть наблизитися до Мене? – говорить Господь.

22. І ви будете Моїм народом, і Я буду вам Богом.

23. Ось, лютий вихор рине від Господа, вихор грізний; він упаде на голову лиходіїв.

24. Вогнистий гнів Господа не відвернеться, аж доки Він не звершить і не виконає намірів серця Свого. Наприкінці днів ви зрозумієте це.

Єремії 31

1. Того часу, говорить Господь, Я буду Богом усім племенам Ізраїлевим, а вони будуть Моїм народом.

2. Так говорить Господь: Народ, який уцілів од меча, знайшов милість у пустелі; іду заспокоїти Ізраїля.

3. Здалеку з'явився мені Господь і сказав: Любов'ю вічною Я полюбив тебе, і тому добра воля Моя до тебе.

4. Я знову упорядкую тебе, і ти будеш упорядкована, діво Ізраїлева, знову будеш оздоблюватися тімпанами твоїми і виходити у коло танцю веселунів;

5. Знову насадиш виноградників у горах Самарії; виноградарі, котрі насаджуватимуть їх, самі й збирати будуть.

6. Бо настане день, коли сторожа на горі Єфремовій проголосить: Підводьтеся, і зійдемо на Сіон до Господа, Бога нашого.

7. Бо так говорить Господь: радісно співайте про Якова і вигукуйте перед вождем народів; проголошуйте, прославляйте і кажіть: Урятуй, Господе, народ Твій, останок Ізраїля!

8. Ось, Я приведу їх з країни північної і зберу їх від рубежів землі; сліпий і кульгавий, вагітна і породілля разом із ними, – велика безліч повернеться сюди.

9. Вони вийшли зі слізьми, а Я поведу їх з утіхою; поведу їх поблизу потоків води шляхом торованим, на котрому не спіткнуться; бо Я – Батько Ізраїлеві і Єфрем – первісток Мій.

10. Слухайте слово Господнє, народи, і повідайте островам віддаленим, і скажіть: Хто розпорошив Ізраїля, Той неодмінно й збере його, і буде охороняти його, як пастух отару овець.

11. Бо викупить Господь Якова і визволить його від руки того, хто був сильніший від нього.

12. І прийдуть вони, і будуть святкувати на верховинах Сіону; і прилинуть до Господньої щедрости, до пшениці і вина та єлею, до ягнят і волів; і душа їхня буде, мов напоєний водою сад, і вони не будуть уже знемагати.

13. Тоді юнка буде веселитися в колі танцю, і юнаки і старці разом; і оберну печаль їхню на радість, і потішу їх, і дам радість після скорботи їхньої.

14. І насичу душу священиків повнотою, і народ Мій насититься щедрістю Моєю, говорить Господь.

15. Так говорить Господь: Голос чутно в Рамі, лемент і гірке ридання; Рахиль плаче за дітьми своїми і не хоче втішатися дітьми своїми, бо немає вже їх.

16. Так говорить Господь: Утримай голос свій від ридання і очі твої від сліз, бо є нагорода за працю твою, говорить Господь, і повернуться вони з країни ворожої.

17. І є надія для твого майбутнього, говорить Господь, і повернуться сини твої у володіння твої.

18. Чую Єфрема, що плаче: Ти покарав мене, і я – покараний, мов теля непокірне; наверни мене, – і навернуся, бо Ти – Господь, Бог мій.

19. Коли я був навернений, я боявся, і коли був на добрий розум наставлений, бив себе по стегнах; я був осоромлений, я був збентежений, тому що ніс на собі безчестя юности моєї.

20. Чи не дорогий для Мене син Єфрем? Чи не улюблене дитя? Бо тільки-но озвуся про нього, завжди з любов'ю згадую про нього; і все в Мені обурюється за нього; змилуюся над ним, говорить Господь.

21. Постав собі дороговкази, постав собі стовпи, наверни серце твоє на дорогу – на шлях, котрим ти простувала; повертайся, діво Ізраїлева, повертайся до цих міст твоїх.

22. Чи довго тобі поневірятися, донько зрадлива? Бо Господь витворить на землі щось нове: Жінка захистить чоловіка.

23. Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Надалі, коли Я поверну полон їхній, будуть говорити на землі Юдиній і в містах його такі слова: Нехай же благословить тебе Господь, оселе правди, о, горо свята!

24. І оселяться на ній Юда і всі міста його вкупі, землероби і пастухи з чередами.

25. Бо Я понапуваю душу знеможену і насичу всіляку душу зажурену.

26. На цьому я пробудився і пригадав, і сон мій був приємний мені.

27. Ось, надходять дні, говорить Господь, коли Я засію дім Ізраїля і дім Юдин насінням людини й насінням худоби.

28. І як пильно Я спостерігав за ними, щоб викорінити і винищити, зруйнувати і вигублювати, а також шкодити; так Я буду спостерігати за ними, щоб відбудовувати і насаджувати, говорить Господь.

29. За тих днів уже не будуть говорити: Батьки їли кислий виноград, а в дітей оскома на зубах;

30. Але кожний буде вмирати за своє беззаконня; хто буде їсти кислий виноград, у того на зубах, авжеж, буде оскома.

31. Ось надходять дні, говорить Господь, коли Я складу з домом Ізраїля і з домом Юди Нового Заповіта, –

32. Не такого Заповіта, якого Я уклав з батьками їхніми того дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести з єгипетської землі; той заповіт Мій вони порушили, хоч Я залишався у спілці з ними, говорить Господь.

33. Але ось Заповіт, котрого Я укладу з домом Ізраїлевим по тих днях, говорить Господь: Укладу закон Мій у нутрощі їхні і на серцях їхніх напишу його, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом.

34. І вже не будуть навчати один одного, брат – брата і говорити: Пізнайте Господа, бо всі самі будуть знати Мене, від малого до великого, говорить Господь, тому що Я прощу беззаконня їхні і гріхів їхніх уже не згадаю.

35. Так говорить Господь, Котрий дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, щоб світили вночі, Котрий збурює море аж так, що хвилі його ревуть; Господь Саваот – ймення Йому!

36. Якщо ці настанови перестануть діяти переді Мною, говорить Господь, то плем'я Ізраїлеве перестане бути народом переді Мною назавжди.

37. Так говорить Господь: Якщо небо може бути виміряне вгорі, і підвалини землі – досліджені внизу, то Я також відкину всеньке плем'я Ізраїлеве за все те, що вони вчинили, говорить Господь.

38. Ось, надходять дні, говорить Господь, коли місто упорядковане буде для слави Господньої від вежі Хананеїла аж до брами Наріжної.

39. І землемірний шнур пройде далі до пагорба Ґарев і обійде Ґоа.

40. І вся долина трупів і попелу, і все поле до потоку Кедрон, до рогу Кінської брами на схід, буде святинею Господа; не зруйнується і не розвалиться повіки.

Єремії 32

1. Слово, котре було від Господа до Єремії десятого року Седекії, царя юдейського; цей рік був вісімнадцятим роком Навуходоносора.

2. Тоді військо Навуходоносора взяло в облогу Єрусалим, і Єремію пророка ув'язнили на подвір'ї сторожі, що біля дому царя юдейського.

3. Седекія, цар юдейський, замкнув його там, сказавши: Нащо ти пророкуєш і кажеш: так говорить Господь: Ось, Я віддаю місто це в руки царя Вавилонського, і він захопить його;

4. І Седекія, цар юдейський, не уникне рук халдеїв, але неодмінно буде переданий в руки царя вавилонського, і буде розмовляти з ним устами до уст, і очі його побачать його очі.

5. І він відпровадить Седекію до Вавилону, де він буде, аж доки не відвідаю його, говорить Господь. Якщо ви будете воювати з халдеями, то не матимете успіху.

6. І сказав Єремія: Ось таке було до мене слово Господнє:

7. Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дядька, йде до тебе сказати: Купи собі поле моє, котре в Анатоті, бо за тобою право викупу, щоб його придбати.

8. І Ганамеїл, син дядька мого, прийшов до мене, за словом Господнім, на подвір'я сторожі і сказав мені: Купи поле моє, котре в Анатоті, на землі Веніяминовій, бо право спадщини твоє і право викупу твоє; купи собі. Тоді я спізнав, що це було слово Господнє.

9. І купив я поле в Ганамеїла, сина дядька мого, котре в Анатоті, і відважив йому сім шеклів срібла і десять срібняків.

10. І записав до книжки і запечатав її, і запросив до того свідків і відважив срібло на вагах.

11. І взяв я купчого листа, запечатаного за законом та приписами, а також відкритого, –

12. І віддав цього купчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, які підписали цього купчого листа, на очах усіх юдеїв, що сиділи по подвір'ї сторожі.

13. І заповідав Барухові в їхній присутності:

14. Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці нотатки – цього купчого листа, котрий запечатаний, і оцей запис, котрий запечатаний, і цей запис відкритий, – і поклади їх до глиняної посудини, щоб вони залишалися там багато днів.

15. Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Будинки і поля та виноградники знову будуть куплятися на цій землі.

16. Коли передав купчого листа Барухові, Нерейїновому синові, я помолився до Господа:

17. О, Господе Боже! Ти утворив небо і землю великою силою своєю і простертою рукою; для Тебе нічого немає неможливого;

18. Ти виявляєш милість тисячам і за беззаконня батьків віддаєш у нутро дітям їхнім після них: Боже Великий, Сильний, Котрому ймення – Господь Саваот!

19. Великий в пораді і Сильний в діяннях, Котрого очі відкриті на всі шляхи синів людських, щоб кожному віддати належне за торованками його і за плодами справ його,

20. Котрий звершував чудеса і ознаки на землі єгипетській, [і звершує] до цього дня і в Ізраїлі, і між усіма людьми, і вчинив Собі ймення, як і цього дня.

21. І вивів народ Твій, Ізраїля, із єгипетської землі ознаками і чудодіяннями, і рукою сильною, і рукою простягнутою, за великого жаху.

22. І дам їм землю оцю, котру присягався їм віддати, – землю, де тече молоко і мед.

23. Вони зайшли і заволоділи нею, але не підкорилися голосові Твоєму, і не чинили за Твоїм законом, не робили того, що Ти заповідав їм чинити, і за те навів Ти на них оце лихоліття.

24. Ось вали сягають міста, щоб здобути його; і місто від меча, і голоду, і моровиці потрапить до рук халдеїв, котрі воюють проти нього; що Ти казав, те й справджується, і ось, Ти бачиш це.

25. А Ти, Господе Боже, сказав мені: Купи собі поле за срібло і запроси свідків, а в цей час місце переходить до рук халдеїв.

26. І було слово Господнє до Єремії:

27. Ось, Я – Господь, Бог всілякої плоті; чи є щось неможливе для Мене?

28. А тому так говорить Господь: Ось Я віддаю це місто в руки халдеїв і в руки Навуходоносора, царя вавилонського, і він здобуде його,

29. І зайдуть халдеї, що оточили це місто, підпалять місто вогнем і спалять його і будинки, на покрівлях котрих підносилося кадіння Ваалові і виливалися поливні пожертви чужим богам, щоб гнівити Мене.

30. Бо сини Ізраїлеві і сини Юдині тільки лихе чинили перед очима Моїми від юности своєї; сини Ізраїлеві тільки гнівили Мене справами рук своїх, говорить Господь.

31. І наче для гніву Мого і люті Моєї існувало це місто від самого дня розбудови його аж до сього дня, щоб Я відкинув його з-перед обличчя Мого.

32. За все лихе синів Ізраїля і синів Юди, яке вони для гніву Мого чинили, – вони, царі їхні, князі їхні, священики їхні і пророки їхні, і мужі Юди і мешканці Єрусалиму.

33. Вони повернулися до Мене спиною, а не обличчям; і коли Я навчав їх, від самого досвітку навчав, вони не хотіли прийняти настанов.

34. І в домі, над котрим назване ймення Моє, поставили мерзоти свої й опоганили його.

35. Улаштували капище Ваалові в долині Бен-Гіннома, щоб переводити через вогонь синів своїх і дочок своїх на честь Молохові, чого Я їм не наказував, і Мені на розум не спадало, щоб вони вчиняли подібну мерзоту, уводячи в гріх Юду.

36. А проте нині так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про це місто, про яке ви говорите: Віно переходить до рук царя вавилонського мечем, і голодом, і моровицею;

37. Ось, Я зберу їх із усіх країн, до котрих вигнав їх у гніві Моєму і в люті Моїй, у великім обуренні, і поверну їх на місцину оцю і дам їм життя у безпеці.

38. Вони будуть Моїм народом, а Я буду їм Богом.

39. І дам їм одне серце і одну путь, щоб Мене боялися упродовж усіх днів [життя свого], на добро собі і на добро для дітей своїх після них.

40. І складу з ними вічного заповіта, за котрим Я не відвернуся од них, щоб добродіяти їм, і страх Мій покладу в серце їхнє, щоб вони не відступали од Мене.

41. І буду радіти за них, добродіючи їм, і посаджу їх на землі оцій непохитно – від усього серця Мого і від усієї душі Моєї.

42. Бо так говорить Господь: Як навів Я на цей народ усе оце лихоліття страшне, так наведу на них усе добро, як Я вирік на них.

43. І будуть купляти поля на цій землі, про яку ви кажете: Це – пустеля, без людей і без худоби; вона перейшла до рук халдеїв;

44. Будуть купляти поля за срібло і заносити це до купчих листів, і запечатувати і запрошувати свідків – у краю Веніяминовому і в околицях Єрусалиму, і в містах Юди і в містах горішніх, і в містах долішніх, і в містах південних; бо поверну полон їхній, говорить Господь.

Єремії 33

1. І було слово Господнє до Єремії вдруге, коли він був іще на подвір'ї сторожі:

2. Так говорить Господь, Котрий витворив [землю], Господь, Котрий упорядкував і утвердив усе, – Господь Йому ймення.